Рішення № 97588616, 11.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року справа №380/2798/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1463 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А1463 (80423, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Батятичі; код ЄДРПОУ 07730233) з вимогами:

- визнати протиправними дії Військової частини А1463 щодо встановлення липня 2014 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;

- визнати протиправними дії Військової частини А1463 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 роках по 07.08.2019. року;

- зобов`язати Військову частину А1463 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 07.08.2019 року в сумі 148 716,03 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 poку із застосуванням березня 2018 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1822, яка знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні військової частини А1463. Наказом командира військової частини А 1463 від 07.08.2019 №170 позивача звільнено, виключено зі всіх списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. З довідки від 24.09.2020 №350/486/200/1442 та картки особового рахунку військовослужбовця №2 позивачем встановлено, що відповідач у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно застосовує липень 2014 року як базовий місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), у період з 01.03.2018 по 07.08.2019 протиправно не враховує абзаци 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Позивач вважає, що ненарахування та невиплата йому індексації грошового забезпечення в належному розмірі по момент звільнення і невиплата її при звільненні з військової служби є протиправною. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Зазначає, що базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинен бути січень 2008 року.

Ухвалою суду від 05.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 11.05.2021 продовжено строк розгляду справи на тридцять днів для належного повідомлення відповідача.

Відповідач позову не визнав, 01.06.2021 за вх. №39084 надав до суду відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив в повному обсязі. Зазначив, що для виплати індексації грошового забезпечення у спірний період фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було, фінансування на виплату індексації не здійснювалось. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» виплата індексації не передбачалась. Крім цього вказує, що Порядок №1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки. Щодо вимоги позивача про встановлення для обчислення індексації місяця підвищення тарифних сіток (базового місяця) січень 2008 року, відповідач вказує, що позивачем не правильно визначено базовий місяць, оскільки 26.07.2014 в капітана запасу ОСОБА_1 змінилася вислуга років, в результаті чого збільшилась сума постійних складових, а саме, відсоткової надбавки за вислугу років, тож, відповідно до порядку №1078 (в редакції Постанови КМУ №36 від 29.01.2014) позивачу встановлено базовий місяць для проведення індексації грошових доходів -липень 2014 року. Також вказує, що з березня 2018 по листопад 2018 року позивач право на виплату індексації грошового забезпечення не набув, оскільки не відбулось збільшення величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до базового місяця (березень 2018 року), тобто поріг індексації не перевищував 103 відсотків. Відповідач вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. З огляду на зазначене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України.

Згідно витягу з наказу командира військової частини А1463 (по стройовій частині) від 09.11.2010 за №230, капітан ОСОБА_1 , призначений наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 26.05.2010 №183 на посаду заступника командира роти з технічної частини військової частини А1822, вважається таким, що справи та посаду прийняв з 02.09.2019 та приступив до виконання службових обов`язків за прямим посадовим призначенням.

Встановлено посадовий оклад в розмірі 960 гривень.

Згідно із витягу з наказу командира військової частини А1463, капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти з технічної частини військової частини А1822, звільненого з військової служби в запас наказом командира повітряного командування «Захід» від 18.06.2019 №41 відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та зараховано до оперативного резерву першої черги за спеціальністю заступник командира роти з технічної частини.

Відповідно до довідки від 24.09.2020 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення капітану ОСОБА_2 від 24.09.2020 №350/486/200/1442 вбачається, що за період з січня 2015 по грудень 2015 року така була виплачена позивачу, базовий місяць липень 2014 та за період з грудня 2018 по липень 2019 – базовий місяць березень 2018. Дане також підтверджується довідками від 24.05.2021 №350/486/200/805 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 та довідкою від 24.05.2021 за №350/486/200/804 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за 2018-2019 роки.

Відповідно до довідки військової частини від 24.05.2021 за №350/486/200/796 про нараховану індексацію грошового забезпечення позивачу така нарахована, однак не виплачена за період січня 2016 по лютий 2018 року із врахуванням базового місяця - липень 2014.

За період з березня 2018 по серпень 2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Вважаючи, що відповідач у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 протиправно застосував липень 2014 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) та у період з 01.03.2018 по 07.08.2019 не враховував абзаци 4-5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 вказаного Закону).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 вказаного Закону).

Згідно з ст.5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджені постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 наведеного Порядку).

Згідно з п.6 цього Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

В рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі аналізу наведених положень законодавства суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отож, Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Суд також звертає увагу, що звільнення особи з військової служби не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Щодо правильності здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період (01.12.2015 - 28.02.2018) суд зазначає таке.

Відповідно до ст.4 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році -103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п.4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

За змістом п.5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.

Пунктом 3 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008.

Звідси, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно долучених позивачем та відповідачем довідок про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення. судом встановлено, що в період з січня 2015 по грудень 2015 індексація грошового забезпечення позивачу нарахована та виплачена в певному розмірі із застосуванням базового місяця – липень 2014 року, та у період з грудня 2018 по липень 2019 року із застосуванням базового місяця березня 2018.

Згідно з довідки-розрахунку про нараховану індексацію грошового забезпечення позивача від 24.05.2021 за №350/486/200/796 індексація грошового забезпечення за період січня 2016 по лютий 2018 нарахована в певному розмірі з врахуванням базового місяця липня 2014, однак така позивачу не виплачена.

При визначенні «базового» місяця для початку обчислення індексації за спірний період позивач посилається на приписи саме пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до вказаного пункту для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку працівник займає.

Суд звертає увагу, що застосування цього пункту до певної категорії осіб, зокрема, новоприйнятих працівників визначено самою нормою. Підставою зміни «базового» місяця є не набуття нормою чинності, а настання тих обставин, які цією нормою визначені.

Позивач набув статус новоприйнятого працівника до дати набуття чинності внесених змін до Порядку № 1078, а саме до 01.12.2015.

До 01.12.2015 правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для новоприйнятих працівників були іншими і здійснювалися індивідуально для кожного працівника залежно від дати його прийняття на роботу, а саме, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання тарифних окладів працівника.

Ураховуючи, що позивача прийнято на військову службу та зараховано до особового складу військової частини з 09.11.2010, то при визначенні «базового» місяця для початку обчислення індексації за спірний період застосуванню підлягає пункт 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правових відносин між сторонами, тобто до 01.12.2015)(далі - Порядок № 1078) до 01.12.2015, а за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванню підлягає як базовий місяць - січень 2008 року.

Отже, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини А1463 щодо встановлення липня 2014 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов`язання Військову частину А1463 здійснити перерахунок, виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Військової частини А1463 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 07.08.2019 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, згідно з довідкою від 24.09.2020 №350/486/200/1442 у період з грудня 2018 по липень 2019 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з врахуванням березня 2018 року як базового місяця.

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що за період з березня 2018 року по листопад 2018 року право на виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не набув, оскільки не відбулось збільшення величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до базового місяця (березень 2018 року), тобто на переконання відповідача поріг індексації не перевищив 103 відсотки. Як зазначає відповідач, індекс споживчих цін перевищив 103% в грудні 2018, що і стало підставою для виплати особовому складу індексації щомісяця, починаючи з грудня 2018.

Однак з такими міркуваннями відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відтак відповідач, не здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно врахував лише норми абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Саме тому, з урахуванням зазначених норм, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Однак, на переконання суду, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.

Відтак суд не може брати до уваги нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в період з грудня 2018 року по серпень 2019 року, оскільки відповідачем не нараховано індексацію грошового забезпечення за попередній період неправомірно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 та не надано доказів виплати таких сум нарахування.

З урахуванням викладеного вище та встановлених обставин справи суд зазначає, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з грудня 2018 року по серпень 2019 року не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078, в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд зауважує, що спору між сторонами щодо встановлення базового місяця березня 2018 немає.

З огляду на зазначене, в частині позовних вимог що стосуються не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 суд вважає за доцільне зобов`язати військову частину А1463 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням раніше проведених виплат, адже нормативно-правові акти слід застосувати комплексно, а не лише з врахуванням конкретного абзацу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Оскільки судовий збір позивачем не сплачувався, а тому відсутні підстави для його стягнення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р ІШ И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А1463 (80423, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Батятичі; код ЄДРПОУ 07730233) про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення, - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А1463 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця -липень 2014 року.

Зобов`язати військову частину А1463 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця – січень 2008 року та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 в повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину А1463 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.