Рішення № 97589870, 09.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2021 року № 520/2522/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315а,м. Харків, 61033) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 7 від 16.01.2021 року про застосування до Інспектора взводу номер 1 батальйону номер 1 роти 2 Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани;

- визнати протиправними та скасувати внесені до наказу начальника Департаменту патрульної поліції про встановлення за січень 2021 року розміру премії співробітникам Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, зміни, якими враховано факт вчинення Інспектора взводу номер 1 батальйону номер 1 роти 2 Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку згідно наказу Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції № 7 від 16.01.2021 року;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок та доплату Інспектору взводу номер 1 батальйону номер 1 роти 2 Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 премії за січень 2021 року та наступні місяці у розмірі, визначеному наказом начальника Департаменту патрульної поліції про встановлення розміру премій за січень 2021 року та наступні місяці поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області, без урахування внесених до нього змін, що стосуються поліцейського ОСОБА_1 ;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1816 грн. , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 401086646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та зменшення у зв`язку з цим премії є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують права та інтереси позивача. Також вказав, що випадків порушення службової дисципліни не допускав, дисциплінарних проступків не вчиняв. Наполягав, що звільнення водіїв, винних у перевищенні швидкості, на підставі ст.22 КУпАП шляхом оголошення усного зауваження відбувалось з об`єктивних причин – прямування до обряд поховання померлої людини. Наголошував, що висновок службового розслідування не отримував, про початок проведення службового розслідування не повідомлявся, службовим розслідуванням командирів взводів не опитувались, обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності чи знімають безпідставні звинувачення, не з`ясовувались.

Від представника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуваний наказ видано у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Представник відповідача зазначив, що службовим розслідування встановлений факт вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, зокрема, у вигляді неналежного провадження у справі про адміністративне правопорушення – перевищення максимально дозволеної швидкості руху транспортного засобу за рахунок безпідставного звільнення винних осіб від відповідальності за механізмом ст.22 КУпАП, матеріали службового розслідування повністю підтверджують та засвідчують факт вчинення позивачами дисциплінарного проступку.

Відповідач, Департамент патрульної поліції правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

12.10.2020р. Управлінням від Департаменту отримана доповідна записка від 07.10.2020 року № 19205/41/27-2020 з приводу проблемних питань в роботі УПП в Харківській області ДПП, а саме: в сфері організації роботи із лазерним вимірювачем швидкості TruCam, контролем результатів вимірювань, адміністративною практикою реалізації результатів використання лазерного вимірювача швидкості TruCam.

З метою з`ясування достовірних обставин за указаними вище параметрами Управлінням видано наказ від 23.10.2020р. №393 про призначення службове розслідування та утворення дисциплінарної комісії (далі за текстом – Дисциплінарна комісія) у цілях встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни допущеного співробітниками УПП в Харківській області ДПП.

Наказом Управління від 20.11.2020 р. № 472 продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць.

У ході службового розслідування отримані письмові пояснення від низки поліцейських, зокрема і позивача.

Позивач визнав обставини звільнення водіїв, винних у перевищенні швидкості, від відповідальності за ст.22 КУпАП, назвавши причину прийняття такого рішення – прямування водіїв на “похорони”, виїзд до лікарні через хворобу.

Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 18.12.2020 р. (далі за текстом – Висновок).

У тексті Висновку Дисциплінарною комісією викладені висновки про вчинення заявником дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог підпункту 1 та 10 пункту 3.1 розділу III посадової Інструкції інспектора патрульної поліції (затверджена наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 р. №5217), статей 7, 284 КУпАП, пунктів 1, 2, 3, 4 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у не автоматичному режимі (затверджена наказом МВС України від 10.07.2015р. №1395), вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 8 частини першої статті 23 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Також у тексті Висновку Дисциплінарною комісією сформульовано пропозицію згідно з пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України накласти на заявника - інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

До матеріалів службового розслідування долучені письмові пояснення позивача від 16.12.2020 р.

Із посиланням на Висновок начальником Управління 16.01.2021 р. видано наказ №7, п.2 якого до заявника застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

На підставі рапорту начальника Управління старшого лейтенанта поліції А. Стрижак позивачу зменшений розмір премії позивача у лютому 2021 р.

Позивач не погодившись із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани та з зменшенням його премії звернувся з даним позовом до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Як визначено у ч. 1 ст. 1 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Окрім того, пунктом 2 частини першої статті 18 Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Положеннями підпунктами 1 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217 визначено, що інспектор патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі за текстом - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту визначає, зокрема, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за №1355/32807 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з п. 1 розділу II Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів (пункт 7 розділу V Порядку № 893).

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч..3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до статей 247 та 284 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту, щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24'1 цього Кодексу; про закриття справи.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у не автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 10.07.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. У справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Так, в ході службового розслідування встановлено, що інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та іншими поліцейськими, під час несення служби з приладом ТruСаm, звільнялися від адміністративної відповідальності за статтею 22 КУпАП водії транспортних засобів у значно більшому співвідношенні, ніж іншими екіпажами УПП в Харківській області ДПП, які були задіяні для контролю швидкісного режиму з приладом ТruСаm. Окрім цього, під час звільнення порушників від адміністративної відповідальності згідно зі ст. 22 КУпАП зазначеними співробітниками УПП в Харківській області ДПП не виносились відповідні постанови про закриття справ про адміністративні правопорушення зафіксовані не автоматичному режимі, що є порушенням підпункту 1 та 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5217 від 22.11.2018, статей 7, 284 КУпАП, пунктів 1, 2, З, 4 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у неавтоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від № 1395 від 10.07.2015, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 8 частини першої статті 23 ЗУ “Про національну поліцію”, пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що позивач надав пояснення в яких визнав обставини звільнення водіїв, винних у перевищенні швидкості, від відповідальності за ст.22 КУпАП без документального оформлення процесуальної дії, назвавши причину прийняття такого рішення – прямування водіїв на “похорони”, виїзд до лікарні через хворобу.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Оскільки позивач визнав обставини звільнення водіїв, винних у перевищенні дозволеного показника швидкості руху транспортного засобу (тобто у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками ч.1 ст.122 КУпАП) від адміністративної відповідальності за процедурою ст.22 КУпАП без документального оформлення процесуальної дії - винесення постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із малозначністю за ст.22 КУпАП і послався при цьому на юридично неспроможні причини - прямування водія на обряд поховання померлої людини, виїзд до лікарні через хворобу, а будь-яких інших причин не навів, то наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляду суворої догани скасуванню не підлягає, адже звільнення винних у вчинені адміністративних правопорушень осіб від несення покарання із використанням штучно вигаданих чи нікчемних приводів явно суперечить викладеним у ст.ст.1 і 7 КУпАП завданням охорони установленого правопорядку у сфері безпеки дорожнього руху.

Крім того, позивач у позовній заяві посилається не те, що висновок службового розслідування стосовно нього не було надано йому для ознайомлення, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не було опитано ні командирів взводів, не виявлено обставин, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності чи знімають безпідставні, на його думку, звинувачення з позивача, таким чином ніби то були порушені його права.

Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Пунктом 5 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, визначено, що письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 13, 14 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

В матеріалах службового розслідування відсутні будь-які заяви та клопотання ОСОБА_1 , в яких би останній викладав свої аргументи та доводи, незгоду та міркування з приводу проведення стосовно нього службового розслідування, а тому доводи позивача з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки останній не виявив бажання скористатися своїми правами.

Також позивач стверджує, що йому не було відомо про початок проведення службового розслідування та те, що в матеріалах службового розслідування не має жодного пояснення чи доказів про належне сповіщення останнього, щодо проведення службового розслідування.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та доручення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

В матеріалах службового розслідування міститься пояснення ОСОБА_1 1996 р.н. датоване 16.12.2020 року, тобто в межах строку проведення службового розслідування відносно останнього, яке на зворотному боці містить запис: “Записано власноручно вірно” та засвідчене підписом ОСОБА_1 з проставлянням дати.

Отже, позивачу було відомо про проведення службового розслідування відносно нього, а аргументи стосовно того, що в матеріалах справи не міститься доказів про належне сповіщення останнього про початок проведення службового розслідування є безпідставними, оскільки Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений Наказом МВС № 893 від 07.11.2018, не передбачає обов`язку дисциплінарної комісії письмового повідомлення осіб про початок службового розслідування відносно них у разі проведення службового розслідування у формі письмового провадження.

Стосовно аргументів позивача з приводу того, що йому не було надано копію наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення, а лише ознайомлено “під підпис”, суд зазначає наступне.

Відповідно до п 2. Розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пункти7 та 9 визначають, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Згідно з п. 2 вищевказаного порядку, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

В матеріалах справи міститься наказ “Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень” № 7 від 16.01.2021. На останньому аркуші вищевказаного наказу міститься запис: “Ознайомлений 21.01.2021, підпис, ОСОБА_2 ”.

Отже, позивач належним чином був ознайомлений із наказом про застосування до нього та інших поліцейських УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень, порядок ознайомлення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому доводи позивача з даного приводу є помилковими.

ОСОБА_1 у позовній заяві наводить аргументи, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не опитано ні командирів взводів, не виявлено обставин, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності чи знімають безпідставні звинувачення з позивача.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого Наказом МВС № 893 від 07.11.2018, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

В матеріалах службового розслідування призначеного наказом начальника УПП в Харківській області ДПП № 393 від 23.10.2020 містяться, серед іншого, наступні документи: пояснення ОСОБА_3 від 16.12.2020; пояснення ОСОБА_1 від 16.12.2020; пояснення ОСОБА_4 від 16.12.2020; пояснення ОСОБА_5 від 16.12.2020; пояснення ОСОБА_6 від 16.12.2020, пояснення ОСОБА_7 від 16.12.2020р.

Також в процесі проведення службового розслідування отримані службові характеристики на деяких працівників, зокрема на ОСОБА_1 , опрацьовано доповідну записку про результатами роботи нарядів патрульної поліції, які несли службу з приладами ТruСаm у період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року, отримано рапорт інспектора з особливих доручень відділу чергової частини УПП в Харківській області майора поліції Сергія Пилипця, проведено аналіз рапортів про результати роботи, які подаються поліцейськими УПП в Харківській області ДПІ щоденно під час здачі приладів ТruСаm, після закінчення зміни.

Крім того, відповідно до п. 1 Розділу VII вищевказаного порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Уразі, якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судом встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом МВС № 893 від 07.11.2018, не містить прямої норми, щодо конкретного кола осіб з зазначенням займаних посад, які підлягають опитуванню під час проведення службового розслідування, а тому доводи позивача з даного приводу є недоцільними.

Щодо преміювання інспектора поліції, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затвердженого Наказом МВС № 260 від 06.04.2016, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Пунктом 12 Розділу II вищевказаного порядку визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допушення проступків, застосування до поліцейських дисуіплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть вплинути на розмір премії, до наказу до преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Отже, підставою для перерахунку премій працівникам патрульної поліції є мотивований рапорт (звернення) керівника.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що перерахунок премії інспектору взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1, лейтенанту поліції ОСОБА_1 здійснено, з дотриманням вищеописаного порядку та з додержанням процесуальних строків.

Отже суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та перераховано премію.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому оскаржувані накази є правомірними та скасуванню не підлягають.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.