Ухвала суду № 97605194, 07.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 Справа №607/9919/21 Провадження 1-кс/607/ 3196 /2021 м.Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І..М., за участю секретаря судового засідання Шаталюка А.О., прокурора Сипень В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Рубінського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Сипень В.М. про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 слідчий слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Романів О.М. за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Сипень В.М. звернулася до слідчого судді із клопотанням про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12014230040003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.1, 2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що групою слідчих слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014230040003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.1, 2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , створив злочинну організацію, а також здійснює керівництво та координацію дій її учасників з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території України, в тому числі Тернопільської області, члени якої під приводом надання логістичних послуг із вантажних перевезень, шляхом обману та використання підроблених документів викрадають вартісні вантажі.

18.10.2019 до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від директора ПП «Патмос» ОСОБА_3 про те, що 30.09.2019 в результаті використання, на його думку, завідомо підробленого документу, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1 незаконно заволодів майном у вигляді металопрокату, яке було ввірено ПП «Патмос» на підставі договору від 01.01.2019, чим завдав майнової шкоди вищевказаному підприємству на суму 430 353,91 гривню.

В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що 30.09.2019 ОСОБА_2 за попередньою змовою спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 шляхом обману незаконно заволоділи майном, а саме металопрокатом, загальною вартістю 430 353,91 гривню, тобто вчинили шахрайство у великих розмірах за наступних обставин.

Так, у вересні 2019 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом надання послуг із перевезення вантажів від імені ФОП ОСОБА_5 . Про свій злочинний умисел ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 , яка переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи в складі групи осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів вжили заходів для отримання у фактичний контроль даних ФОП ОСОБА_5 .

Так, 30.09.2019 ОСОБА_4 , діючи у складі групи осіб за попередньою змовою та виконуючи умисел її членів, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи факт наявності учасниками групи установчих документів ФОП ОСОБА_5 , знайшла на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_3» розміщене представником ПП «Патмос» оголошення про необхідність перевезення із м. Запоріжжя до м. Ямниця Івано-Франківської області вантажу - металопрокату, належного ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ».

Для реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_2 , використовуючи заздалегідь заготовлений для вчинення злочину термінал мобільного зв`язку із абонентським номером НОМЕР_1 , 30.09.2019 здійснила телефонний дзвінок на абонентський номер, вказаний представником ПП «Патмос» у оголошенні про отримання послуг із перевезення вантажу.

В телефонній розмові із представником ПП «Патмос» ОСОБА_4 відрекомендувалась представником ФОП ОСОБА_5 та запропонувала надання послуг із перевезення вантажу - металопрокату за вказаним у оголошенні маршрутом. Після отримання усної згоди представника ПП «Патмос» на укладання договору із ФОП ОСОБА_5 про надання послуг із перевезення вантажу, ОСОБА_4 повідомила вказану інформацію ОСОБА_2 .

У свою чергу ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_2 , з метою створення видимості господарської діяльності, використовуючи заздалегідь заготовлену для вчинення злочинів електронну поштову скриньку, надіслала представнику ПП «Патмос» наявні у неї скановані копії установчих документів ФОП ОСОБА_5 , які раніше підшукала для вчинення злочину.

В подальшому ОСОБА_4 , з метою отримання доступу до майна та незаконного заволодіння ним, здійснила підроблення договору перевезення та заявок до нього, внісши до них недостовірні відомості щодо підпису ФОП ОСОБА_5 та відтиску його печатки. Вказані підроблені документи у сканованому вигляді ОСОБА_4 , використовуючи заздалегідь заготовлену електронну поштову скриньку надіслала представнику ПП «Патмос», який вважав що таким чином укладався договір про надання послуг із перевезення вантажу.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , для реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, залучили до його вчинення ОСОБА_1 , який будучи обізнаним про умисел інших учасників, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, надав ОСОБА_2 згоду на виконання ролі водія вантажного транспортного засобу під час вчинення злочину - незаконного заволодіння чужим майном, а також перереєстрував вказаний транспортний засіб на свою користь.

30.09.2019 заготовлений учасниками злочинної організації вантажний транспортний засіб марки «DAF» TE 47WS, білого кольору, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «KOGEL» SN, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 та під його керуванням в м.Запоріжжя був завантажений металопрокатом то водій залишив місце завантаження, створюючи видимість перевезення вантажу до місця призначення.

Після виїзду із місця завантаження чужим майном, ОСОБА_1 за вказівкою ОСОБА_2 змінив обумовлений маршрут руху та доставив незаконно здобуте майно до місця, вказаного останнім.

В свою чергу ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою штучного заниження ризиків виявлення їх протиправної діяльності правоохоронними органами та представниками ошуканих господарюючих суб`єктів, впродовж часу від завантаження майна до доставки його до вказаного керівником злочинної організації місця зберігання, підтримувала телефонний зв`язок із представником ПП «Патмос», вказуючи що автомобіль із вантажем поламався, проте ремонтується та продовжить рухатися до місця призначення.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_1 за попередньою змовою спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , останні незаконно заволоділи майном яке було ввірене ПП «Патмос», а саме металопрокатом, загальною вартістю 430 353,91 гривню.

05.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України.

06.11.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень.

24.11.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень, до 23.59. год. 15.02.2021.

08.02.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 07.04.2021.

02.04.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 05.05.2021.

30.04.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 25.06.2021.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності продовження застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, слідчий вказує на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, який, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а також те, що ризики, які були зазначені при застосуванні запобіжного заходу не зменшились, та продовжують існувати. Такими, на думку слідчого, є : ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Крім цього, строк дії ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2021 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою завершується 25.06.2021, а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих, процесуальних дій, зокрема, здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, провести додаткові допити свідків, отримати висновки за результатами проведення судових експертиз, долучити відповіді на постанови про проведення слідчих дій на іншій території.

На думку слідчого, конкретні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину свідчать про наявність підстав для продовження щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий вважає, що викладені у клопотанні обставини та дані про особу підозрюваного виправдовують подальше тримання ОСОБА_1 під вартою, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого останній підозрюється, та наявність ризиків, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які не зменшились та не перестали існувати. Просив врахувати, що до закінчення строку тримання під вартою закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні неможливо в зв`язку з необхідністю виконання ряду слідчих і процесуальних дій. На думку прокурора, підстав для зміни запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 немає. Також просить врахувати, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2021 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014230040003337 від 04.07.2014 до дев`яти місяців.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Рубінський В.М. заперечував проти вищевказаного клопотання. Посилаючись на обов`язковість доказування наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, зазначив, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведені вказані у клопотанні слідчим ризики. З урахуванням належної процесуальної поведінки підозрюваного, позитивної характеристики ОСОБА_1 , захисник вказував на наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Одночасно захисник вказав, що визначений підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави при продовження строку тримання його під вартою, є завідомо непомірним для нього, посилаючись при цьому на наявність у підозрюваного неповнолітньої дитини, відсутність у власності цінного майна чи інших активів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого частково, з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12014230040003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.1, 2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.

05.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України.

06.11.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень. Строк дії ухвали та обов`язків у випадку внесення застави визначено до 03.01.2021.

24.11.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень, до 23.59. год. 15.02.2021.

08.02.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 07.04.2021.

02.04.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 05.05.2021.

30.04.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 23.59. год. 25.06.2021.

29.04.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014230040003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.1, 2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України, продовжено до дев`яти місяців.

Положеннями ч. 3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, що підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230040003337 від 04.07.2014, протоколом допиту представника потерпілого ПП «ПАТМОС» ОСОБА_6 від 24.09.2020 та 25.09.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.10.2020; протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом свідку ОСОБА_7 від 06.10.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.02.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом свідку ОСОБА_8 від 15.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.03.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом свідку ОСОБА_9 від 29.03.2021; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.03.2021; висновком експерта №СЕ-19/120-21/4978-ПЧ від 28.05.2021; протоколами проведення НСРД; протоколами проведення обшуків у фігурантів кримінального провадження; протоколами проведення оглядів речей та предметів, вилучених в ході проведення обшуків у фігурантів кримінального провадження; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно зазначає, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий за погодженням з прокурором вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя оцінює в сукупності з обставинами цього кримінального провадження, а також враховує, що ОСОБА_1 інкримінується кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Також слідчий суддя вважає таким, що не зменшився, ризик знищення, схову, або спотворення підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої із речей, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки на даний час залишається невстановленим місцезнаходження всіх предметів вчинення злочинів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних, слідчим суддею взято до уваги, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх свідків та очевидців кримінальних правопорушень, деякі з яких можуть бути відомі ОСОБА_1 , на яких підозрюваний може впливати з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь, та враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В системному зв`язку із встановленими даними щодо існування зазначених ризиків, з урахуванням особливостей вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , а також процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає також і таким, що не зменшився, ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, характеристики особи підозрюваного, який не має офіційного місця роботи, суспільно-корисною працею не займається, раніше притягався до кримінальної відповідальності, дає підстави вважати наявним, окрім вищезазначених, ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_1 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджуються з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні про тяжкий злочин.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення під час обрання підозрюваному запобіжного заходу ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наведених обставин, навіть позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , на які звертав увагу захисник, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не дають підстав застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, оскільки застосування такого запобіжного заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги те, що для завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, отримати та здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, отримати висновки ряду призначених експертиз, провести додаткові допити підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких виникне в ході досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, вважає, що для їх запобігання застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, як на тому наполягала сторона захисту.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про непомірність розміру застави, визначеного щодо підозрюваного ОСОБА_1 , як альтернативного запобіжному заходу, слідчий суддя керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчим суддею враховано, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.11.2020 підозрюваному ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який до цього часу не було внесено ні підозрюваним, ні його рідними, що, на думку слідчого судді , підтверджує доводи сторони захисту та свідчить про те, що розмір застави у такому розмірі дійсно є непомірним для підозрюваного та його родини.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її 3 пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При оцінці майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує як вказані вище дані, із яких не вбачається доказів того, що від злочинної діяльності ОСОБА_1 дійсно отримав дохід, так і відсутність в матеріалах провадження будь-яких інших даних про наявність у власності підозрюваного цінного майна чи інших активів. Не надано такої інформації і прокурором під час судового розгляду клопотання. Крім цього, слідчий суддя враховує і те, що підозрюваний ОСОБА_1 , який не має постійного джерела доходів, до затримання був офіційно не працюючим, що також не заперечувалось і прокурором.

Разом із цим, з огляду на стадію розгляду кримінального провадження та надані захисником в судовому засіданні характеризуючі дані на особу підозрюваного ОСОБА_1 та його матеріальне становище, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави, визначеної у якості альтернативного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.11.2020 та приходить до висновку, що застава у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючи фактором, який зможе запобігти таким ризикам, і такий розмір не є завідомо непомірним для підозрюваного із урахуванням, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, права особи на свободу та особисту недоторканість, та здатен запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, які продовжують існувати, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

При визначенні ОСОБА_1 меншого розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Водночас, враховуючи доведені стороною обвинувачення обставини, у випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_1 : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст..ст.176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури Сипень В.М., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.190 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 04.08.2021.

Зменшити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України та визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №607/ 9919/21; провадження №1-кс/607/3196/2021 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2021.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, у разі внесення застави, встановити до 04.08.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Царук