Постанова № 9759372, 27.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 травня 2010 р. № 2-а- 786/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі Король Д.О.

За участі сторін:

представника позивача Залуцької Л.Г.

представника відповідача Кучеренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Купянський благоустрій»Купянської міської ради до Купянської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Купянський благоустрій»Купянської міської ради, звернувся до суду з адміністративним позовом до Купянської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області, в якому просить суд визнати недійсними повністю податкові повідомлення-рішення від 17.08.2009р. №0000272310/0 (від 15.09.2009р. №0000272310/1, від 19.11.2009р. №0000272310/2, від 22.01.2010 р. №0000272310/3) та визнати частково недійсними податкові повідомлення-рішення від 17.08.2009р. №0000262310/0 (від 15.09.2009р.№ 0000262310/1, від 19.11.2009 р. № 0000262310/2, від 22.01.2010р. № 0000262310/3), а саме податкове зобовязання на суму 111054,10 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що фахівцями Купянської ОДПІ була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.06.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №1055/23/34758758 від 11.08.2009р., яким встановлені порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86212,0 грн., п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- зменшено відємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2009р., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 65213,0 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення , а саме: №0000262310/0 від 17.08.2009р. на загальну суму 119120,50 грн. , з них 86212,0 грн. за основним платежем, 32908,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція та № 0000272310/0 від 17.08.2009р. на загальну суму 97819,50 грн., з них 65213,0 грн. - основний платіж та 32606,50 грн. штрафна (фінансова) санкція. Перевіряючи зробили висновок, що позивач до складу валових витрат відніс витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами по придбаним транспортним послугам від ТОВ підприємство «Спецводстрой», а також відсутні в наявності товарно транспортні накладні на перевезення вантажу.

Позивач вважає, що надання транспортних послуг підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а отже формування валових витрат та податкового кредиту здійснювалось платником з урахуванням вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки №1055/23/34758758 від 11.08.2009р, прийняті у відповідності з діючим законодавством та дії перевіряючих відповідали вимогам нормативних актів України.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Фахівцями Купянської ОДПІ була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.06.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №1055/23/34758758 від 11.08.2009р., яким встановлені порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86212,0 грн., п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- зменшено відємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2009р., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 65213,0 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомленнярішення, а саме: №0000262310/0 від 17.08.2009р. на загальну суму 119120,50 грн., з них 86212,0 грн. за основним платежем, 32908,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція та № 0000272310/0 від 17.08.2009р. на загальну суму 97819,50 грн., з них 65213,0 грн. - основний платіж та 32606,50 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Позивач не погодився з прийнятими рішення та оскаржив їх до Купянської ОДПІ у Харківській області, до ДПА у Харківській області та до ДПА України.

За результатами розгляду скарги позивача залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судом також встановлено, що КП «Купянський благоустрій»(замовник) уклало угоди з ТОВ «Спецводстрой»(виконавець) про надання автотранспортних послуг (перевезення асфальтобетону), а саме: від 23.07. 2008 року №4, від 20.08. 2008 року №10, від 18.09. 2008 року №21, від 06.11. 2008 року №23. На підставі наданих ТОВ „Спецводстрой" на адресу КП „Куп'янський благоустрій" актів виконаних робіт та податкових накладних згідно з вказаними угодами, КП «Куп'янський благоустрій»віднесло у ІІІ-ІУ кварталах 2008 року до валових витрат 391278,60 грн. витрати з транспортних послуг та до податкового кредиту в липні - листопаді 2008 року 65213,0 грн. ПДВ.

Використання транспортних послуг у господарській діяльності КП «Куп'янський благоустрій»не підтверджено відповідними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вказано місце складання акту, зміст та обсяг господарської операції, в т.ч. перелік витрат, які понесло підприємство, до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні на перевезення асфальтобетону.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області (лист від 15.07. 2009 року №21-2-03-367) ТОВ „Спецводстрой" не має діючої ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом. За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ „Спецводстрой" не має техніки та інших транспортних засобів, необхідних для здійснення транспортних послуг.

Оскільки ТОВ „Спецводстрой" не мало право здійснювати господарську діяльність в частині надання транспортних послуг, укладені угоди мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесено до складу валових витрат та віднесений ПДВ до складу податкового кредиту КП „Куп'янський благоустрій", по суті протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній юрмах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній використання господарській діяльності.

Суд вказує, що відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ( робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь які витрати , не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський-облік та звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.¦ Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 50 Закону України „Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Суд зазначає, що статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Розділом 1 „Терміни та поняття" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 63, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, визначено, що: дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації затверджені спільним Наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України №488/346 від 29 грудня 1995 року і введені в дію з 1 січня 1996 року.

Також суд вказує, що відповідно до пункту 11.1 розділу 11 „Правила оформлення документів на перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та шляхові листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів можуть додаватися сертифікати - ветеринарії, санітарні та якості, наявність яких визначається правилами перевезень.

Згідно з пунктом 11.7 розділу 11 „Правила оформлення документів на перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники товарно-транспортної накладної, засвідчені підписом вантажоодержувача (за потреби і печаткою або штампом), передаються перевізникові.

Відповідно до абзацу другого пункту 14.4 розділу 14 „Розрахунки за перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні рахунок за виконані перевезення виписують на підставі належним чином оформлених шляхових листів і ТТН (до рахунка додаються ТТН), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Підприємством до перевірки та до суду не надані в повному обсязі документи по списанню транспортних послуг, які підтверджують факт виконання робіт, а саме не пред'явлена, згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. №2344-111, у редакції Закону України від 23.02.2006 №3492-ІУ ліцензія на виконані роботи із замовником транспортних послуг на загальну суму 391278,60 грн. в т. ч. ПДВ 65213,02 грн.

Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями визначено порядок складання первинних документів, а саме "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції"".

Судом встановлено, що в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями в актах прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2008 р.№ОУ-0000011 в сумі 58636,67 грн. (без ПДВ) ПДВ 11727,33 грн., від 06.08.2008 р. №ОУ-0000011 в сумі 34696,67 грн. (без ПДВ) ПДВ 6939,33 грн., від 31.08.2008 р. №ОУ-0000015 в сумі 83333,33 грн. (без ПДВ) ПДВ 16666,67 грн., від 30.09.2008 р. №ОУ-0000022 в сумі 26666,67 грн. (без ПДВ) ПДВ 5333,33грн., від 21.10.2008 р. №ОУ-0000023 в сумі 46310,00 грн. (без ПДВ) ПДВ 9262,00 грн., від 19.11.2008 р. №ОУ-0000028 в сумі 76422,50 грн. (без ПДВ) ПДВ 15264,50 грн. не вказано обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції,місце його складання, ціну 1 т/км, кількість перевезеного асфальтобетону та пробіг автомобіля. Таким чином надані акти як первинні документи, не відповідають вимогам первинних документів, а також відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями, пред'явлені до перевірки носії не мають статусу первинних документів.

Відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зазначені вище розрахункові, платіжні та інші документи належать до первинної документації, на основі якої ведеться бухгалтерський облік, - тобто для підтвердження господарських операцій складаються відповідні первинні документи.

Таким чином, платник податку має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими (первинними) документами.

Крім того, судом встановлено, що при опрацюванні відхилень між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів, встановлених програмним продуктом "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було встановлено, що ТОВ підприємство "Спецводстрой" м. Харків не має необхідної техніки та інших транспортних засобів, необхідних для здійснення наданих транспортних послуг КП „Куп'янський благоустрій". ТОВ підприємство „Спецводстрой" не могло здійснювати спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

КП "Куп'янський благоустрій" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо умови ведення ТОВ підприємством "Спецводстрой" господарської діяльності та порушення , які ним допускались.

Таким чином, КП "Куп'янський благоустрій" необґрунтовано включено суми по отриманим транспортним послугам до валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року та 2008рік.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем завищені валові витрати в розмірі 326065,0 грн.

Також судом встановлено, що в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями КП «Куп'янський благоустрій»до складу податкового кредиту віднесло транспортні послуги отримані від ТОВ підприємства "Спецводстрой" на загальну суму 391276,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 65213,10 грн., які не можуть бути такими, що здійснені в межах господарської діяльності та не підлягають включенню до складу валових витрат та податкового кредиту згідно з отриманими податковими накладними від 31.07.08 р. №21 на загальну суму 70364,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 1727,33 грн., від 11.08.08 р. №24 на загальну суму 41636,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 16939,33 грн., від 29.08.08 р. №29 на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 166666,67 грн., від 30.09.08 р. №38 на загальну суму 32000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 5333,33 грн., від 21.10.08 р. №41 на загальну суму 55572,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9262,00 грн., від 19.11.08 р. №49 на загальну суму 91707,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 15284,50 грн. та даними оборотно-сальдової відомості по Д-ту 641 "Податок на додану вартість „ та К-ту 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Здійснення перевезення вантажу на будь-яких умовах перевезення не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством, а, отже, це може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

Все це вказує на відсутність реального виконання договору перевезення між КП "Куп'янський благоустрій" та ТОВ підприємством "Спецводстрой".

Отже, на підставі наведеного, суд вважає, що КП "Куп'янський благоустрій" та ТОВ підприємство "Спецводстрой" ставили за мету не виконання цього договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобовязань.

При зазначених обставинах, суд вважає, що позовні вимоги КП "Куп'янський благоустрій" не правомірні, документально та нормативно не обґрунтовані, а тому є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 70-71, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Купянський благоустрій»Купянської міської ради до Купянської обєднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 28 травня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко