Рішення № 97595138, 11.06.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/595/21

Провадження № 2/417/175/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"11" червня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді – Логвіненка Т.Г.,

за участі секретаря - Білянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Богуш Володимира Даниловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківська сільгоспхімія», третя особа яка не заявляє вимог: Марківський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна,

У С Т А Н О В И В :

11.05.2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківська сільгоспхімія», третя особа яка не заявляє вимог: Марківський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, однак позивачці та її сестрі було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування у зв`язку із тим, що постановою Марківського районного суду Луганської області № 274 від 19.04.1997 року на спадкове майно накладено арешт з обмеженням права користування та розпорядження.

ОСОБА_2 за життя намагався з`ясувати підстави накладення арешту на майно та неодноразово звертався до суду з заявою про повідомлення підстав накладення арешту та за чиїм позовом.

Марківським районним судом Луганської області повідомлено, що у 1997 році ТОВ «Марківська сільгоспхімія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було заявлено позов про відшкодування збитків. А також повідомлено, що надати інформацію про накладення арешту на нерухоме майно не має можливості, оскільки вищевказані справи знищені на підставі акту про вилучення для знищення справ не внесені до Національного архівного фонду №2 від 01.08.2008 та строк зберігання справ закінчився. Інших справ щодо стягнення з померлого спадкодавця ОСОБА_2 не має та будь які виконавчі документи та рішення суду, які виконавчі документи та рішення суду, які були не виконані померлим відсутні.

Марківським РВ ДВС повідомлено, що виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_2 у відділі на виконанні не перебувають.

Таким чином, позивач як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 не зможе скористатись своїм правом на отримання свідоцтва про спадщину, а також сумлінно виконати вимоги статті 1297 ЦК України, щодо оформлення права спадкування на нерухоме майно тому просить суд скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с.41).

Представник відповідача ТОВ «Марківська сільгоспхімія» в судове засідання не з`явився, по про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Марківського районного суду Луганської області (а.с.62).

Представник третьої особи Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.65).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 07.05.2019 (а.с.11).

Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

Постановою завідувача Марківської державної нотаріальної контори від 17.03.2020 року відмовлено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлому ОСОБА_2 , а саме 49/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 оскільки при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень було встановлено, що постановою Марківського районного суду Луганської області № 274 від 18 квітня 1997 року на вказану нерухомість накладено арешт з обмеженням права користування та розпорядження (а.с.10).

Відповідно до відповіді Марківського районного суду Луганської області на заяву ОСОБА_2 від 04.05.2018 № 06-17/15/2018 та супровідного листа від 05.03.2019 № 06-17/8/2018 при перевірці справ архіву суду з 1997 року було виявлено, що судом розглядалися дві цивільні справи: за позовом ТОВ «Марксільхозхімія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про відшкодування збитків, спричинених робітником при виконанні трудових обов`язків 4897,70 грн та справа за позовом ТОВ «Марксільхозхімія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків. Надати інформацію про накладення арешту на нерухоме майно кв. АДРЕСА_1 по вищевказаних справах суд не має можливості, оскільки вищевказані справи знищені на підставі Акту про вилучення для знищення справ не внесених до Національного архівного фонду №2 від 01.08.2008 року, як строк зберігання справ скінчився на підставі переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду та типового переліку строків їх зберігання або номенклатури справ, про вилучення для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення . Надати копію постанови Марківського районного суду Луганської області № 274 від 18.04.1997 про накладення арешту суд не має можливості, оскільки в 1997 році справа за номером 274 до суду не надходила та судом не розглядалась (а.с.13-14).

Відповідно копії рішення Марківського районного суду від 27 травня 1997 року стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 200 грн. на користь ТОВ «Марківська сільгоспхімія» (а.с.14-15).

Відповідно до копії рішення Марківського районного суду Луганської області від 17 червня 1997 року стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди 170 грн. на користь ТОВ «Марківська сільгоспхімія» (а.с.16-17).

Відповідно до інформації наданої Марківським РВ ДВС № 2272/18.19-7в від 20.04.2021 – виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_2 , у відділі на виконанні не перебувають. Надати інформацію про виконавчі провадження , де боржником є ОСОБА_2 , так як матеріали проваджень за 1997-2019 роки знищено за строком зберігання (а.с.12).

Відповідно до інформації відділу «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ05487917 та за назвою ТОВ «Марківська сільгоспхімія» відомості відсутні ( а.с.66-69).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно 3 4. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 321 ЦК України наголошує на те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як зазначено в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Отже, існування обтяжень, які накладені на вказане майно унеможливлюють реалізацію позивачем його права власності в площині правомочності розпорядження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відсутні будь-які підстави існування арешту нерухомого майна, в т.ч. у зв`язку з відсутністю виконавчого провадження, знищення якого за терміном зберігання свідчить про те, що воно було закінчено, а тому накладений арешт підлягає скасуванню. Існування обтяження у вигляді арешту на спірне майно створює перешкоди позивачу в реалізації права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Богуш Володимира Даниловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марківська сільгоспхімія», третя особа яка не заявляє вимог: Марківський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна – задовольнити.

Скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 02.12.2005 року за № 2651843 про арешт квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.Г.Логвіненко