Рішення № 97590151, 11.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1513/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 14 грудня 2016 року був звільнений з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у відставку на підставі заяви та рішення Вищої ради правосуддя № 3188/о/15-16 від 08.12.2016 року.

Для отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці подав до Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України пакет документів, передбачених Порядком від 25.01.2008 року №3-1, в тому числі довідку Апеляційного суду Херсонської області від 14.12.2016 року № 07-32/2016 про розрахунок стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якої суддівський стаж складає 21 рік 09 місяців11 днів.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VІ, який розповсюджувався на позивача на день звільнення, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Проте, Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не погодилось із довідкою суду про суддівський стаж 21 рік 09 місяців і 11 днів, виключило з суддівського стажу період строкової військової служби (3 роки) і зарахувало 20 років суддівського стажу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі №540/848/19 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області були визнані протиправними і Головне управління ПФУ зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження ним строкової військової служби з 29 жовтня 1974 року по 10 листопада 1977 року.

Пенсійний фонд виконав це рішення і нарахував до 2020 року суддівський стаж повних 21 рік.

У 2020 році змінився розмір суддівської винагороди працюючих суддів і відсотки для нарахування щомісячного довічного утримання судді у відставці. Так, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

На виконання цього закону позивач надав до ПФУ довідку № 146/20 від 26.02.2020 року про суддівську винагороду як судді Апеляційного суду Херсонської області для обчислення щомісячного довічного грошового утримання.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовилось робити перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці, але рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року по справі №540/1961/20 було зобов`язане провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року №146/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. На виконання рішення суду ПФУ провів перерахунок з 19.02.2020 року по 28.02.2021 року, але в розмірі 50% суддівської винагороди і повідомив, що застосування розміру 52 % суддівської винагороди немає підстав.

Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області умисно проігнорувало не тільки рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року, яке набрало чинності, про зарахування в суддівський стаж періоду проходження строкової військової служби (3 роки), а й власне рішення, яким з 2019 року по 2021 рік ПФУ нарахував щомісячне довічне грошове утримання із розрахунку повного 21- річного стажу судді.

З врахуванням викладеного, позивач просить суд:

- визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52 відсотків суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52 відсотків суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Херсонського апеляційного суду, без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку 14.12.2016 року мав стаж роботи судді більше 21 року, починаючи з 19.02.2020 року, згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року по справі № 540/1961/20, яке набрало законної сили 28.01.2021 року;

- стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору.

Ухвалою від 13.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.05.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного від 22 жовтня 2020 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області рішенням № 965230199605 від 09 лютого 2021 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, у розмірі 50 % грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, та його розмір склав 104049,00 грн. (208098,00 грн. х 50%). За період з 19.02.2020 по 28.02.2021 нараховані кошти в сумі 654331,85 грн.

Стосовно вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52 % суддівської винагороди працюючого судді з урахуванням стажу судді 21 років 09 місяців 11 днів, відповідача вказує на те, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 по справі № 540/848/19 ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі стажу судді 21 рік 09 місяців 12 днів в розмірі 82% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453.

Виплата пенсії за рішенням судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі № 21 -293а 13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 № 8).

При виконанні рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 застосовуються норми Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус суддів".

Статтею 137 Закону № 1402-VIII зазначено вичерпний перелік посад, стаж роботи на яких зараховується саме до стажу судді та може бути врахований при здійсненні перерахунку згідно цього закону.

Аналогічна правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 у справі № 9901/805/18.

Враховуючи суддівський стаж позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області правильно визначений розмір щомісячного грошового утримання 50 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.05.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідач вводить в оману, що суддівський стаж за законом 2010 року не такий, як за законом 2016 року, при цьому суперечить своїм же висновком, вказуючи, що абзац 4 п. 34 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу робити на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 11.04.2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. Первинно пенсію призначено за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

14.12.20216 року ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у відставку.

З 15.12.20216 року ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 № 1402.

Відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 540/848/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки грошового утримання працюючого судді Апеляційного суду Херсонської області, згідно довідки від 14.12.2016р., виданої Апеляційним судом Херсонської області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження ним строкової військової служби з 29 жовтня 1974 року по 10 листопада 1977 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№18 - 20, ст. 132 із наступними змінами) і частини 4 статті 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 18 березня 2019 року та з урахуванням раніше здійснених виплат.

Згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 146/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, що видана ОСОБА_1 станом на 18.02.2020 року складає 208098 грн.

26.02.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області зі заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додавши до неї довідку Херсонського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.02.2020 року № 146/20.

04.03.2020 року відповідачем прийнято рішення № 12/03-17 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви від 26.02.2020 року та довідки про розмір суддівської винагороди від 26.02.2020 року № 146/20.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі № 540/1961/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 12/03-17 від 04.03.2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Херсонського апеляційного суду № 146/20 від 26.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі № 540/1961/20, з 19.02.2020 року позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового забезпечення, виходячи з розміру 50 % суддівської винагороди, яка враховуються при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці.

26.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового забезпечення у розмірі 52 % суддівської винагороди.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.03.2021 року № 1806-1231/Ч-02/8-2100/21 ОСОБА_1 повідомлено, що для застосування розміру 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, немає підстав, оскільки розмір визначався рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05.07.2019 року та обчислювався відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів". Але, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно із п. 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у п. 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із ч. 1 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п. 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019 року, було виключено зазначені вище п. 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у п. 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п. 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, суд акцентує увагу, що підставою для перерахунку є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, як встановлено судом вище, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі № 540/1961/20, відповідач здійснив з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, та його основний розмір після перерахунку склав 50 % суддівської винагороди.

Судом встановлено, що суддівський стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 09 місяців 11 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення розміру відсоткового значення довічного грошового утримання не передбачені законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування відсотку заробітку при визначенні розміру довічного утримання 50 % є протиправними.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52 відсотків суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Херсонського апеляційного суду, без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку 14.12.2016 року мав стаж роботи судді більше 21 року, починаючи з 19.02.2020 року, згідно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року по справі №540/1961/20, яке набрало законної сили 28.01.2021 року, суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд, керуючись положеннями статті 245 КАС України, приходить до висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 146/20 в розмірі 52 % винагороди працюючого судді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про виплату без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, суд зазначає, що метою та завданням адміністративного судочинства, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Тобто, захисту підлягає вже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких існує певна ймовірність порушення їх у майбутньому.

Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджується квитанцією № 1023190872 від 07.04.2021 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача, у сумі 454,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул.28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) щодо відмови ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 52 % суддівської винагороди працюючого судді на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 146/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул.28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 146/20 у розмірі 52 % суддівської винагороди працюючого судді, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036) сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 112010201