Постанова № 9758986, 21.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"21" травня 2010 р. № 2а- 43789/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представник позивача - Федоричко Н.А.,

представник відповідача - Яковлевої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-69" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Комінтернівського району м. Харкова про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 грн., № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 грн., № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,10 грн., 0002512350 від 23.06.2009 року на суму 72652,75 грн.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 грн., суд зазначає.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 грн., було прийнято на підставі акту перевірки від 13.05.2009 р. Перевірка проводилась в універсамі, якій належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кірова,1. Позивач вважає, що висновок щодо порушення ТОВ «Сільпо» п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилось у відсутності накладних на товар від постачальника (або внутрішнє переміщення) на загальну суму 151453 грн. 04 коп., та застосування за вказане порушення санкції згідно ст. 20 вказаного Закону є неправомірним, оскільки підприємством у відповідності до норм чинного законодавства ведеться облік товарних запасів, а ненадання накладних на товар при проведенні перевірки було обумовлено тим, що в універсамі здійснюється реалізація дуже великої кількості товарів, тому первинні документи відповідно до облікової політики підприємства, після оприбуткування товарних запасів за місцем їх реалізації, зберігаються в бухгалтерії.

Зазначив, що після складання акту перевірки ДПІ, листом від 01.06.2009р. пропонувала надати прибуткові накладні на товар, зазначений у додатках до акту, але підприємство не могло надати зазначені документи, оскільки взагалі не отримувало таких додатків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що співробітниками ДПА у Харківський області на підставі службових посвідчень були проведені перевірки чотирьох магазинів, які належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Зазначив, що перевіркою універсаму, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кірова,1, було встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 151453 грн. 04 коп. За наслідками перевірки складено акт № 5023/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року. На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог діючого законодавства.

В судовому засіданні свідки - ОСОБА_3, яка працює керуючою універсаму ТОВ «Сільпо-69» за адресою: м. Харків, вул. Кірова,1 та ОСОБА_4, який працює адміністратором цього ж магазину, в присутності яких проводилась перевірка універсаму пояснили, що перевіряючи просили надати первинні документи на весь асортимент товару який знаходиться в магазині, в загалі. Їм було пропоновано надати письмовий запит на імя головного бухгалтера, в якому вказати на який саме товар потрібна первісна документація, так як після її обробки в магазині вона вся передається до бухгалтерії підприємства. Перевіряючи 22.05.2009 року біля 22.00 поставили перед фактом того, що вони потім напишуть акт та вишлють його по пошті. Акту та додатків до нього вони взагалі не бачили.

Свідок ОСОБА_5, головний державний податковий ревізор-інспектор, який здійснював перевірку позивача, пояснив, що 13.05.2009р. було почато проведення перевірки універсаму, який знаходиться за місцем вул. Кірова, 1. В ході перевірки було запропоновано надати накладні на товар, що знаходиться в реалізації відповідно до додатків до акту, але такі документи надані не були. Зазначив, що додатки до акту надавались, але відповідного доказу про це не має. Письмовий запит щодо надання необхідних документів позивачу не надавав.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень № 5907 від 12.05.2009р., №5941 від 13.05.2009р., фахівцями ДПА у Харківський області була проведена перевірка універсаму, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Кірова,1, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в присутності керуючого магазином - ОСОБА_3 та адміністратора ОСОБА_4

За наслідками перевірки складено акт № 5023/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року (арк. справи №58), яким встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 151453 грн. 04 коп.

Позивач не погодившись з зазначеним актом перевірки, направив 02.06.2009 року за № 479 до ДПА у Харківській області заперечення.

05.06.2009р. позивачем було отримано лист ДПІ від 01.06.2009р. №7415/10/23-523, відповідно до якого ДПІ у Комінтернівському районі пропонувала надати для подальшої перевірки: наказ про облікову політику підприємства, наказ про проведення інвентаризації та акт останньої інвентаризації, прибуткові накладні, які були відсутні на момент перевірки, що підтверджують надходження товарів, зазначених у додатках до актів перевірок за період від дати останньої інвентаризації та інше. (арк. справи 149 том.1).

Листом за № 538 від 12.06.2009р., який отримано відповідачем 15.06.2009р., ТОВ «Сільпо -69» просило надати перелік товару на який потрібно надати прибуткові накладні, в зв'язку з тим що у актах перевірок від 13.05.2009 року ці відомості відсутні. (арк. справи 148, том1).

23.06.2009 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002552350 на суму 302906,08 грн., з яким позивач не погодився та листом від 14.07.2009 за № 588 оскаржив його до ДПА у Харківський області.

13.08.2009 року за № 3431/10/25-203 ДПА у Харківський області було прийнято рішення, яким залишено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач також не погодився з даним рішенням та листом від 03.09.2009 року за № 739 оскаржив його до ДПА України.

ДПА України 21.10.2009 року за № 10720/6/25-0415 було прийнято рішення, яким залишено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Судом встановлено, що бухгалтерський облік на ТОВ «СІЛЬПО-69» здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку компютерної програми бухгалтерського обліку «1С», адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог Положення № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Відповідно до наказу № 1 від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства» позивач встановив місце зберігання первинних документів у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42.

Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно п.2 ст.3 ЗУ N996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Проте, Закон не визначає обовязку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Суд зазначає, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів в бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В ході проведення перевірки, перевіряючими було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (додаток №3 до акту перевірки), в якій було перелічено найменування окремих товарів, зазначено про неведення обліку залишків запасів, зазначено про відсутність прибуткових накладних, що підтверджують надходження товарів, вибуття запасів та встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) на суму 151453,04 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено факту ознайомлення з вищезазначеною відомістю або отримання ії копії особами, які були присутні при перевірці.

Не надано також доказів того, що позивачу направлявся письмовий запит з зазначеним переліком товарів, на які потрібно надати накладні.

До матеріалів справи позивачем надані расходні накладні на товар, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні. (арк. справи 225, 226, 228, 244, 246 том-3, арк. справи 32, 38, 39, 41-56, 58-116, 118-250 том-5, арк. справи 1-37, 39-44, 46-156, 158-243 том-6).

Вказані документи підтверджують надходження товарів, перелік яких наведено у додатку до акту перевірку до ТОВ "Сільпо 69» та вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

Суд також зазначає, що відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 грн. до позивача застосована фінансова санкція на підставі п.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідачем не доведено, та взагалі не зафіксовано актом перевірки, що позивач здійснював реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Таким чином, на підставі вищезазначеного суд вважає, що висновок відповідача про реалізацію товарів, що не відображені в обліку запасів, щодо ТОВ «Сільпо-69» є таким, що не знайшов підтвердження під час судового розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) в розмірі 302906,08 грн., з огляду на не підтвердження факту порушення.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 грн. суд зазначає.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 грн., було винесено на підставі акту перевірки від 13.05.2009. Перевірка проводилась в універсамі за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 171. Позивач вважає, що висновок щодо порушення ТОВ «Сільпо 69» п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилось у здійсненні реалізації товарів на суму 73207,12 грн., які не обліковані в установленому порядку та застосування за вказане порушення санкції згідно ст.20 вказаного Закону є неправомірним, оскільки підприємством у відповідності до норм чинного законодавства ведеться облік товарних запасів, а ненадання накладних на товар при проведенні перевірки було обумовлено тим, що в універсамі здійснюється реалізація дуже великої кількості товарів, тому первинні документи відповідно до облікової політики підприємства, після оприбуткування товарних запасів за місцем їх реалізації, зберігаються в бухгалтерії.

Зазначив, що після складання акту перевірки ДПІ, листом від 01.06.2009р. пропонувала надати прибуткові накладні на товар, зазначений у додатках до акту, але підприємство не могло надати зазначені документи, оскільки взагалі не отримувало таких додатків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що співробітниками ДПА у Харківський області на підставі службових посвідчень були проведені перевірки чотирьох магазинів, які належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Зазначив, що перевіркою універсаму, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Сталінграду,171, було встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 73207,12 грн. За наслідками перевірки складено акт № 5025/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року. На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог діючого законодавства

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка працює керуючою універсамом ТОВ «Сільпо-69» за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду,171, в присутності якої проводилась перевірка пояснила, що в ході перевірки перевіряючи попросили надати первинні документи на весь асортимент товару, який знаходиться в магазині. Їм було запропоновано скласти в письмовому вигляді перелік товару, який їх цікавить, так як оригінали накладних знаходяться в бухгалтерії підприємства, але такий запит їй не надавався. Більше питання про надання первинних документів у інспекторів не виникало. 22.05.2009 року перевіряючими було складено акт перевірки, в якому вказано про порушення ведення обліку товарів у вигляді відсутності накладних на місці реалізації. Вона ознайомилася з актом перевірки, та зауважила, що повністю з ним не згодна. Додатків до акту не бачила та не отримувала.

Допитаний у якості свідка, головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що він 13.05.2009 року разом з ОСОБА_8 на підставі направлення № 5951 від 13.05.2009 року проводили перевірку універсаму ТОВ «Сільпо-69» за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду,171. В ході перевірки було зроблено вибірковий опис товарів та запропоновано надати документи, що свідчать про його оприбуткування, але такі документи надані не були. Керуюча магазином від отримання інвентаризаційної відомості відмовилась.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень № 5951 та №5945 від 13.05.2009р., терміном до 25.05.2009 року, фахівцями ДПА у Харківський області була проведена перевірка універсаму, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду,171, що належить позивачу , з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в присутності керуючого магазином ОСОБА_6

За наслідками перевірки складено акт № 5025/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року, яким встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 73207 грн. 12 коп.

Позивач не погодився з актом перевірки та листом від 02.06.2009 року за № 480 направив до ДПА у Харківській області заперечення.

05.06.2009р. позивачем було отримано лист ДПІ від 01.06.2009р. №7415/10/23-523, відповідно до якого ДПІ у Комінтернівському районі пропонувала надати для подальшої перевірки: наказ про облікову політику підприємства, наказ про проведення інвентаризації та акт останньої інвентаризації, прибуткові накладні, які були відсутні на момент перевірки, що підтверджують надходження товарів, зазначених у додатках до актів перевірок, за період від дати останньої інвентаризації та інше. (арк. справи 149 том.1).

Листом за № 538 від 12.06.2009р., який отримано відповідачем 15.06.2009р., ТОВ «Сільпо -69» просило надати перелік товару на який потрібно надати прибуткові накладні, тому що у актах перевірок від 13.05.2009року ці відомості відсутні. (арк. справи 148, том-1).

Але 23.06.2009 року на підставі акту перевірки №5025/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002532350 на суму 146414,24 грн.

Позивач не погодився з даним рішенням та 14.07.2009 за № 589 оскаржив його до ДПА у Харківський області, яка 13.08.2009 року за № 3431/10/25-203 прийняла рішення, про залишення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач також не погодився з даним рішенням та 03.09.2009 року за № 738 оскаржив його до ДПА України, яка листом за № 10720/6/25-0415 прийняла рішення про залишення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Судом встановлено, що бухгалтерський облік на ТОВ «СІЛЬПО-69» здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку компютерної програми бухгалтерського обліку «1С», адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог Положення № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Відповідно до наказу № 1 від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства» позивач встановив місце зберігання первинних документів у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42.

Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі-Закон).

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно п.2 ст.3 ЗУ N996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Проте, Закон не визначає обовязку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Суд зазначає, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів в бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В ході проведення перевірки, перевіряючими було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (додаток №3 до акту перевірки), в якій було перелічено найменування окремих товарів, зазначено про неведення обліку залишків запасів, зазначено про відсутність прибуткових накладних, що підтверджують надходження товарів, вибуття запасів та встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) на суму 73207,12 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено той факт, що позивач був ознайомлен з переліком найменувань товарно-матеріальних цінностей, перелічених у вищезазначеній відомості.

Не надано також доказів того, що позивачу направлявся письмовий запит з переліком найменувань продукції на які потрібно надати накладні.

До матеріалів справи позивачем надані расходні накладні на товар, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні (арк. справи133-224,227-243,245,247-250 том-3, арк. справи 1-249 том-4, арк. справи 1-30 том-5).

Вказані видаткові накладні підтверджують надходження товарів, перелік яких наведено у додатку до акту перевірку до ТОВ "Сільпо 69» та вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

Суд також зазначає, що відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 грн. до позивача застосована фінансова на підставі п.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідачем не доведено, та взагалі не зафіксовано актом перевірки, що позивач здійснював реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, застосування до позивача штрафних (фінансових) в розмірі 146414,24 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуєме рішення № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,1 грн., було прийнято на підставі акту перевірки від 13.05.2009. Перевірка проводилась в універсамі за адресою: м. Харків, пр. Московський, 206/1. Позивач вважає, що висновк відповідача щодо порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилось в порушенні ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні підтверджуючі документи) на загальну суму 1916 грн. 05 коп. та застосування за вказане порушення санкції згідно ст.20 вказаного Закону є неправомірним, оскільки підприємством у відповідності до норм чинного законодавства ведеться облік товарних запасів, а ненадання накладних на товар при проведенні перевірки було обумовлено тим, що в універсамі здійснюється реалізація дуже великої кількості товарів, тому первинні документи відповідно до облікової політики підприємства, після оприбуткування товарних запасів за місцем їх реалізації, зберігаються в бухгалтерії.

Зазначив, що після складання акту перевірки ДПІ, листом від 01.06.2009р. пропонувала надати прибуткові накладні на товар, зазначений у додатках до акту, але підприємство не могло надати зазначені документи, оскільки взагалі не отримувало таких додатків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що співробітниками ДПА у Харківський області на підставі службових посвідчень були проведені перевірки чотирьох магазинів, які належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Зазначив, що перевіркою універсаму, який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 206/1, було встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 1916,05 грн. За наслідками перевірки складено акт № 5054/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року. На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,1 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог діючого законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який 13.05.2009р. згідно направлення на перевірку №5953 від 13.05.2009 року проводив перевірку універсаму, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 206/1, пояснив, що перевірка проводилась в присутності керуючого магазином ОСОБА_1 ході перевірки було запропоновано надати накладні, зроблено вибірковий опис товару на загальну суму 1916 грн. 05 коп. Накладні надані не були. Чи надавались позивачу додатки до акту перевірки не пом'ятає.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень № 5953 та №5948 від 13.05.2009р., терміном до 25.05.2009 року, фахівцями ДПА у Харківський області була проведена перевірка універсаму, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 206/1, що належить позивачу, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в присутності керуючого магазином ОСОБА_1 За наслідками перевірки складено акт № 5054/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року, яким встановлено порушення п.12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 1916 грн. 05 коп.

Позивач не погодився з актом перевірки та листом від 02.06.2009 року за № 481 направив до ДПА у Харківській області заперечення.

05.06.2009р. позивачем було отримано лист ДПІ від 01.06.2009р. №7415/10/23-523, відповідно до якого ДПІ у Комінтернівському районі пропонувала надати для подальшої перевірки: наказ про облікову політику підприємства, наказ про проведення інвентаризації та акт останньої інвентаризації, прибуткові накладні, які були відсутні на момент перевірки, що підтверджують надходження товарів, зазначених у додатках до актів перевірок, за період від дати останньої інвентаризації та інше. (арк. справи 149 том.1).

Листом за № 538 від 12.06.2009р., який отримано відповідачем 15.06.2009р, ТОВ «Сільпо -69» просило надати перелік товару на який потрібно надати прибуткові накладні, так як у актах перевірок від 13.05.2009 року ці відомості відсутні. (арк. справи 148 том1).

23.06.2009 року на підставі акту перевірки № 5054/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,10 грн. (арк. справи 113 т.1)

Позивач не погодився з даним рішенням та 14.07.2009 за № 590 оскаржив його до ДПА у Харківський області, якою 13.08.2009 року за № 3431/10/25-203 було прийнято рішення про залишення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач також не погодився з даним рішенням та 03.09.2009 року за № 741 оскаржив його до ДПА України.

ДПА України 21.10.2009 року за № 10720/6/25-0415 було прийнято рішення, яким рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002522350 від 23.06.2009 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Судом встановлено, що бухгалтерський облік на ТОВ «СІЛЬПО-69» здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку компютерної програми бухгалтерського обліку «1С», адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог Положення № 246 від 20.10.1999 року «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Відповідно до наказу № 1 від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства» позивач встановив місце зберігання первинних документів у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42.

Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно п.2 ст.3 ЗУ N996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Проте, Закон не визначає обовязку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Суд зазначає, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів в бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В ході проведення перевірки, перевіряючими було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (додаток №3 до акту перевірки), в якій було перелічено найменування окремих товарів, зазначено про неведення обліку залишків запасів, зазначено про відсутність прибуткових накладних, що підтверджують надходження товарів, вибуття запасів та встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) на суму 1916,05 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено той факт, що позивач був ознайомлен з переліком найменувань товарно-матеріальних цінностей, перелічених у вищезазначеній відомості.

Не надано також доказів того, що позивачу направлявся письмовий запит з переліком найменувань продукції на які потрібно надати накладні

Отже, із вищезазначеного вбачається, що позивачу не було відомо на який товар потрібно було надати первинні документи.

Проте, до матеріалів справи позивачем надані расходні накладні, товарно-транспортні (арк. справи 154-177 том-2, арк. справи 1-130 том-3)

Вказані документи підтверджують надходження товарів, перелік яких наведено у додатку до акту перевірку до ТОВ "Сільпо 69» та вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

Суд також зазначає, що відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,1 грн. до позивача застосована фінансова на підставі п.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідачем не доведено, та взагалі не зафіксовано актом перевірки, що позивач здійснював реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, застосування до позивача штрафних (фінансових) в розмірі 3832,1 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо вимог позивача скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0002512350 від 23.06.2009 року на суму 72652,75 грн. (арк. справи 101 том.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0002512350 від 23.06.2009 року на суму 72652,75 грн., було прийнято на підставі акту перевірки від 13.05.2009р. Перевірка проводилась в універсамі за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42.

Позивач вважає, що висновок перевіряючи щодо порушення п.п. 1,2,12,13 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилось 1) в порушенні ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні підтверджуючі документи) на загальну суму 7699 грн. 00 коп., 2) відсутності у касовому чеку на суму 11450,83 грн. за 13 травня обовязкового реквізиту, а саме господарської одиниці - універсам, 3) невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 0 грн. 12 коп. та застосування згідно п.1 ст. 17, ст.21, ст.22 вказаного Закону фінансової санкції в розмірі 72652, 75 грн. є неправомірним.

Зазначив, що підприємством у відповідності до норм чинного законодавства ведеться облік товарних запасів, а ненадання накладних на товар при проведенні перевірки було обумовлено тим, що в універсамі здійснюється реалізація дуже великої кількості товарів, тому первинні документи відповідно до облікової політики підприємства, після оприбуткування товарних запасів за місцем їх реалізації, зберігаються в бухгалтерії. Позивач також вважає, що помилкова назва реквізиту в чеку РРО (магазин замість універсам) не може вважатися не проведенням розрахункової операції, якщо така операція була проведена в режимі реєстрації суми покупки. Стверджує, що ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає такий склад податкового правопорушення, як невідповідність роздрукованого суб'єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам Положення №614 від 1 грудня 2000р., та не містить відсилочної норми з цього приводу, тому застосування фінансової санкції згідно з п.1 ст.17 вищезазначеного Закону необґрунтовано.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та посилаючись на те, що співробітниками ДПА у Харківський області на підставі службових посвідчень були проведені перевірки чотирьох магазинів, які належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Зазначив, що перевіркою універсаму, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, було встановлено порушення п.1,2,12,13 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 7699,00 грн., відсутності у чеку обовязкового реквізиту - господарської одиниці та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у звіті РРО на суму 0,12 грн.

За наслідками перевірки складено акт № 5024/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року. На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0002512350 від 23.06.2009 року на суму 72652,75 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог діючого законодавства

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка працює адміністратором універсаму за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 42 пояснила, що перевірка універсаму проводилася в її присутності. Були перераховані грошові кошти у касі підприємства та дійсно було виявлено надлишок в касі підприємства у розмірі 0грн. 12 коп. Перевіряючи просили надати первинні документи на весь асортимент товару який знаходиться в магазині, в загалі. Їм було пропоновано надати письмовий запит на імя головного бухгалтера, в якому вказати на який саме товар їм потрібні оригінали документів. Більше питання про надання первинних документів у інспекторів не виникало. 22.05.2009 року перевіряючи склали акт перевірки в якому було вказано про порушення ведення обліку товарів у вигляді відсутності накладних, податкових накладних та інших первинних документів у місцях реалізації товару. Вона ознайомилася з актом та вказала, що повністю не згодна з його висновками. Додатки до акту перевірки не отримувала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона 13.05.2009 року разом із ОСОБА_13, згідно направлення на перевірку № 5950 від 13.05.2009 року проводили перевірку універсаму ТОВ «Сільпо-69», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В ході перевірки було запропоновано надати накладні, зроблено вибірковий опис товару на загальну суму 7699,0 грн. Накладні надані не були. Чи надавались позивачу додатки до акту перевірки не пом'ятає.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень № 5950, № 5943 від 13.05.2009р., терміном до 25.05.2009 року, фахівцями ДПА у Харківський області була проведена перевірка універсаму, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Гв.Широнінців,42, що належить позивачу, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в присутності адміністратора магазину ОСОБА_11

За наслідками перевірки складено акт № 5024/20/40/23/33673583 від 13.05.2009 року, яким встановлено порушення п.1,2,12,13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» а саме, встановлено факт наявності у продажі товарів, не облікованих у встановленому порядку на місці їх реалізації на загальну суму 7699,00 грн., відсутності у чеку обовязкового реквізиту - господарської одиниці та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у звіті РРО на суму 0,12 грн.

Позивач не погодився з актом перевірки та листом від 02.06.2009 року за № 482 до ДПА у Харківській області були подані заперечення.

05.06.2009р. позивачем було отримано лист ДПІ від 01.06.2009р. №7415/10/23-523, відповідно до якого ДПІ у Комінтернівському районі пропонувала надати для подальшої перевірки: наказ про облікову політику підприємства, наказ про проведення інвентаризації та акт останньої інвентаризації, прибуткові накладні, які були відсутні на момент перевірки, що підтверджують надходження товарів, зазначених у додатках до актів перевірок, за період від дати останньої інвентаризації та інше. (арк. справи 149 том.1).

Листом за № 538 від 12.06.2009р., який отримано відповідачем 15.06.2009р., ТОВ «Сільпо -69» просило надати перелік товару на який потрібно надати прибуткові накладні, так як у актах перевірок від 13.05.2009 року ці відомості відсутні. (арк. справи 148 том1).

Однак 23.06.2009р., на підставі п.1 ст.17, ст.21, 22 Закону України №265/95-ВР, відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 002512350 на суму 72652,75 грн.

Позивач не погодився з даним рішенням та листом від 14.07.2009 за № 591 оскаржив його до ДПА у Харківський області., якою 13.08.2009 року за № 3431/10/25-203 було прийнято рішення про залишення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач також не погодився з даним рішенням та листом від 03.09.2009 року за № 740 оскаржив його до ДПА України, яка 21.10.2009 року за № 10720/6/25-0415 прийняла рішення яким залишила рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Листом від 19.10.2009р. за №14933/10/23-523, відповідач повідомив, що в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2009р. №0002512350, в розділі посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено, замість ст.21 Закону України № 265/95-ВР правильно вважати ст.20.

Щодо порушення позивачем п.3 ст.12 Закону України № 265/95-ВР суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що бухгалтерський облік на ТОВ «СІЛЬПО-69» здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку компютерної програми бухгалтерського обліку «1С», адаптованої до національних стандартів бухгалтерського та податкового обліку відповідно до вимог Положення № 246 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Відповідно до наказу № 1 від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства» позивач встановив місце зберігання первинних документів у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців,42.

Суд зазначає, що загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.06.1995р. № 265/95-ВР (далі -Закон України № 265/95-ВР).

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно п.2 ст. 3 ЗУ N996-XIV бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Проте, Закон не визначає обовязку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Суд зазначає, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів в бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В ході проведення перевірки, перевіряючими було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів товарно-матеріальних цінностей (додаток №3 до акту перевірки), в якій було перелічено найменування окремих товарів, зазначено про неведення обліку залишків запасів, зазначено про відсутність прибуткових накладних, що підтверджують надходження товарів, вибуття запасів та встановлено фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) на суму 7699,0 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено той факт, що позивач був ознайомлен з переліком найменувань товарно-матеріальних цінностей, перелічених у вищезазначеній відомості.

Не надано також доказів того, що позивачу направлявся письмовий запит з переліком найменувань продукції на які потрібно надати накладні.

До матеріалів справи позивачем надані товарно-транспортні накладні, рас ходні накладні, податкові накладні на внутрішнє переміщення товарів, видаткові накладні (арк. справи 92, 93, 95-126, 128-136, 138, 139, 141-144, 146-149, 151, 152 том 2, арк. справи 226 том 3).

Вказані документи підтверджують надходження товарів, перелік яких наведено у додатку до акту перевірку до ТОВ "Сільпо 69» та вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відсутність первинних документів в місцях реалізації товарів не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації.

Виходячи з вищевикладеного, застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 15398,00 грн. за не ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо застосування відповідачем фінансової санкції в розмірі 57254,15 грн. за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України №265/95 від 06.06.1995 р. суд зазначає наступне.

Такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що в денному звіті реєстратора розрахункових операцій(у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) - у розмірі 11450,83 встановлено відсутність обовязкового реквізиту, а саме замість назви господарської одиниці універсам, зазначеного у дозволі на розміщення господарської одиниці, було вказано - магазин.

Суд зазначає, що відповідно до п.1,2 ст.3 Закону України №265/95 від 06.06.1995р., субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки(надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Ст. 2 Закону України №265/95 від 06.06.95р. визначено поняття розрахункового документу - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення товарів), надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією, розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідно до акту перевірки, працівники ДПА у Харківській області при перевірці універсаму зняли з реєстратора розрахункових операцій Х-звіт , а це денний звіт без обнуління інформації в оперативній памяті . (п.1 «Порядка реєстрації , опломбування, та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)).

Суд зазначає, що денний звіт на суму 11450,83 грн. не може вважатись розрахунковим документом.

Суд також зазначає, що п.3.1.1. Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2005 р. за N 1350/11630 передбачено, що магазин (крамниця) - об'єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), оснащених торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі.

В п.3.1.6. Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства вказано, що за товарною спеціалізацією магазини поділяють на:

продовольчий - різновид магазину, у якому здійснюється продаж продовольчих товарів, а також можуть пропонуватись непродовольчі товари; при цьому обсяг продажу продовольчих товарів повинен бути не менше 35 % обсягу роздрібного товарообороту магазину; непродовольчий - різновид магазину, у якому здійснюється продаж непродовольчих товарів, а також можуть пропонуватись продовольчі товари; при цьому обсяг продажу продовольчих товарів не повинен бути більше 35 % обсягу роздрібного товарообороту магазину. До продовольчих неспеціалізованих (універсальних) магазинів належать магазини типу: гастроном - різновид неспеціалізованого продовольчого магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів через прилавок обслуговування і можуть надаватись додаткові послуги населенню; продтовари - різновид неспеціалізованого продовольчого магазину, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів.; універсам - різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 400 м2 до 2499 м2, у якому здійснюється торгівля широким асортиментом продовольчих товарів, можуть бути відділи з продажу непродовольчих товарів та надаватись додаткові послуги населенню; супермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 400 м2 до 2499 м2, у якому покупцю пропонується не менш 2000 найменувань продовольчих товарів, широкий асортимент непродовольчих товарів, а також широкий перелік додаткових послуг (стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів та ін.); гіпермаркет - різновид універсального магазину самообслуговування з торговою площею від 2500 м2 і більше, у якому здійснюється продаж не менше 10 тисяч найменувань продовольчих та непродовольчих товарів, а також пропонується широкий перелік додаткових послуг населенню (стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів та ін.).

Тобто універсам, це і є магазин. Виходячи з наведеного помилкова назва реквізиту в Х-звіті (магазин замість універсам) не є порушенням п.1.,2 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, назва реквізиту в Х-звіті (магазин замість універсам) не може вважатися не проведенням розрахункової операції, якщо така операція була проведена в режимі реєстрації суми покупки.

Суд дійшов висновку, про необґрунтованість застосування до ТОВ «СІЛЬПО-69» фінансової санкції в розмірі 57254,15грн. за порушення п.1,2 ст.3 Закону України №265/95 згідно з п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки така санкція можлива лише - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, що судом не встановлено.

Щодо застосування фінансової санкції в розмірі 0 грн. 60 коп. за порушення п.13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за встановлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені у денному звіті РРО у сумі 0,12 грн. суд зазначає, що дане порушення було визнано позивачем та підтверджено свідком ОСОБА_11 в судовому засіданні, а також підтверджено матеріалами справи.

У скаргах до ДПА в Харківський області від 14.07.2009 року № 591 та ДПА України №740 від 03.09.2009 року рішення в частині накладення штрафних санкцій у сумі 0 грн. 60 коп. позивачем не оскаржувалось.

Таким чином, відповідач правомірно застосував фінансову санкцію в розмірі 0 грн. 60 коп. за встановлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, які зазначені у денному звіті РРО у сумі 0,12 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-69»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ Комінтернівського району міста Харкова № 0002552350 від 23.06.2009 року на суму 302906,08 гривень.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ Комінтернівського району міста Харкова № 0002532350 від 23.06.2009 року на суму 146414,24 гривень.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ Комінтернівського району міста Харкова № 0002522350 від 23.06.2009 року на суму 3832,10 гривень.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ Комінтернівського району міста Харкова № 002512350 від 23.06.2009 року в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 72652,15 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-69»- відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2010 року.

Суддя Піскун В.О.