Рішення № 97589760, 03.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2256/21

03 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 09.10.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач) із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-Х1І), якою передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за умови наявності станом на 01.04.2015 спеціального стажу не менше 25 років, станом на 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців, станом на 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців, подавши усі необхідні документи. Однак, за результатами розгляду такої заяви та доданих до неї документів відповідач своїм рішенням, оформленим листом № 1900-0303-8/19387 від 12.11.2020 відмовив позичу у призначенні зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що спеціальний стаж позивача, оскільки обчислений по 10.10.2017 складає 23 роки 05 місяців 07 днів, замість 26 років 6 місяців. А тому недостатньо для призначення такої пенсії.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки він досяг пенсійного віку та надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують, що в нього спеціальний стаж роботи становить більше 26 років 6 місяців, що дає право на пенсію відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону №1788-ХІІ. Що спонукало його звернутися із позовом до суду.

Ухвалою від 26.04.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.05.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 03.06.2021 о 10:45 год .

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 20.05.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, листом Головного управління від 12.11.2020 року №1900-0303- 8/19387, позивачу повідомлено, що згідно представлених документів для призначення пенсії (трудова книжка, диплом, військовий квиток, довідки та дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ) в страховий стаж враховано такі періоди:

з 01.09.1977-28.02.1981 - навчання;

- з 17.03.1981-03.04.1982 - робота в Чортківській районній лікарні;

- з 05.04.1982-03.05.1984 - військова служба;

- з 22.05.1984-31.08.1984 - робота в Чортківській районній лікарні;

- з 01.09.1984-27.06.1990 - навчання;

- з 01.08.1990-31.07.1991 - робота в 5тій міській лікарні м.Суми;

- з 01.08.1991-30.08.1993 - робота в Сумському медучилищі;

- з 31.08.1993-22.08.1994 - робота в Сумському обласному госпіталі для інвалідів ВВВ;

- з 29.08.1994-13.06.2000 - робота в міській лікарні м.Суми;

- з 14.09.2000-08.09.2001 - отримання допомоги по безробіттю;

- з 10.09.2001-22.02.2002 - робота в Сумському медучилищі;

- з 05.06.2002-14.10.2002 - робота у Військовій частині №9953;

- з 01.05.2005-31.12.2012 - робота в Улашківській амбулаторії;

- з 01.01.2013-10.10.2017 - робота в Чортківському комунальному районному центрі первинної медичної допомоги;

- з 11.10.2017-19.09.2018 - робота в Чортківському комунальному районному центрі первинної медичної допомоги;

- з 19.02.2019-04.03.2020 - робота в Комунальному некомерційному підприємстві ’’Центр первинної медико-санітарної допомоги” Чортківської районної ради.

Згідно поданих документів, на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача складає 38 років 10 місяців 04 днів, спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років складає 23 роки 05 місяців 07 днів, обчислений по 10.10.2017, а отже для призначення пенсії за вислугу років підстав немає.

Враховуючи вищезазначене, станом на 11.10.2017 року, тобто, на день набрання чинності Закону України №2148 від 03.10.2017 року у позивача відсутні правові підстави для призначення пенсії за вислугою років. А тому просив в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання 03.06.2021 не прибули, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Беручи до уваги зміст наведених норм, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що медична освіта позивача стверджується згідно диплома з відзнакою серія НОМЕР_1 , виданим 28.02.1981 Чортківським медичним училищем про присвоєння кваліфікації фельдшера, за реєстраційним № 3473, диплома серія НОМЕР_2 . виданим 27.06.1990 Тернопільським Державним медичним інститутом, за спеціальністю лікувальна справа, реєстраційний №66.

У відповідності до записів трудової книжки серія НОМЕР_3 , заповненої 22.03.1981 вбачається трудова діяльність позивача у закладах охорони здоров`я, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до якої відповідач із загального страхового стажу 38 років 10 місяців 04 дні частково зарахував до стажу працівника охорони здоров`я 23 роки 05 місяців 07 днів.

09.10.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-Х1І), якою передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за умови наявності станом на 01.04.2015 спеціального стажу не менше 25 років, станом на 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців, станом на 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців, подавши усі необхідні документи. Однак, за результатами розгляду такої заяви та доданих до неї документів відповідач своїм рішенням, оформленим листом № 1900-0303-8/19387 від 12.11.2020 відмовив позичу у призначенні зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що спеціальний стаж позивача, оскільки обчислений по 10.10.2017 складає 23 роки 05 місяців 07 днів, замість 26 років 6 місяців.

Не погодившись із даною відмовою пенсійного органу позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституцій України державні органи, їх їюсадові і службові особи зобов`язані діяти лише в межах повноважень, в порядку і способом, які передбачені Конституцією України і законами.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на належне забезпечення в старості.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених Конституцією України. Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і набуте право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6. ст. 8. ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. І ст. 24 Конституції України, не може бути звужено.

Відповідно до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я, медичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності і інші періоди, які враховувалися в стаж роботи для призначення пенсії до вступу в дію цього Закону, зараховуються в страховий стаж у порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше, окрім випадків, передбачених цим Законом.

У п. 2 прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та па інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Враховуючи положення абзацу другого частини 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 - за даними трудової книжки, а у разі необхідності - уточнюючих довідок.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону «Про пенсійне забезпечення» право па пенсію по вислузі років мають працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55 цього Закону.

Відповідно до ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, а саме за станом: на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років; на 31 грудня 2015 року - 25 років 6 місяців; на 11 жовтня 2017 року - 26 років 6 місяців.

До спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, не зараховуються періоди роботи на відповідних посадах після 11.10.2017.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, у відповідності з яким медичні працівники мають право на даний вид пенсії.

Таким чином, пенсія за вислугу років призначається відповідно ідо законодавства, яке діяло до вступу в дію ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і продовжує діяти до введення пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як видно з трудової книжки позивача, в період з 01.09.1977 по 28.02.1981 або 3 роки 6 місяців 0 днів (розрахунок стажу Пенсійного органу) позивач навчався в Чортківському медичному училищі та здобув спеціальність «фельдшер». 17.03.1981 був прийнятий на посаду фельдшера швидкої допомоги Чортківської центральної районної лікарні.

03.04.1982 його було звільнено, у зв`язку з призивом на дійсну військову службу, що стверджується записами трудової книжки серія НОМЕР_4 (пункти 1-3 запису).

З 05.04.1982 по 10.05.1984 позивач проходив строкову військову службу, що вбачається з військового квитка серія НОМЕР_5 (графа 10).

22.05.1984 позивач повернувся на попереднє місце роботи та був зарахований на посаду фельдшера-диспетчера та 0,5 ставки фельдшера, а 01.09.1984 звільнився, у зв`язку з зарахування до вищого навчального закладу (пункти 5-6 запису).

При цьому перерва між закінченням навчання та працевлаштування не перевищувала трьох місяців, як і повернення на попереднє місце роботи після військової служби.

З 01.09.1984 по 27.06.1990 позивач навчався в Тернопільському Державному медичному інституті, що становить 5 років 9 місяців 27 днів (розрахунок Пенсійного органу) (пункти 7-8 запису). Та в подальшому працював на посадах медичного працівника, починаючи інтернатуру з хірургії 5 Міської лікарні м. Суми, що випливає з пунктів 9-10 запису трудової книжки, а саме з 01.08.1990 по 31.07.1991 (1 рік 0 місяців 0 днів (розрахунок стажу Пенсійного органу). Однак, відповідачем не зараховано до спеціального стажу, з посиланням на відсутність у записах назви посади.

При цьому, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховуються до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

При збільшенні розміру пенсії за віком за кожний рік роботи (стаття 19) поряд з ройртою враховуються також періоди, передбачені пунктами «а» - «ж» цієї статті і статтями 57-61 цього Закону.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Правлінням Пенсійного фонду України 01.12.2006 року затверджений і з 1 січня 2007 року введений в дію «Порядок зарахування в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження термінової військової служби, навчання і перебування на виборних посадах засобами АСОПД/КОМТЕХ-W».

Відповідно до ч. 2 вказаного Порядку (категорія стажу «навчання, яке включається в пільговий стаж»), період навчання в медичному училищі зараховується в стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах (категорія стажу СП. 1 (ст.100), СП.2 (ст.100) в межах стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо за днем закінчення учбового закладу слідувала пільгова робота. Період навчання прирівнюється до роботи, яка слідувала за періодом навчання.

Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 у справі № К/9991/64997/12 (у ЄДРСР| за № 39034828), навчання в медичному училищі включається в пільговий трудовий стаж для пенсії по вислузі років в одинарному розмірі.

Таким чином, період навчання в Чортківському медичному училищі з 01.09.1977 по 28.02.1981 р. - 3 роки 6 місяців 0 днів; навчання в Тернопільському Державному медичному інституті з 01.09.1984 по 27.06.1990 підлягає включенню в спеціальний стаж для пенсії за вислугу років, оскільки із наданої копії трудової книжки позивача видно, що після закінчення училища він з 17.03.1981 по 03.04.1982 працював фельдшером швидкої допомоги, і дана робота включена (зарахована) ГУ ПФУ в спеціальний стаж як медичному працівникові, та відповідно після проходження інтернатури з 01.08.199у по 31.07.1991 був прийнятий на посаду викладача хірургії Сумського медичного училища (з 01.08.1991 по 30.08.1993 (зараховано до пільгового стажу).

В частині не зарахування відповідачем до пільгового стажу період проходження строкової військової служби прошу суд врахувати наступне.

З 05.04.1982 по 10.05.1984 позивач проходив строкову військову службу, що вбачається з військового квитка серія НОМЕР_5 . При цьому обіймав посаду санінструктора, що становить 2 роки 0 місяців 29 днів (розрахунок-стажу Пенсійного органу)

Згідно ч.І ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. «в» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також ч.І ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічною є думка касаційної інстанції, що вбачається із ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/16740/17 від 16.05.2017 року, постанови Верховного Суду у справі № 738/1246/15-а від J13.02.2018 року (подібні правовідносини).

Міністерством соціального захисту населення України надане роз`яснення за № 2 від 26.03.1993 року яким визначено, що стаж перебування на військовій службі підлягає зарахуванню в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає пільги.

Згідно п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в гай, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами. також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний, стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Такий висновок зробив ВС в постанові №754/14898/15-а.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років призначається лише за умови залишення роботи, яка дає право на таку пенсію.

Як слідує з трудової книжки позивач припинив трудові відносини 19.03.2020 (п.36 запису). Тому суд приходить до висновку, що немає перешкод для призначення спірної пенсії.

Із змісту оскарженого рішення, оформленого листом №1900-0303-8/19387 видно, що позивачу ОСОБА_1 визначено загальний стаж 38 років 10 місяців 4 дні, з них спеціального стажу працівника охорони здоров`я - 23 роки 05 місяців 07 днів, який обчислений по 10.10.2017.

Таким чином, з урахуванням наявного у позивача спеціального стажу 23 роки 05 місяців 4 дні, а також спірного періоду на посаді санінструктора військової частини (2 роки 0 місяців 29 днів), навчання в медичному училищі (3 роки 6 місяців 0 днів), проходження інтернатури (1 рік 0 місяців 0 днів), то сукупний спеціальний стаж роботи позивача склав більше 26 років 6 місяців.

З огляду на зазначені обставини та норми права, суд приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років та наявності підстав для призначенні йому такої пенсії, встановивши, що спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 складає понад 26 років 6 місяців.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №55404969 від 16.04.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформленим листом №1900-0303-8/19387 від 12.11.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 09 жовтня 2020 року, зарахувавши до спеціального стажу періоди навчання в Чортківському медичному училищі з 01.09.1977 по 28.02.1981, в Тернопільському державному медичному інституті з 01.09.1984 по 27.06.1990, проходження строкової військової служби з 05.04.1982 по 03.05.1984, проходження інтернатури в хірургії 5 Міської лікарні м. Суми з 01.08.1990 по 31.07.1991.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 55404969 від 16.04.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.