Постанова № 97599473, 03.06.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1571/21

Провадження № 3/645/738/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, студента Харківського університету міського господарства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 04 березня 2021 року о 02 годині 40 хвилин по вул. Немишлянській, поблизу будинку 165 в м. Харкові, керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився та пояснив, що 04.03.2021 року о 02.00 годині по вул. Салтівське шосе він сидів в автомобілі слухав музику з дівчиною та не керував ним. Він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки в цей день вживав спиртні напої. В автомобіль вони прийшли разом з дівчиною забрати мамину сумку, яка там її забула. І в цей час під`їхали співробітники поліції. ОСОБА_1 зазначає, що вони з дівчиною тільки хотіли посидіти у машині, послухати трохи музику. Даним автомобілем, який належить його матері, він не керував, відмовився від проходження огляду на стан сп"яніння у присутності двох свідків та зазначив, що автомобілем керував його друг. Також зазначив, що йому не відомо у кого вони орендували квартиру на АДРЕСА_3 , так як цим питанням займався його друг.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Міщенко І.І. в судовому засіданні зазначила, що не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, він сидів в автомобілі, за кермом була мама ОСОБА_2 . Крім того, просила повернути протокол про адміністративне правопорушення на доопрацювання, оскільки, факт управління ОСОБА_1 транспортним засобом на момент події, ні чим не підтверджується. Суду не надано жодних доказів того, що протокол серії ААБ № 119653 складений посадовою особою, і те, що ця посадова особа кимось була уповноважена на такі дії. Також зазначає, що показання свідків складені ними не власноручно, а на заздалегідь приготовлених та надрукованих бланках та з виправленнями нерозбірливим почерком, та одним і тим же почерком на двох бланках обох свідків. Також в поясненнях свідків не було зазначено час складання даних пояснень, не зрозуміло чи вдень чи з ранку чи в ночі давали свідчення дані свідки. На відеофайлах, які було долучені співробітниками поліції до протоколу, вбачається, що відеофайли усі не є постійною відеозйомкою, а відеозапис постійно переривається, уривками. Також на даних відео записах не можна встановити особу, яка розмовляє з поліцейськими, не видно обличчя, та на всіх відеофайлах одна темрява, та якісь не зрозумілі обривки фраз. Протокол про адміністративне правопорушення від 04.03.2021 р. складений з порушеннями, а саме протокол складено 04.03.2021 року 04 год. 00 хв. в м. Харків, вул. Туркестанська, б. 30. Також за цією адресою і давали свої пояснення свідки даної події. Але в оспорюваному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем 04.03.2021 р. в 02 год. 40 хв. в м. Харків по вулиці Немишлянська, поблизу будинка № 165, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова та порушення координації рухів. Яким чином, ОСОБА_1 міг знаходитися на вулиці Немишлянська, якщо його опитували поліцейські у присутності свідків на АДРЕСА_3 . Також не зрозуміло, чому співробітник поліції вказує на той факт та зазначає у протоколі, що саме ОСОБА_1 знаходився в алкогольному сп`янінні за кермом автомобіля, коли рухався по вул. Немишлянській, та як можна було вказувати ознаки алкогольного сп`яніння, запах, нерозбірлива мова та порушення координації руху, якщо поліцейські не бачили людину, яка саме керувала автомобілем в 02 год. 40 хв.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_1 . Також зазначила, що 04.03.2021 року о 02.00 годині ночі її син ОСОБА_1 попросив її приїхати до нього на орендовану квартиру, так як у нього розболівся травмований палець та не було медикаментів. Вона приїхала на своєму автомобілі «Toyota Land Cruiser» на АДРЕСА_3 до сина та його дівчини, перебинтувала палець сину. Але згадала, що забула в автомобілі сумку, попросила сина сходити в автомобіль та забрати її сумку. Її син ОСОБА_1 разом із своєю дівчиною пішли до автомобіля за її сумкою та не повертались приблизно 40 хвилин або годину. Потім вона дізналась про складпння поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 03.03.2021 року було 3 роки як вона зустрічається з ОСОБА_1 .. Вона разом з ОСОБА_1 перебували на орендованій квартирі, та в ОСОБА_1 почав боліти палець, він попрохав приїхати маму перебинтувати палець, так як у них не було грошей на медікаменти. Мати ОСОБА_1 приїхала, перебинтувала йому палець. Але мати забула сумку в автомобілі та вони із ОСОБА_1 пішли до автомобіля забрати сумку. В автомобілі вони сиділи та слухали музику, автомобіль був не заведений. Перебуваючи в автомобілі до них підійшли працівники поліції, попрохали надати документи, ОСОБА_1 надав, після чого склали протокол. Так як не хотіли турбувати маму викликали тверезого водія, якому передали керування автомобілем. також зазначила, що їй не відомо у кого вони орендували квартиру, відомості про договір оренди відсутні.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Інструкції - ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, та наявності ознак, передбачених пунктом 3, 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).

Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров`я).

Судовим розглядом встановлено, що вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 119653 від 04.03.2021 року, направленням на огляд водія від 04.03.2021 року, довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Скицької Г., згідно якої ОСОБА_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ отримував посвідчення водія НОМЕР_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які письмово підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 26, відмовився, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою ОСОБА_6 , згідно якої останній взяв автомобіль «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 ,у громадянина ОСОБА_1 , так як він у нетверезому стані та на нього складено протокол, рапортом лейтенанта поліції УПП в Харківській області ДПП Боженова М., згідно якого встановлено, що під час патрулювання Немишлянського району м. Харкова екіпажем 4202 було виявлено автомобіль «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, водій якого почав втікати на автомобілі та був зупинений за допомогою ще одного патрульного екіпажу КУПОЛ 4204 на вул. Туркестанській, 30, на водія було складено протокол про адміністративне правопорушенні за ч.2 ст. 121 КУпАП, а також за ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 в присутності двох свідків на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Приймаючи рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення свідчить, що з боку працівників поліції ОСОБА_1 була надана можливість надати особисті пояснення з приводу вчиненого правопорушення, де останній зазначив, що «надасть пояснення в суді».

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст.251, ст. ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції.

З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.2.5 Правил дорожнього руху України, які передбачають обов`язок водія на вимогу працівників патрульної поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке, з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч.ч. 1, 2ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

22.11.2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (закон про кримінальні проступки №2617-VІІІ), згідно з яким стаття 130 КУпАП більше не передбачала адміністративну відповідальність за управління автомобілем в стані сп`яніння. Така відповідальність перейшла до категорії кримінальних проступків, відобразившись у статті 286-1 КК України. Закон про кримінальні проступки мав набрати чинності 01.07.2020 року.

17.06.2020 року прийнято закон про внесення змін до закону про кримінальні проступки №720-ІХ (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»), згідно з яким у розділі І Закону про кримінальні проступки вилучені положення, які змінювали статтю 130 КпАП та включали до КК статтю 286-1.

Закон про зміни до закону про кримінальні проступки №720-ІХ набрав чинності 03.07.2020 року.

Комітетом Верховної Ради України на дані роз`яснення щодо окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за№720-ІХвід 17.06.2020 року, за змістом яких, враховуючи положення частини п`ятої статті 94 Конституції України Закон № 720-IX набрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

З довідки старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Скицької Г., вбачається, що ОСОБА_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ отримував посвідчення водія.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Щодо клопотання захисника про повернення протоколу на доопрацювання, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Вказані захисником недоліки відносяться до питання оцінки доказів, отже, суд не бере до уваги доводи, наведені адвокатом Міщенко І.І., оскільки такі спрямовані на уникнення настання негативних наслідків для ОСОБА_1 та жодним чином не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в супереч вимогам п. 2.5 ПДР.

З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 119653 від 04.03.2021 р. є належним та допустимим доказом, такий складений у відповідності до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам чинного законодавства, складений та підписаний уповноваженою на те особою і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому у протоколі міститься відмітка, що ОСОБА_1 надасть пояснення в суді. В протоколі зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення. Відтак, викладені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Суд наголошує на тому, що вищенаведені докази є належними та допустимими, а також такими, що не суперечать одне одному. Підстав для повернення матеріалів на дооформлення суд не вбачає.

Щодо показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також пояснень ОСОБА_1 , в частині того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то в цій частині суд відноситься до даних свідчень критично, враховуючи їх родинні та дружні відносини (свідок ОСОБА_2 мати, а свідок ОСОБА_3 - дівчина ОСОБА_1 ), а також наступні з"ясовані судом обставини. Згідно оглянутого в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 , при складанні на нього протоколу за ч. 2 ст. 121 КУпАП (керування водієм транспортним засобом, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, що було підставою для зупинки транспортного засобу) не оспорював вчинення ним даного адміністративного правопорушення та мав намір сплачувати штраф. Крім того, за свідченнями зазначених осіб мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 приїхала до них на автомобілі та перебувала в їх орендованій квартирі, при цьому під час відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, він передає автомобіль не матері, а викликає "тверезого водія" зі служби таксі та передає автомобіль сторонній особі, а працівникам поліції повідомляв, що керував автомобілем його друг, а не мати. Тому зазначені покази, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, викликають у суду сумніви та не приймаються в якості доказів.

Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 8 КУпАП - особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в розмірі, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.130,ст.ст.283,284 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 454 гривні.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Суддя - І.В. Ульяніч