Рішення № 97590315, 10.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/414/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини А2615 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 92195,62 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.01.2015 року ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 №15/2015 був призваний до Збройних Сил України. Наказом т.в.о. першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.06.2017 №231, майора ОСОБА_1 , старшого викладача циклової комісії підготовки інженерних підрозділів відділення підготовки фахівців підрозділів оперативного забезпечення, відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України офіцерського складу 184 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного увільнено від займаної посади і призначено до 201 Навчального центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Силах України викладачем циклової комісії з військово - інженерних дисциплін, ВОС - 1010003. Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.02.2019 №61, пункт 5 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 червня 2017 року №231 про призначення майора ОСОБА_1 викладачем циклової комісії з військово - інженерних дисциплін 201 навчального центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України скасовано як нереалізований. За результатами інвентаризації встановлено нестачу військового майна номенклатури служби КЕС за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, яке рахувалось за матеріально - відповідальною особою на загальну на суму 33057,00 грн, зокрема за майором ОСОБА_1 : вогнегасник ВВ-1,5- п`ять штук; вогнегасник ВВ-2-три штуки; вогнегасник ВВ-2- п`ять штук; вогнегасник ВВ-5-три штуки; вогнегасник ВП-5-одна штука; вогнегасник ВП-5-десять штук; вогнегасник ВП-2-дві штуки; вогнегасник ВП-2-чотири штуки; вогнегасник ВП-2-три штуки; вогнегасник ВП-2-дві штуки; вогнегасник ВП-5-сім штук; вогнегасник ВП-5-шість штук; вогнегасник ВП-5 з шлангом-вісім штук; вогнегасник ВП-5 з шлангом-три штуки; вогнегасник ОУ-5-п`ять штук; вогнегасник ОУ-5 з кронштейном-дві штуки; вогнегасник ОУ-5 з кронштейном-чотири штуки; вогнегасник ОСОБА_3 5-чотири штуки; головки з`єднувальні рукавні-дві штуки; головки з`єднувальні цапові дм 51 мм-одна штука; душова на 1 кабіну-одна штука; кошма-одна штука; лом пожежний-три штуки; печі чавунні-одна штука; підставка під контейнер запасу води-чотири штуки; піч чавунна ПОВ -57-тридцять штук; піч чавунна ПОВ -57-сорок штук; пожежні щити в комплекті-одна штука; польовий умивальник на 10 сосків-п`ять штук; раструб з поворотним механізмом - одна штука; раструб прямий з гайкою-дві штуки; рукав латексний дм 51 мм-двадцять погонних метрів; стволи РС 50-одна штука; стіл польовий розкладний-чотири штуки; табурет польовий розкладний-вісім штук; труби до печі ПОВ-57-двісті вісімдесят чотири штуки; шафа сейф напів сейф-одна штука. Дане майно використовувалося для забезпечення повсякденної життєдіяльності підрозділів військової частини. Майор ОСОБА_1 підписав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.05.2015 року, що свідчить про взяття на себе передбачених в договорі обов`язків стосовно майна отриманого під звіт, його зберігання та використання. Так, відповідно до підпункту а) розділу 1 Договору майор ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних та грошових цінностей частини і вживати заходів для попередження збитків. Сума нестачі яка підлягає стягненню за втрачене майно становить 92195,62 грн. з кратністю. Факт отримання майна майором ОСОБА_1 не заперечувався.

Ухвалою суду від 16.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Військової частини А2615 в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

28.01.2015 ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 №15/2015 був призваний до Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини пп В4264 (по стройовій частині) від 28.03.2016 №77, ОСОБА_1 , старшого викладача циклової комісії підготовки інженерних підрозділів відділення підготовки фахівців підрозділів оперативного забезпечення, призваного по мобілізації, який відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25 березня 2016 року № 5, прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію з 28 березня 2015 року знято з продовольчого забезпечення.

Наказом т.в.о. першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.06.2017 №231, майора ОСОБА_1 , старшого викладача циклової комісії підготовки інженерних підрозділів відділення підготовки фахівців підрозділів оперативного забезпечення, відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України офіцерського складу 184 Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного увільнено від займаної посади і призначено до 201 Навчального центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Силах України викладачем циклової комісії з військово - інженерних дисциплін, ВОС - 1010003.

Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.02.2019 №61, пункт 5 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 02 червня 2017 року №231 про призначення майора ОСОБА_1 викладачем циклової комісії з військово - інженерних дисциплін 201 навчального центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України скасовано як нереалізований.

Позивачем проведено інвентаризацію майна служби КЕС військової частини А2615, яка оформлена Актами річної інвентаризації майна служби КЕС військової частини А2615 від 20.12.2017, від 26.12.2018, 17.12.2019.

За результатами інвентаризації встановлено нестачу військового майна номенклатури служби КЕС за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність, яке рахувалось за матеріально - відповідальною особою на загальну на суму 33057,00 грн, зокрема за майором ОСОБА_1 : вогнегасник ВВ-1,5- п`ять штук; вогнегасник ВВ-2-три штуки; вогнегасник ВВ-2- п`ять штук; вогнегасник ВВ-5-три штуки; вогнегасник ВП-5-одна штука; вогнегасник ВП-5-десять штук; вогнегасник ВП-2-дві штуки; вогнегасник ВП-2-чотири штуки; вогнегасник ВП-2-три штуки; вогнегасник ВП-2-дві штуки; вогнегасник ВП-5-сім штук; вогнегасник ВП-5-шість штук; вогнегасник ВП-5 з шлангом-вісім штук; вогнегасник ВП-5 з шлангом-три штуки; вогнегасник ОУ-5-п`ять штук; вогнегасник ОУ-5 з кронштейном-дві штуки; вогнегасник ОУ-5 з кронштейном-чотири штуки; вогнегасник ОСОБА_3 5-чотири штуки; головки з`єднувальні рукавні-дві штуки; головки з`єднувальні цапові дм 51 мм-одна штука; душова на 1 кабіну-одна штука; кошма-одна штука; лом пожежний-три штуки; печі чавунні-одна штука; підставка під контейнер запасу води-чотири штуки; піч чавунна ПОВ -57-тридцять штук; піч чавунна ПОВ -57-сорок штук; пожежні щити в комплекті-одна штука; польовий умивальник на 10 сосків-п`ять штук; раструб з поворотним механізмом - одна штука; раструб прямий з гайкою-дві штуки; рукав латексний дм 51 мм-двадцять погонних метрів; стволи РС 50-одна штука; стіл польовий розкладний-чотири штуки; табурет польовий розкладний-вісім штук; труби до печі ПОВ-57-двісті вісімдесят чотири штуки; шафа сейф напів сейф-одна штука.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач підписав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.05.2015. Так, відповідно до підпункту а) розділу 1 Договору майор ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних та грошових цінностей частини і вживати заходів для попередження збитків.

Наказом командира Військової частини А2615 від 23.04.2020 № 54-ОД "Про результати додаткового службового розслідування за фактом не здачі майна по службі КЕС майором ОСОБА_1 " зобов`язано тимчасово виконуючого обов`язки помічника командира військової частини з правової роботи - начальника юридичної служби старшому лейтенанту юстиції підготувати необхідні матеріали для притягнення до повної матеріальної відповідальності колишнього військовослужбовця майора ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (з урахуванням Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, що діяло на момент виникнення нестачі) за фактом недостачі військового майна переданого йому під звіт для зберігання та використання, а також порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, що призвело до матеріальних збитків державі відповідно до наказу командира військової частини № 54-ОД від 23.04.2020, з урахуванням довідки - розрахунку недостачі майна КЕС, що рахується за майором ОСОБА_1 виданої 17.07.2019 станом на день виявлення недостачі на суму 92195,62 грн.

Станом на час звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду відповідач вищевказану заборгованість добровільно не відшкодував.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача майнової шкоди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999 №1075-XIV (надалі Закон №1075-XIV).

Згідно статті 1 Закону №1075-XIV, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Стаття 3 №1075-XIV передбачає, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку.

Згідно статті 7 Закону №1075-XIV, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року №548-XІV(надалі - Статут).

Згідно статті 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно приписів статей 26 та 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Відповідно до вимог статті 127 Статуту, солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.

Постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23 червня 1995 року, затверджено положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (далі - Положення).

Згідно абз.1, 2 п.1 Положення, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов`язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Відповідно до п.3 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Пункт 4 Положення встановлює, що відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду. У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов`язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.

Відповідно до пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року N 243/95-ВР (Діяло на момент втрати державного майна) - військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі:

- умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;

- приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

- дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

- недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.17 Положення командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов`язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом. За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Судом встановлено, що під час проходження військової служби у в/ч А2615 ОСОБА_1 , будучи матеріально-відповідальною особою, допустив нестачу військового майна номенклатури служби КЕС за даними про його фактичну наявність, на суму 92195,62 грн., тим самим заподіяв пряму дійсну матеріальну шкоду державі.

Відповідач, в свою чергу, не надав доказів сплати майнової шкоди у сумі 92195,62 грн., яка підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Тому, відповідно до ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат (сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2102 грн.) відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А2615 92195,62 (дев`яносто дві тисячі сто дев`яносто п`ять гривень шістдесят дві копійки) грн. у якості відшкодування майнової шкоди.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Військова частина А2615 (вул. Шептицьких, с. Старичі, Яворівський район, Львівська область, 81052 , код ЄДРПОУ - 26606616) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя І.І. Тарновецький