Рішення № 97607444, 03.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3806/21

Провадження №2-о/523/188/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби в Одеській області в якій просить встановити факт того, що батько заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 народився в 1929 році в Україні, в с. Рудницькому Піщанського району Вінницької області.

Заявник обґрунтував свою заяву тим, що він є громадянином Казахстану, однак, він постійно проживає в м. Караганда, проте, має намір здійснити імміграцію на Україну з метою постійного проживання в країні, яка є батьківщиною його батька.

Як зазначає представник заявника, батько заявника ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області.

Однак, свідоцтво про народження батька було втрачене, тому отримання заявником доказу можливе лише шляхом відновлення.

Заявник звернувся до Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області, заявник отримав відповідь про те, що ОСОБА_3 дійсно народився у зазначеному селі, проте, відповідно до листа обласного архіву Вінницької області від 11.01.2018 року, архіви з актовим записом народжених у 1929 році не збереглися, тому відновити документ, якій би підтверджував факт народження ОСОБА_3 , у заявника не має можливості.

Заявник вважає, що, виходячи з наявних у нього інших доказів, факт народження його батька в Україні, у зазначеній вище місцевості, а саме, в с. Рудницькому Піщанського району Вінницької області, можливо встановити, виходячи з певних документів, та які підтверджуються певними свідченнями, а саме на підставі наступних документів:

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , де батьком зазначений ОСОБА_3 , 1929 року народження з відповідним перекладом з російської;

-копією довідки Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області з додатками про народження ОСОБА_3 , 1929 року народження та його проживання у зазначеній місцевості разом з його батьками, що вбачається з копії по господарської книги, в якій зазначений склад сім`ї;

-копією довідки з державного архіву Вінницької області від 11.01.2018 року, в якому зазначається, що архіви з актовим записом народжених у 1929 році не збереглися;

-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-копією листу ГУ ДМС в Одеській області від 06.02.2018 року щодо того, що ОСОБА_3 отримував паспорт громадянина України зразка 1974 року і зареєстрованим в Україні не значився;

-витягом з електронного порталу уряду Республіки Казахстан щодо ОСОБА_4 , де місцем його народження зазначене с. Рудницьке Піщанського району Внницької обласні;

-відповіддю посольства України в Республіці Казахстан щодо по- батькові ОСОБА_4 ;

-протоколом опитування рідної сестри заявника - ОСОБА_5 , як народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Рудницькому Піщанського району Внницької обласні і батьком якої, відповідно до виданої копії свідоцтва про народження, є також ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_2 зібрав всі необхідні документи та звернувся через свого представника до ГУ УДМС в Одеській області з заявою щодо узгодження реєстрації постійного місця проживання в Україні, посилаючись на те, що його батько ОСОБА_3 є українцем, оскільки в 1929 році народився в Україні - селі Рудницькому Піщанського району Вінницької області.

Як зазначає представник заявника, оригінал свідоцтва про народження його батька він не зможе надати, оскільки оригінал свідоцтва про народження батька був втрачений, а архів, де зберігався актовий запис про народження, не збереглися і поновити цей документ можливості не має.

Листом ГУ УДМС в Одеській області № А-44/6/5101-21/5100.5.3/78-21 від 22.01.2021 року, ОСОБА_6 було рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У судове засідання заявник ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_8 в якій заявлені вимоги підтримала, просила розгляд справи провести у її відсутність.

Представник заінтересованої особи Головного управління державної міграційної служби в Одеській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що заява є недоказаною, є не обґрунтованою, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився заявник ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 (а.с.12,13,14). Батьками вказані: батько – ОСОБА_3 та мати – ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (батько заявника) – помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.19).

Заявник ОСОБА_7 звернувся до ГУ УДМС в Одеській області з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну.

З листа ГУ УДМС в Одеській області № А-44/6/5101-21/5100.5.3/78-21 від 22.01.2021 року, вбачається про те, що ОСОБА_6 було рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки ознайомившись із наданими заявником копіями документів встановлено про те, ще батько громадянина Р. Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - ОСОБА_3 , 1929р.н. народився на території України, а саме і с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області, однак свідоцтво про народження батька відсутнє та лише довідка Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області підтверджує факт його народження не території України (а.с.9).

Судом встановлено про те, що заявник ОСОБА_10 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ЖБК «Жовтневий-25» № 12 від 23.11.2020р. (а.с.27).

Згідно довідки Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області № 02-14/415 від 31.07.2018р. встановлено про те що ОСОБА_3 , 1929 року народження, народився та проживав разом з батьками: батьком - ОСОБА_11 , 1902 р. н., матір`ю - ОСОБА_12 , 1908 р. н., сестрою - ОСОБА_13 , 1932 р. н., та братом - ОСОБА_14 , 1940 р. н., в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області. Підстава: погосподарська книга за 1944 -1946 роки, том III, стор. 113, господарство №476 (а.с.15,16,17).

З листа Державного архіву Вінницької області № 07-59/7 від 11.01.2018р. вбачається про те, що книг актових записів про народження громадян по с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області за 1929р. в архіві на зберіганні немає, у зв`язку з чим немає можливості надати довідку про народження ОСОБА_12 (а.с.20).

В матеріалах справи міститься лист ГУ УДМС в Одеській області від 04.02.2019р. з якого вбачається про те, що відповідно до архівної картотеки Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець Вінницької області, Піщанського району в с. Рудницьке, ІНФОРМАЦІЯ_8 в Біляївському РВ УМВС України в Одеській області отримував паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р., в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання не значиться.

Громадянин ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 30.09.2014р. знятий з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_2 , у зв`язку з смертю (а.с.18).

Також, в матеріалах справи міститься протокол опитування адвокатом особи за її згодою від 27.02.2021р. з якого встановлено про те, що адвокатом Адабаш С.А. було опитано ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка є рідною тіткою заявника ОСОБА_16 ОСОБА_15 пояснила про те, що ОСОБА_12 був її рідним братом, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області, так як і вона. Однак, потім в 1960 роках ОСОБА_12 переїхав на постійне місце проживання до м. Караганди Карагандинської області Республіка Казахстан та проживав до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами та міжнародними договорами. Оскільки наша держава надає іноземцю будь-яке право, — вона надає і можливість судового захисту цього права в судах України, не встановлюючи штучних обмежень судового захисту.

Іноземці мають право на звернення в суд та інші державні органи для захисту їх особистих, майнових та інших прав. У ч. 1 ст. 55 Конституції України прямо закріплено: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом». Таким чином, наведені конституційні положення закріплюють одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так і інших прав і свобод людини та громадянина. Разом з тим в практиці суддів України має місце неоднозначне застосування ч. 1 ст. 55 Конституції України. Враховуючи цю обставину, Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення даної норми, розглянувши справу за конституційним зверненням жителів міста Жовті Води. У своєму рішенні від 25 грудня 1997 р. він, зокрема, вказав: «Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, чи мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Частина 2 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» зазначає, що, іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Відповідно до ст. 293 ЦПК, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядкуякого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності абовідсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині 1 статті 315 ЦПК України визначено, які факти, що мають юридичне значення, можуть бути встановлені судом, серед переліку яких зазначено факт родинних відносин між фізичними особами.

В частині 2 цієї норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_7 не надав суду письмових доказів в обґрунтування своїх вимог.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Також, суд вважає, що заявник не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене, заява ОСОБА_16 про встановлення факту, що має юридичне значення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5,7,8,10-13,18, 315-319, 354 ЦПК України, Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби в Одеській області про встановлення факту, що має юридичне значення – залишити без задоволення.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано суддею 08.06.2021р.

Суддя: Аліна С.С.