Ухвала суду № 9760140, 12.05.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 6-а-12/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Самойлової О.В.,

при секретарі Ушак Ю.С.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови суду по справі адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2272 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

в с т а н о в и в:

Постановою Феодосійського міського суду від 03 липня 2007 року з військової частини А 2272 на користь ОСОБА_2 стягнута грошова компенсація за проволоче забезпечення у сумі 9258,75 грн. та компенсація втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати заборгованості за продовольче забезпечення у розмірі 4705,77 грн., судові витрати у сумі 139,63 грн., а всього 14104,15 грн. Постанова набрала законної сили.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови суду.

В судовому засіданні представник заявника, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, заяву підтримав з підстав, що в неї зазначені.

Представник військової частини А 2272 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника у розписці.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання також не зявився, про час, місце та день розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, надав письмове заперечення, в якому просить відмовити заявнику у задоволенні заяви.

Перевіривши матеріали справи адміністративної юрисдикції № 2-а-446/2007, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обстави, що ускладнюють виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Матеріалами справи встановлено, що 15.02.2008 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Феодосійського міського суду від 03.07.2007 року, 29.12.2008 року ВДВС Феодосійського МУЮ винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у звязку із тим, що у боржника в/ч А 2272 відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, грошових коштів і бюджетних призначень на виплату заборгованості військова частина не має, частково стягнуто 139,63 грн. Постановою ВДВС Феодосійського МУЮ 20.04.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: виконавчого листу № 2-а-446, який видано Феодосійським міським судом 03.07.2007 року про стягнення з військової частини А 2272 на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 13964,52 грн. та запропоновано боржнику в/ч А 2272 добровільно виконати судове рішення, але у звязку із відсутністю коштів на рахунках військової частини, постанова суду до тепер не виконана.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», субєктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини…, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку. З Листу Вищого Арбітражного Суду України № 01-8/531 від 11.11.1999 року «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» слідує, що відповідальність військової частини як субєкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобовязаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обовязковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна особа при визначенні її цивільних прав і обовязків має право на справедливий розгляд (…) впродовж розумного строку (…) незалежним і неупередженим судом, стаття 1 Протоколу № 1 передбачає, що кожна особа (…) має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справі «Погасій проти України» від 28.05.2002 року, визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, заявник не використав права звернення до національного суду із позовом щодо зміни способу виконання судового рішення шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні на підставі Закону України № 1076-Х1У «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». Відповідно до статті 5 Закону військова частина як субєкт господарської діяльності за своїми зобовязаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок за відповідними статтями кошторису, а у разі їх недостатності відповідальність за зобовязаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

На підставі викладеного, суд вважає, що у процесі виконання виконавчого документу виникли обставини, що перешкоджають примусовому виконанню постанови суду, а саме, встановлено, що майнове становище боржника не дає змоги виконати вимоги виконавчого документу у встановлені строки та є спосіб виконання більш вигідний для боржника, тобто звернення стягнення на Міністерство оборони України.

Керуючись ст. 263 КАС України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови суду задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Феодосійського міського суду від 03 липня 2007 року по справі адміністративної юрисдикції № 2-а-446/2007 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 2272 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого забезпечення, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2-а-446/07 на Міністерство оборони України, юридична адреса: 03168 м. Київ пр-кт Повітрянофлотський, 6 код ЄДРПОУ 00034022.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 186 КАС України.

Суддя