Рішення № 97596374, 10.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021м. ДніпроСправа № 904/1391/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінаквабуд", с. Сокориці Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 1650491,03 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Колісник О.М.

Представники:

Від позивача: Гапонець А.А., ордер від 06.04.2021, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінаквабуд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд" заборгованість у розмірі 1462600,00 грн., відсотки за час прострочення у розмірі 84390,02 грн., індекс інфляції у розмірі 47241,00 грн. та пеню у розмірі 56260,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №16-07/20 від 30.07.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Позивачем подано клопотання про доручення до матеріалів справи: копій актів приймання виконання будівельних робіт; копій податкових накладних. Також позивачем подані пояснення, у яких зазначає, що позивач має право здійснювати будівельні роботи, передбачені умовами договору підряду, про що свідчать витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та ліцензія ДАБІ України від 10.07.2019 №38-Л з додатком до ліцензії. Крім того, позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 грн.

Відповідач явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Також відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.

Направлені за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ухвали суду повернутися на адресу суду, як не вручені. Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Суд також намагався повідомити відповідача про дату, час та місце судових засідань телефонограмами, проте за відомими суду номерами телефону відповіді не було.

Суд відзначає, що судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: адреса реєстрації, на яку надсилалась кореспонденція суду, підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; судом було здійснено відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення суду, а також виготовлялась копія реєстру на відправку замовленої пошти з повідомленням, які долучені до матеріалів справи.

Суд наголошує на тому, що, ухвали суду надсилалися сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у дані справі є: встановлення обставин укладення сторонами договору підряду, строк дії договору, строк та порядок виконання робіт, умови здачі-приймання робіт, порядок та умови оплати виконаних робіт, наявність прострочення оплати виконаних робіт.

Так, судом встановлено, що 30.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінаквабуд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд" (замовник) укладено договір підряду №16-07/20, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами та засобами, виконати та передати у встановлений строк роботи, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці роботи.

Згідно з п. 2.2 договору вид робіт - будівельні роботи (роботи з горизонтально-направленого буріння).

Найменування об`єкту та об`єми робіт: "Реконструкція КЛ-10 кВ Ф-265 від ПС 110/10 кВ "Промислова" до ТП-552 по вул. Констянтина Василенка (30-річчя Перемоги), Андрія Первозванного (Стахурського) в м. Вінниця" - 112м. Ціна 1 м. становить 2 800,00 грн.

Реконструкція КЛ-10 кВ від ТП-250 до РП-7 по вул. М.Шимка (К. Маркса), Ватутіна в м. Вінниця - 396,6м. Ціна 1 м. становить 2 800,00 грн.

Місце виконання робіт : м. Вінниця (п.п.2.3- 2.6 договору).

У відповідності з п. 2.7 договору право власності на закінчені роботи переходить до замовника з моменту повної оплати вартості виконаних робіт.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що роботи виконуються в складі та обсягах узгоджених сторонами, їх вартість та одиночні розцінки визначаються на підставі кошторису(ів), які є невід`ємною частиною цього договору. Додаткові роботи, необхідність в яких буде встановлена в процесі виконання даного договору оформлюється додатковими угодами сторін (п.2.9 договору).

Відповідно до п. 2.10 договору для виконання підрядних робіт за даним договором, підрядник, має право залучати, на умовах субпідряду, до їх виконання третіх осіб субпідрядників.

Замовник гарантує, що має та буде мати протягом дії договору усі необхідні дозволи та погодження (рішення, розпорядження, включаючи картки на тимчасове порушення благоустрою, схеми організації дорожнього руху у разі проведення робіт в зоні автомобільних шляхів, тощо), необхідні для виконання робіт передбачених цим договором, і несе усі несприятливі та негативні наслідки внаслідок їх відсутності, включаючи відшкодування всіх збитків (витрат) підрядника або третіх осіб в зв`язку з цим (п.2.11 договору).

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість робіт за цим договором (договорена ціна) визначається на підставі фактично виконаних підрядником обсягів робіт та оформлених в порядку та на умовах визначених цим договором актів виконаних робіт, на весь об`єм робіт, які виконувались підрядником в рамках даного договору.

Вартість робіт за цим договором (договорена ціна) включає вартість всіх матеріалів (матеріальних ресурсів), необхідних для виконання робіт, що забезпечуються підрядником та інших витрат підрядника та плату за виконані ним роботи. Вартість робіт за цим договором (договорена ціна) також включає вартість перевезення будівельних машин, механізмів та устаткування, у зв`язку з її мобілізацією та демобілізацією (п.п. 3.2, 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що до вартості робіт за договором (договореної ціни) не включаються вартість матеріальних ресурсів, що передаються замовником, для їх використання в роботі. Вартість використаних в роботах матеріальних ресурсів поставки замовника не відшкодовується підрядником, в тому числі шляхом зменшення договірної ціни робіт, на відповідну вартість переданих замовником матеріальних ресурсів.

Відповідно до п. 4.1 договору підрядник виконує роботи у встановлені цим договором строки. Строк виконання робіт встановлюється: 30 календарних днів з моменту, коли підрядник повинен згідно з умовами договору розпочати їх виконання. Початок робіт - протягом 3 календарних днів, від з моменту виконання замовником в повному обсязі зобов`язань визначених у п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору, в залежності від того, яка з цих подій настане останньою. Закінчення робіт - дата підписання обома сторонами акту виконаних робіт, а у разі необґрунтованого ухилення замовника від підписання цього акту, дата закінчення робіт вважатиметься дата одержання відповідного акту замовником. Підрядник має право достроково завершити виконання робіт та забезпечити їх передачу замовнику у випадку дострокового завершення виконання робіт підрядником, замовник зобов`язується забезпечити їх приймання із проведенням належних розрахунків (п.п.4.2-4.5 договору).

Пунктом 5.1 договору обумовлено, що оплата виконання робіт здійснюється замовником на користь підрядника у наступному порядку:

- авансовий платіж, у розмірі 25 000 гривень 00 коп., крім того ПДВ (20%) в сумі 5000 гривень 00 коп., всього разом з ПДВ-30 000 гривень 00 копійок, у якості попередньої оплати за майбутнє виконання робіт, перераховується замовником протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.

- остаточний розрахунок за всі виконані підрядником обсяги робіт, що є предметом цього договору, здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з дати закінчення виконання робіт, що визначаються за правилами п.4.4 цього договору. Сума сплаченого авансу враховується при проведенні остаточного розрахунку за виконані підрядником обсяги робіт.

Згідно з п. 7.1 договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом виконаних робіт. Акт готує підрядник і надає його для підписання замовнику. Про готовність до передачі закінчених робіт, підрядник повідомляє замовнику в будь-якій формі з наданням відповідного акту виконаних робіт, в двох примірниках. Замовник зобов`язаний протягом 2 календарних днів з моменту отримання від підрядника відповідного повідомлення про готовність до передачі закінчених робіт та акту виконаних робіт, перевірити якість, повноту, належне виконання робіт та у випадку відсутності зауважень підписати акт виконаних робіт, або той же строк надати підряднику свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення (п.п.7.2, 7.3 договору).

Відповідно до п. 17.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01 вересня 2020 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору, або його дострокове розірвання, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору та від виконання взятих на себе зобов`язань.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витати, відписані відповідачем, від 08.10.2020 на суму 47600,00 грн., від 18.09.2020 на суму 28000,00 грн., від 17.09.2020 на суму 148400,00 грн., від 16.09.2020 на суму 168000,00 грн., від 14.09.2020 на суму 126000,00 грн., від 10.09.2020 на суму 117600,00 грн., від 08.09.2020 на суму 36400,00 грн., від 07.09.2020 на суму 32200,00 грн., від 03.09.2020 на суму 114800,00 грн., від 31.08.2020 на суму 33600,00 грн., від 31.08.2020 на суму 156800,00 грн., від 18.08.2020 на суму 61600,00 грн., від 17.08.2020 на суму 58800,00 грн., від 10.08.2020 на суму 70000,00 грн., від 10.08.2020 на суму 114800,00 грн., від 10.08.2020 на суму 50400,00 грн., від 10.08.2020 на суму 98000,00 грн.

Також позивачем надано акти приймання виконаних робіт:

- №12 від 18.09.2020 на суму 28000,00 грн.;

- №6 від 07.09.2020 на суму 32200,00 грн.;

- №3 від 31.08.2020 на суму 33600,00 грн.;

- №7 від 08.09.2020 на суму 36400,00 грн.;

- №11 від 08.10.2020 на суму 47600,00 грн.;

- №3 від 10.08.2020 на суму 50400,00 грн.;

- №1 від 17.08.2020 на суму 58800,00 грн.;

- №2 від 18.08.2020 на суму 61600,00 грн.;

- №1 від 10.08.2020 на суму 70000,00 грн.;

- №4 від 10.08.2020 на суму 98000,00 грн.;

- №2 від 10.08.2020 на суму 114800,00 грн.;

- №5 від 03.09.2020 на суму 114800,00 грн.;

- №8 від 10.09.2020 на суму 117600,00 грн.;

- №5 від 14.09.2020 на суму 126000,00 грн.;

- №10 від 17.09.2020 на суму 148400,00 грн.;

- №4 від 31.08.2020 на суму 156800,00 грн.;

- №9 від 16.09.2020 на суму 168000,00 грн.

Крім того, позивачем подані зареєстровані податкові накладні.

Позивач зазначає, що відповідачем у повному обсязі виконані роботи не оплачені, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1462600,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами договору (п.5.1.2) строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Доказів оплати вартості виконаних робіт у розмірі 1462600,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази для наявності підстав для задоволення позову є більш вірогідними.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1462600,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 56260,01 грн., проценти з користування чужими грошовими коштами у розмірі 84390,02 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 47241,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 12.2 договору за порушення строку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 100% від суми невиконаного грошового зобов`язання, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від простроченої суми, за кожен день прострочення, та крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України, сплачує проценти за користування чужими коштами у розмірі 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України, від простроченої суми, за весь час прострочення.

За цим договором нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогах складає 3 роки (п.12.5 договору).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 56260,01 грн., проценти за користування коштами у розмірі 84390,02 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 47241,00 грн. за загальний період з 14.10.2020 по 05.02.2021.

Суд звертає увагу, що у договорі передбачено сплату процентів за користування чужими коштами у розмірі 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України від простроченої суми, за весь час прострочення. При цьому сторони помилково послалися на ст. 536 ЦК України. З урахуванням принципу "jura novit curia", беручи до уваги, що у договорі чітко передбачені проценти саме за порушення зобов`язання, суд вважає, що даним пунктом договору передбачені відсотки згідно статті 625 ЦК України.

Перевіркою правильності нарахування пені та процентів за користування коштами судом встановлено, що у зазначеному позивачем період з 14.10.2020 по 05.02.2021 прострочка складає 115, а не 117 днів як вказує позивач, тому вимоги про стягнення пені та процентів підлягають частковому задоволенню, а саме пеня - 55194,51 грн., проценти - 82791,77 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

З огляду на правові висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18 та від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

За розрахунком суду із застосування вищезазначеного принципу розрахунку, розмір інфляційних нарахувань є більшим, ніж заявлений позивачем, що є його правом, тому вимога про стягнення інфляційних нарахувань підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1647827,28 грн., з яких 1462600,00 грн. - основний борг, 55194,51 грн. - пеня, 82791,77 грн. - проценти за користування коштами та 47241,00 грн. - інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 24717,41 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінаквабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд" про стягнення заборгованості у розмірі 1650491,03 грн.. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Буд" (49000, м. Дніпро, вул. Кам`янська, 36, оф. 217, ідентифікаційний код 42992399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінаквабуд" (23207, Вінницька область, Вінницький район, с. Сокиринці, вул. Небесної Сотні, 2 ідентифікаційний код 43076612) заборгованість у розмірі 1462600,00 грн. (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі шістсот грн. 00 коп.), пеню у розмірі 55194,51 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто дев`яносто чотири грн. 51 коп.), проценти за користування коштами у розмірі 82791,77 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто одна грн. 77 коп.), інфляційні нарахування у розмірі 47241,00 грн. (сорок сім тисяч двісті сорок одна грн. 00 коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 24717,41 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять грн. 41 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.06.2021.

Суддя О.М. Крижний