Вирок № 97606979, 11.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17332/21

Провадження № 1-кп/947/850/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федулеєвої Ю.О.,

за участю секретаря Устрой Н.В.,

розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021164480000624 від 29.05.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.

28.05.2021 року ОСОБА_1 , приблизно о 14 годині 30 хвилини, перебувала в приміщенні магазину «Sinsay», який розташований за адресою: м. Одеса, просп. Небесної сотні, 2, що належать ДП “ЛПП Україна” АТ “ЛПП”.

Далі, перебуваючи за вищевказаною адресою, в той же час, у ОСОБА_1 , раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вона визначила джинсові шорти світлого-синього кольору, вартістю 246 грн. 05 коп., шорти чорного кольору, вартістю 399 грн. 20 коп., топ сірого кольору вартістю 95 грн. 20 коп., труси чорного кольору вартістю 127 грн. 20 коп., боді червоного кольору, вартістю 207 грн. 20 коп., на загальну суму 1074 гривень 85 копійок, які на праві власності належить ДП “ЛПП Україна” АТ “ЛПП”.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , підійшла до стелажів з одягом, звідки взяла джинсові шорти світлого-синього кольору, шорти чорного кольору, топ сірого кольору, труси чорного кольору, боді червоного кольору, з якими пішла до примірочної кімнати. Знаходячись в примірочній кімнаті, ОСОБА_1 , сховала вище вказаний одяг у пакет білого кольору та вийшла з примірочної кімнати. Переконавшись, що її дії непомітні для оточуючих та носять таємний характер, розуміючи наслідки свого діяння, а також бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, пройшла касову зону, не розрахувавшись за товар, та в подальшому мала намір розпорядитись зазначеним майном на власний розсуд, однак свій злочинний умисел не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена співробітницею магазину.

Вказаними умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілого ДП «ЛПП України» АТ «ЛПП» Кузьміна А.О. звернулась із заявою, згідно якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинуваченою за підписом захисника Осадчої І.А. подано заяву, згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а, також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, її заяву, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, те, що вона раніше не судима.

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючі особу обвинуваченої, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те що, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних проступків або правопорушень, має бути призначено покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 373-376, 381- 382 КПК України , суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази – джинсові шорти світлого кольору, артикул 1972В-99Х-m, вартістю 246 гривень 05 копійок, боді червоного кольору, артикул 4583G-33X-XS, вартістю 207 гривень 20 копійок, шорти чорного кольору, артикул 9128А-09М-М, вартістю 95 гривень 20 копійок, труси чорного кольору, артикул 2278g-99x-s, вартістю 127 гривень 20 копійки, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілому, вважати повернутими за належністю представнику потерпілого.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його отримання

учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуючий суддя Федулеєва Ю. О.