Рішення № 97594173, 09.06.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/493/21

Провадження № 2-а/338/7/21

09 червня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Корнутія М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПП в Івано-Франківській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 05 квітня 2021 року інспектором батальйону №1 роти №3 відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кітурою Андрієм Степановичем, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Провадження у зазначеній справі про адміністративне правопорушення позивач просить закрити, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 30 квітня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву ОСОБА_1 до УПП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням положень ст. 286 КАС України.

Ухвалою від 11 травня 2021 року у справі замінено неналежного відповідача - УПП в Івано-Франківській області належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 05 квітня 2021 року інспектором відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Кітурою А.С. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, яку вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуваню, з огляду на наступне.

05 квітня 2021 року, керучи власним автомобілем, рухався в с. Олешів по вул.Центральна Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де його зупинили працівники поліції, які вказали на порушення ним п. 2.9.(в) ПДР, стверджуючи, що він керував транспортним засобом, в якому в передній частині відсутній у встановленому місці номерний знак. Однак він ПДР не порушував, про що на місці зупинки повідомив інспектору, пояснивши останньому, що перед виїздом перевірив автомобіль, переконався, що такий є технічно справний, належно комплектований. Перед населеним пунктом (с. Олешів) виявив сторонній звук при русі транспортного засобу. З`ясувалось, що це номерний знак торкався однією стороною дорожнього покриття, оскільки з одного боку було відсутнє кріплення. Тому змушений був перемістити номерний знак в салон автомобіля, розмістивши такий за лобовим склом, при цьому не закріплюючи його.

Однак його пояснення інспектор до уваги не взяв. В той же час докази вчинення правопорушення на його прохання поліцейськими надані не були, до постанови такі також не долучені, таким чином оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 та 284 КУпАП. Крім того, на думку позивача, було порушено порядок розгляду справи та його права, передбачені ст. 268 КУпАП. З огляду на викладене, просить позов задоволити, постанову від 05 квітня 2021 року скасувати, провадження у справі закрити, судові витрати стягнути на його користь з відповідача.

27 травня 2021 року від представника відповідача ГУНП в Івано-Франківській області Корнутія М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволені позову. Вказує, інспектор ОСОБА_2 зупинив транспортний засіб, яким керував позивач, оскільки виявив порушення ПДР. Роз`яснивши ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, розглянув справу відповідно до вимог ст. 278, 279 КУпАП, заслухавши при цьому пояснення ОСОБА_3 та оцінивши докази у справі. За результатами розгляду справи виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4023420 від 05 квітня 2021 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Таким чином інспектор діяв у межах своїх повноважень. Представник ГУНП в Івано-Франківській області зазначає, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджує сам ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, де вказує, що дійсно номерний знак був розмішенмй біля лобового скла в салоні його транспортного засобу.

Посилаючись на положення ч. 6 ст. 121, ст. 222, 278, 279, 283 КУпАП, ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", п. 2.9 (в) ПДР, просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив, що 05 квітня 2021 року близько 07 год разом зі ОСОБА_4 , керуючи власним вантажним автомобілем марки "Volkswagen LT 40", н.з. НОМЕР_1 , рухався з селища Богородчани до м. Бучач Тернопільської області. Не розрахував потрібну кількість пального, таке закінчилось і вони вимушені були зупинитись. Для транспортування його автомобіля до найближчої АЗС зупинили інший автомобіль. Конструкція його транспортного засобу передбачає можливість буксирування машини та закріплення для цього тросу за допомогою гаку лише спереду в місці кріплення номерного знаку. Тому змушений був відкрутити з одного боку кріплення на номерному знаці. В подальшому закрутив таке. Поблизу с. Олешів водії інших автомобілів подавали йому сигнали. Вийшовши з авто, побачив, що з одного боку кріплення номерного знаку відсутнє і він заважає руху автомобіля. Оскільки на місці не мав можливості усунути несправність, відкрутив номерний знак з іншої сторони і тимчасово розмістив його за лобовим склом автомобіля, де, на його думку, такий було добре видно з відстані 20 м. На місці зупинки транспортного засобу надав працівнику поліції аналогічні пояснення. Заперечував факт закріплення номерного знаку у невстановленому місці. Незважаючи на його заперечення, не надавши йому будь-яких доказів, що підтверджували б факт вчинення ним порушення ПДР, інспектор виніс щодо нього постанову за ч. 6 ст. 121 КУпАП. На місці зупинки автомобіля закріпив номерний знак підручними матеріалами - за допомогою дроту. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задовлення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зазначав, що інспектор діяв в межах своєї компетенції з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Просив суд звернути увагу на те, що позивач сам стверджує, що зняв номерний знак та помістив його за лобове скло, таким чином підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Свідок ОСОБА_4 , допитаний в ході розгляду справи за клопотаням позивача, суду пояснив, що дійсно 05 квітня 2021 року близько 07 - 08 год ранку разом зі ОСОБА_1 на автомобілі останнього направлялись до м. Бучач. По дорозі в транспортному засобі закінчилось пальне, вони зупинили інший автомобіль з метою буксирування машини ОСОБА_1 до найближчої АЗС. Позивач відкрутив номерний знак спереду для того, щоб забезпечити доступ для кріплення. В подальшому ними було виявлено, що номерний знак з одного боку не прикріплений. Тоді ОСОБА_1 відкрутив номерний знак з іншої сторони та тимчасово розмістив його за лобовим склом транспортного засобу. В Тлумацькому районі (конкретно місце зупинки не пригадує) їх зупинили патрульні, які винесли щодо позивача постанову про накладення адміністративного стягнення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року о 12 год 10 хв інспектором відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом Кітурою А.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4023420, якою ОСОБА_1 визано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн (а.с. 4).

В оскаржуваній постанові зазначено, що 05 квітня 2021 року о 12 год 05 хв в с.Олешів по вул. Центральна, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Volkswagen LT 40", н.з. НОМЕР_1 , у якого спереду відстуній у встановленому місці номерний знак, чим порушив вимоги п.2.9 (в) ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці (а.с. 4).

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до змісту п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У відповідності до ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Притягненню особи до адміністративної відповідальності обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до приписів п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року та ст. 222 КУпАП поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07 листопада 2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію.

Відповідно до п. 4 Розділу І цієї Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Разом з тим, з аналізу норм законодавства слідує, що у випадках, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов`язковою і має передувати розгляду справи.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача доказів на підтвердження наявності в діях позивача правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суду не подав, стверджуючи, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях сам стверджує, що номерний знак на автомобілі був розміщений біля лобового скла в салоні автомобіля.

В матеріалах справи наявна лише постанова про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом оскарження, в якій будь-яких доказів (відео - чи фотофіксації, кінозйомки, наявністі свідків, тощо) вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не зазначено та не долучено до такої, незважаючи на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання.

Між тим позивач стверджує, що не визнавав себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, на місці зупинки транспортного засобу, заперечував факт закріплення номерного знака у невстановленому місці. Доказів того, що він в ході розгляду справи поліцейським на місці зупинки транспортного засобу визнавав допущення зазначеного у постанові порушення ПДР, в матеріалах справи також немає.

З огляду на викладене доводи представника ГУНП в Івано-Франківській області про правомірність оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, суд не приймає до уваги.

Крім того, позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні стверджували, що автомобіль працівники поліції зупинили близько 7 - 8 години ранку 05 квітня 2021 року, а не о 12 год 05 хв, як це зазначено у постанові, однак через відсутність будь-яких доказів у справі суд позбавлений можливості перевірити та встановити правомірність зазначення поліцейським у постанові часу вчинення правопорушення. Так само як і перевірити дотримання порядку та процедури розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Крім того, згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Диспозицією ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за експлуатацію транспортного засобу без номерного знака або його експлуатацію з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці.

Так само відповідно до п.2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема без номерного знака або з номерним знаком, що закріплений не в установленому для цього місці.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові інспектором зазначено, що позивач керував автомобілем, у якого спереду відстуній номерний знак у встановленому місці, чим порушив вимоги п.2.9 (в) ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці. Таким чином, суть правопорушення, викладеного у постанові, не відповідає диспозиції ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Також суд зауважує, що зі змісту постанови можна дійти висновку, що позивача притягнуто до відповідальності за експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, в той час як посадовою особою, яка розглянула справу, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п.2.9 (в) ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці.

З врахуванням вищенаведеного, оскільки відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення інспектором Кітурою А.С. оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 квітня 2021 року серії ЕАН №4023420 та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, а також посилань ОСОБА_1 на порушення порядку розгляду справи та недотримання його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, так як постанова за своєю формою та змістом не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, містить істотні суперечності щодо суті правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 139, 242 - 246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову серії ЕАН №4023420 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 05 квітня 2021 року інспектором відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кітурою Андрієм Степановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, сплачений позивачем за пред`явлення адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, адреса місцязнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ вул. Сахарова, 15, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108798.

Суддя Л.Я. Рибка