Рішення № 97594399, 08.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/539/21

2/357/1672/21

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Нізова А. Р.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача– ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, який мотивує тим, що 29 жовтня 2020 року на підставі наказу №585-к Президента ПрАТ «Київстар» ОСОБА_3 на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке проявилось у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків, порушенні вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «Київстар» та інших внутрішніх документів, а саме: користування службовим автомобілем RegeoutRifter, д.н.з. НОМЕР_1 у вихідні дні, в особистих цілях за період з 01.08.2020 року по 29.09.2020 року. Позивач зазначає, що з вказаним наказом не згодний, оскільки в період з 03.08.2020 року по 16.08.2020 перебував у додатковій відпустці, а з 07.09.2020 року по 26.09.2020 року перебував у навчальній відпустці, а тому твердження відповідача в наказі про користування службовим автомобілем у вихідні дні не відповідає дійсності. Крім того, вказує, що згідно посадової інструкції позивача, його робочий графік ненормований, у зв`язку з чим проведення робіт позивачем може здійснюватись в будь-який день тижня. Посилаючись на викладене та незаконність вказаного наказу, оскільки в його діях відсутня суб`єктивна сторона проступку, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ «Київстар» «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани № 585-к від 29 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк. Відзив мотивував тим, що 14 липня 2020 року Наказом №51-АГД/Н ПРАТ «Київстар» надано у користування ОСОБА_4 легковий службовий автомобіль номер державної реєстрації НОМЕР_2 . Порядок використання службових автомобілів ПРАТ «Київстар» регулюється Положенням зі змінами та доповненнями, затвердженим Наказом № 95-ОД/Н від 05 червня 2019 року. Зокрема, Розділ 6 Правила використання службового автомобіля, пунктом 6.4 визначено, що робочі автомобілі використовуються працівниками винятково для виконання службових обов`язків, у тому числі для відряджень або здійснення іншої діяльності в інтересах Компанії. Проте, позивач всупереч вищезазначеному Положенню у вихідні дні, в особистих цілях у період з 01.08.2020 року по 30.09.2020 року, а саме 09.08.2020 року, 15.08.2020 року, 29.08.2020 року, 30.08.2020 року, 19.09.2020 року, 20.09.2020 року ОСОБА_4 використовував автомобіль без виробничої необхідності. Використання ОСОБА_4 службового автомобіля у вихідні підтверджується даними, що отримані з допомогою обладнання для GPS моніторингу, що побудоване на базі пристрою спостереження за об`єктами (GPS-трекерВІ-530 RTREK), сертифікованого ДП «Укрметреустстандард», сертифікат № UA110011015779-18.Дана система в компанії використовується на підставі договору про надання послуг №М19-00/381407 від 23.12.2019 року та договору поставки та виконання робіт № ПП19-00/373268 від 13.09.2019 року. У ході подальшого поглибленого аналізу використання службового автомобіля Peugeot Rifter НОМЕР_1 , який закріплений за ОСОБА_4 , були виявлені систематичні порушення з боку останнього транспортної політики у частині використання автомобілем у неробочий час з невиробничою метою. Автомобіль на постійній основі використовувався вказаним працівником у вихідні дні в особистих цілях. Період, за який проводився аналіз, - з 01.08.2020 року по 29.09.2020 року включно. У вищезазначені дати ОСОБА_4 не отримував робочих завдань від відповідальних осіб. Таким чином, згідно з вищевикладеним, відповідачем зафіксовано порушення правил користування автомобілем, а саме п. 6.4.2. Положення про порядок використання службових автомобілів в ПрАТ «Київстар», затвердженого наказом № 95-ОД/Н від 05.06.2019 року. Під час виконання аварійно-ремонтних робіт, усі візити співробітників сектора технічної підтримки мереж та сервісів ПрАТ «Київстар» фіксуються через використання електронних ключів через систему TTWOS(TroubleTicketingandWorkOrderSystem). Проте, відповідно даних, наявних в системі TTWOS, у період часу з 01.08.2020 року по29.09.2020 року зафіксовано відсутність візиту ОСОБА_4 на об`єкти мережі ПРАТ «Київстар», що підтверджується довідкою та витягом з системи TTWOS. Також, відповідач зазначає, що 02.10.2020 року ОСОБА_4 надав письмові пояснення, проте пояснити свої дії та надати аргументованої відповіді останній не міг. Таким чином Наказ №585-к від 29.10.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_4 » є законним, винесений з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з відповідачем і обіймає посаду техніка електрозв`язку сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська обл.) департаменту технічної підтримки мережі бізнес-підрозділу розвитку та підтримки телекомунікаційної мережі та сервісів технічної дирекції.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по сутісправи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом також встановлено, що Наказом №51-АГД/Н від 14 липня 2020 року ПрАТ «Київстар» надано у право керування техніку електрозв`язку ОСОБА_4 легковий службовий автомобіль номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

Порядок використання службових автомобілів у ПрАТ «Київстар» регулюється Положенням зі змінами та доповненнями, затвердженим Наказом № 95-ОД/Н від 05 червня 2019 року /а.с. 97-110/.

Пунктом 6.4 Розділу 6 Правил використання службового автомобіля, визначено, що Робочі автомобілі використовуються працівниками винятково для виконання службових обов`язків, у тому числі для відряджень або здійснення іншої діяльності в інтересах Компанії.

Як вбачається із службової записки начальника сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська область) Мареха О.В. від 02.10.2020 року, складеної на ім`я Директора з розвитку та підтримки телекомунікаційної мережі та сервісів ОСОБА_5 , у рамках регулярного контролю з виконання робіт працівниками сектору, в тому числі використання службового автотранспорту, 30 вресня 2020 року начальником сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська область) ОСОБА_6 були виявлені нерегламентовані дії працівників сектору, що працюють в офісі м. Біла Церква, в тому числі техніком електрозв`язку ОСОБА_1 . У ході подальшого поглибленого аналізу використання службового автомобіля Peugeot Rifter д.н.з. НОМЕР_1 , який закріплений за ОСОБА_4 , були виявлені систематичні порушення з боку останнього транспортної політики у частині використання автомобілем у неробочий час з невиробничою метою. Автомобіль на постійній основі використовувався вказаним працівником у вихідні дні в особистих цілях. Період, за який проводився аналіз, - з 01.08.2020 року по 29.09.2020 року включно. Зокрема, у вихідні дні, в особистих цілях у період з 01.08.2020 року по 30.09.2020 року, а саме: 09.08.2020 року, 15.08.2020 року, 29.08.2020 року, 30.08.2020 року, 19.09.2020 року, 20.09.2020 року. У вищезазначені дати ОСОБА_4 не отримував робочих завдань від відповідальних осіб. /а.с. 141/.

Згідно пояснювальної ОСОБА_1 від 02.10.2020 року, з 22.08.2020 року - 24.08.2020 року та з 08.08.2020 року - 09.08.2020 року, службовий автомобіль PeugeotRifterд.н.з. НОМЕР_1 знаходився у останнього та здійснив пробіг 10.7 км. та 83,6 км. відповідно, виїзд було здійснено, оскільки ОСОБА_1 знаходився в аварійному черговому режимі /а.с. 150/.

06.10.2020 року директору персоналу та розвитку організації Олійник О.В., директором розвитку та підтримки телекомунікаційної мережі та сервісів ОСОБА_5 було надано службову записку з проханням розглянути можливість винесення догани, в тому числі техніку електрозв`язку ОСОБА_1 сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська область) за порушення правил трудового розпорядку та інших внутрішніх нормативних документів, що регламентують діяльність працівника під час виконання посадових обов`язків /а.с. 151/.

Відповідно до протоколу засідання комісії від 07.10.2020 року з розгляду службових записок ОСОБА_6 від 02.10.2020 року та ОСОБА_5 від 06.10.2020 року щодо визначення підстав для застосування заходу дисциплінарного стягнення в тому числі для ОСОБА_1 за порушення працівниками п. 6.4.2. Положення про порядрок використання службових автомобілів в ПрАТ «Київстар», затвердженого наказом №95-ОД/Н від 05.06.2019 року, та інших внутрішніх нормативних документів, що регламентують діяльність працівника під час виконання посадових обов`язків, комісія дійшла до висновку, що за користування ОСОБА_1 службовим автомобілем Peugeot Rifter д.н.з. НОМЕР_1 у вихідні дні, в особистих цілях у період з 01.08.2020 року по 30.09.2020 року - 09.08.2020 року,15.08.2020 року, 29.08.2020 року, 30.08.2020 року, 19.09.2020 року, 20.09.2020 року, застосувати до ОСОБА_4 , техніка електрозв`язку, захід дисциплінарного стягнення – догану /а.с. 143-145/.

Наказом Президента ПрАТ «Київстар» №585-к від 29 жовтня 2020 року, за порушення трудової дисципліни, що проявилось у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків, порушенні вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «Київстар», до техніка електрозв`язку сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська обл.) департаменту технічної підтримки мережі бізнес-підрозділу розвитку та підтримки телекомунікаційної мережі та сервісів технічної дирекції ОСОБА_1 застосовано захід дисциплінарного стягнення – догану /а.с. 146/.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується до працівника за порушення трудової дисципліни, при цьому враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Згіднозі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Положенням ч. 2, 3 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами та керівниками виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї організації.

Відповідно до ст. 39 вказаного закону, якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, дозвіл на його звільнення дає той профспілковий орган, до якого звернувся роботодавець. Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованою, у разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

Постановою Пленуму Верховного Суду Українивід 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни", судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Порушення трудової дисципліни – це невиконання або виконання на неналежному рівні працівником покладених на нього трудових обов`язків. Крім того, порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чиним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов`язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Позивач у своєму позові та у судовому засіданні посилався на те, що він має ненормований робочий день і виробничі процеси повинні бути зроблені негайно із застосуванням транспортного засобу без погодження керівника та/ або у вихідні дні.

Однак, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (наказ Мінпраці від 10.10.1997р.№7). У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов`язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Робочий час — це час, протягом якого працівник зобов`язаний трудитися відповідно до трудового договору і законодавства про працю. Робочий час вимірюється в годинах, обов`язкову кількість яких працівник зобов`язаний відпрацювати залежно від умов трудового договору та вимог норм чинного законодавства.

Робочий день — це встановлений законом робочий час протягом доби. Тривалість щоденної роботи на кожному конкретному підприємстві визначається правилами внут-рішнього трудового розпорядку або графіками змінності при змінному режимі роботи.

Як вже зазначалось, згідно пояснювальної ОСОБА_1 від 02.10.2020 року, з 22.08.2020 року - 24.08.2020 року та з 08.08.2020 року - 09.08.2020 року, службовий автомобіль Peugeot Rifter д.н.з. НОМЕР_1 знаходився у останнього та здійснив пробіг 10.7 км. та 83,6 км. відповідно. Виїзд було здійснено оскільки ОСОБА_1 знаходився в аварійному черговому режимі /а.с. 150/.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, під час виконання аварійно-ремонтних робіт, усі візити співробітників сектора технічної підтримки мереж та сервісів ПрАТ «Київстар» фіксуються через використання електронних ключів через систему TTWOS(TroubleTicketingandWorkOrderSystem).

Проте, відповідно даних, наявних в системі TTWOS, у період часу з 01.08.2020 року по 29.09.2020 року зафіксовано відсутність візиту ОСОБА_4 на об`єкти мережі ПрАТ « Київстар», що підтверджується довідкою та витягом з системи TTWOS /а.с. 188-189/.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є начальником сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська область) пояснив, що у період часу з 01.08.2020 року по 29.09.2020 року службових завдань позивач не отримував, крім того останній в своєму електронному листі підтвердив факт використання ним службового автомобіля в неробочий час.

Також свідок ОСОБА_7 , який є провідним інженером сектору технічної підтримки мереж та сервісів (Київська область), пояснив, що особисто перевіряв наряди службових завдань для позивача у вихідні дні, однак такі ним не були виявлені.

Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив використання службового автомобіля для особистих потреб пробігом 10.7 км. у період з 22.08.2020 по 23.08.2020 року, однак вважає дисциплінарне стягнення у вигляді догани занадто суворим.

Згідно положень статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Отже, суд не бере до уваги твердження позивача щодо суворості дисциплінарного покарання за вчинений ним проступок, оскільки, як зазначено вище, за порушення трудової дисципліни законодавством передбачено лише два види стягнення і в даному випадку роботодавцем було застосовано найменш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідачем не був порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення, визначений ст. 149 КЗпП України,оскільки воно застосовано уповноваженою посадовою особою, перед його застосуванням позивачу надавалась можливість надати відповідні письмові пояснення, вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого порушення трудової дисципліни, а тому, відсутні підстави для його скасування. Тобто при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю заявлених позивачем позовних вимог.

Керуючись Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. ст. 30, 139, 147, 149, 252 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 263 ЦПК України,, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 264-265, 274, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 11 червня 2021 року.

СуддяБ. І. Кошель