Ухвала суду № 97596415, 11.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.06.2021м. ДніпроСправа № 904/5683/21

Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали

за позовом позивача-1: Царичанської селищної ради, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область

позивача-2: Виконавчого комітету Царичанської селищної ради, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Комунального підприємства "Царичанське виробниче об`єднання житлово-комунального господарства" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область

відповідача-2: Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), смт. Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область

про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

ВСТАНОВИВ:

Царичанська селищна рада та Виконавчий комітет Царичанської селищної ради звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Царичанське виробниче об`єднання житлово-комунального господарства" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області та Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якому просить визнати право комунальної власності Царичанської селищної ради (код ЄДРПОУ 04339706) на рухоме майно та зняти з нього арешт, згідно переліку:

1. Трактор МТЗ-82 (1995 рік) (інвентарний номер 45), балансова вартість76041,67 грн.;

2. Екскаватор HYUNDAY (2015 рік) (інвентарний номер 142), балансова вартість 3357408,67 грн.;

3. Трактор МТЗ-80 (1995 рік) (інвентарний номер 44), балансова вартість 22500 грн.;

4. Автогрейдер SHANTUI (2015 рік) (інвентарний номер 143), балансова вартість 3694773,66 грн.;

5. Міні навантажувач Бобкет (2018 рік) (інвентарний номер 153), балансова вартість 3854122,5 грн.;

6. Автомобіль асенізац.новий номер НОМЕР_1 (1992 рік) (інвентарний номер 47), балансова вартість 64607,73 грн.;

7. Автомобіль сміттєвоз 5940 (1991 рік) (інвентарний номер 49), балансова вартість 4130,95 грн.;

8. Краз асенізаторний (2016 рік) (інвентарний номер 144), балансова вартість 2399207,13 грн.;

9. Бульдозер самохідний гусеничний SHANTUI SD 16 (2018 рік) (інвентарний номер 151), балансова вартість 4198172,5 грн.;

10. Компактор SHANTUI SR28MR-3 (2018 рік) (інвентарний номер 152), балансова вартість 7146632,5 грн.;

11. Автомобіль УАЗ 4448 АА (1995 рік) (інвентарний номер 53), балансова вартість 19600 грн.;

12. Автоприцеп (2017 рік) (інвентарний номер 147), балансова вартість 10940 грн.

Разом із позовною заявою позивачами було надано до суду спільну заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - Комунальному підприємству “Царичанське виробниче об`єднання житлово-комунального господарства” Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (колишнє КП “Царичанське ВОЖКГ” Царичанської РР, код ЄДРПОУ 25515372), Царичанському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (код ЄДРПОУ 34417454) та іншим особам, до моменту розгляду справи по суті, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу чи вчинення реєстраційних дій щодо відчуження будь-яким способом рухомого майна, що належить Царичанській селищній раді на праві власності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року Заяву Царичанської селищної ради та Виконавчого комітету Царичанської селищної ради про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявникам.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, в тому числі відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі “Салов проти України” від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

Тобто, належних доказів направлення відповідачам копії позовної заяви вих. № 1170 від 08.06.2021 року з додатками до нього, а саме опис вкладення у цінний лист позивачами суду не надали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлені в таких розмірах:

а) із заяв майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2 270,00 грн.

При цьому, ч. 7 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, отже, при зверненні з даним позовом, останні мали сплатити судовий збір за дві вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно приписів ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як зазначено вище, позивачем заявлено 1 майнову вимогу: визнання права власності на рухоме майно; та 1 немайнову вимогу: знаття його з арешту.

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права на майно у контексті вищезазначених правових норм є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно - як рухомих речей - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З урахуванням зазначених положень чинного законодавства, позивачем при поданні даного позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. за немайнову вимогу та судовий збір у розмірі 1,5% від вартості майна, право на яке просить визнати позивач, за майнову вимогу.

Однак, позивачем не додано до матеріалів справи документів, за якими можна встановити вартість спірного майна станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом, та відповідного розрахунку вартості.

У позовній заяві позивачі у прохальній частині просять про відстрочку сплати судового збору, у розмірі 2 270,00 грн. за подачу позовної заяви не майнового характеру до моменту призначення справи до розгляду.

За змістом ч. 2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Проте, клопотання про відстрочку судового збору задоволенню не підлягає, з огляду на те, що відсутні підстави визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", яка містить вичерпний перелік підстав для відстрочення сплати судового збору передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Підстави, викладені позивачами у позовній заяві, а саме неможливість сплати судового збору через те, що заявник - Виконавчий комітет Царичанської селищної ради - є бюджетною установою, якій для виділення коштів для сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, необхідно прийняти відповідне рішення Царичанською селищною радою, не поширюються на заявників та виключають можливість відстрочення сплати судового збору, отже в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про розстрочення судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, в даному випадку заявником не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачам протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати опис вкладення у цінний лист та касовий чек про проведення поштової операції (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- письмові пояснення, у яких навести розрахунок вартості спірного майна станом на момент звернення позивачів до суду, та надати підтверджуючі документи;

- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі майнового (1,5% вартості майна, що є предметом спору) та не майнового характеру (2 270,00 грн.).

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Бєлік