Постанова № 9759555, 01.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2010 р. № 2а-4671/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Лещенко Н.О.

Відповідача: Томчишен С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" (64412, с. Рунівщина, Зачепилівського району, Харківської обл., код 30385932, МФО 351823 р/р 260083012498 у філії Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України»на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром,1під., 1пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567 УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009р. у розмірі 37740 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 79,24 грн., загальна сума 37819,24 грн.

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Руновщина" у 2009 році повинно було створити 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Таким чином, за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2010 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 37740,00 грн. та пеню в розмірі 79,24 грн.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", вимоги позову не визнав та пояснив, що підприємство протягом 2009 року подавало звіти до районного центру зайнятості по формі 3-ПН, де вказувало на наявність вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів. Крім того, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" спрямований на соціальний захист інвалідів, зокрема на їх працевлаштування і передбачає стягнення штрафних санкцій у разі, якщо інваліди не працюють на підприємстві. Обов'язок підприємства полягає у створенні робочих місць для працевлашту вання інвалідів, повідомлення органів працевлаштування інвалідів і працевлаш туванні інвалідів на роботу у встановленому порядку. Незважаючи на те, що створення робочого місця пов'язане з працевлаштуванням інваліда, сам факт не створення робочого місця у саме зазначеному порядку (відсутності працев лаштованого інваліда) без відмови підприємства у працевлаштуванні направле ному відповідним органом інваліда чи такому, що звернувся самостійно, не створює складу правопорушення. Упродовж 2009 року підприємство жодного разу не відмовило у працевлаштуванні інвалідів.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через таке.

Відповідно до форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2009 рік середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" становила 70 осіб.

Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.1995 року за № 314, підприємства інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підприємстві відповідача у 2009 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 3 робочих місця.

Як вбачається із даних, наданих відповідачем у звіті, на підприємстві інвалідів штатних працівників жодної особи.

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до звітів про наявність вакансій за 2009 рік, направлених до районного центру зайнятості, відповідач повідомляв про потребу у працівниках, в тому числі і інвалідах.

Згідно з ст. 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство відповідача протягом 2009 року подавало звіти до районного центру зайнятості по формі 3-ПН, де вказувало на наявність вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Позивачем не надано до суду доказів щодо направлення для працевлаштування державною службою зайнятості на підприємство інвалідів або щодо звернення інваліда безпосередньо на підприємство та відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів у 2009 році.

Також, суд зазначає, що в зв'язку з тим, що відсутні підстави для задоволення позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009р. у розмірі 37740 грн. - відсутні і підстави для стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 79,24 грн.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009р. у розмірі 37740 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 79,24 грн. відмовити в повному обсязі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 03.06.2010р.

Суддя підпис< Текст >П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >