Рішення № 97605071, 07.06.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2050/20

Провадження № 2/601/424/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Тимощук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу № 601/2050/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей,

за участю: представника позивачки - адвоката Семенюка Ю.В.,

представника відповідача – адвоката Вуїв А.В.,

встановив:

Позивачка звернулась в суд із позовом про збільшення розміру аліментів, які стягуються на її користь на утримання дітей: сина ОСОБА_3 і дочки ОСОБА_4 та стягнення додаткових витрат на дітей. Позивачка посилається на те, що у шлюбі із відповідачем у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є неповнолітніми. Згідно рішення Бучацького районного суду від 22 грудня 2016 року на утримання дітей щомісячно стягуються із відповідача аліменти в твердій грошовій сумі – 600 грн. на кожну дитину щомісячно. Зазначений розмір аліментів не вистачає на утримання дітей та такий розмір є значно менший від мінімального розміру визначеного законом. Отримуючи аліменти в такому розмірі діти знаходяться у скрутному матеріальному становищі, оскільки позивачка не має офіційного працевлаштування і щоб хоч якось забезпечити належне виховання та розвиток своїх дітей, вимушена перебиватися тимчасовими заробітками. Батько дітей є працездатним і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. За таких обставин, позивачка просить суд збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Бучацького районного суду від 22.12.2016 року та просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. на кожну дитину щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. Крім того, син ходить до футбольної секції, що теж потребує додаткових затрат на придбання спеціального спортивного взуття, форми. Враховуючи той факт, що діти потребують постійних грошових вкладень у їх навчання, розвиток, відпочинок, а батько взмозі нести такі додаткові витрати на дитину, тому позивачка просить визначити постійний розмір участі відповідача у додаткових витратах на дітей на рівні 1000 грн. щомісячно на кожну дитину.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Семенюк Ю.В. позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити з підстав, що вказані у позовній заяві. Окрім того пояснив, що з часу присудження аліментів у відповідача змінилось матеріальне становище, так як він отримує орендну плату за земельну ділянку та працює закордоном, що стверджується інформацією про перетинання державного кордону України. Також просить врахувати, що відповідач добровільно не надає додаткових коштів на розвиток здібностей дітей, що потребує додаткових затрат.

В судовому засіданні представник відповідача –адвокат Вуїв А.В. пояснила, що на виконання рішення Бучацького районного суду від 22.12.2016 Бучацьким міжрайонним відділом державної виконавчої служби із відповідача стягуються аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину. Тому розмір аліментів, який просить позивачка не менший ніж 50 % мінімального розміру визначеного Сімейним кодексом України і відповідно задовольняє потреби дітей. На даний час відповідач не працює і перебуває по догляду за матір`ю - ОСОБА_5 , яка є пенсіонеркою та непрацездатною особою. Окрім того, позивачка не повідомляла ОСОБА_2 про те, щоб надавати дітям кошти на додаткові витрати. Відповідач неодноразово купував дітям речі, одяг, взуття. З червня 2020 року по серпень 2020 року діти проживали разом зі ОСОБА_2 та перебували на його утриманні. Разом з тим в цей час ним були сплачені аліменти на утримання дітей на користь позивачки. Відповідач не заперечує проти сплати аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також, позивачкою не надано суду доказів того, що відповідач отримував дохід та працював оплатно закордоном.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про народження відповідно, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Згідно рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2016 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвано.

Із виконавчого листа Бучацького районного суду від 22 грудня 2016 року слідує, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи із 23.11.2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно акту обстеження умов проживання від 21.10.2020 року, ОСОБА_1 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 . У вищевказаному будинку, разом з ОСОБА_1 , з серпня місяця 2015 року по даний час, проживають без реєстрації її діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із довідки № 33-ц від 21.10.2020 року слідує, що ОСОБА_7 , 2012 року народження, учениця 3-го класу та ОСОБА_7 , 2009 року народження, учень 5-го класу, дійсно навчаються у філії Старотаразької ЗОШ І-ІІ ступенів опорного закладу Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Почаївської міської ради з 1-го класу по даний час.

ОСОБА_2 не перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення та не отримує жодних видів допомог, що стверджується довідкою № 09-05/266 від 17.02.2021.

Згідно довідки № 162 від 18.02.2021, виданої Сновидівським старостинським округом Бучацького району Тернопільської області, довідки про склад сім`ї № 161 від 18.02.2021 та копії посвідчення ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 , до складу його сім`ї (зареєстровані) входять: мати - ОСОБА_5 (пенсіонерка); син - ОСОБА_7 , дочка – ОСОБА_7 , брат – ОСОБА_8 . Також, ОСОБА_2 ніде не працює в даний час, трудової книжки не має.

У період часу з 01.01.2018 по 31.12.2020 ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України, що стверджується інформацією від 24.05.2021 наданою Державною прикордонною службою України. Ціль перетину кордону не зазначено.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 06.04.2021, станом на 06.04.2021 відсутня заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів при примусовому виконанні виконавчого листа, виданного Бучацьким районним суду 16.01.2017 по справі № 595/1854 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи із 23.11.2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок по доведенню обставин покладається на сторони.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримання дітей до досягнення ними повноліття, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.

За змістом ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Зазначена норма відносить до особливих обставин такі обставини, як розвиток здібностей дитини, її хворобу тощо.

Розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов`язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат.

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17.

Судом встановленого, що відповідач на підставі рішення суду від 22.12.2016 року сплачує на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн., на кожну дитину щомісячно.

Оскільки позивачем не надано доказів щодо зміни її та відповідача матеріального чи сімейного стану, не доведено належними та допустимими доказами збільшення витрат на утримання дітей з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, а відповідач не заперечував проти стягнення із нього аліментів в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що свідчить про визнання ним існування підстав для збільшення розміру аліментів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Враховуючи те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дітей до повноліття незалежно від розміру їх доходів, відповідач є працездатним, фізично здоровим, суд вважає, що аліменти слід визначити в розмірі по 1300 гривень на кожну дитину, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів на думку суду є об`єктивним з огляду на розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, узгоджується з встановленими обставинами справи, наданими доказами, вимогами СК України та виходячи із закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дітей, а платник аліментів, враховуючи часткове визнання позову, має можливість нести відповідні витрати.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача додаткових витратах на дітей на рівні 1000 грн. щомісячно на кожну дитину, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної вимоги, а витрати за відвідування футбольної секції, не є додатковими витратами на дитину, оскільки це не викликано особливими обставинами у розумінні ст.185 СК України, а відноситься до звичайних витрат для забезпечення нормальних матеріальних умов життя дитини, що передбачені стягненням аліментів з батька дитини, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями ст.ст. 19, 42, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, статтями 180 - 182, 185, 192, 200 Сімейного кодексу України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2016 року та стягувати з ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ) аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1300 (одній тисячі триста) гривень на кожну дитину, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2020 року, до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 11.06.2021.

Головуючий: