Рішення № 97590010, 10.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 р. № 520/4980/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича (просп. Любові Малої, 45, Харків, Харківська область, 61039), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

- визнати дії поліцейського - ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича, щодо винесення термінового заборонного припису серії АА №133515 від 15.02.2021 р. - протиправними;

- скасувати терміновий заборонний припис серії АА №133515 від 15.02.2021 р;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області вжити заходів щодо виключення моїх даних з реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин, ґрунтується лише на особистому переконанні поліцейського ОСОБА_3 , а тому є протиправним.

Ухвалою суду від 13.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача, Головного управління національної поліції в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що терміновий заборонний припис серії АА № 133515, винесений 15.02.2021 дільничним офіцером поліції сектору превенції патрульної поліції Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області Жовніром Дмитром Геннадійовичем правомірно, за наявних підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

26.05.2021 третьою особою, до суду, надані пояснення, зі змісту яких вбачається, що терміновий заборонний припис серії АА № 133515 від 15.02.2021 винесений правомірно, за наявних підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.02.2021 року ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Жовнір Д.Г. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 133515 на предмет скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно колишнього чоловіка, а саме в ході сварки висловилась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 , в наслідок чого позивачці заборонено у будь який спосіб контактувати з постраждаю особою ОСОБА_2 – строком на 3 доби з 10:15 15.02.2021 року до 10:15 18.02.2021 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11.3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

В даному випадку, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правовий характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вжиття заходів щодо перевірки обставин допущення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 психічного насильства, для обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного припису.

Матеріали справи не містять доказів /інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, яким чином та ким було повідомлено в органи Національної поліції України щодо наявності конфлікту між колишнім подружжям, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.

При цьому суд зазначає, що терміновий заборонний припис виноситься органами поліції стосовно кривдника, тобто його особу має бути встановлено в ході відповідної перевірки.

Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає позивач. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що дільничним офіцером поліції сектору превенції патрульної поліції Новобаварського відділу ГУНП в Харківській області Жовніром Дмитром Геннадійовичем при складанні термінового заборонного припису серії АА № 133515 від 15.02.2021 року не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому такі дії відповідача є протиправними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. № 234 затверджено Порядок формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Відповідно до ч. 3 зазначеного Порядку Держателем Реєстру є Мінсоцполітики, яке здійснює: розроблення нормативно-правової бази для функціонування Реєстру та його методичне забезпечення; організацію взаємодії між інформаційними системами Мінсоцполітики, МВС, Офісу Генерального прокурора, ДСА, уповноважених органів з питань пробації та інформаційними системами інших центральних органів виконавчої влади з питань запобігання та протидії насильству.

Держатель Реєстру має право отримувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських формувань, інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству, інформацію та документи, необхідні для забезпечення належного формування та ведення Реєстру. Документи та інформація, що містять персональні дані, надаються на підставах та в порядку, які визначені Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та цим Порядком.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що адміністратором Реєстру є державне підприємство, визначене Мінсоцполітики, що належить до сфери його управління, яке: здійснює заходи із створення, впровадження, супроводження програмного забезпечення Реєстру; відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, ведення обліку користувачів; забезпечує проведення перевірки дотримання дисципліни та системи безпеки, навчання щодо внесення даних і користування Реєстром.

Відповідно до п. 5 Порядку реєстраторами Реєстру є працівники суб`єктів, зазначених у абзаці другому частини шостої статті 16 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, зокрема: працівники уповноважених структурних підрозділів Мінсоцполітики; уповноважені особи (координатори) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі місцевих держадміністрацій та сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; уповноважені особи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, до функціональних обов`язків яких належить приймання та реєстрація заяв і повідомлень про вчинення насильства; працівники уповноважених підрозділів органів Національної поліції; працівники служб у справах дітей (у частині випадків насильства, в яких кривдниками або постраждалими особами є діти); керівники та уповноважені працівники центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що реєстр формується окремо за кожним випадком насильства шляхом внесення до нього відповідної інформації суб`єктами з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 16 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

Згідно з п. 13 Порядку до Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком) про: 1) випадок насильства: дата та час вчинення, місце вчинення, форма насильства, вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства, обставини вчинення насильства, первинне чи повторне вчинення насильства кривдником; прізвище, ім`я та по батькові особи, яка повідомила про вчинення насильства щодо іншої особи, серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), номер контактного телефону; наявність дітей у постраждалої особи та кривдника, належність сім`ї постраждалої особи до тих, що перебувають у складних життєвих обставинах; повідомлення уповноваженого підрозділу органів Національної поліції (дата, час, найменування підрозділу, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення), у разі коли заяву (повідомлення) про вчинення насильства зареєстровано уповноваженою особою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради; повідомлення службі у справах дітей (дата, час, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення), у разі коли постраждалою особою або кривдником є дитина; інформація про вжиття уповноваженим підрозділом органу Національної поліції заходів реагування; інформація про органи (установи, заклади), залучені до реагування на випадок насильства; інформація про внесення відомостей про випадок насильства до Єдиного реєстру досудових розслідувань та результати його розслідування (у тому числі за інформацією органів прокуратури); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб`єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”; 2) постраждалу особу та вжиті заходи з надання їй допомоги: час і дата надходження заяви, повідомлення про вчинення насильства, прізвище, ім`я та по батькові, посада, номер контактного телефону уповноваженої особи, що прийняла заяву (повідомлення), найменування та адреса відповідного суб`єкта; прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (законного представника), серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), дата народження постраждалої особи, стать, адреса фактичного місця проживання (перебування), місце роботи, навчання (за наявності), номер контактного телефону; у разі коли постраждалою особою є дитина, відомості про її законних представників: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, адреса фактичного місця проживання (перебування), номер контактного телефону; ким вони є дитині (батьки, опікуни або піклувальники, прийомні батьки, батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу); якщо функції законного представника виконує дитячий заклад, в якому вона проживає, його реквізити; відомості про те, чи є законні представники (один з них) кривдниками, чи ухиляються від виконання батьківських обов`язків, чи ухиляються від захисту прав та інтересів дитини (у разі наявності); результати оцінки рівня безпеки; відомості про тимчасове влаштування дитини (у разі такого влаштування) до сім`ї родичів, знайомих, патронатного вихователя, закладу соціального захисту дітей; категорія постраждалої особи (недієздатна, обмежено дієздатна, дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з інвалідністю, одинока мати (батько) тощо); відомості про потребу постраждалої особи в невідкладній медичній допомозі (так/ні, вжиті заходи, дата і номер виданого направлення, найменування закладу, установи); відомості про потребу в невідкладній психологічній допомозі на безоплатній основі (так/ні, вжиті заходи, дата і номер виданого направлення, найменування закладу, установи); реквізити (дата і номер) направлень до інших організацій, установ, закладів та їх найменування; інформація про інші потреби постраждалої особи; у разі коли постраждалою особою є дитина, інформація про її взяття службою у справах дітей на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, або первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; відомості про проведені оцінки потреб постраждалої особи, оцінку ризиків вчинення домашнього насильства (дата, органи, установи, що проводили); відомості про затверджену програму для постраждалої особи (дата і номер), результати виконання; інформація про надані постраждалій особі послуги: види (соціальні послуги, послуги медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі), строк надання, орган, установа, заклад, що надав послуги або допомогу, інформація про надання тимчасового притулку (строк, установа, заклад, що надали притулок); відомості про відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров`ю постраждалої особи (дата подання позовної заяви, найменування суду, дата і номер рішення суду про стягнення збитків або відмову в їх стягненні, сума завданих збитків згідно з рішенням суду); інформація про надання безоплатної правової допомоги постраждалій особі (найменування центру, опис наданої допомоги і дата її надання); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб`єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”; 3) кривдника: прізвище, ім`я та по батькові кривдника, стать, дата народження, інформація про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, мова спілкування з постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”; адреса, місце роботи, навчання (за наявності), номер контактного телефону; винесений уповноваженим підрозділом органу Національної поліції терміновий заборонний припис кривднику (дата, номер) і застосування передбачених приписом заходів; взяття кривдника на профілактичний облік (дата і підстави взяття на облік) і зняття його з обліку; направлення кривдника судом на проходження програми для кривдника (дата і номер рішення суду, строк реалізації програми); результати проходження кривдником програми для кривдника; кримінальне провадження, у якому кривднику оголошено підозру про вчинення факту насильства (дата і номер провадження, орган досудового розслідування) та результати досудового розслідування; прийнята щодо кривдника судом постанова у справі про адміністративне правопорушення за фактом насильства (дата і номер, суб`єкт, що виніс постанову, вид постанови та адміністративного стягнення (у разі його призначення); рішення суду у кримінальній справі щодо кривдника за фактом насильства (дата і номер, суд, що виніс рішення, вид запобіжного заходу, обмежувального заходу, кримінального покарання); судові рішення про застосування (видачу або продовження) обмежувального припису (дата і номер судового рішення, найменування суду, що ухвалив рішення, строк застосування заходів); строк закінчення відбування кримінального покарання кривдником (за даними уповноважених підрозділів органів Національної поліції - щодо кримінальних покарань у виді обмеження або позбавлення волі, за даними уповноважених органів з питань пробації - щодо кримінальних покарань, не пов`язаних з обмеженням або позбавленням волі, та щодо кривдників, звільнених від відбування покарання з випробуванням); затверджена судом пробаційна програма для кривдника (за даними уповноважених органів з питань пробації); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами суб`єктів, внесення до Реєстру яких відповідає меті обробки таких даних, визначеній Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що Відомості до Реєстру вносяться шляхом фіксації (введення) реєстратором Реєстру інформації за формами первинного обліку (обліковими картками), затвердженими Мінсоцполітики, та шляхом інформаційної взаємодії згідно з Регламентом технічного доступу та взаємодії, затвердженим адміністратором Реєстру.

Відповідно до п. 17 порядку формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього реєстратором Реєстру відповідних відомостей про надходження заяви, повідомлення про вчинення насильства або отримання інформації шляхом інформаційної взаємодії.

У Реєстрі автоматично фіксуються дані реєстратора, дата внесення інформації та присвоюється номер випадку. Факт реєстрації випадку настає з моменту підтвердження реєстратором Реєстру таких відомостей шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з п. 18 порядку підставою для внесення до Реєстру відомостей про постраждалу особу є: отримання реєстратором Реєстру заяви чи повідомлення про вчинення насильства; надходження до реєстратора Реєстру відомостей від суб`єкта інформування (після перевірки на предмет повторного внесення до Реєстру одного випадку різними реєстраторами Реєстру).

Відомості про постраждалу особу вносяться до Реєстру за наявності документа про її добровільну поінформовану згоду, крім випадків, передбачених законом (випадків вчинення насильства стосовно дітей і недієздатних осіб або виявлення фактів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається).

Суб`єкт інформування подає: заповнену форму повідомлення за підписом керівника суб`єкта інформування або його заступника про отримання заяви чи повідомлення про факт насильства та про вжиті заходи до постраждалої особи (надання медичної, психологічної допомоги тощо), затверджену Мінсоцполітики; скановану копію заяви чи заяви у вигляді електронного документа постраждалої особи або повідомлення про вчинення насильства; скановані копії інших документів або електронні документи щодо випадку насильства, надані постраждалою особою (її представником) або особою, яка повідомила про насильство (за наявності); документи, що підтверджують надання послуг (допомоги), вжиті заходи.

Відомості надаються реєстратору Реєстру листом через систему електронного документообігу з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів або на паперовому носії згідно з Порядком взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.

Відомості про отримання заяви чи повідомлення про вчинення насильства надсилаються (завантажуються з електронної системи документообігу) суб`єктом інформування реєстратору Реєстру з числа працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці за місцем проживання (перебування) постраждалої особи, відомості про вжиті заходи до постраждалої особи, випадок насильства стосовно якої внесено до Реєстру, - реєстратору Реєстру з числа уповноважених осіб районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем перебування постраждалої особи, а якщо кривдниками або постраждалими особами є діти, - реєстратору Реєстру з числа працівників відповідних служб у справах дітей.

Пунктом 19 Порядку встановлено, відомості до Реєстру вносяться реєстраторами Реєстру у встановлені строки: відомості, передбачені абзацами третім і четвертим підпункту 1, абзацами другим - восьмим підпункту 2 пункту 13 цього Порядку, - невідкладно, але не пізніше ніж протягом доби з моменту подання заяви (повідомлення); інформація про видані направлення до установ/закладів - не пізніше ніж протягом доби з моменту видачі направлення; інформація про потреби постраждалої особи - протягом трьох робочих днів з дня проведення оцінки потреб; дані про затверджену програму для постраждалої особи - не пізніше ніж протягом доби з моменту затвердження програми, відомості про виконання програми - протягом доби з моменту здійснення заходів, передбачених програмою; інформація про надання постраждалій особі соціальних послуг, тимчасового притулку, безоплатної правової допомоги, взяття службою у справах дітей такої дитини на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, або первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - не пізніше ніж протягом доби з моменту отримання від суб`єктів інформування відомостей про надання таких послуг (допомоги), поселення особи до притулку, взяття на облік; інформація про винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення за фактом насильства та винесені судові рішення, в тому числі про відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, - не пізніше ніж протягом доби з моменту отримання постанови або рішення суду; відомості, передбачені абзацами другим, третім, шостим і сьомим підпункту 1, абзацом другим підпункту 3 пункту 13 цього Порядку, - не пізніше ніж протягом доби з моменту проведення перевірки інформації про випадок насильства згідно з Порядком взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі; відомості, передбачені абзацом восьмим підпункту 1 пункту 13 цього Порядку, - не пізніше ніж протягом доби з моменту внесення відомостей про випадок насильства до Єдиного реєстру досудових розслідувань; відомості, передбачені абзацом одинадцятим підпункту 3 пункту 13 цього Порядку, - не пізніше ніж протягом доби з моменту надходження інформації до уповноважених підрозділів органів Національної поліції; відомості, отримані від суб`єктів інформування, - не пізніше ніж протягом доби з дня їх надходження та перевірки.

Уповноважені органи з питань пробації інформують уповноважені підрозділи органів Національної поліції на території відповідної адміністративної одиниці про кривдників, які засуджені до кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням або обмеженням волі або звільнених від покарання з випробуванням.

Суб`єкти інформування для внесення до Реєстру інформації надсилають реєстраторам Реєстру: відомості, передбачені абзацами четвертим і п`ятим підпункту 1, абзацами другим - восьмим, десятим - шістнадцятим підпункту 2 пункту 13 цього Порядку, - не пізніше ніж протягом доби з моменту отримання заяви чи повідомлення про вчинення насильства, проведення оцінки потреб постраждалої особи, з дня початку та закінчення строку надання послуг (допомоги), поселення до притулку, внесення відомостей про випадок насильства до Єдиного реєстру досудових розслідувань; відомості, передбачені абзацом дванадцятим підпункту 3 пункту 13 цього Порядку, - не пізніше ніж за десять робочих днів до закінчення строку відбування кримінального покарання кривдником; електронні примірники судових рішень і відомості, зазначені в абзацах п`ятому, восьмому, дев`ятому та десятому підпункту 3 пункту 13 цього Порядку, - у день їх виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до пункту 22 порядку редагування (зміна, оновлення чи доповнення) зафіксованих у Реєстрі відомостей проводиться шляхом внесення реєстратором Реєстру оновлених даних до відповідного пункту форми відомостей згідно з повноваженнями, зазначеними у пункті 20 цього Порядку, а також відповідно до письмового подання (в електронній або паперовій формі) суб`єктів інформування та користувачів Реєстру у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти інформації, про що в автоматичному режимі вноситься інформація до журналу дій користувачів.

Згідно з п. 23 Порядку внесення відомостей до Реєстру та їх редагування (зміна, оновлення, доповнення або видалення) проводиться реєстраторами Реєстру з використанням кваліфікованого електронного підпису, сумісного з програмним забезпеченням Реєстру.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для належного захисту прав позивача, враховуючи те, що відповідачами не доведено правомірності складання термінового заборонного припису серії АА № 133515 від 15.02.2021 року, суд вважає за необхідне визнати дії поліцейського - ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича, щодо винесення термінового заборонного припису серії АА №133515 від 15.02.2021 р. – протиправними; скасувати терміновий заборонний припис серії АА №133515 від 15.02.2021 р та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області вжити заходів щодо виключення даних ОСОБА_1 з реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича (просп. Любові Малої, 45, Харків, Харківська область, 61039), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії поліцейського - ДОП СПП Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Жовнір Дмитра Геннадійовича, щодо винесення термінового заборонного припису серії АА №133515 від 15.02.2021 р. - протиправними.

Скасувати терміновий заборонний припис серії АА №133515 від 15.02.2021 р.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області вжити заходів щодо виключення даних ОСОБА_1 з реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов