Ухвала суду № 97601654, 11.06.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/276/21

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів.

Ухвалою суду від 26.03.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 61).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 18.05.2021 не з`явилася, хоча була повідомлена про судове засідання належним чином та завчасно, зокрема отримала судову повістку 05.05.2021, що підтверджують матеріали справи (а.с. 73). Про причини неявки до суду позивача суду не відомо.

Тому судовий розгляд було відкладено на 11.06.2021.

В судове засідання 11.06.2021 позивач ОСОБА_1 не з`явилася повторно, хоча була повідомлена про судове засідання належним чином та завчасно, що підтверджують матеріали справи, шляхом отримання судової повістки позивачем 24.05.2021 за місцем реєстрації (а.с. 84). Позивач про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи по суті за її відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, попередньо надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи (а.с. 76).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, що також встановлено ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.05.2019 по справі № 310/12817/13 наголосив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 в справі № 405/8125/15-ц, 22.03.2021 в справі № 757/43966/16-ц, 05.04.2021 в справі № 524/3347/18, 19.04.2021 в справі № 675/1714/19.

Тобто повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Натомість, згідно матеріалів справи позивач заяви про розгляд справи по суті за її відсутності не надсилала. В матеріалах справи наявна лише заява про проведення саме підготовчого засідання за відсутності позивача (а.с. 30), та за наслідками проведення підготовчого засідання і призначенням справи до розгляду по суті жодної заяви щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача до суду не надходило.

Оскільки позивач, будучи повідомленою про судові засідання належним чином та завчасно, повторно не з`явилася до судового засідання, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи по суті за відсутності позивача до суду не подавала, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 55, 197, 198, 200, 223, 257, 279, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду з заявленими вимогами.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя: