Рішення № 97589108, 11.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3913/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (вул. Першотравнева, 31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900, код ЄДРПОУ 04379924) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, в якій просив суд:

визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 16.02.2021 року №373/4-VIII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність» про відмову громадянину України ОСОБА_2 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.0000 га. на підставі прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: п.1.12 Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Окнянської селищної ради, затвердженого рішенням Окнянської селищної ради від 24.06.2020 року №1546/27-VII (Одержання безоплатно у власність, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства мають право усі громадяни Украiни, але переважне право на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства надається громадянка, які постійно проживають та зареєстровані на території Окнянської селищної ради впродовж останніх 5 (п`яти) років;

зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради. Окнянського району. Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Окнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 гa., a6o 5123184200:01:002:0622 - 18 га, або 5123185700:01:003:0189 - 33.5045 га., зa межами населеного пункту Топали, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Окнянської селищної ради, за межами населеного пункту в Окнянському районі, Одеської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 21.01.2021 року позивач подав до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Огнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 га., або 5123184200:01:002:0622 - 18 га, або 5123185700:01:003:0189 - 33.5045 га.; за межами населеного пункту Топали, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Окнянської селищної ради, за межами населеного пункту в Окнянському районі, Одеської області.

16.02.2021 року Окнянська селищна рада Окнянського району, Одеської області розглянула звернення позивача та прийняла рішення від 16.02.2021 року №373/4-VIII «Про розгляд заяви гр.. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність» п. 1 вiдмовити громадянину України ОСОБА_2 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,0000 га. на підставі прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: п.1.12 Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Окнянської селищної ради, затвердженого рішенням Окнянської селищної ради від 24.06.2020 року №1546/27-VII (Одержання безоплатно у власність, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства мають право усі громадяни України, але переважне право на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства надається громадянка, які постійно проживають та зареєстровані на території Окнянської селищної ради впродовж останніх 5 (п`яти) років.)

Вказане рішення про відмову надати дозвіл позивач вважає протиправним, а викладені в ньому підстави не відповідають діючому законодавству.

Позивач зазначає, що відповідач не надав йому анi дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, анi дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га.

Рішення не містить жодної обгрунтованої законної підстави вiдмови у наданнi дозволу, якi передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Позивач вказує на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.05.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що позов ОСОБА_1 має відноситись до Куяльницької сільської ради, а не до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області.

Також відповідач вважає, що рішенням Окнянської селищної ради від 24.06.2020 № 1546/27-VII затверджено Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Окнянської селищної ради, що є нормативно-правовим актом та обов`язковим для виконання на території Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області.

Тобто у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України Окнянська селищна рада зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невiдповiднiсть місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідач вважає, що відмова в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки на ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.000 га на підставі п.1.12 Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Окнянської селищної ради є законним та відповідає вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Також відповідач посилається на те, що п.1 рiшення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 16.02.2021 № 373/4-VIII про відмову гр. ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки на ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.000 га був прийнятий колегіальним органом Радою та не повинен бути скасований судом, так як дане рішення було прийняте в спосіб передбачений чинним законодавством України, а саме вiдповiдно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

13.05.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що позов подано до Окнянської селищної ради, про що вказано в найменуванні відповідача, а також в прохальній частині. Також позивач вважає що оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при його винесенні, крім цитування норми земельного кодексу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 28.01.2021 року звернувся до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області із заявою в якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною 2 га. (далі - Дозволи) у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Окнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 га., або 5123184200:01:002:0622 - 18 га, за межами населеного пункту Топали, або iншої вільної земельної ділянки комунальної власності Окнянської селищної ради, за межами населеного пункту в Окнянському районі. Одеської області.

Разом з заявою позивачем надано: копію паспорту та ІПН, Графічні матеріали, з позначенням орієнтовного місця розташування земельної ділянки, на території Окнянської селищної ради. Окнянського району, Одеської області кадастровий номер: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 га., або 5123184200:01:002:0622 - 18 га., за межами населеного пункту Топали.

Рішенням від 16.02.2021 року №373/4-VIII Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність» відмовлено громадянину України ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.0000 га, на підставі прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: п. 1.12 Положення про порядок надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Окнянської селищної ради, затвердженого рішенням Окнянської селищної ради від 24.06.2020 № 1546/27-VII (Одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства мають право усі громадяни України, але переважне право на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства надається, громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Окнянської селищної ради впродовж останніх 5 (п`яти) років).

Право безоплатної передачі у власність Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченo Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.0000 га необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Положеннями статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель (ч.4 ст.118 ЗК України).

Зі змісту ч.6 та 7 ст.118 ЗК України вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

З аналізу наведеного вбачається, що діючим законодавством передбачено єдину загальну підставу для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зі змісту оскаржуваного рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 16.02.2021 року №373/4-VІІІ вбачається, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.0000га. з підстав прийняття Окнянською селищною радою Положення від 24.06.2020 року №1546/27-VII, яким визначено, що одержання безоплатно у власність, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства мають право усі громадяни України, але переважне право на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства надається громадянам, які постійно проживають та зареєстровані на території Окнянської селищної ради впродовж останніх 5 (п`яти) років.

Згідно з ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно з ч.5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо бажаної до відведення земельної ділянки.

При цьому, Земельний кодекс України не містить такої підстави для відмови наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, як встановлення селищною радою свого пріоритетного списку громадян, що мають право на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За таких обставин, п.1 рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 16.02.2021 року №373/4-VІІІ «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність», яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, прийнятий відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та відповідно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до п. 2, 4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За викладених обставин, враховуючи порушення відповідачем прав позивача на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та з урахуванням, що в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про можливість органу місцевого самоврядування прийняти обґрунтоване та законне рішення на користь позивача, яке виключає право відповідача діяти на власний розсуд, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 , дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради. Окнянського району. Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Окнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 гa., a6o 5123184200:01:002:0622 - 18 га, або 5123185700:01:003:0189 - 33.5045 га., зa межами населеного пункту Топали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18, де відповідачем також був орган місцевого самоврядування у подібних правовідносинах.

При цьому, вимога позивача в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за рахунок " іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Окнянської селищної ради, за межами населеного пункту в Окнянському районі, Одеської області" - задоволенню не підлягає, оскільки така вимога є неконкретною, і заява позивача не містила відомостей документації із землеустрою з позначкою орієнтовного місця розташування "інших вільних земельних ділянок" на території Окнянської селищної ради.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також у прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що позивач не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 10.02.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Опальком О.М., попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, акт виконаних робіт від 09.03.2021 року та квитанцію від 10.03.2021 року на суму 5000 грн.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Від відповідача не надходило жодних клопотань щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З урахуванням категорії та складності справи, наявності численного обсягу сталої судової практики з подібних правовідносин, суд вважає справедливим заявлений розмір професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2270 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (вул. Першотравнева, 31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900, код ЄДРПОУ 04379924) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 16.02.2021 року №373/4-VIII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність» про відмову громадянину України ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2.0000 га.

Зобов`язати Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відвелення земельної ділянки шляхом поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради, Окнянського району, Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок вільних сформованих земельних ділянок, комунальної власності Окнянської селищної ради, Окнянського району Одеської області, кадастрові номери: 5123184200:01:002:0626 - 9 га., або 5123184200:01:002:0625 - 18 гa., a6o 5123184200:01:002:0622 - 18 га, або 5123185700:01:003:0189 - 33.5045 га., зa межами населеного пункту Топали.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (вул. Першотравнева, 31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900, код ЄДРПОУ 04379924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (вул. Першотравнева, 31, смт. Окни, Окнянський район, Одеська область, 67900, код ЄДРПОУ 04379924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук