Рішення № 97588642, 02.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9503/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Термено О.А.,

позивачки,

представниці позивачки Маркової В.О.

представник відповідача не прибув,

представник третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Буковинського державного медичного університету про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) до Міністерства освіти і науки України (далі – МОН, відповідач), в якій позивачка з врахуванням заяви про зміну підстав позову від 10.12.2020 вхідний № 66730 просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, щодо організації проведення експертизи та повторної експертизи захищеної дисертації ОСОБА_1 на тему “Морфо - антропометричні особливості шийного відділу хребта в осіб юнацького віку Прикарпатського регіону” за науковою спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія”;

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24 вересня 2020 року, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет МОЗ України” від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія” з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 року № 1188 “Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет МОЗ України” від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія” з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 року № 1188 “Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України”, в частині підпункту 7 пункту 3 щодо висловлення зауважень голові спеціалізованої вченої ради, членам комісії ради з попереднього розгляду дисертації, науковому керівнику, стосовно дисертації здобувача наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України, розглянути питання про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинського державного медичного університету МОЗ України” від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія”, у відповідності до вимог пункту 6 “Порядку присудження наукових ступенів” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що юридичних підстав у відповідача призначати і проводити через свої консультативно-дорадчі органи, що діють в його складі, експертизи дисертації та атестаційної справи ОСОБА_1 не було, а також не було і підстав для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомив, що доводи позивачки про ряд порушень Міністерством освіти та науки України щодо призначення та проведення експертиз захищеної дисертації позивачки та щодо скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Третя особа правом надання письмових пояснень не скористалася.

Позивачкою подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що заперечення на позов носить виключно суб`єктивну оцінку з боку відповідача, є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.

У свою чергу відповідачем подано запереченнях проти відповіді на відзив.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 02.11.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, залучено вищий державний навчальний заклад «Буковинський державний медичний університет» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

14.01.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14.04.2021 заяву позивачки про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивачки до адміністративного суду та поновлення цього строку в частині позовних вимог задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення позивачки до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Буковинського державного медичного університету про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України, щодо організації проведення експертизи та повторної експертизи захищеної дисертації ОСОБА_1 на тему “Морфо - антропометричні особливості шийного відділу хребта в осіб юнацького віку Прикарпатського регіону” за науковою спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія”.

У судовому засіданні позивачка та представниця позивачки позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача з урахуванням обставин викладених у відзиві.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши вступне слово позивачки та представниці позивачки, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Так, згідно фактичних обставин справи, позивач по справі ОСОБА_1 , на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, ознайомилася із наказом МОН України № 1188 від 24 вересня 2020 року «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України». У пункті 2 даного Наказу № 1188, зазначено про скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

Як вбачається із встановлених фактичних обставин справи, позивачка по справі, ОСОБА_1 , виконала написання дисертаційного дослідження на тему «Морфо - антропометричні особливості шийного відділу хребта в осіб юнацького віку Прикарпатського регіону» за науковою спеціальності 14.03.01 «Нормальна анатомія», у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, під науковим керівництвом доктора медичних наук ОСОБА_2 .

Вказана дисертація позивачки по справі була захищена 05 червня 2019 року на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 76.6000.01 у Вищому навчальному закладі «Буковинський державний медичний університет». За результатами такого засідання прийнято рішення від 05 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія».

Пунктом 9 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 (далі за текстом - Порядок № 567) визначено, що дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково - обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.

Пунктом 11 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 передбачено, що дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук, кандидатська дисертація може бути подана до захисту у вигляді опублікованої монографії; повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв`язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки; подається до захисту лише за однією спеціальністю.

Пунктом 13 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 передбачено, що кандидатська дисертації супроводжуються окремими авторефератами обсягом відповідно 1,3-1,9 і 0,7-0,9 авторського аркуша, які подаються державною мовою. Вимоги до оформлення автореферату встановлює МОН.

Автореферат дисертації видається друкарським способом з обов`язковим зазначенням вихідних відомостей видання у кількості, визначеній спеціалізованою вченою радою, і надсилається членам спеціалізованої вченої ради та заінтересованим організаціям не пізніше ніж за місяць до захисту дисертації. Список адресатів визначає спеціалізована вчена рада, яка прийняла дисертацію до захисту. Перелік установ та організацій, яким обов`язково надсилається автореферат, визначає МОН.

Як підтверджується письмовими доказами, копіями відгуків офіційних опонентів на дисертаційну роботу відгуків на автореферат дисертації позивачки по справі. Наукова робота повністю відповідає законодавчим вимогам п. 11 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, тема наукового дослідження є актуальною, містить в собі наукову новизну і обґрунтованість одержаних результатів, повноту викладеного матеріалу за темою дослідження та обсягами виконаного рукопису. Офіційні опоненти дійшли висновків, що дисертант ОСОБА_1 заслуговує на присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю « 14.03.01-«Нормальна анатомія». Про якість виконаної дисертаційної робити та відповідність останньої законодавчим вимогам, свідчить копія висновку про наукову і практичну цінність дисертації виданого Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, копія стенограми (розшифровка фонограми) засідання спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 із захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 .

Як вбачається із копії стенограми (розшифровки фонограми) засідання спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 із захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 , в ній зазначається про актуальність тематики обраного наукового дослідження, якісних характеристик виконаного рукопису та відповідності останнього вищевказаним вимогам Порядку № 567. Одночасно вказані обставини підтверджуються копією протоколу № 26 засідання спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» від 05 червня 2019 року та рішенням щодо присудження наукового ступеня кандидата наук. Вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку галузі науки, із якої підготовлено дисертацію, підтверджується копією патенту на корисну модель № НОМЕР_1 виданого позивачу по справі. Питання актуальності, наукової новизни дисертації ОСОБА_1 , належним чином проаналізовані спеціалізованою вченою радою К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України», офіційними опонентами по цій дисертації. Будь-яких підстав щодо сумнівів у цій частині не вбачається. Процедурні вимоги щодо проведення захисту дотримані. Дисертація відповідає вимогам пункту 11 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567.

Пунктом 24 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 передбачено, що спеціалізована вчена рада у місячний строк після захисту дисертації надсилає до МОН електронний примірник дисертації разом з атестаційною справою здобувача наукового ступеня, що оформляється згідно з вимогами, встановленими МОН.

Пунктом 6 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 передбачено, що наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій. МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.

Дисертація та атестаційна справа ОСОБА_1 , разом із рішенням спеціалізованої вченої ради ВДНЗ "Буковинський державний медичний університет" від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» 25 червня 2019 року направлена до МОН України, для затвердження вищевказаного рішення і видачі диплома кандидата медичних наук позивачу.

У свою чергу, МОН України, всупереч вимогам пункт 6 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, не розглянув питання про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради ВДНЗ "Буковинський державний медичний університет" від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» ОСОБА_1 , а призначив експертизу вже захищеної дисертації здобувача наукового ступеня кандидата наук.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву від 24.11.2020 року наданого Міністерством освіти і науки України, єдиною підставою для проведення експертизи захищеної дисертації позивачки ОСОБА_1 , є звернення доцента кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України ОСОБА_3 щодо низького наукового рівня дисертації позивача, яке надійшло до МОН України.

Статтею 19 Конституції України передбачено наступне, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із преамбули Закону України «Про звернення громадян», даним Законом не регулюються питання пов`язані із здійсненням атестації науково - педагогічних кадрів, та не визначаються механізми проведення експертизи захищеної дисертації.

Підстави та порядок проведення експертиз захищеної дисертації врегульовані спеціальним нормативно – правовим актом, який підлягає до застосування для спірних правовідносин, це «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058.

Підпунктом 1 пункту 8 «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058 визначається вичерпний перелік підстав, який не підлягає розширеному тлумаченню для проведення експертизи захищеної дисертації. До вказаного переліку звернення громадян не входять.

Як вбачається із підпункту 1 пункту 8 Положення № 1058, експертна рада відповідно до покладених на неї завдань бере участь у проведенні експертизи захищених дисертацій, якщо: дисертація містить таємну інформацію; дисертація надійшла до МОН України у порядку переатестації; дисертація за рішенням МОН України надсилалась до іншої спеціалізованої вченої ради для додаткового розгляду (колективного рецензування); здобувач наукового ступеня кандидата наук не має повної вищої освіти в галузі, з якої підготовлено дисертацію (із запрошенням здобувача); здобувач наукового ступеня за основним місцем роботи не є науковим або науково-педагогічним працівником (із запрошенням здобувача).

Як встановлено під час розгляду справи, у позивачки є диплом про повну вищу освіту в галузі, з якої підготовлено дисертацію, за основним місцем роботи обіймає посаду асистента кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Вказана посада відноситься до науково - педагогічних посаду у відповідності до «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963.

Як встановлено судом, є відсутніми й інші підстави для проведення експертизи захищеної дисертації позивача визначені підпунктом 8 пункту 1 «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058.

Покликання відповідача у відзиві на позовну заяву від 24.11.2020, як на підставу проведення експертизи захищеної дисертації позивачки надходження та розгляд письмового звернення доцента кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України ОСОБА_3 в порядку Закону України «Про звернення громадян» не можуть бути юридичною підставою для проведення експертизи захищеної дисертації позивача. Оскільки, звернення громадян, не є підставою для проведення експертизи захищеної дисертації згідно із підпунктом 1 пункту 8 «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058, яким врегульовано підстави для проведення експертизи дисертації, та який є спеціальним нормативно – правовим актом по відношенню до Закону України «Про звернення громадян». Разом із тим, Законом України «Про звернення громадян», «Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві освіти і науки України» затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 13 лютого 2018 року № 136, не передбачено такого способу перевірки звернення, як проведення експертизи захищеної дисертації.

Одночасно суд зазначає, що строки проведення у МОН України, експертизи захищеної дисертації позивачки значно перевищують граничні терміни розгляду звернення доцента кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України ОСОБА_3 , що встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», що також свідчить про безпідставність проведення вищезазначеної експертизи.

Згідно абз.2 п.п.5.4 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Згідно абз.3 п.п.3.1 п.3 Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

З огляду на викладене, в даній справі також підлягає застосуванню Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-р/2018 справа №1-6/2018, яким сформовано правову позицію щодо верховенства права: «Основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини».

Недотримання відповідачем вимог встановлених підпунктом 1 пункту 8 «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058, порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів позивача, а отже, є порушенням прав останнього, що породжує правову невизначеність у правовідносинах пов`язаних із проходженням атестації наукових кадрів.

Як підтверджено висновками експертної ради МОН України, та не заперечується відповідачем по справі чотири проведені експертизи захищеної дисертації ОСОБА_1 , є складовою процедури розгляду її атестаційної справи та дисертації у МОН України. За результатами такого розгляду прийнято оскаржуваний Наказ Міністерства освіти і науки України від 24 вересня 2020 року № 1188 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26.

За змістом супровідного листа ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет» від 25 червня 2019 року, направлено атестаційну справу та кандидатську дисертацію позивача до Міністерства освіти і науки України.

На підставі звернення доцента кафедри нормальної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України ОСОБА_3 щодо низького наукового рівня дисертації позивачки, яке надійшло до МОН України, було призначено експертизу захищеної дисертації позивача по справі.

Вперше експертизу захищеної дисертації позивачки по справі Міністерством освіти і науки України призначено згідно із наказом від 30 вересня 2019 року № 1249. У відповідності до висновків засідання експертної ради від 30 вересня 2019 року рекомендовано МОН України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26 про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук позивачці по справі.

Разом із тим, «Порядком присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, не передбачена можливість повторного надсилання дисертації для додаткового розгляду до Експертної ради (пункт 26) після отримання позитивного висновку за результатами проведення первинної експертизи.

Проте, вже вдруге експертизу захищеної дисертації позивачки по справі Міністерством освіти і науки України, призначено згідно із наказом від 15 листопада 2019 року № 1429. Друга експертиза захищеної дисертації відбулося 27 січня 2020 року. Поряд із цим, в наказі МОН України від 15 листопада 2019 року № 1429, не наводиться жодних конкретних порушень вимог і правил під час проведення первинної експертизи, яка відбулася 30 вересня 2019 року, що одночасно свідчить про порушення вимог ст. 16 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

26.02.2020 атестаційна колегія МОН України своїм рішенням повертає дисертаційну роботу позивачки для повторного вже третього розгляду експертною радою. За відсутності рішення Міністерства освіти і науки України про призначення вже третьої експертизи захищеної дисертації, без узгодження складу експертної ради.

01.06.2020 експертна рада ухвалила рішення, за результатами розгляду дисертації ОСОБА_1 надіслати дисертацію на додатковий розгляд (колективне рецензування) до Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України, що стверджується змістом протоколу № 2/2020 засідання експертної ради з теоретичної і профілактичної медицини та фармації від 01.06.2020 року.

02.07.2020 атестаційна колегія МОН України, своїм рішенням. скасувала додатковий розгляд (колективне рецензування) дисертації, яку мали надіслати Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України. Та вже в четверте направила дисертацію позивачки по справі на повторну експертизу, що є порушенням пункту 26 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567.

14.09.2020 відбулося засідання експертної ради та прийнято четвертний і останній висновок по дисертації ОСОБА_1 .

24.09.2020 атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України прийняла рішення в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26 про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

24.09.2020 Міністерством освіти і науки України прийнято наказ № 1188 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України». У пункті 2 даного Наказу № 1188, зазначено про скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

У ході судового розгляду з`ясовано, що є відсутніми накази Міністерства освіти і науки України про проведення повторних експертиз захищеної дисертації позивачки, які відбулися 01.06.2020 та 14.09.2020.

Статтями 4, 6, 19 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» передбачено, що підставами для проведення наукової та науково-технічної експертизи є: рішення органів виконавчої влади прийняті в межах їх повноважень. Замовниками наукової і науково-технічної експертизи можуть бути державні органи і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи.

Відповідно були відсутні підстави визначені ст. 6 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» для проведення наукової та науково-технічної експертизи.

У відповідності до пунктів 3, 5 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058, експертні ради утворюються МОН України за галузями науки або за групами спеціальностей. Персональний та кількісний склад експертної ради затверджується МОН України.

Пунктом 11 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058 передбачено, що для розгляду дисертації та документів атестаційної справи, що надходять до експертної ради, голова експертної ради (за його відсутності - заступник) за узгодженням з МОН України призначає експерта (експертів).

01.06.2020 та 14.09.2020 експертизи захищеної дисертації позивачки по справі проведені не уповноваженим складом експертів за відсутність рішення МОН України про їх призначення та узгодження складу експертів.

Пунктом 19 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058 визначено, що строк розгляду дисертації здобувача наукового ступеня кандидата наук в експертній раді не повинен перевищувати: двох місяців. Тобто, експертна рада не мала права розглядати атестаційну справу здобувача наукового ступеня кандидата наук понад установлений двомісячний строк визначений пунктом 19 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1167/19905. Разом із тим, даним Положенням № 1058 не передбачено продовження строку проведення експертизи захищеної дисертації.

Пунктом 28 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, строк розгляду у МОН дисертації та атестаційної справи здобувача наукового кандидата наук - чотирьох місяців. Будь-які пропозиції і заяви щодо додаткової оцінки дисертацій та атестаційних справ розглядаються МОН до прийняття рішення. За особливих обставин, які потребують більш тривалого строку для проведення експертизи дисертації, питання щодо його продовження вирішує МОН у кожному конкретному випадку, про що інформується спеціалізована вчена рада. Пунктом 19 «Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1058 визначено, що строк розгляду дисертації здобувача наукового ступеня кандидата наук в експертній раді не повинен перевищувати двох місяців. При тому, що як вбачається із змісту супровідного листа ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» дисертація та атестаційна справа позивача направлена до МОН України ще 25 червня 2019 року, а розглянув МОН України атестаційну справу та кандидатську справу позивача лише 24 вересня 2020 року, що стверджується наказом № 1188 від 24 вересня 2020 року ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України».

Строк розгляду дисертації позивача у МОН України тривав більше одного календарного року. Отже, у такому контексті орган, який розглядає атестаційну справу вчиняє процедурні дії протягом цього строку, своєчасно та без невиправданих зволікань. В той же час процедурні порушення, допущені під час розгляду атестаційної справи, є підставою для скасування її результатів. Рішення ж яке ґрунтується на висновку отриманому під час процедури, проведеної з порушеннями підлягає скасуванню.

Досліджуючи питання дотримання строків розгляду дисертації МОН України, Верховний Суд України у постанові від 10.09.2019 по справі № 826/13114/16 зазначає, що порушення строків розгляду дисертації, свідчать про порушення визначеної законом процедури розгляду МОН дисертації та атестаційної справи здобувача наукового ступеня, що тягне за собою скасування рішення вказаного суб`єкта владних повноважень.

Рішення атестаційної колегії МОН України від 24 вересня 2020 року, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку. Так і пункт 2 наказу МОН України від 24 вересня 2020 року № 1188 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку, є прийнятими із порушеннями встановленої процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням практики застосування норм права у випадку колізії, слід зазначити, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює питання присудження наукових ступенів, є «Порядок присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 року.

Пунктом 7, та пунктом 26 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 року передбачається, якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно - правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня.

Пунктом 1.9 «Положення про спеціалізовану вчену раду» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1059 передбачено, що у разі порушення радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора чи кандидата наук МОН України скасовує прийняте радою рішення і може вжити до неї заходи в межах своєї компетенції, у тому числі до зупинення діяльності цієї ради. Як встановлено матеріалами справи, при ознайомленні із змістом наказу МОН України № 1188 від 24 вересня 2020 року, в частині яка стосується дисертації позивача по справі не наводитися порушень конкретно визначених нормативно – правових актів із питань атестації наукових кадрів, що були вчинені спеціалізованою вченою радою. Разом із тим, жодних заходів впливу щодо зупинення діяльності спеціалізованої вченої ради ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України», відповідачем не застосовувалося, що також свідчить про відсутність порушень в її роботі.

Пунктами 7, та 26 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24 липня 2013 року та пунктом 1.9 «Положення про спеціалізовану вчену раду» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1059, не передбачено повноважень атестаційної колегії Міністерства приймати будь-які рішення про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук на підставі висновку. Одночасно змістом даного Порядку № 567 від 24 липня 2013 року, не надано повноважень Міністерству освіти і науки України затверджувати рішення, або рекомендації атестаційної колегії Міністерства про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук на підставі висновку.

Аналізуючи зміст наказу Міністерства освіти і науки України № 1188 від 24 вересня 2020 року «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку. Слід зазначити, що в останньому міститься загальне посилання на висновок, без зазначення його найменування, відповідних реквізитів, дати і часу прийняття. Одночасно слід зауважити, що у зв`язку із тим, що було проведено чотири експертизи захищеної дисертації в різні дати: 30.09.2019, 27.01.2020, 01.06.2020 та 14.09.2020 не видається можливим встановити на підставі, якого конкретно висновку експертної ради МОН України прийнято зазначений наказ. Пунктом 2 «Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року № 1000/5 передбачає, що реквізит службового документа - обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

У даному наказі не наводяться жодних конкретних порушень ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів при присудженні наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 . У ньому відсутні обставини на обґрунтування правомірності його прийняття, а тому зазначений наказ прийняти із порушенням вимог ст. 19 Конституції України, вимог та пунктів 7, та 26 «Порядку присудження наукових ступенів» № 567 від 24 липня 2013 року.

З урахуванням вищенаведених обставин, вбачаються порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем по справі та не дотримання ним принципу «належного урядування». Так, частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийнятому 20.01.2011 передбачається, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. Підкреслюючи особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України по справі № 826/17201/17 від 28.05.2020. У п. 37 зазначаючи, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в листі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.

Судом не беруться до уваги інші обставини, які безпосередньо не були зазначені, як на підставу прийняття наказу Міністерства освіти і науки України № 1188 від 24.09.2020 року «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права, свободи, обов`язки людини і громадянина, тощо. Накази, інструкції, положення тощо міністерств, відомств, державних комітетів - це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам Президента і Уряду України.

Пунктами 7, та 26 «Порядку присудження наукових ступенів» № 567, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 не встановлюється конкретний вид і перелік порушень вчинених спеціалізованою вченою радою, які однозначно тягнуть за собою скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук. Неоднозначність та нечіткість зазначених правових норм надає необмежену можливість суб`єкту владних повноважень для їх довільного тлумачення та діяти на власний розсуд приймаючи необґрунтовані рішення. У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду України по адміністративній справі № 260/81/19 від 01 липня 2020 року зазначено, що Велика Палата Верховного Суду також підкреслює, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності (пункт 81).

У контексті положень статті 6 КАС України, слід покликатися на рішення ЄСПЛ від 26.09.2005 у справі «Салов проти України», ЄСПЛ у рішенні зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатися «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ зокрема зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.

У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до висновків Верховного Суду України в постанові від 10 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/13114/16, при застосуванні нормативних положень пунктів 14 та 26 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, Верховний Суд України зазначає, що єдиною юридичною підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня, є виявлення академічного плагіату в захищеній дисертації (пункт 12). Верховний Суд України у даній постанові від 10 вересня 2019 року в адміністративній справі № 826/13114/16 зазначає, що наявність академічного плагіату відповідно до статті 6 Закону України «Про вищу освіту» є єдиною підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня. Аналогічне передбачено пунктом 14 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567.

У відповідності до довідки № 1166 про проведення первинної експертизи на наявність плагіату по дисертації позивача та копією експертного висновку про перевірку на наявність академічного плагіату від 07.10.2020 затвердженого проректором з наукової роботи «Івано - Франківського національного медичного університету» в дисертаційній роботі позивача академічного плагіату не виявлено.

Що стосується питання оскарження наказу Міністерства освіти і науки України від 24 вересня 2020 року № 1188 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України», в частині підпункту 7 пункту 3 щодо висловлення зауважень голові спеціалізованої вченої ради, членам комісії ради з попереднього розгляду дисертації, науковому керівнику, стосовно дисертації здобувача наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 . Суд погоджуються із доводами позивача по справі, що ці позовні вимоги, є похідними від вимоги про скасування пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України № 1188 від 24.09.2020 року «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 «Нормальна анатомія» з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

Разом із тим, слід звернути увагу, на ту обставину, що у відповідності до вимог п. 1.9 «Положення про спеціалізовану вчену раду» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 року № 1059, у разі порушення радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукового ступеня доктора чи кандидата наук МОН України скасовує прийняте радою рішення і може вжити до неї заходи в межах своєї компетенції, у тому числі до зупинення діяльності цієї ради. Проте, суд зазначає, що як вбачається із змісту оскаржуваного наказу не вбачається наявність порушень конкретно визначених нормативно – правових актів із питань присудження наукового ступеня кандидата наук позивачці по справі, як і не передбачено такого заходу впливу, як висловлення зауважень голові спеціалізованої вченої ради, членам комісії ради з попереднього розгляду дисертації, науковому керівнику, щодо дисертації здобувача наукового ступеня кандидата наук. А відтак, в цій частині також допущені порушення при прийнятні даного наказу, які впливають на права позивачки по справі, оскільки пов`язуються безпосередньо із захистом її дисертації.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації-не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 705/552/15-а).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Суд зазначає, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Пунктом 6 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 прямо передбачено, що наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій. МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук. Вказаним Порядком № 567, який є спеціальним нормативним актом прямо передбачено, що МОН затверджує рішення спеціалізованої вченої ради із вищевказаного питання та видає диплом кандидата наук.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачається, що для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань центрального органу виконавчої влади в центральному органі виконавчої влади може утворюватися колегія як консультативно-дорадчий орган.

Пунктом 11 «Положення про Міністерство освіти і науки України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 передбачено, що для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОН, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у МОН може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу МОН. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у МОН можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

Відповідач по справі організовує діяльність консультативно – дорадчих органів, які діють у складі Міністерства освіти і науки України, та є відповідальним за їх діяльність. У відзиві на позовну заяву по справі № 380/9503/20 відповідач зазначає, що утворення дорадчих органів (до яких відноситься експертна рада, та атестаційна колегія Міністерства) є формою реалізації залучення наукової громадськості до прийняття рішень МОН. Ні атестаційна колегія, ані експертна рада власних рішень не приймають, власних наказів не видають. Ці органи лише надають висновки і рішення рекомендаційного характеру.

Як встановлено судом, у відповідача по справі були відсутні повноваження на проведення експертизи захищеної дисертації позивачки по справі. Проте, така була проведена всупереч вимогам підпункту 1 пункту 8 «Положенням про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1058. Яким не передбачено проведення експертизи захищеної дисертації на підставі письмово звернення громадян.

Оскільки, насамперед, як зазначається вище у МОН України, були відсутні юридичні підстави для проведення експертизи захищеної дисертації позивача, а тому МОН України має лише єдиний можливий варіант поведінки, а саме розглянути питання про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України «Буковинського державного медичного університету МОЗ України» від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 за спеціальністю 14.03.01 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Про повноваження розглядати відповідачем вищезазначене питання міститься у п. 6 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, який підлягає до застосування у спірних правовідносинах.

Пункт 6 «Порядку присудження наукових ступенів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567 передбачає, що МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.

У постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2020 року по справі № 236/1877/17, Суд зазначає, якщо дискреції органу передбачає лише два варіанти: «відмовити» або «задовільнити», і при наявних обставинах доведено і встановлено судом, що «відмова» була незаконною, то зобов`язання судом органу державної влади задовільнити певне клопотання, вчинити відповідні дії не буде підміною повноважень, а буде способом відновлення порушених прав та інтересів суб`єкта, законності та справедливості в цілому, як це дозволено суду, зокрема, Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2, ст. 77 КАС України). Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати у розмірі 4204,00 грн (судовий збір), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Буковинського державного медичного університету про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, щодо організації проведення експертиз захищеної дисертації ОСОБА_1 на тему “Морфо - антропометричні особливості шийного відділу хребта в осіб юнацького віку Прикарпатського регіону” за науковою спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія”.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020, в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет МОЗ України” від 05.06.2019, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія” з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 № 1188 “Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України” в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет МОЗ України” від 5 червня 2019 року, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія” з відмовою у видачі диплома кандидата медичних наук ОСОБА_1 на підставі висновку.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 24.09.2020 № 1188 “Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства від 24 вересня 2020 року та внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України”, в частині підпункту 7 пункту 3 щодо висловлення зауважень голові спеціалізованої вченої ради, членам комісії ради з попереднього розгляду дисертації, науковому керівнику, стосовно дисертації здобувача наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України, розглянути питання про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради К 76.600.01 ВДНЗ України “Буковинського державного медичного університету МОЗ України” від 05.06.2019, протокол № 26, про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук ОСОБА_1 за спеціальністю 14.03.01 “Нормальна анатомія”, у відповідності до вимог пункту 6 “Порядку присудження наукових ступенів” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, вул. Проспект Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа: Буковинський державний медичний університет (58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2, код ЄДРПОУ 02010971).

Повний текст рішення складений та підписаний 11.06.2021.

Суддя Сидор Н.Т.