Ухвала суду № 97605511, 03.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 2-1534/10

н/п 6/766/527/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

при секретарі Сауляк Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в якій він просить замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у цивільній справі №2-1534/10. Видати дублікат виконавчого листа по справі №2-1534/10 про стягнення заборгованості у розмірі 1248027,67грн., та витрати сплаченого держмита в сумі 1700,00грн. та інформаційно-технічного збору в розмірі 30,00грн., а всього 1248044,97грн. з боржника ОСОБА_1 із зазначенням нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Видати дублікат виконавчого листа по справі №2-1534/10 про стягнення заборгованості у розмірі 1248027,67грн., та витрати сплаченого держмита в сумі 1700,00грн. та інформаційно-технічного збору в розмірі 30,00грн., а всього 1248044,97грн. з боржника ОСОБА_2 із зазначенням нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 по справі №2-1534/10. Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 по справі №2-1534/10.

В обґрунтування даної заяви зазначено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 16.03.2010 року по справі №2-1534/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» заборгованість за кредитом в сумі 1248027,67грн., а також витрати сплаченого держмита в сумі 1700,00грн., та інформаційно-технічного збору в розмірі 30,00грн., а всього 1248044,97грн. На виконання рішення було видано виконавчі листи. В кредитній справі, яку було передано до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» виконавчі листи по справі про стягнення заборгованості відсутні, що свідчить про втрату оригіналів виконавчих листів. Окрім того зазначає, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання було пропущено з поважних причин, оскільки заявник не міг раніше знати про відсутність оригіналів виконавчих листів та пропуску строків для їх подачі. 21.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_I_4 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №804/6/09/2007/840к/2611 від 28.09.2007 року укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 та договором поруки укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». На підставі викладеного заявник змушений звернутись до суду з вказаною заявою.

У час призначений для розгляду справи представник заявника не з`явився. У заяві просив розглянути справу без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи, що учасники справи не з`явились у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що приймають участь у справі, на підставі наявних у матеріалах заяви та цивільній справі даних та доказів, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши заяву про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 16.03.2010 року по справі №2-1534/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» заборгованість за кредитом в сумі 1248027,67грн., а також витрати сплаченого держмита в сумі 1700,00грн., та інформаційно-технічного збору в розмірі 30,00грн., а всього 1248044,97грн.

21.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_I_4 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №804/6/09/2007/840к/2611 від 28.09.2007 року укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 та договором поруки укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП встановлено, що виконавчі провадження з виконання рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 16.03.2010 року у справі №2-1534/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» не перебуває.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У ст. 129-1 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Щодо вимоги заявника про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.

Виходячи з положення ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1 ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1 ст.514 ЦК України.

Відповідно п. 1,2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували па момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Як встановлено судом, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло всіх прав ПАТ КБ «Надра», у тому числі на отримання виконання зобов`язань за договором №804/6/09/2007/840к/2611 від 28.09.2007 року.

Відповідно змісту ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Враховуючи викладене, звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8(нині ст. 15) Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, дослідивши матеріали та обставини справи в частині заміни стягувача, перевіривши їх доказами на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку і установивши, що заміна стягувача у зобов`язанні можлива з підстав правонаступництва, зокрема переходу всього майна, прав і зобов`язань, за яким до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і такий кредитор може бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд вважає, що вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого документа.

Згідно з п. 7.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа - є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Відповідно до висновків КЦС у складі ВС у постанові від 22.10.2018 року у справі № 2-824/2009 при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Як встановлено судом, на підтвердження втрати виконавчих листів заявником не долучено будь-яких належних та допустимих доказів. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа, оскільки твердження заявника про втрату виконавчих листів не підтверджено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України.

Щодо вимоги заявника про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з даної норми закону при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається зі змісту положень ст. 433 ЦПК України, метою застосування цієї статті є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Виконавча давність це встановлений у законі строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися належним. Рішення суду, за загальним правилом, може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили.

Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред`явленням виконавчого документа до виконання, а також частковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак, у разі пропуску цього строку за поважної причини стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.

У зв`язку з тим, що в ст. 433 ЦПК України не міститься переліку причин, які є поважними при пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання проте, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали заяви та долучених до неї документів, суд вважає, що заявником не надано доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Разом з тим, згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто згідно з вказаними вимогами матеріального Закону факт заміни кредитора його правонаступником не може бути поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому набуття права нового кредитора для заявника не є поважною причиною пропуску вказаного строку.

Адже, за таких обставин поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Проаналізувавши заяву стягувача, беручи до уваги відсутність будь-яких письмових доказів, що підтверджують доводи заявника про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Враховуючи наведені обставини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони у виконавчому листі, видачу дублікату та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-260, 273, 354, 355, 433, 442 ЦПК України, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) у справі №2-1534/10 на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205).

В іншій частині вимог заяву залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М.Єпішин