Ухвала суду № 97596301, 09.06.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 червня 2021 року Справа № 903/206/21 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/206/21

за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство”

до відповідача-1: Ковельської районної державної адміністрації, м. Ковель

відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

про визнання незаконними та скасування розпоряджень Старовижівської районної державної адміністрації, усунення перешкод у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою площею 8,7266 га шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі,

за участю представників:

від позивача: Букало Я.Я.,

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство”: Багацький Є.Г. – адвокат (ордер серії АС №1017786 від 12.04.2021),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: Ковальчук О.В. (дов. №0-3-0.6-11/62-21 від 07.05.2021),

В судовому засіданні взяла участь Присяжнюк І.Б. - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №059361 від 25.01.21),

в с т а н о в и в:

23.03.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №15-546 вих-21 від 22.03.2021 заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в якій прокурор просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Старовижівської районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318 “Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Старовижівського району” в частині затвердження такої документації щодо земельної ділянки площею 8,7266 га з кадастровим номером 0725084602:02:000:9983;

- визнати незаконним та скасувати п. 462 додатку до розпорядження першого заступника голови Старовижівської районної адміністрації від 26.10.2016 № 351 “Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318”;

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою площею 8,7266 га, кадастровий номер 0725084602:02:000:9983 шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі 0725084602:02:000:9983;

- усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації Осіїк О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2016, індексний номер 32688522, яким проведено державну реєстрацію за Головним управлінням Держгеокадастру у Волинської області права власності: державна на земельну ділянку площею 8,7266 га з кадастровим номером 0725084602:02:000:9983 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним припиненням речових прав Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а саме: права власності - державна на земельну ділянку площею 8,7266 га з кадастровим номером 0725084602:02:000:9983 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 26.03.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2021; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 14.04.2021 року.

14.04.2021 Волинська обласна прокуратура подала клопотання №15-795 вих-21 від 14.04.2021, в якому просить замінити відповідача-1 - Старовижівську районну державну адміністрацію на належного відповідача - Ковельську районну державну адміністрацію, посилаючись на те, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Волинській області ліквідовано Старовижівський район та утворено Ковельський район (з адміністративним центром у місті Ковель); згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ; внаслідок реорганізації Старовижівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Ковельської районної державної адміністрації права та обов`язки Старовижівської районної державної адміністрації перейшли до Ковельської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні 15.04.2021 було розглянуто клопотання прокурора про заміну відповідача-1 - Старовижівської районної державної адміністрації на належного відповідача - Ковельську районну державну адміністрацію та залишено його без задоволення, оскільки за змістом ч. 2 ст. 48 ГПК України суд здійснює заміну первісного відповідача належним за клопотанням позивача.

14.04.2021 Волинська обласна прокуратура також подала клопотання №15-796 вих-21 від 14.04.2021, в якому просила залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство”. На обгрунтування клопотання прокурор посилався на те, що прийняття оспорюваних розпоряджень Старовижівської районної державної адміністрації, які в подальшому зумовили незаконну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки, кадастровий номер 0725084602:02:000:9983, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, впливає на права та обов`язки державного підприємства “Старовижівське лісове господарство”, оскільки це підприємство здійснює охорону лісів у кварталі 54, виділах 10-13, 17, 33, 34 Старовижівського лісництва, що підтверджується Планом лісонасаджень Старовижівського лісництва державного підприємства “Старовижівське лісове господарство”, який є складовою частиною Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП “Старовижівське лісове господарство”.

Як зазначав прокурор, Українською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного проектного виробничого об`єднання ВО “Укрдержліспроект” у 2012 році було проведено базове лісовпорядкування, за результатами якого було схвалено вищезазначений Проект.

Згідно з поясненнями прокурора, земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування, були передані ДП “Старовижівське ЛГ” на підставі рішення Волинської обласної ради від 18.08.2000 № 13/2 та розпорядження ради від 05.09.2000 № 100-р.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Оскільки прокурор заявляє вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Старовижівської районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318 “Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Старовижівського району” в частині затвердження такої документації щодо земельної ділянки площею 8,7266 га, кадастровий номер 0725084602:02:000:9983; визнання незаконним та скасування п. 462 додатку до розпорядження першого заступника голови Старовижівської районної адміністрації від 26.10.2016 № 351 “Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318”, вважаючи, що ці розпорядження не відповідають вимогам законодавства, оскільки були неправомірно вилучені земельні ділянки лісового фонду та змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення, клопотання прокурора про залучення ДП “Старовижівське лісове господарство” до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає до задоволення, а державне підприємство “Старовижівське лісове господарство” на підставі ст.50 ГПК України слід залучити до участі у розгляді третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов?язки.

Згідно із Статутом ДП “Старовижівське лісове господарство”, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України №642 від 30.10.2007, зареєстрованого 13.11.2007, підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід та ін.

В судовому засіданні 15.04.2021 представник позивача звернувся з клопотанням про заміну на підставі ст. 48 ГПК України відповідача-1 - Старовижівську районну державну адміністрацію на належного відповідача - Ковельську районну державну адміністрацію.

На обгрунтування клопотання посилався на те, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Волинській області ліквідовано Старовижівський район та утворено Ковельський район (з адміністративним центром у місті Ковель); згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ; внаслідок реорганізації Старовижівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Ковельської районної державної адміністрації права та обов`язки Старовижівської районної державної адміністрації перейшли до Ковельської районної державної адміністрації.

Суд, розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача-1 у справі № 903/206/21, дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Волинській області ліквідовано Старовижівський район та утворено Ковельський район (з адміністративним центром у місті Ковель) у складі територій Велимченської сільської, Велицької сільської, Вишнівської сільської, Голобської селищної, Головненської селищної, Дубечненської сільської, Дубівської сільської, Заболоттівської селищної, Забродівської сільської, Ковельської міської, Колодяжненської сільської, Луківської селищної, Люблинецької селищної, Любомльської міської, Поворської сільської, Ратнівської селищної, Рівненської сільської, Самарівської сільської, Сереховичівської сільської, Смідинської сільської, Старовижівської селищної, Турійської селищної, Шацької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказана постанова набрала чинності 18.07.2020.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.

Визначено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

Додатком 1 передбачено реорганізацію Старовижівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Ковельської районної державної адміністрації.

Пунктом 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, передбачено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Старовижівська районна державна адміністрація з 18.01.2021 перебуває в стані припинення.

Враховуючи встановлені вище обставини та наведені положення законодавства, права та обов`язки Старовижівської районної державної адміністрації перейшли до Ковельської районної державної адміністрації. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 30.12.2020 по справі № 805/4361/17-а.

Згідно з ч.2 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчою провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи той факт, що внаслідок реорганізації Старовижівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Ковельської районної державної адміністрації, права та обов`язки Старовижівської районної державної адміністрації перейшли до Ковельської районної державної адміністрації, належним відповідачем має бути Ковельська районна державна адміністрація.

У зв`язку з цим суд задовольнив клопотання позивача, підтримане прокурором, про заміну відповідача-1 - Старовижівської районної державної адміністрації на належного відповідача - Ковельську районну державну адміністрацію.

Суд звертав увагу належного відповідача – Ковельської районної державної адміністрації, що відповідно до ч. 3 ст. 183 ГПК України у зв`язку із заміною неналежного відповідача, залученням співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.

В судовому засіданні представник відповідача-2 пояснила, що відповідач -2 надіслав відзив на позов 14.04.2021.

Станом на час проведення судового засідання 15.04.2021 на адресу суду відзив відповідача-2 на позов не надходив.

Ухвалою суду від 15.04.2021 постановлено клопотання представника позивача - Кабінету Міністрів України про заміну відповідача-1 у справі – задовольнити; замінити відповідача-1 - Старовижівську районну державну адміністрацію на належного відповідача - Ковельську районну державну адміністрацію; клопотання прокуратури про залучення до участі у розгляді справи третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства “Старовижівське лісове господарство” задовольнити; залучити до участі у розгляді справи третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство “Старовижівське лісове господарство”; зобов`язати прокурора надіслати належному відповідачу - Ковельській районній державній адміністрації, третій особі на стороні позивача, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” копію позовної заяви з додатками, докази надіслання подати суду; відкласти підготовче засідання на 19.05.2021; встановити відповідачу-1 - Ковельській районній державній адміністрації строк до 17.05.2021 року для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; встановити третій особі на стороні позивача, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” строк до 17.05.2021 року для подачі письмових пояснень на заявлений позов; запропонувати прокурору, позивачу подати відповідь на відзив відповідача-2 у строк до 17.05.2021 року.

16.04.2021 від відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшов відзив №9-3-0.6-2584/2-21 від 14.04.2021 на позов, в якому відповідач-2 просить залишити позов без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 226 ГПК України; відмовити у задоволенні позову.

20.04.2021 від Волинської обласної прокуратури надійшла відповідь №15-859 вих-21 від 19.04.2021 на відзив на позов відповідача-2, в якій прокурор просить наведені Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області заперечення у відзиві від 14.04.2021 на позовну заяву відхилити з огляду на їх необгрунтованість, у т.ч. і клопотання про залишення позову без розгляду, позов прокурора задовольнити.

30.04.2021 Волинська обласна прокуратура подала до суду докази надіслання Ковельській районній державній адміністрації та ДП “Старовижівське лісове господарство” копії позовної заяви з додатками.

05.05.2021 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” подав письмові пояснення б/н від 29.04.2021 на позовну заяву, в яких просив задовольнити позовну заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури.

13.05.2021 від позивача – Кабінету Міністрів України надійшла відповідь №09.1-13/21/476 від 11.05.2021 на відзив відповідача-2, в якій позивач вважає доводи відповідача-2, наведені у відзиві, необгрунтованими.

18.05.2021 відповідач-1 - Ковельська районна державна адміністрація надіслав до суду заяву №602/14/2-21 від 17.05.2021, в якій зазначає про те, що Ковельська районна державна адміністрація є лише правонаступником Старовижівської районної державної адміністрації та безпосередньо не приймала (не видавала) оскаржувані розпорядження; у зв`язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника просить розгляд справи проводити за відсутності останнього; в разі задоволення позовних вимог просить не покладати на Ковельську районну державну адміністрацію витрати по сплаті судового збору.

19.05.2021 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” подав клопотання б/н від 18.05.2021, в якому просить приєднати до матеріалів справи кольорову світлокопію додатку до листа ВО “Укрдержліспроект” від 21.01.2021 №22, а саме: “Фрагменту з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу №54 Старовижівського лісництва ДП “Старовижівський лісгосп” Лісовпорядкування 2012р.”.

19.05.2021 Волинська обласна прокуратура подала до суду заяву №15-1080 вих21 від 19.05.2021 про зміну предмета спору, в якій просила п.п. 1-6 прохальної частини позову вважати викладеними у такій редакції:

“1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Старовижівської районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318 “Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Старовижівського району” в частині затвердження такої документації щодо земельної ділянки площею 13,2542 га з кадастровим номером 0725083200:05:000:0086.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 516 додатку до розпорядження першого заступника голови Старовижівської районної адміністрації від 26.10.2016 № 351 “Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.12.2013 № 318”.

3. Усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою площею 13,2542 га, кадастровий номер 0725083200:05:000:0086 шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.

4. Усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації Осіїк О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.08.2017, індексний номер 36497773, яким проведено державну реєстрацію за Головним управлінням Держгеокадастру у Волинської області права власності: державна на земельну ділянку площею 13,2542 га з кадастровим номером 0725083200:05:000:0086 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним припиненням речових прав Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а саме: права власності - державна на земельну ділянку площею 13,2542 га з кадастровим номером 0725083200:05:000:0086 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

5. Визнати незаконним та скасувати п. 186 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 23.10.2019 № 3-1956/15- 19-СГ від 23.10.2019 “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” щодо передачі земельної ділянки площею 8,7266 га з кадастровим номером 0725084602:02:000:9983 у комунальну власність Старовижівської селищної ради.

6. Судовий збір стягнути з відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) в сумі 11 350 гривень судових витрат, зарахувавши його на р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ДКСУ м. Київ”.

19.05.2021 представник відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області подала заперечення б/н від 19.05.2021 на відповідь на відзив, в яких просила позов залишити без розгляду, відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 19.05.2021 прокурор підтримала заяву №15-1080 вих21 від 19.05.2021 про зміну предмета спору, просила її задовольнити.

Представник відповідача-2 заперечила проти задоволення заяви прокуратури про зміну предмета спору.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” в судовому засіданні підтримав клопотання від 18.05.2021 про приєднання доказів та просив приєднати до матеріалів справи кольорову світлокопію додатку до листа ВО “Укрдержліспроект” від 21.01.2021 №22.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Письмові пояснення третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” подала 05.05.2021.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 80 ГПК України клопотання представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” про приєднання до матеріалів справи доказів не підлягає до задоволення, оскільки третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП “Старовижівське лісове господарство” пропустила строк подачі доказів, встановлений п. 8 ухвали суду від 15.04.2021, ч. 3 ст. 80 ГПК України. Клопотання про поновлення строку третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не заявляла.

В судовому засіданні 19.05.2021 було оголошено перерву до 26.05.2021.

В судовому засіданні 26.05.2021 суд розглянув клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду та відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд .удового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у :лірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Зокрема, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації"

- рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У вказаному випадку варто звернути увагу на оцінку критерію пропорційності втручання, надану Європейський судом з прав людини у рішенні у справі «Гамер проти Бельгії». Так, суд зазначив, що заявник побудував заміський будинок у лісовій зоні, де згідно з національним законодавством будівництво не дозволялося і порядку легалізації такого будівництва закон не визначав. Окрім як шляхом приведення місця забудови до його первинного стану шляхом знесення, ніякий інший спосіб захисту не міг вважатися належним з огляду на беззаперечне втручання у цілісність лісової іони, у якій не дозволялася жодна забудова. За таких обставин Європейський суд з прав людини, врахувавши те, що втручання у право мирного володіння майном відбулося згідно із законом і переслідувало легітимну мету контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів, визнав таке втручання пропорційним.

Подібні за змістом висновки викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Депаль проти Франції», «Бросее-Трибуле та інші проти Франції», у яких суд вказав, що в питаннях забудови берегів міркування захисту громадських інтересів і охорони навколишнього середовища є підставою для позбавлення права приватної власності. Тобто рішення влади спрямовані якраз на захист прав людини, а саме - прав людей на вільний доступ до берега, які конфліктують з правом власності заявника.

У рішенні у справі «Депаль проти Франції» Європейський суд з прав людини наголосив, що «збереження прибережної зони, пляжів, «місць, відкритих для всіх», є прикладом місць, які вимагають особливого порядку облаштування. У зв`язку з цим втручання держави у здійснення заявником своїх прав мало законну мету загального інтересу: заохотити вільний доступ до берегової смуги, необхідність якого встановлена з усією очевидністю. Тому суд дійшов висновку, що покладений на заявника тягар не був особливим і надмірним, а розрив рівноваги між інтересами суспільства і заявника не мав місця.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18).

З урахування викладеного, національне законодавство, у тому числі й ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України надає прокурору повноваження для представництва інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Обгрунтовуючи підстави представництва, прокурор посилається на те, що у цій справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.

Прокурор вказує, що земельні ділянки, які зареєстровані як землі сільськогосподарського призначення, мають лісогосподарське призначення та перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства; що в результаті винесення спірних розпоряджень Старовижівською районною державною адміністрацією відбулась незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення її з постійного користування ДП «Старовижівське ЛГ», вказує, що вимоги позовної заяви стосуються земельної ділянки лісогосподарського призначення, незаконно інвентаризованої органом державної влади, мають легітимну мету збереження екосистеми України, захисту довкілля, а також контролю за використанням і розпорядженням майном відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.

Зазначає, що звернення до суду із зазначеним позовом спрямоване на захист інтересів держави, оскільки уповноважений орган - Кабінет Міністрів України не здійснює належним чином захисту інтересів держави та самостійно не звертається з позовом до суду.

З огляду на наведені обставини, є підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Прокурор надав час та можливість позивачу самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави. Прокурор інформував позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 05.02.2021 №15-264 вих-21 (а.с. 100, т.1).

Кабінет Міністрів України проти подання прокурором позову в його інтересах не заперечував, не висловлював ініціативи щодо звернення до суду з власним позовом на захист інтересів держави, свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловив, обмежившись лише скеруванням листа прокуратури області до Міністерства юстиції України, Держлісагентства та Держгеокадастру (лист № 4080/0/2-21 від 10.02.2021, а.с. 102, т.1), про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявив, водночас не спростував й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво інтересів держави, оскільки уповноважений державою орган - Кабінет Міністрів України не здійснював належним чином захист інтересів держави та не звертався самостійно з позовом до суду.

19.03.2021 на адресу Волинської обласної прокуратури надійшов лист Міністерства юстиції України № 10552/1799-4-21/9.1.2 від 11.03.2021 (а.с. 106, т.1) про те, що ефективним відновленням порушених інтересів держави можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для залишення позову прокурора без розгляду.

Заява Волинської обласної прокуратури №15-1080 вих21 від 19.05.2021 про зміну предмета спору (а.с. 38-45, т. 3) залишена судом також без задоволення.

Частиною 3 ст. 46 ГПК України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Тобто, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Незважаючи на назву (форму) поданої заяви, суд, передусім, має виходити із її змісту та змісту раніше поданої позовної заяви, конкретних обставин справи, і може розцінити її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Якщо в заяві про зміну предмету позову заявлено додаткову вимогу, то фактично також йдеться про пред`явлення нового позову із іншим предметом та підставами позову.

Звертаючись із заявою про зміну предмета позов, прокурор зберігає первісні позовні вимоги та доповнює їх вимогою про визнання незаконним та скасування п. 132 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 23.10.2019 № 3-1956/15- 19-СГ від 23.10.2019 “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” щодо передачі земельної ділянки площею 8,7266 га з кадастровим номером 0725084602:02:000:9983 у комунальну власність Старовижівської селищної ради (якої не було у позовній заяві).

У тексті заяви №15-1080 вих21 від 19.05.2021 прокурор наводить обгрунтування цієї вимоги, якого не було у позовній заяві.

Однак, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача або прокурора на подання заяви про доповнення позовних вимог або заявлення додаткових позовних вимог.

Заява прокурора про зміну предмета позову не є заявою про зміну предмета позову в розумінні господарського процесуального законодавства, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом нової позовної вимоги, яка фактично є іншим позовом, з яким прокурор не позбавлений права звернутися до суду в загальному порядку.

З огляду на викладене, суд не приймає до розгляду заяву Волинської обласної прокуратури №15-1080 вих21 від 19.05.2021 про зміну предмета спору та продовжує вирішення спору у справі за позовними вимогами, наведеними у позовній заяві №15-546 вих-21 від 22.03.2021 .

26.05.2021 представник відповідача-2 подала клопотання б/н від 26.05.2021 (а.с. 117, т. 3) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №359/3373/16-ц. На обгрунтування клопотання посилається на те, що правовідносини у справі №903/206/21 та у справі №359/3373/16-ц є подібними.

З метою ознайомлення судом з клопотанням відповідача-2 про зупинення провадження у справі, яке подано в день судового засідання 26.05.2021, в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.06.2021.

Ухвалою суду від 26.05.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів – до 24.06.2021 включно.

Клопотання відповідача-2 б/н від 26.05.2021 про зупинення провадження залишено судом без задоволення.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

У справах №359/3373/16-ц і №903/206/21 суб?єктний склад, предмети і підстави позову не є тотожними.

А тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №903/206/21 на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

В судовому засіданні 09.06.2021 прокурор, представники сторін, третьої особи висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Станом на 09.06.2021 інших заяв та клопотань від прокурора, представників сторін, третьої особи не надходило.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи відсутність від прокурора, сторін, третьої особи станом на 09.06.2021 заяв та клопотань, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Закрити підготовче провадження.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на "24" червня 2021 р. на 14:00 год.

3. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

4. Учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему “Електронний суд”.

5. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Згідно із ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.

Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Якушева