Рішення № 97605544, 07.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14193/20 н/п 2/766/5556/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

представник позивача Лапко Е.М.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування розпорядження, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування розпорядження, посилаючись на те, що він зареєстрований та фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1987 року. Разом із ним в зазначеній квартирі постійно проживають члени його родини його брат - ОСОБА_4 та його мати - ОСОБА_1 . Також в квартирі залишився фактично зареєстрованим його батько - ОСОБА_3 , який в ній не проживає з 2002 року та втратив право на проживання в квартирі на підставі ухвали суду від 13.06.2005 року. В 2017 році, його мати ОСОБА_1 розпочала процедуру приватизації зазначеної квартири, звернувшись із відповідною заявою до Херсонської міської ради як власника житлового приміщення.

На підставі розпорядження № 1279 від 07.04.2017 року на квартиру було видано свідоцтво про право власності на майно. Вважає, що в органу приватизації не було законних підстав видавати свідоцтво із зазначенням співвласника згаданої особи, а свідоцтво видано з грубим порушенням норм чинного Законодавства, яке регулює порядок приватизації, оскільки ОСОБА_3 , на підставі затвердженої мирової угоди судом згідно ухвали від 13.07.2005 року втратив право користування зазначеної квартири, та відповідно, не був такою, що в розумінні положення ч. .4 статті 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» проживав у квартирі, відповідно не мав права брати участь в приватизації квартири. Просить скасувати розпорядження № 1279 від 07 квітня 2017 року, видане Херсонською міською радою на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане Херсонською міською радою 07 квітня 2017 року на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Херсонської міської ради в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки приватизація здійснена відповідно до вимог чинного законодавства та просила застосувати строк позовної давності.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити позов в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Вислухавши думку учасників процесу, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши у судовому засіданні матеріали справи докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 13.07.2005р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи, яка втратила право користування житловим приміщенням затверджена мирова угода від 13.07.2005р., згідно до якої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за період часу до 13.07.2006 року зобов`язуються придбати на ім`я ОСОБА_3 однокімнатну квартиру; ОСОБА_3 зобов`язаний з часу придбання на його ім`я однокімнатної квартири виписатись з квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_3 07.03.2017р. звернувся до Начальника управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради щодо оформлення передачі в приватну, спільну сумісну власність квартири, що займає ОСОБА_3 разом із членами сім`ї на умовах найму, яку особисто підписано наймачем ОСОБА_3 та його членами сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до розпорядження Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради №1279 від 07.04.2017р. передано у приватну спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та його членами сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право власності Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради від 07.04.2017р. посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Свідоцтво видане згідно з розпорядженням №1279 від 07.04.2017р.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені суб`єкти управління об`єктами державної власності відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів, приймають рішення щодо умов їх подальшого використання.

Порядок здійснення приватизації державного житла в Україні визначений у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, га належних до них господарських споруд і приміщень України.

Статтею 5 вкачаного Закону визначено, що кожний громадянин України маг право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Право па приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно прожинають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини 1, 2 статті 61 Житловою Кодексу Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера па жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ст. 8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджено наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 №56, визначено, що воно складене відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і визначає порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню.

Передачі у власність громадян підлягають квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло (п.5).

Відповідно до п. 18-21 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ким і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства тю оформленню документів, де одержує бланк заяви (додатки 2, 3) та необхідну консультацію.

При наявності у наймача або членів його сім`ї пільги на безоплатне одержання займаного житла незалежно від розміру загальної площі, до заяви додається відповідний документ (копія посвідчення, довідка та інше), що підтверджує право на пільгові умови приватизації.

Згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку) підтверджується письмово і додається до заяви.

При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, вимоги позивача не підлягають задоволенню судом, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що процедура приватизації квартири АДРЕСА_1 здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, спільна заява про приватизацію підписана особисто всіма чотирма особами, які приймали в ній участь.

Посилання позивача на покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та на укладення мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як на докази по справі на підтвердження позовних вимог щодо позбавлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , не приймаються судом до уваги, як такі, що не дають підстав для задоволення вимог позивача.

Клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача не підлягає задоволенню судом, оскільки суд відмовляє у задоволенні вимог позивача, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. ст.ст.2,4, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280 - 282, 355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування розпорядження – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст рішення складено 11.06.2021 року.