Постанова № 9760941, 05.05.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-2285/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є.

при секретаріБаєву С.М.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >ОСОБА_3 (далі - позивач) <3-тя особа >до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008841700/0 від 06.10.2009 року, №0008851700/0 від 06.10.2009 року, № 0008851700/1 від 28.10.2009 року, № 0008841700/1 від 28.10.2009 року, посилаючись на те, що відповідачем було порушено терміни надання для підписання акту перевірки від 25.09.2009 року. В акті вказано, що позивачем до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість з вартості двох придбаних автомобілів марки ГАЗ 3302-414-У у сумі 23933 грн. 33 коп., хоча дана сума складає 21521грн. 34 коп. Встановлене перевіркою завищення податкового кредиту в сумі 23933 грн. 33 коп. є безпідставним, так як ним було придбано вищевказані автомобілі для використання їх в господарській діяльності. Крім того, вважає, що працівниками відповідача неправомірно встановлено включення до складу витрат вартості двох автомобілів у сумі 119666 грн., оскільки дана сума складає 107606 грн. 66 коп. і до валових витрат не відносяться суми витрат, понесені у звязку з придбанням транспортних засобів. До цих витрат належать інші витрати, які відповідач не врахував при здійсненні перевірки.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008841700/3 від 17.03.2010 року та № 0008851700/3 від 17.03.2010 року, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві та заяві про уточнення та збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що складення акту перевірки від 25.09.2009 року та винесення на його основі оскаржуваних податкових повідомлень рішень було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Працівниками Красилівської МДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої було складено акт перевірки №747/17/-НОМЕР_1 від 25.09.2009 року. Відповідно до вказаного акту було встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", пп.5.4.10 п.5.4 ст. 5 та п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого Красилівською МДПІ донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. на суму 17950 грн. в тому числі за 4-й квартал 2008р. на суму 17950 грн. та вимог пп.7.4..4 п.7.4 ст. 7, пп. "а" , п.10.1, ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді з 01.07.08р. по 30.06.09р. на загальну суму 23933 грн., у тому числі: в грудні 2008р. на суму 23933 грн.

Перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2008 року в сумі 23933 грн. 33 коп., оскільки до складу податкового кредиту у декларації по податку на додану вартість віднесено податок на додану вартість з вартості двох придбаних автомобілів марки ГАЗ 3302-414 відповідно до податкових накладних від 25.09.08р. № 9/17 та від 23.10.08р. № 10/23 у вказаній сумі, хоча у зазначених накладних (копії яких наявні у матеріалах справи) вказана сума складає 21521 грн. 34 коп.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У листі Державної податкової адміністрації України № 20189/16-1517-26 від 03.10.2008 року зазначено, що до податкового кредиту фізичних осіб-субєктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням транспортних засобів (тягачів та напівтягачів), за умови використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належного документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

У підпункті 7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У підпункті 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на порушення якого вказує податкова інспекція зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Проте, позивачем придбано два автомобілі марки ГАЗ 3302-414 для доставки покупцям хлібобулочних та кондитерських виробів (для використання в господарській діяльності), що підтверджується копіями митної декларації, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ОСОБА_3, товарно-транспортних накладних, наказів про закріплення водіїв-експедиторів за транспортними засобами та трудових договорів з ними. В складі ціни на згадані автомобілі сплачувався податок на додану вартість, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу № 30.09.08 від 24.09.2008 року, акту прийому-передачі товару від 09.2008 року, видаткової накладної № РН-00000010/10 від 31.10.2008 року.

Таким чином, позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 21521 грн. 34 коп.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що автомобілі, були придбані позивачем як фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем і не могли використовуватися у його господарській діяльності, оскільки частиною першою статті 2 Цивільного Кодексу України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи. Вони відповідно до частини першої статті 318 Господарського Кодексу України є суб'єктами права власності, а згідно пункту 2 частини 2 статті 55 суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У відповідності до пункту 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98р. №1388 транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Виходячи з вищевикладеного, встановлення перевіркою завищення податкового кредиту в сумі 23933 грн. 33 коп. є безпідставним.

Також, працівниками відповідача встановлено включення до складу валових витрат вартості двох вищезазначених автомобілів у сумі 119666 грн. згідно податкових накладних від 25.09.08р. № 9/17 та від 23.10.08р. № 10/23, однак вказана сума складає 107606 грн. 66коп., що підтверджується копіями даних накладних.

До валових витрат, суми витрат, понесені у звязку з придбанням транспортних засобів позивачем включені не були. Витрати 4 кварталу 2008 року складаються із витрат на придбання сировини, отриманих послуг, виплату заробітної плати, послуги електропостачання, газопостачання, охорони, інші послуги, внески на соціальні заходи, відсотки за кредит, що підтвержується копіями банківських виписок та платіжних доручень в іноземній валюті, а відповідач в акті перевірки до них відносить лише витрати на придбання сировини і заробітної плати.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до підпункту 5.4.10 пункту 5.1 статті 5 Закону до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації).

Відповідно до ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації.

На основі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення № 0008841700/0 від 06.10.2009 року, № 0008851700/1 від 28.10.2009 року, № 0008841700/3 від 17.03.2010 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій, № 0008851700/0 від 06.10.2009 року, № 0008851700/1 від 28.10.2009 року, № 0008851700/3 від 17.03.2010 року про стягнення податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі і оскаржувані податкові повідомлення-рішення Красилівської МДПІ слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області №0008841700/0 від 06.10.2009 року, № 0008851700/1 від 28.10.2009 року, № 0008841700/3 від 17.03.2010 року про стягнення податку на додану вартість та штрафних санкцій, №0008851700/0 від 06.10.2009 року, № 0008851700/1 від 28.10.2009 року, № 0008851700/3 від 17.03.2010 року про стягнення податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >М.Є. Ніколайчук

< для копії >< для копії >