Постанова № 9759313, 21.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2010 р. № 2-а- 38487/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Букар Х.М.

за участю:

представників позивача Дегтяр В.М., діє на підставі довіреності від 12.05.2009 року, Деговцова С.І., діє на підставі розпорядження № 867 від 10.04.2007 року та № 268 від 13.02.2010 року;

представника відповідача Тетеріна І.В., діє на підставі довіреності від 06.07.2009 року №1-13/1638

прокурора Червенко А.Г., діє на підставі посвідчення за № 276

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради

до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області

проскасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 34 від 27 квітня 2009 року Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області, яким до Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради застосовано санкції у вигляді вилучення до державного бюджету України суми у розмірі 43136,76 грн. (сорок три тисячі сто тридцять шість гри. 76 коп.) та штрафу у сумі 86273, 52 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят три грн. 52 коп.)

До участі у справі в якості представника інтересів держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області залучено Харківську обласну прокуратуру.

В судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, в обґрунтування доводів позивача посилались на наступне.

Викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і нормам законодавства, а прийняте на його підставі рішення є, відповідно, незаконними, та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятого рішення вимогам діючого законодавства.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих же підстав, що і відповідач.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 13 квітня 2009 року по 17 квітня 2009 року в Комунальному підприємстві «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі КП «Міськпроект») Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області проводилась планова перевірка щодо ціноутворення при наданні платних послуг і підготовки та надання замовникам АПЗ відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1999 року № 2328 за період з 01 січня 2008 року по 17 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області складено акт за № 01565 від 17 квітня 2009 року (а.с. 12-24).

В акті від 17 квітня 2009 року за результатами перевірки посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області зазначено, що КП «Міськпроект» при обрахуванні розміру плати за видачу архітектурно планувального завдання не дотримується вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року №2328 «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу», а саме: до складу робіт за видачу АПЗ включені види робіт, які не передбачені, затвердженим переліком; на всі види робіт, згідно з Додатком 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року №2328, норми часу визначені Підприємством за видачу АПЗ самостійно, без підтвердження відповідними розрахунками відповідно до п.5 Приміток вищезазначеного Додатку; вартість одиниці нормо-часу самостійно розрахована та встановлена наказом директора Підприємства виходячи з запланованої середньомісячної заробітної плати, матеріальних витрат та прибутку. Розмір плати за видачу АПЗ затверджений постановою КМУ від 20.12.1999 року №2328 Підприємством не застосовується.

Абзацем 2 п. 3.1 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року передбачено, що підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

На підставі акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області прийнято Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27 квітня 2009 року № 34 (а.с. 38).

Відповідно до вказаного рішення Держінспекції встановлено порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України №2328 «Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» та вирішено: вилучити у КП «Міськпроект» в дохід державного бюджету України 43136 грн. 76 коп.; стягнути штраф в сумі 86273,52 грн. (а.с. 38).

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється ї порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюютьціни (тарифи).

Держінспекція цін в межах повноважень, передбачених Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ; Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» від 13.12.2000 р. № 1819 здійснює перевірки з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються державою. Статтями 4, 8 вказаного Закону передбачено, що уряд України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Кабінетом Міністрів України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону. Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Згідно зі ст. 1 цього ж закону законодавство України про ціноутворення складається з цього закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до абзаців 1,2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року № 2328 цим Порядком встановлюється єдина процедура розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі - технічні умови), склад вихідних даних на проектування (далі - вихідні дані), зміст, визначення розміру плати за їх видачу. Архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовими частинами вихідних даних.

Пунктами 13, 14, 15 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року № 2328 передбачено, що архітектурно-планувальне завдання - це комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Архітектурно-планувальне завдання надається на проектування об'єктів архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об'єктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва) для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації (крім пам'яток історії та культури), капітального ремонту (далі - будівництво). Архітектурно-планувальне завдання містить текстову та графічну частину. Текстова частина архітектурно-планувального завдання містить: відомості про наявність у замовника права власності (користування) земельною ділянкою; відомості щодо рішення про погодження місця розташування об'єкта архітектури (дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт); опис меж земельної ділянки, погоджених місцевими землевпорядними органами (для об'єкта архітектури промислового призначення, розташованого на територіях промислових формувань, межі погоджуються також територіальною проектною організацією з питань промислового будівництва згідно із схемою генерального плану промислового вузла); відомості про містобудівні та інженерно-геологічні умови земельної ділянки згідно з містобудівною документацією або даними відповідних організацій; вимоги до граничних відстаней розташування об'єкта архітектури стосовно меж земельної ділянки, червоних ліній, існуючих будинків і споруд, інші планувальні обмеження; обмеження щодо поверховості (висоти) об'єктів архітектури; вимоги до опорядження об'єкта архітектури, благоустрою території; умови використання цокольних поверхів і підвалів, підземного простору; вимоги до розміщення вбудовано-прибудованих приміщень (згідно з розпорядженням голови місцевої держадміністрації або рішенням виконавчого органу місцевої ради); умови щодо стадійності проектування, погоджені із замовником; визначення виду проектування, погодженого із замовником (індивідуальне, експериментальне, прив'язка типового проекту, повторне застосування проекту); перелік організацій та установ, з якими погоджується проект; перелік технічних умов; висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), отриманий замовником для вирішення питання погодження місця розташування об'єкта архітектури (надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт); вимоги до здійснення заходів з енергозбереження; умови отримання дозволу на проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт; у разі коли намічено здійснити реконструкцію, реставрацію, розширення, капітальний ремонт об'єкта архітектури - відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта архітектури та відомості про наявність (відсутність) у замовника права власності на об'єкт архітектури, а за умови відсутності такого права - згоду власника (власників) на проведення зазначеного будівництва; у разі коли намічено здійснити будівництво об'єкта архітектури промислового призначення - вимоги до оцінки впливу об'єкта архітектури на навколишнє природне середовище; інші особливі умови та вимоги. Графічна частина архітектурно-планувального завдання містить: ситуаційну схему місця розташування об'єкта архітектури в населеному пункті або на іншій території; викопіювання з оновленого топографо-геодезичного плану кварталу (мікрорайону), іншої території місця розташування об'єкта архітектури; схему визначення площ, що підлягають забудові і благоустрою, з урахуванням нормативів та визначенням планувальних обмежень розміщення історико-культурних, санітарно-охоронних зон тощо; за бажанням замовника за додаткову плату також можуть бути надані викопіювання з генерального плану населеного пункту, проекту детального планування району, в тому числі ескізу забудови з червоними лініями, інших проектних матеріалів та галузевих схем.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що Архітектрно-планувальне завдання є документом, що не може складатися лише з текстової частини, графічна частина є обовязковою та невідємною складовою Архітектрно-планувального завдання виконання якої (графічної частини) не може бути безоплатним. При цьому питання визначення вартості робіт з виконання графічної частини Архітектрно-планувального завдання Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року № 2328 не врегульовано.

Відповідно до п.2.2.2 договору про співпрацю від 01.01.2007 року між КП «Міськпроект», Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства (а.с.72-75, т.1), Управління надає позивачу письмові пропозиції та/або вимоги (технічне завдання) щодо підготовки проектів (порядок взаємодії регулюється Положенням про порядок взаємодії з питань підготовки проектної, технічної та іншої містобудівної документації), в тому числі, архітектурно-планувальних завдань (АПЗ).

Згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06. 2009 року у справі № 2а-38487/09/2070 за позовом Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про скасування рішення була призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені питання: 1. Чи враховано Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області в акті від 17 квітня 2009 року за № 01565 у сумі вартості робіт з розробки архітектурно планувального завдання вартість розробки графічної частини та інших послуг, не передбачених Постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу ” від 20. 12. 1999 року № 2328 ? 2. Якою є вартість робіт з розробки архітектурно-планувального завдання, виконаних КП “Міськпроект” Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради у разі її розрахунку виключно з урахуванням видів робіт, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу ” від 20. 12. 1999 року № 2328? (а.с. 94, т. 1), у звязку з цим провадження було зупинено.

Відповідно до висновку судово економічної експертизи № 6324/6756 від 02 лютого 2010 року Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Професора М. С. Бокаріуса по справі № 2а-38487/09/2070, встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області в Акті від 17 квітня 2009 року за № 01565 у сумі вартості робіт з розробки архітектурно планувального завдання, вартість розробки графічної частини та інших послуг, не передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року №2328, не враховано. Таким чином, вартість розробки графічної частини та інших послуг, не передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу», Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області в акті перевірки у сумі вартості робіт з розробки архітектурно - планувального завдання не врахована. Вартість робіт з розробки архітектурно планувального завдання, виконаних КП «Міськпроект» у разі її розрахунку виключно з урахуванням видів робіт, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року №2328: на період з 01.05.08р. до 01.07.08р. по житлово-цивільним обєктам становить 1120,94грн., з урахуванням ПДВ; на період з 01.05.08р. до 01.07.08р. по обєктам будівництва іншого призначення становить 833,22грн., з урахуванням ПДВ; на період з 01.07,08р. до 20.12.08р.по житлово-цивільним обєктам становить 1120,94грн., з урахуванням ПДВ; на період з 01.07.08р. до 20.12.08р. по житлово-цивільним обєктам становить 1154,00 грн., з урахуванням ПДВ; на період з 01.07.08р. до 20.12.08р. по обєктам будівництва іншого призначення становить 833,22 грн., з урахуванням ПДВ; на період з 22.01.09р. до 07.04.09р. по житлово-цивільним обєктам становить 1824,67 грн., з урахуванням ПДВ; - на період з 22.01.09р. до 07.04.09р. по обєктам будівництва іншого призначення становить 1389,65 грн., з урахуванням ПДВ; на період з 22.01.09р. до 07.04.09р. по обєктам промислового будівництва становить 1457,14грн., з урахуванням ПДВ. (а.с. 160-188, т. 4).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року №2328 цей порядок є обовязковим, в тому числі, для органів містобудування та архітектури та їх госпрозрахункових підрозділів, які здійснюють підготовку архітектурно планувального завдання; Розмір плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов визначається (обраховується) згідно з розцінками, наведеними у додатках 2 і З до цього Порядку. Розцінки обраховано виходячи з розміру заробітної плати працівників. Матеріальних витрат на виробництво, накладних витрат, прибутку (для субєктів господарської діяльності), інших відрахувань згідно з чинним законодавством, крім податку на додану вартість.

Подальша індексація розцінок для обрахування розміру оплати за видачу архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури проводиться відповідно до наказів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №332 від 26.11.2007 року, зареєстровано в Мінюсті України 10.12.2007 року №1363/14630.

Відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01.03.2000 року №1/26-101 (Під час розроблення архітектурно-планувального завдання та технічних умов слід керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 року №2328 «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу».

Щодо розроблення графічної частини, що входить до архітектурно-планувального завдання, то її вартість розраховується по таблицях Базових показників вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг в Українській РСР, затверджених наказом Держбуду України від 26.06.91 №24, із застосуванням нормативних індексів, що затверджуються Держбудом України.

Як вбачається з таблиць зіставлення результатів розрахунків плати на підготовку АПЗ наданих до акту від 17 квітня 2009 року за № 01565 частині розрахунку, виконаному Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області в п.10 виготовлення графічної частини АПЗ, колонки №№7,8,9,10,11 прочерки, у колонці №12 0,00; в п. 13- ведення електронної бази даних, колонки №№7,8,9,10,11 прочерки, у колонці №12 0,00 (а.с. 26-36, т.1).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області у таблицях зіставлення результатів розрахунків плати на підготовку АПЗ, наданих до акту від 17 квітня 2009 року за № 01565 у сумі вартості робіт з розробки архітектурно планувального завдання, вартість розробки графічної частини та інших послуг, не передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року №2328, що розраховується відповідно до Постанови колегії Держбуду України від 26.06.1991 року №24, не враховано.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена ст.. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства. Ціни і тарифи, затверджені з порушенням цього Закону і рішень Уряду республіки по ціноутворенню, скасовуються Комітетом цін при Кабінеті Міністрів України. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Наявними в матеріалах справи доказами, викладеними у висновку експертизи доводами, підтверджується, що Державна інспекція з контролю за цінами в акті перевірки № 01565 від 17 квітня 2009 року дійшла невірних висновків щодо визначення вартості робіт з видачі архітектурно-планувального завдання, що призвело до необґрунтованого застосування санкцій у вигляді вилучення до державного бюджету України суми у розмірі 43136, 76 грн. та штрафу у сумі 86273, 52 грн., оскільки вартість робіт визначена виключно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року № 2328 не є повною вартістю послуг з видачі архітектурно-планувального завдання. Загальна вартість повинна складатися з двох частин, а саме: вартості послуг з виконання текстової частини, обрахованої відповідно до Постанови та вартості послуг з виконання графічної частини, обрахованої у відповідності до розяснень Держбуду України.

Зазначене свідчить про неповноту проведення перевірки та проведення розрахунків без повного з'ясування обставин факту включення позивачем в структуру вартості робіт з видачі архітектурно-планувального завдання вартості виготовлення графічної частини.

Окремо суд відзначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2009 року, яка набула законної сили, скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 35 від 27 квітня 2009 року, винесену Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області, про накладення на директора КП «Міськпроект» - Деговцової Світлани Іванівни адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення у звязку з відсутністю складу правопорушення. Таким чином, судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення встановлено відсутність вини посадової особи КП «Міськпроект» щодо допущення в періоди з 01.05.2008 р. по 19.12.2008 р. та з 22 01 2009 р по 07.04.2009 р. завищення розміру плати Замовником за видачу архітектурно-планувального завдання на обєкти архітектури житлово цивільного, промислового та іншого призначень, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки у сумі 43136,76 грн., чим порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 2328 від 20.12.1999 р. «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу».

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду в справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд приймає до уваги встановлений факт відсутності протиправних діянь директора КП «Міськпроект», передбачених ч. 1 ст. 162-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, а відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 10, 13, 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання архітектурно планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєктів архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» від 20.12.1999 року №2328,, ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст.ст. 71, 72, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 34 від 27 квітня 2009 року Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області, яким до Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради застосовано санкції у вигляді вилучення до державного бюджету України суми у розмірі 43136,76 грн. (сорок три тисячі сто тридцять шість гри. 76 коп.) та штрафу у сумі 86273, 52 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят три грн. 52 коп.).

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Міськпроект» Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (код 23764585, місцезнаходження: 61166, м. Харків, просп. Леніна, 38 ) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26 травня 2010 року.

Суддя Тацій Л.В.