Вирок № 97600243, 11.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4299/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Омельян І.М.,

при секретарі Василезі А.В., Котко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві об`єднане кримінальне провадження з присвоєним номером у суді - справа №755/4299/21, провадження №1-кп/755/880/21, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000489 від 17.02.2021 року та № 12021100040001615 від 26.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, працюючого не офіційно, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-останнім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Астапковича А.Ю.,

Колесника О.О.,

Андрєєва Я.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Шевчука А.А.,

Волошина М.К.

В С Т А Н О В И В:

16.02.2021 року приблизно о 18:00 ОСОБА_1 перебував у магазині «Сільпо Фуд» за адресою: м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та користуючись вільним доступом, взяв у вказаному магазині з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «СІЛЬПО ФУД», а саме: ковбасу «Алан Еврейская» закупівельною вартістю 132 грн 88 коп. та ковбасу «Алан Говяжья» закупівельною вартістю 127 грн 67 коп., упаковку суші власного виробництва - ролл «Філадельфія М» закупівельною вартістю 119 грн. 58 коп., які сховав під одяг за спиною.

У подальшому, пройшовши повз касу, ОСОБА_1 з неоплаченим товаром почав рухатись у напрямку виходу з приміщення магазину, проте на виході з магазину був зупинений працівниками охорони магазину, намагався викрасти товар на загальну закупівельну суму 380 грн 13 коп. Так, ОСОБА_1 виконав усі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто він не встиг розпорядитися викраденим товаром на власний розсуд, оскільки був затриманий працівниками магазину при виході з нього.

Крім того, 26.05.2021 року приблизно о 19:20 ОСОБА_1 перебував у магазині «АТБ» за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів.7, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужою майна з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та користуючись вільним доступом, взяв у вказаному магазині з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «АТБ Маркет», а саме: дві банки з ікрою лососевою зернистою ТМ «Рибкоппродукт», вагою 120 г., закупівельною вартістю - 195 грн 15 коп. за одиницю, а всього на загальну суму 390 грн 30 коп., які сховав до правої та лівої кишень куртки.

Після чого, ОСОБА_1 узяв ще товар, що не має значення для кримінального провадження, з метою відвернення уваги і персоналу магазину.

У подальшому, не розраховуючись за товар, який він виклав на касову стрічку, утримуючи при собі в кишенях одягу товар, що став об`єктом злочинного посягання, ОСОБА_1 за спинами покупців, які стояли в черзі, безперешкодно пройшов касову зону та направився на вихід з магазину, намагаючись викрасти товар на загальну суму 390 грн. 30 коп. Так, ОСОБА_1 виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто він не встиг розпорядитися викраденим товаром на власний розсуд, оскільки був затриманий працівниками магазину при виході з нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальних актах, та показав суду про те, що дійсно 16 лютого 2021 року він перебував у магазині «Сільпо Фуд» за адресою: м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, а 26.05.2021 року у магазині «АТБ» за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів.7, та намагався викрасти з них товар, однак був затриманий працівниками охорони магазину. Щиро розкаявся у вчиненому та зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальних актах, а саме: дата, час, місце вчинення ним кримінального правопорушення відповідають дійсності, розуміє, що його дії були умисними та корисливими. Зокрема, пояснив, що жалкує про скоєне та обіцяє у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Винуватість ОСОБА_1 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Слід зазначити, що стороною обвинувачення ОСОБА_1 було висунуто обвинувачення у кожному з об`єднаних проваджень окремо, а саме у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000489 - ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а у кримінальному провадженні № 12021100040001615 - ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Дане кримінальне провадження є об`єднаним з двох у суді відповідно до ст.ст. 217, 334 КПК України і йому присвоєно єдиний номер у суді - справа №755/4299/21, провадження №1-кп/755/880/21.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08.02.2021 року в справі № 390/235/19 у випадку, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

З огляду на наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані, які характеризують особу винного - не одружений, працює не офіційно, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини. Крім того, суд враховує, що матеріальної шкоди діями обвинуваченого нікому не завдано, потерпілі ТОВ «СІЛЬПО ФУД» та ТОВ «АТБ Маркет» не заявляли до обвинуваченого цивільних позовів.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а саме у виді обмеження волі.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, конкретних обставин кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також даних про його особу, який неодноразово судимий за корисливі злочини, суд вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, однак поряд з цим враховує те, що він визнав свою вину повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК.

Злочин у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 вчинив після ухвалення вищевказаного вироку, у період іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судом кримінального покарання» у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України, а тому у таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Зважаючи на те, що даний злочин ОСОБА_1 вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року та без застосування ст. 75 КК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави - залишити без змін.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 8 місяців;

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року, до покарання за даним вироком, призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави - залишити без змін.

Після вступу вироку в законну силу відповідно до ч. 11 ст. 182 КК України заставу, внесену ОСОБА_2 за ОСОБА_1 (квитанція № 0.0.2144904189.1 від 31.05.2021 року) повернути заставодавцю ОСОБА_2 .

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26.05.2021 року по 01.06.2021 року у відповідності до правил ч. 1 ст. 72 КК України, а саме одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-ДВД-диски з інформацією з камер відео спостереження від 16.02.2021 року та 26.05.2021 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-ковбасу «Алан Еврейская», ковбасу «Алан Говяжья», упаковку суші власного виробництва, а саме ролл «Філадельфія М», що передані під зберігальну розписку завідувачу стелажної торгівлі ТОВ «Сільпо Фуд» ОСОБА_3 - залишити власнику ТОВ «СІЛЬПО ФУД»;

-дві банки ікри зернистої лососевої ТМ «Рибкоппродукт», 120 г, що передані під зберігальну розписку ТОВ «АТБ Маркет» - залишити власнику ТОВ «АТБ Маркет».

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисникам та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.М. Омельян