Рішення № 97590223, 10.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1149/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури (далі-відповідач), в якому просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 14 жовтня 2020 року по 15 березня 2021 року в розмірі 131515,28 грн. з відрахуванням податків та зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі № 540/2328/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Сьомої кадрової комісії. Зокрема, вказаним рішенням суду поновлено позивача на посаді заступника начальника управління – начальника відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури Херсонської області з 11 вересня 2020 року.

Рішення суду у частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання.

Наказом Херсонського обласного прокурора від 16.03.2021 №283к на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді.

Позивач вважає, що період 14.10.2020 року по 16.03.2021 є затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, тому є підстави стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 29.03.2021 позовну заяву було залишено без руху. 06.04.2021 позивачем недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою від 12.04.2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

29.04.2021 відповідачем подано до суду клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 12.05.2021 відмовлено в задоволенні даного клопотання .

29.04.2021 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 було залишено без змін. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року в справі №540/2328/20 наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 16.03.2021 року №283 к скасовано наказ прокурора Херсонської області від 10.09.2020 року №469 к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено його на вказаній посаді з 11.09.2020 року.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Наказом прокуратури Херсонської області від 10.09.2020 № 469к позивача звільнено з займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10.09.2020.

Вказаний наказ оскаржений позивачем у судовому порядку.

Відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі № 540/2328/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Вказаним рішенням постановлено: «Визнати протиправним та скасувати рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.07.2020 №19 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".

Визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Херсонської області від 10.09.2020 №469к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10.09.2020.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури Херсонської області з 11 вересня 2020 року.

Стягнути з Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2020 року по 13 жовтня 2020 року включно в сумі 29085 (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят п`ять) грн. 11 коп. з відрахуванням податків та зборів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Херсонської області та в органах прокуратури Херсонської області з 11 вересня 2020 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 16439 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 41 коп. з відрахуванням податків та зборів.

В решті позовних вимог відмовити.»

На виконання судового рішення у справі №540/2328/20 в частинах, що підлягають негайному виконанню Херсонським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи.

Відповідно до наказу керівника Херсонської обласної прокуратури від 16.03.2021 №283к скасовано наказ прокурора Херсонської області від 10.09.2020 № 469к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління – начальника відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та поновлено позивача на вказаній посаді з 11.09.2020.

Позивач, вказуючи на те, що з 14.10.2020 по 16.03.2021 рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконувалось, що є затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частинами 1 та 7 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Приписами ст. 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Добровільне виконання рішення суду боржником це його законодавчо встановлений обов`язок. Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

У постанові від 12.06.2019 у справі № 826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов`язок виплатити поновленій на посаді особі середнього заробітку за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.

Суд зазначає, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №540/2328/20 про поновлення позивача на посаді, яке звернуто до негайного виконання, фактично виконане лише 16.03.2021 року, відтак, у позивача наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до ст. 236 КЗпП України з 14.10.2020 по 15.03.2021 року.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 08.11.2019 у справі № 813/5952/15 і в постанові від 30.01.2019 у справі № 808/1271/18.

Щодо доводів відповідача про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд зазначає наступне.

Дійсно, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року апеляційні скарги Херсонської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора України залишено без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року залишено без змін.

Суд зауважує, що постановою суду першої інстанції допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді.

Разом з тим, суд звертає увагу, що апеляційне оскарження судового рішення не позбавляє відповідача обов`язку виконати рішення суду першої інстанції в частині, зверненій до негайного виконання.

Отже, період затримки необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі.

Відтак, період затримки становить з 14.10.2020 по 15.03.2021 року.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 у спірний період нараховувалась заробітна плата, суд зазначає таке.

По-перше, спірна виплата згідно висновків Великої палати Верховного суду, зазначених в постанові від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не сумою ненарахованої заробітної плати.

По-друге, відповідно положень ч.1 ст.9, ч.1 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Натомість, відповідач стверджуючи про нарахування позивачу заробітної плати за період з 11.09.2020 року, доказів зазначеного не надає.

На підставі наведеного суд зазначає, що непідтверджене доказами твердження про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати в спірний період не може бути підставою для звільнення роботодавця від обов`язку здійснити виплату іншої правової природи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За приписами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата позивача відповідно до довідки №21-104вн-21 від 06.05.2021р., наданої відповідачем становить 1264,57 грн.

У періоді починаючи з 14.10.2020 (включно) по 15.03.2021 (включно) - 104 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі становить 131515,28 грн (1264,57 х 104).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності в частині невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, звернутого до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору, що підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська, б.33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 14.10.2020 року до 15.03.2021 року в сумі 131515 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн 28 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул. Михайлівська, б.33, код ЄДРПОУ 04851120) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1315 (одна тисяча триста п`ятнадцять) грн 15 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 106030000