Постанова № 97601717, 07.06.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа 133/860/21

Провадження №3/133/756/21

07.06.21

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ДПП УПП у Вінницькій області Відділу адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2021 о 22 год. 50 хв. на а/д М 21 238 км. в с. Жежелів Хмільницького району ОСОБА_1 керував автомобілем «RENAULT R 12», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР. Огляд на стан сп`яніння проводився в присутності двох свідків за допомогою алкотестера «Драгер» 3564, результат тесту 2,23 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що під час руху на автомобілі не впорався з керуванням, в результаті чого з`їхав у кювет. Після пригоди викликав евакуатора, та перебуваючи під впливом вказаної вище події вжив алкоголь. Транспортним засобом не керував.

Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані матеріали, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Зі змісту ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9«а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №534001 від 13.03.2021 ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння згідно встановленого порядку зі своєї згоди за допомогою приладу алкотестер «Драгер» 3564, в присутності двох свідків, результат якого склав 2,23 проміле.

Крім того, будь-які дані, які б підтвердили пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, у матеріалах справи відсутні. Також ним не надано жодних доказів, які б могли спростувати чи ставити під сумнів обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом`якшують і обтяжують покарання.

Враховуючи наведені вище обставини, суд прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок судового збору на користь держави на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Кучерук