Ухвала суду № 97605799, 10.06.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11336/17

Провадження № 1-кс/686/6259/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., з участю секретаря судового засідання Пушкарьової О.Г., прокурора Покори К.В., слідчого Беринди А.А., захисника Шустера Я.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання заступника начальника управління - начальника 2-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Хмельницькій області Беринди А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №32017240000000024 від 01.06.2017 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України відносно підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки, зареєстрованої за місцем проживання та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, незаміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, головного бухгалтера ДП «НТК Завод точної механіки»,раніше не судимої,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2021 року заступник начальника управління - начальник 2-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Хмельницькій області Беринда А.А., звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №№32017240000000024 від 01.06.2017 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює, на думку слідчого 43 780 гривень.

В обґрунтування слідчий вказав, що ОСОБА_1 , працюючи головним бухгалтером державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» (код ЄДРПОУ 23831376, юридична адреса: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 28), будучи службовою особою підприємства, відповідальною за своєчасність, повноту нарахування та сплату податків, зборів (обов`язкових платежів), в період з січня по квітень 2016 року допустила службову недбалість, тобто неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, за наявності на рахунках ДП «НТК «Завод точної механіки» в достатніх кількостях обігових коштів для сплати до бюджетів та державних цільових фондів поточних податків і зборів, в порушення вимог пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.14 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 та пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2016), ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», посадової інструкції головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» №52 від 04.12.2007 та посадової інструкції головного бухгалтера цього ж державного підприємства № 308 від 26.02.2016, не включила до податкової звітності, не нарахувала, не утримала та не спрямувала кошти підприємства в розмірі 704 120,67 гривень на сплату податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого Кам`янець-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області у відповідності до п. 50.1 ст. 50, абз. 4 п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) до ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 3 626 942,59 гривень, чим спричинено інтересам держави та окремої юридичної особи тяжкі наслідки.

Податкові зобов`язання суми з податку з доходів фізичних осіб в частині основного платежу в сумі 704 120,67 гривень та штрафних санкцій в сумі 3 626 942,59 гривень визнано як узгоджені та включені до кореспондентського особового рахунку ДП «НТК «Завод точної механіки».

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , займаючи посаду головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», у тому числі впродовж 2016 року, організовувала ведення бухгалтерського та податкового обліків підприємства, забезпечувала складення первинних бухгалтерських документів, складання та подачу до фіскального органу податкової звітності підприємства, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, а також забезпечувала нарахування та перерахування податків та зборів до бюджету.

Таким чином, в силу покладених на головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, вона була службовою особою підприємства, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, формування та подачу податкової звітності, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, а також нарахування та сплату податків та зборів, зокрема в частині вказаного податку.

Так, ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» протягом січня-березня 2016 року 310 найманим працівникам підприємства та працівникам, найнятим за договорами цивільно-правового характеру, було виплачено дохід у вигляді заробітної плати та винагороди у загальній сумі 6 246 917,18 грн. Проте ОСОБА_1 як уповноваженим представником вказаного підприємства як податкового агента із зазначених сум доходів, виплачених вказаним працівникам за січень-лютий 2016 року, не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 659 584,20 грн., у тому числі за січень 2016 року в сумі 256 677,08 грн. та за лютий 2016 року в сумі 402 907,12 гривень.

Також, ОСОБА_1 , не належно виконуючи свої службові обов`язки з організації ведення бухгалтерського та податкового обліків через несумлінне ставлення до них, за лютий 2016 року не включила по податкової звітності, не здійснила нарахування, утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених працівнику ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодованої моральної шкоди.

Так, ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» у лютому 2016 року працівнику підприємства ОСОБА_2 було виплачено дохід у сумі 247 424,84 грн.

Зокрема, згідно з платіжним дорученням №219 від 17.02.2016 перераховано на користь ОСОБА_2 245 424,84 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та платіжним дорученням №220 від 17.02.2016 перераховано останньому 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Проте, ОСОБА_1 як уповноваженим представником вказаного підприємства як податкового агента зазначені суми доходів, виплачених ОСОБА_2 не включено до його загального місячного оподатковуваного доходу за лютий 2016 року.

У зв`язку з цим, державним підприємством «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за лютий 2016 року при виплаті ОСОБА_2 наведених вище сум доходів не нараховано, не утримано і не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 44536,47 гривень.

Отже, через службову недбалість головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» ОСОБА_1 державним інтересам та інтересам окремої юридичної особи заподіяно тяжкі наслідки у вигляді збитків (в економічному розумінні) в частині несплати до державного бюджету податкового зобов`язання суми з податку з доходів фізичних осіб в частині основного платежу основного платежу на суму 704 120,67 гривень та, як наслідок, застосованих Кам`янець-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області до ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» за несвоєчасну сплату вищевказаного платежу штрафних санкцій у розмірі 626 942,59 грн.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрювану ОСОБА_1 та її захисника Шустера Я.В., які заперечують щодо його задоволення, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

01.06.2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32017240000000024, зареєстровано дане кримінальне правопорушення правова кваліфікація – ч. 2 ст. 367 КК України (крадіжка, вчинена повторно).

31.05.2021 об 11 год. 50 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК.

Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

Разом із тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.367 КК України слідчий і прокурор підтверджують такими доказами, а саме: повідомлення ОУ ГУ ДФС у Хмельницькій області про вчинення кримінального правопорушення №392/21вн. від 25.05.07.2017 про вчинення кримінального правопорушення; акт №0040/22-01-14-01/23831376 від 22.06.2016 про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.03.2016; податкове повідомлення-рішення №0013641303 від 12.07.2016, яким визначено суми податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в частині основного платежу в сумі 704 120,67 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 626 942,59 грн.; постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду, якою скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 (справа №822/3732/17) про часткове задоволення адміністративного позову ДП «НТК «Завод точної механіки» та часткове скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 12.07.2016 №0013641303; висновок судового експерта ОСОБА_3 №38 від 11.09.2020, яким підтверджено висновки акту №0040/22-01-14-01/23831376 від 22.06.2016 про результати документальної планової виїзної перевірки державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.03.2016; висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС ОСОБА_4 №СЕ-19/120-21/197-ЕК від 25.01.2021, складеного за результатами проведеної судово-економічної експертизи та згідно з яким підтверджено розмір визначених штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 626 942,59 грн. по акту №0040/22-01-14-01/23831376 від 22.06.2016 як понесені ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» збитки (в економічному розумінні); наказами про призначення на посаду головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» ОСОБА_1 №55к від 13.03.2007, посадовою інструкцією головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» №52 від 04.12.2007, якою ОСОБА_1 ознайомилась 25.08.2015; посадовою інструкцією головного бухгалтера ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» № 308 від 26.02.2016, з якою ОСОБА_1 ознайомилась 26.02.2016, матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

З огляду на викладене, доводи захисника Шустера Я.В. про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри не можуть бути взяті до уваги у якості підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Аналізуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, про які слідчий і прокурор зазначають у клопотанні та наголошують у судовому засіданні, слідчий суддя зазначає таке.

На думку слідчого судді ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним, тому що підозрювана раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, оскільки постійно проживає та тривалий час працює у місті, де народилася, та зареєстрована за місцем проживання, виховує неповнолітню дитину.

Разом із тим, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, станом на час розгляду цього клопотання підозрювана продовжує працювати на посаді головного бухгалтера ДП «НТК Завод точної механіки», має у силу повноважень та виконуваних обов`язків доступ до речей і документів, пов`язаний з бухгалтерським обліком і звітністю, у тому числі документів та звітності за січень-лютий 2016 року, які органом досудового розслідування за повідомленням у судовому засіданні, у повному обсязі не отримані.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, який за відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, вагомість наявних доказів про вчинення нею кримінального правопорушення тією мірою, щоб ствердити про небезпідставність повідомленої підозри, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є обґрунтованим.

Одним із видів запобіжних заходів, що можуть бути застосовані до особи, є застава, що, згідно із ст.182 КПК України, полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, соціальні зв`язки підозрюваної, вік, майновий та сімейний стан, зокрема те, що заробітна плата підозрюваної за повідомленням ОСОБА_1 у судовому засіданні, в середньому становить 23000 гривень з урахуванням сплати відрахувань та податків, самостійно виховує та утримує доньку.

Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 інкримінується завдання державі збитків в особливо великому розмірі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які на даний час не відшкодовано.

Стосовно доводів захисника Шустера Я.В. в судовому засіданні про те, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення указаного кримінального правопорушення закінчились як підставу для відмови у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначає, що указана обставина не впливає на факт здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та на питання про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд, зобов`язаний оцінювати докази та обставини, надані сторонами кримінального провадження станом на час звернення та розгляду поданого клопотання.

Розгляд питання стосовно закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності не є компетенцією слідчого судді під час вирішення поданого клопотання, а є прерогативою суду першої інстанції під час розгляду обвинувального акта відносно особи по суті.

А тому такі аргументи сторони захисту не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Оцінюючи ступінь усіх встановлених ризиків у сукупності з урахуванням тяжкості покарання за вчинення інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, слідчий суддя, зважуючи пропорційно потреби досудового розслідування, необхідність досягнення мети кримінального провадження з урахуванням тривалості у часі досудового розслідування встановлену процесуальну поведінку підозрюваної, за викладених обставин приходить до висновку про дієвість та необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий і прокурор просять визначити заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з урахуванням визначеного законом на 01.01.2021 розміру одного прожиткового мінімуму у сумі 2270 грн., становить 45400( розмір зазначений слідчим 43780 грн.).

Разом із тим, з урахуванням сукупності усіх встановлених та викладених обставин розміру шкоди 704 120,67 грн. та штрафних санкцій в сумі 3 626 942,59 грн., які інкримінуються підозрюваній, її майнового стану, слідчий суддя вважає, що застава, яка не буде непомірною для підозрюваної та становитиме пропорційне втручання у її права задля забезпечення потреб досудового розслідування, має бути визначена у вигляді 13 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 29510 грн.

Указаний розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та буде належним стримуючим приписом від її порушення разом із визначеними ст.194 КПК України обов`язками, які слід покласти на ОСОБА_1 .

Отже, застосування саме такого запобіжного заходу є виправданим стосовно підозрюваної на переконання слідчого судді.

Особисте зобов`язання особиста порука в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження не є спроможними забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати його ризики в силу відсутності достатніх для даного стадії кримінального провадження стримуючих приписів.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України на ОСОБА_1 слід покласти такі обов`язки: - прибувати до слідчого, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із особами, які мають відношення до даного кримінального провадження та службовими особами і працівниками ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не інакше як в присутності слідчого, прокурора чи судді.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі наявності).

З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 110, 176-178, 182-183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника управління - начальника 2-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Хмельницькій області Беринди А.А. задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 13 (тринадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 29510 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із особами, які мають відношення до даного кримінального провадження та службовими особами і працівниками ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не інакше як в присутності слідчого, прокурора чи судді.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі наявності).

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в доход держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя