Рішення № 97589268, 01.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2021 року м. Рівне №460/2068/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.02.2021 №1700-0304-8/5476 та зобов`язання повторно розглянути заяву від 26.01.2021 про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням його стажу роботи у колгоспі за 1979,1982 та 1983 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій, в січні 2021 року він звернувся до пенсійного фонду про призначення дострокової пенсії відповідно до п.4 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак рішенням від 10.02.2021 йому відмовлено у призначенні пенсії, зокрема, з підстав відсутності необхідного страхового стажу роботи. Стверджує, що згідно з записами трудової книжки його загальний стаж становить більше 25 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій. Зазначено, що позивач надав відповідачу усі необхідні та наявні у нього документи на підтвердження страхового стажу, однак такі безпідставно не були взяті відповідачем до уваги при вирішенні питання про призначення йому пенсії. Вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним та необґрунтованим, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21-23).

18.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що однією з умов призначення дострокової пенсії за віком є наявність страхового стажу не менше 25 років та досягнення 55-річного віку. Повідомлено, що згідно з документами, доданими позивачем до заяви про призначення пенсії, та відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 23 роки 1 місяць 14 днів, а отже позивач не має права на призначення пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 25 років. За таких обставин, вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

19.05.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній заперечив аргументи з підстав, визначених у позові та просив позов задовольнити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу вимог ч.3 ст. 263 КАС України, за правилами якої здійснюється розгляд справ у письмовому провадженні, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

26.01.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області з заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

10.02.2021 листом №1700-0304-8/5476 у відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ у Рівненській області повідомило про відмову в такому призначенні пенсії, з тих підстав, що згідно з документами доданими до заяви, та відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 23 роки 1 місяць 14 днів. Вказало, що до страхового стажу не зараховано період роботи у колгоспі за 1979, 1982 та 1983 роки, зазначений у довідці №657 від 10.12.2020, оскільки неможливо встановити факт приналежності позивачу цієї довідки, так як відомості про нього в долученій архівній довідці не збігаються з відомостями за його паспортом. Водночас, до страхового стажу також не зараховано період роботи з 15.09.1984 по 15.03.1985, зазначений у довідці про заробітну плату №533 від 14.12.2020, оскільки дана довідка не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993. Таким чином, враховуючи положення ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” немає підстав для призначення пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 28 років (а.с.11-12).

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Після звернення позивача до суду з цим позовом, а саме: 14.05.2021 ГУ ПФУ в Рівненській області підготувало позивачу на заміну листа від 10.02.2021 №1700-0304-8/5476 інший лист за №1700-0304-8/20132 від 14.05.2021, яким відмовило у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з тих самих підстав, але через відсутність необхідного страхового стажу 25 років, а не як зазначалося в листі від 10.02.2021 - 28 років (а.с.27-28). Разом з тим, доказів надіслання такого на адресу позивача, відповідач не надав.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин листа від 14.05.2021 не існувало.

Таким чином, правовій оцінці в межах розгляду даної справи підлягає відмова, викладена в листі ГУ ПФУ в Рівненській області від 10.02.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Поряд з цим, за правилами п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Таким чином, для призначення пенсії за віком на підставі вказаної статті особі необхідно досягнути 55-річного віку та мати не менше 25 років страхового стажу.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

В силу вимог ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

На виконання статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" №637 від 12.08.1993(далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи письмових трудових договорів, застосовується тільки в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні записи про роботу особи на підприємстві внаслідок неможливості одержання від підприємства довідки чи відповідних документів про стаж роботи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у позивача є в наявності трудова книжка, яку він надавав відповідачу для призначення пенсії по віку.

Водночас, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи у колгоспі за 1979, 1982 та 1983 роки, зазначений у довідці №657 від 10.12.2020, оскільки неможливо встановити факт приналежності позивачу цієї довідки, так як відомості про нього в долученій архівній довідці не збігаються з відомостями за його паспортом, та період роботи з 15.09.1984 по 15.03.1985, зазначений у довідці про заробітну плату №533 від 14.12.2020, оскільки дана довідка не відповідає вимогам Порядку №637.

Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 28.04.1982, копію якої долучено до матеріалів справи, 06.05.1979 позивач прийнятий на роботу в колгосп “Заповіт Ілліча” трактористом, 25.11.1979 - призваний в армію; 02.12.1981 - зарахований на роботу трактористом, 16.04.1982 - звільнений з роботи згідно з поданою заявою; 01.06.1983 – направлений колгоспом "Світанок" у відрядження в Ульяновський "Автозавод", 04.09.1983 – звільнений згідно з поданою заявою; 04.11.1983 - прийнятий на роботу в колгосп “Заповіт Ілліча” трактористом, 23.11.1983 - звільнений з роботи в колгоспі “Заповіт Ілліча” згідно з поданою заявою (а.с.9-10).

Таким чином, трудова книжка позивача містить записи про його роботу на посаді тракториста у колгоспі “Заповіт Ілліча” в період з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982 та з 04.11.1983 по 23.11.1983 та колгоспі "Світанок" в період з 01.06.1983 по 04.09.1983. Дані записи завірені чітким відтиском печатки відповідного колгоспу та не містять ні виправлень, ні інших позначень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Жодних зауважень щодо достовірності записів, їх неточностей тощо відповідачем ні у листі від 10.02.2021, ні у відзиві на позов не зазначено.

Натомість при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії відповідач надав перевагу відомостям (зокрема їх невідповідності), зазначеним у довідці №657 від 10.12.2020, додатково долученій позивачем до заяви про призначення пенсії та яка не є основним документом, що підтверджує стаж роботи. У зв`язку з цим, згідно з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982 та з 04.11.1983 по 23.11.1983 в колгоспі "Заповіт Ілліча" та період з 01.06.1983 по 04.09.1983 в колгоспі "Світанок".

Крім того, на підтвердження стажу роботи в ДП "Соснівське лісове господарство" позивач надав пенсійному органу довідку про заробіток для обчислення пенсії №533 від 14.12.2020 (а.с.16).

Як свідчить її зміст, остання складена на підставі розрахункових відомостей за 1984 – 1985 роки та на всі виплати нараховано страхові внески. Вказана довідка містить усі необхідні відомості про період роботи, розмір заробітної плати, про нарахування страхових внесків, засвідчена печаткою підприємства, підписами посадових осіб.

В даному випадку, зважаючи на те, що довідка про заробітну плату №533 від 14.12.2020 видана ДП "Соснівське лісове господарство" на підставі первинних документів, така довідка не визнавалася нечинною та не скасовувалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її неврахування при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії, позаяк відсутні докази зловживання пенсіонером своїми правами чи зазначення роботодавцем неправдивих відомостей.

Жодних доказів протилежного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. У листі від 10.02.2021 №1700-0304-8/5476 відповідач повідомив, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 15.09.1984 по 15.03.1985, зазначений у довідці про заробітну плату №533 від 14.12.2020, оскільки дана довідка не відповідає вимогам Порядку №637. Поряд з цим, відповідачем ні у листі-відмові від 01.02.2021, ні у відзиві на позов не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, матеріали справи не містять жодних доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до загального стажу. Відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав непідтвердження наявності у нього достатнього стажу роботи, будь-яких додаткових документів від нього не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчиняв.

З аналізу норм пенсійного законодавства вбачається, що у зв`язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком Управління зобов`язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв орган ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на наведене, суд вважає, що періоди роботи позивача у колгоспі “Заповіт Ілліча” з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982 та з 04.11.1983 по 23.11.1983 належним чином підтверджені трудовою книжкою, а період з 15.09.1984 по 15.03.1985 – довідкою №533 від 14.12.2020, а отже підстав для неврахування їх до страхового стажу позивача у відповідача не було.

Суд вважає, що зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії дії та надав усі необхідні для цього документи.

Натомість, дії відповідача щодо відмови у включенні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу є непропорційними заявленій легітимній меті, тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач у даному випадку не врахував те, що позивач позбавлений можливості надати інші документи на підтвердження свого трудового стажу.

З урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач, не зараховуючи до страхового стажу ОСОБА_1 час його роботи з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982, з 04.11.1983 по 23.11.1983 та з 15.09.1984 по 15.03.1985 допустив протиправну бездіяльність, а відтак діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні пенсії, з підстав не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982, з 04.11.1983 по 23.11.1983 та з 15.09.1984 по 15.03.1985, викладеної у листі від 10.02.2021 №1700-0304-8/5476.

З огляду на наведене порушене право позивача підлягає відновлення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982, з 04.11.1983 по 23.11.1983 та з 15.09.1984 по 15.03.1985.

Разом із тим, зважаючи на дискреційні повноваження Пенсійного фонду щодо перевірки дотримання всіх умов для призначення пенсії відповідно до ст.115 Закону №1058-ІV та беручи до уваги заявлені позивачем у позовній заяві вимоги, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням зазначених вище висновків суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування власної позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, позовні вимоги, з урахуванням відкоригованого судом способу захисту, підлягають до задоволення частково.

Правові підстави для застосування положень ч.1 ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу періодів його роботи з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 02.12.1981 по 16.04.1982, з 04.11.1983 по 23.11.1983 та з 15.09.1984 по 15.03.1985, викладену у листі від 10.02.2021 №1700-0304-8/5476.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.05.1979 по 25.11.1979, з 01.01.1982 по 16.04.1982, з 04.11.1983 по 23.11.1983 та з 15.09.1984 по 15.03.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2021 про призначення пенсії за віком.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складений 01 червня 2021 року

Суддя Н.С. Гудима