Рішення № 97589971, 31.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 травня 2021 року № 520/18001/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Павлуненко К.Л.,

представника позивача – Хітріної К.В.,

представника відповідача - Медведєвої І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.11.20 № 20-03-25/6302 в частині встановлення порушень законодавства щодо:

- недотримання граничного розміру торгівельної надбавки націнки в розмірі 50% (встановленого розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 25.08.2010 №469 (зі змінами) при формуванні потреби в коштах на харчування в закладах загальної середньої освіти та здійсненні закупівлі послуг з організації харчування;

- порушення ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України щодо не здійснення відповідних заході відділом освіти щодо відшкодування винними у незаконних звільненнях особами витрат на виплату середнього заробітну за час вимушеного прогулу і сплати єдиного соціального внеску здійснених згідно рішень судів звільненим працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

2. забезпечити відшкодування на користь відділу освіти шкоди (збитків) вказаних в пункті 3 вимоги: “Недотримання граничного розміру торгівельної надбавки (націнки) в розмірі 50% (встановленого розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 25.08.2010 № 469 (зі змінами) при формуванні потреби в коштах на харчування в закладах загальної середньої освіти та здійсненні закупівлі послуг з організації харчування призвело до проведення оплати завищеної вартості наданих послуг з організації харчування в загальній сумі 1575774,60 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Відділу освіти на зазначену суму” та вжити заходи в порядку передбачених пунктом 5 вимоги від 23.11.20 № 20-03-25/6302: “Порушень ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України Відділом освіти не прийнято відповідних заходів щодо відшкодування винними у незаконних звільненнях особами витрат на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу і сплати єдиного соціального внеску здійснених згідно рішень судів звільненим працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в загальній сумі 159872,23 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Відділу освіти на зазначену суму”.

В обґрунтування позову представником позивача вказано, що відповідачем було прийнято протиправну вимогу від 23.11.20 № 20-03-25/6302 в частині визначення порушень у п.п.3 та 5 вимоги, у зв`язку з чим остання підлягає скасуванню. Позивачем було направлено до відповідача запит стосовно способу виконання вимоги від 23.11.2020 року №20-03-25-6302, проте від Північно-східного офісу Держаудитслужби жодної відповіді не надходило. Вважаючи зазначену вимогу відповідача в частині встановлення порушень протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.12.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. При цьому, представником відповідача вказано, що ревізією встановлені порушення законодавства, які призвели до втрат, на загальну суму 2026165,21 грн, що відображені в акті ревізії від 16.10.2020 року №03-11/05, який підписаний із запереченнями, що не підтвердились. Також, представником відповідача вказано, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Як вказано представником відповідача, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Отже, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок органом державного фінансового контролю, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. На думку Північно-східного офісі Держаудитслужби, доводи позивача щодо суті порушень не можуть бути перевірені судом в межах предмета доказування у цій справі, оскільки підлягають усуненню збитків, й таким чином перевірку обґрунтованості вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.11.2020 № 20-03-25/6302 має здійснювати суд, який буде розглядати позов про стягнення відповідних збитків, в зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Одночасно, представником відповідача наголошено на обставинах помилковості доводів позивача про протиправність оскаржуваної вимоги в частині.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1.8.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2020 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області за період з 01.01.2019 по 30.06.2020 року.

Ревізією встановлені порушення законодавства, які були відображені в акті ревізії від 16.10.2020 № 03-11 05, який був підписаний відділом освіти із запереченнями.

01.12.2020 року за вхідним №2535 Відділ освіти Куп`янської міської ради отримав вимогу щодо усунення порушень законодавства від Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.11.20 № 20-03-25/6302.

Отже, як встановлено під час розгляду справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон України № 2939-ХІІ), п.п. 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20,04.2006 № 550, Північно-східний офіс Держаудитслужби начальнику Відділу освіти пред`явлено вимогу від 23.11.2020 № 20-03-25/6302 про усунення порушень законодавства:

- забезпечити відшкодування на користь Відділу освіти відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) шкоди (збитків), заподіяних внаслідок здійснення видатків на оплату праці у завищених обсягах (в результаті введення до штатного розпису Куп`янського інклюзивно-ресурсного центру посади головного бухгалтера при відсутності бухгалтерської служби як окремого структурного підрозділу) в сумі 31500,61 грн, із подальшим перерахуванням до доходів загального фонду місцевого бюджету;

- забезпечити відшкодування на користь Відділу освіти відповідно до норм статей 130-136 КЗпП шкоди (збитків), заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на оплату праці з нарахуваннями суміснику ОСОБА_3 в сумі 32790,26 грн, із подальшим перерахуванням до доходів загального фонду місцевого бюджету;

- забезпечити відшкодування на користь Відділу освіти шкоди (збитків), заподіяної внаслідок проведення оплати завищеної вартості наданих послуг з організації харчування Комунальним підприємством Комбінат харчування Куп`янської міської ради Харківської області, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України на суму 1575774,60 грн;

- забезпечити перерахування зі спеціального реєстраційного рахунку Відділу освіти в дохід місцевого бюджету коштів в сумі 83486,10 грн;

- вжити заходів в порядку ст. 1161 Цивільного кодексу України щодо відшкодування винними у незаконному звільненні особами на користь Відділу освіти майнової шкоди (збитків) заподіяної Відділу освіти на виплати ОСОБА_1 в загальній сумі 65026,62 грн та ОСОБА_2 - 94845,61 грн;

- забезпечити відшкодування на користь Відділу освіти відповідно до норм статей 130-136 КЗпП шкоди (збитків), заподіяних внаслідок списання (без проведення відповідної претензійно-позовної роботи) простроченої дебіторської заборгованості в сумі 5825,11 грн;

- забезпечити відшкодування на користь Відділу освіти шкоди (збитків), заподіяної внаслідок поставки ФО-П ОСОБА_4 масла вершкового, яке не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, на суму 6882,76 грн відповідно до норм статей 216-229, ч.5 ст.268 та ч.8 ст.269 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що з викладеним у вимозі Північно-східного офісу Держаудитслужби, а саме з пунктом 3 і 5 відділ освіти не погоджується та заперечує проти даних вимог.

Листом Відділу освіти від 02.12.2020 № 01-34/2494 було зроблено запит щодо способу виконання вимоги від 23.11.2020 №20-03-25/6302, однак від Північно-східного офісу Держаудитслужби жодної відповіді не надходило, стосовно способу виконання.

При цьому, представником позивача вказано, що пункт 3 вимоги містить висновок про те, що відділом освіти при формуванні потреби в коштах на харчування в закладах загальної середньої освіти та здійсненні закупівлі послуг з організації харчування не дотримано граничний розмір торгівельної надбавки (націнки), встановлений розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 25.08.2010 року № 469 (зі змінами, внесеними розпорядженням від 26.04.2011 р. № 208), що призвело до проведення оплати за укладеними договорами з КП Комбінат харчування за період 01.01.2019 р. по 30.06.2020 р. завищеної вартості наданих послуг у сумі 1575774,60 грн.

Зазначений висновок, на думку позивача, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області з 2019 року проводить організацію гарячого харчування учнів та вихованців закладів загальної середньої освіти, як кейтерингову послугу (ДК 021:2015 55520000-1) - послуга з гарячого харчування в закладах загальної середньої освіти Куп`янської міської ради Харківської області. Закупівля кейтерингової послуги проводиться через систему PROZORRO шляхом оголошення відкритих торгів. До проведення тендерної процедури скарг та зауважень не було.

При проведенні ревізії було проведено зустрічну звірку в Комунальному підприємстві з питання документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Відділу освіти Куп`янської міської ради за період з 01.01.2019 р. по 30.06.2020 p., за результатами якої складено довідку №03-11/27-з від 11.09.2020 р. У вказаній довідці зауваження щодо проведення тендерної процедури відділом освіти відсутні та виявлені не були. Факт отримання КП Комбінатом харчування від відділу освіти зайво сплачених коштів в довідці не зазначено.

Водночас, представником позивача вказано, що відділ освіти Куп`янської міської ради не наділений повноваженнями передбачати рівень торгівельної надбавки для суб`єкта господарювання під час процедури державних закупівель; органи Держаудитслужби не наділені компетенцією здійснювати перевірку та виявляти порушення у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; відсутні факти порушень законодавства, встановлені компетентним органом - Держпродспоживслужбою; закупівля кейтерингових послуг проведена у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням встановлених принципів, відсутні факти порушень під час організації та проведення процедури, а укладені договори є чинними.

Крім того, представником позивача вказано, на не надання відповідачем інформації про те, яким чином визначався розмір торгівельної надбавки працівниками Північно-Східного офісу, якщо при зустрічній звірці КП Комбінат Харчування не надав документів.

Також, представником позивача вказано, що у п.5 вимоги викладено висновок стосовно того, що в порушенні ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України Відділом освіти не прийнято відповідних заходів щодо відшкодування винними у незаконних звільненнях особами витрат на виплату середнього заробітну за час вимушеного прогулу і сплати єдиного соціального внеску здійснених згідно рішень судів звільненим працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в загальній сумі 159872,23 грн, чи завдано матеріальної шкоди (збитків) Відділу освіти на зазначену суму.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що згідно рішень суду ОСОБА_2 отримала суму у розмірі - 94845,61 грн., а ОСОБА_1 - 65026,62 грн.

При цьому, представником позивача зазначено, що спеціальними нормами законодавства встановлений порядок відшкодування збитків, завданих місцевому бюджету, який обов`язково передбачає: наявність обвинувального вироку суду у кримінальній справі відносно винної посадової особи; у разі відсутності у діях посадової особи складу кримінального правопорушення, що встановлено рішенням суду, - проведення службового розслідування та встановлення винних; право (а не обов`язок) органу місцевого самоврядування на подання звернення до суду.

Отже, представником позивача наголошено на обставинах того, що норми законодавства мають пряме застереження, яке виключає право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у випадку відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами.

Відтак, представником позивача наголошено на обставинах того, що враховуючи відсутність фактів, що у сукупності надають право на не звернення відділу освіти з регресною вимогою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, представником позивача вказано, що зазначені обставини унеможливлюють виконання позивачем отриманої вимоги в частині пунктів 3 та 5, у зв`язку з чим остання підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповдіно до приписів ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні врегульовано Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст.2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями ст.4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Приписами ст.8 Закону №2939-XII визначено, що орган державного фінансового контролю: 1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; 2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; 3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; 4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.

Відповідно до положень ст.10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Згідно з ч.2 ст.15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (по тексту – Положення №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Як передбачено положеннями пп.4 п.4 Положення №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пп.16, 23 п. 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Приписами п.15 ст.10 Закону № 2939-XII визначено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

Відповідно до п.2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктом 39 Порядку № 550 акт ревізії надається для ознайомлення і підписання об`єкту контролю у строк не пізніше ніж п`ять робочих днів після закінчення ревізії.

Приписами п.п. 45, 46 Порядку № 550 визначено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до п.50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. При цьому законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.02.2020 року по справі №2040/5815/18, від 31.03.2021 року по справі № 826/11931/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у відповідача права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Під час розгляду справи встановлено, що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності позивача відповідачем було виявлено певні порушення, у зв`язку із чим вимагалось вжити заходів щодо усунення виявленого порушення.

З аналізу змісту оскаржуваної у даній справі вимоги в частині вбачається, що відповідачем також викладено вимоги стосовно відшкодування шкоди (збитків).

Надаючи оцінку наведеному суд зазначає, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При цьому, стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Таким чином, збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.09.2020 року по справі №520/11213/18, від 02.07.2020 року по справі №826/1508/17.

Також, суд зазначає, що законодавець, наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, не встановлює будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, позивач під час розгляду справи не довів невідповідність спірної вимоги будь-якому з критеріїв, які ставляться до її форми та змісту, як і не зазначав взагалі, в якій частині вимога контролюючого органу викликає незрозумілість щодо її виконання.

В той же час, суд зазначає, що така обставина, як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання, не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для її скасування. Якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. В той же час, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

При цьому, під час розгляду справи судом встановлено, що листом Відділу освіти від 02.12.2020 № 01-34/2494 було зроблено запит щодо способу виконання вимоги від 23.11.2020 №20-03-25/6302, проте, як вказано позивачем, відповіді на такий запит отримано не було. Однак, під час розгляду справи встановлено, що у відповідь на вказаний запит відповідачем було надано листом від 22.12.2020 року №202003-25/6971-2020, що спростовує доводи представника позивача.

Інших доказів звернення позивача до відповідача за роз`ясненням або з метою повідомлення про усунення виявлених порушень до суду не надано.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду достатніх та обґрунтованих доказів протиправності вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.11.20 № 20-03-25/6302 в частині встановлення порушень законодавства щодо: недотримання граничного розміру торгівельної надбавки націнки в розмірі 50% (встановленого розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 25.08.2010 №469 (зі змінами) при формуванні потреби в коштах на харчування в закладах загальної середньої освіти та здійсненні закупівлі послуг з організації харчування та порушення ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України щодо не здійснення відповідних заході відділом освіти щодо відшкодування винними у незаконних звільненнях особами витрат на виплату середнього заробітну за час вимушеного прогулу і сплати єдиного соціального внеску здійснених згідно рішень судів звільненим працівниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (вул. Студентська, буд. 2, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63701) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.