Рішення № 97607499, 09.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 червня 2021 р. Справа № 120/5785/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням відповідача від 29.09.2020 за №601 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту.

Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки бажана позивачем земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах була надана ОСОБА_2 у відповідності до рішення 3 сесії 22 скликання Якушинецької сільської ради від 01.02.1995. Крім того, вказана земельна ділянка використовується та обробляється ним.

Погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) позивач не надав.

Одночасно із відзивом представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.11.2020 клопотання представника відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, подати до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання в справі.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якій вказав, що право власності (постійного користування) на земельну ділянку не могло виникати на підставі одного лише рішення органу місцевого самоврядування, а тому зазначення в оскаржуваному рішенні про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність такої підстави, як відсутність погодження землекористувачів на вилучення земельної ділянки, є неправомірним.

Ухвалою суду від 07.12.2020 задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання.

В судове засідання 18.01.2021 представники сторін не з`явились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, у суду відсутні відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання. З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення засідання на іншу дату.

В чергове підготовче засідання 04.02.2021 представники сторін та третьої особи не з`явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Крім того, від представника відповідача 03.02.2021 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

З огляду на вище викладене судом було проведено підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та ухвалою від 04.02.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у відповідача докази, які підтверджують ту обставину, що спірна земельна ділянка, на яку претендує позивач, була надана у власність/користування іншій особі; докази, які підтверджують належне оформлення права власності чи права користування на спірну земельну ділянку іншими громадянами, яким така ділянка передавалася за рішенням сільської ради.

22.02.2021 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в яких останній виклав заперечення щодо позовних вимог.

Вказав, що рішенням 3 сесії 22 скликання Якушинецької сільської ради 01.02.1995 ОСОБА_2 надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,15 га. З моменту отримання земельної ділянки ОСОБА_2 користується нею та обслуговує її.

Відтак, ОСОБА_2 є єдиним власником земельної ділянки, на яку претендує позивач.

Крім того, 22.02.2021 ОСОБА_2 подано клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також вказано, що третя особа заперечує проти задоволення позову.

19.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи рішення 5 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради № 197/7 "Про надання дозволу на виготовленння технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ".

У чергове підготовче засідання, призначене на 23.03.2021 учасники справи не прибули, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Таким чином, зважаючи на вчинення усіх необхідних підготовчих дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Ухвалою суду від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на інший день.

В судове засідання 13.04.2021 року сторони не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. На адресу суду надійшли клопотання від представника позивача, представника відповідача та третьої особи про розгляд справи по суті без їх участі.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Аналогічні приписи містить частина 9 ст. 205 КАС України, згідно з якою якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись вищенаведеними положеннями суд прийшов до висновку про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З"ясувавши доводи сторін та третьої особи, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

28.08.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту села Зарванці Вінницького району Вінницької області (земельна ділянка межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 0520688901:02:002:0306), долучивши до клопотання необхідні документи.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, 29.09.2020 Якушинецькою сільською радою прийнято рішення 48 сесії 7 скликання №601 "Про розгляд клопотання " ОСОБА_1 ", яким позивачу відмовлено у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що бажана для позивача земельна ділянка перебуває в користуванні громадян, а заявник не надав погодження землекористувача.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, таким що порушує його права та підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, згідно з прохальною частиною якого просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення 48 сесії 7 скликання Якушинецької сільської ради від 29.09.2020 №601 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 "

Зобов`язати Якушинецьку сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га в межах населеного пункту села Якушинці Вінницького району Вінницької області.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини першої статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 Земельного кодексу України, до яких зокрема належать землі житлової та громадської забудови.

Як зазначено у статті 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 Земельного кодексу України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2020 року в справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 року в справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 року в справі за № 360/536/17-а, та інших.

Так, як зазначалося судом вище, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало посилання відповідача на те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка надана в користування громадянам і заявник не надав погодження землекористувача на її вилучення.

Частина 5 статті 116 Земельного кодексу України визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 5 статті 242 КАС України вказано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові №826/765/17 від 16 травня 2019 року, з якої вбачається, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 Земельного кодексу України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

В даному ж випадку, як вбачається зі змісту рішення 3 сесії 22 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 01.02.1995 ОСОБА_2 надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд площею 0,15 га в с. Якушинці, який користується нею та обслуговує її.

Так, третьою особою надано квитанції про сплату до бюджету Якушинецької сільської ради земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою.

В подальшому, рішенням від 12.03.2020 № 197/7 5 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" Якушинецька сільська рада надала дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, позивачем при поданні клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надано погодження землекористувача.

Пунктом 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Отже, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, передбачений положеннями статті 118 Земельного кодексу України не розповсюджується на вказану земельну ділянку, оскільки вона не була вільною, а відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання Якушинецької сільської ради 01.02.1995 надана третій особі відповідно до чинного на той час законодавства, та з урахуванням "Перехідних положень" Земельного кодексу України третя особа зберігає право на цю земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що недоліки клопотання позивача в частині ненадання погодження землекористувача, обов`язковість якого передбачена частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, є суттєвими та слугували для відповідача правомірною підставою для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на позицію Верховного Суду викладену у постанові №826/765/17 від 16 травня 2019 року, з якої вбачається, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 Земельного кодексу України може бути надано лише на вільну земельну ділянку, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Одночасно суд вважає, що вимога зобов`язального характеру не може бути задоволеною і з огляду на те, що відповідно до клопотання від 28.08.2020 позивач просив сільську раду надати йому земельну ділянку в межах села Зарванці, натомість у прохальній частині позовної заяви просить, щоб суд зобов`язав відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах села Якушинці, що не є одним і тим же населеним пунктом в межах території сільської ради.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд керується положеннями ст. 139 КАС України та враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір на користь позивача не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04330021; вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222).

Третя особа: ОСОБА_2 ( РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна