Рішення № 97588565, 31.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року справа №380/10707/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника відповідача Гордєєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, пл.Ринок, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 04055896) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Львівської міської ради м. Львова щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 24 квітня 2020 року, а лист Львівської міської ради немотивованою відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою;

- зобов`язати Львівську міську раду м. Львова розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації по відведенню земельної ділянки згідно з викопіюванням та поновити місячний строк для замовлення ОСОБА_1 розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу відповідно до ч.3 п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.04.2020 вона звернулась до Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Львівської міської ради. Листом-відповіддю №2403-вих-39258 від 26.04.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість вирішення питання порушеного у заяві без його винесення на розгляд чергової (позачергової) сесії Львівської міської ради м.Львова. Позивач вважає, що вказаним листом відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на запропоновану нею земельну ділянку. Звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Позивач вважає, що орган місцевого самоврядування, який виконує розпорядчу функцію, має лише два законні напрямки дій у цих правовідносинах – в установленому порядку надати дозвіл або не надати у формі рішення. Проте, Львівська міська рада жодного рішення по суті клопотання позивача не приймала. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 25.11.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 13.01.2021 позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

18.03.2021 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/10707/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа №380/10707/20 повернулася до суду першої інстанції 14.04.2021.

Ухвалою від 19.04.2021 суд прийняв до провадження вказану адміністративну справу.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що питання розгляду заяв (клопотань) на отримання земельної ділянки віднесено до повноважень Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування виконавчого органу Львівської міської ради, тоді як Львівська міська рада приймає рішення в порядку, встановленому регламентом міської ради. Представник відповідача зазначає, що сесія міської ради не є постійно діючим органом. Звертає увагу, що Львівська міська рада не може розглядати на сесії питання, проект яких не підготований профільним управлінням. Вважає, що в даному випадку Львівська міська рада діяла у відповідності до чинного законодавства, правових підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки відповідач жодним чином не порушив права позивача, діяв в межах наданих повноважень. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою від 17.05.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Відповідно до довідки від 29.08.2017 №0000310575 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 взята на облік внутрішньо перемішеної особи (а.с.12)

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 16.08.2018.

24.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до міського голови м.Львова із заявою про надання на найближчій сесії Львівської міської ради як громадянину України, учаснику бойових дій - внутрішньо переміщеній особі, дозволу на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована (згідно викопіювання) на території Сихівського району м.Львова.

До вказаної заяви позивачем додано: копію паспорта, копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію посвідчення учасника АТО, копію довідки про безпосередню участь в АТО, копію довідки внутрішньопереміщеної особи.

На вказану заяву Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування виконавчого органу Львівської міської ради направлено позивачеві лист-відповідь від 26.05.2020 №2403-вих-39258, в якому повідомлено позивача, що відповідно до наданих графічних матеріалів запитувана земельна ділянка входить в межі земельної ділянки парку ОСОБА_2 ІІ ОСОБА_3 орієнтовною площею 92,4547 га згідно з ухвалами міської ради від 16.12.2010 №80 та від 11.10.2018 №4082. Повідомлено, що ухвалою Львівської міської ради від 16.12.2010 №80 «Про передачу ЛКП «Зелений Львів» у користування лісопарку «Зубра» передано ЛКП «Зелений Львів» у постійне користування для обслуговування лісопарку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » земельні ділянки площею 92,4547 на АДРЕСА_2 та 3,9440 га на АДРЕСА_3 за рахунок земель рекреаційного призначення. Враховуючи наведене, питання порушене у зверненні ОСОБА_1 не може бути вирішене.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, оскільки за результатом розгляду поданого нею клопотання Львівська міська рада мала лише два законні напрямки дій у цих правовідносинах – в установленому порядку надати дозвіл або надати відмову у формі рішення. Проте, Львівська міська рада жодного рішення по суті клопотання позивача не приймала. Наведене зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом з позовною заявою.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до ч.1-2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Як передбачено ч.6 та 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. (п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України)

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, передбачені ст.122 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до ч. 11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідно до статті 118 ЗК України Львівська міська рада під час розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 24.04.2020 повинна була перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

При цьому, вирішення заяви повинно було відбуватись в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто на пленарному засіданні Львівської міської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Суд встановив, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 надав їй відповідь у вигляді листа від 26.05.2020, який підписаний начальником управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради С.Коровайником.

Із змісту вказаного листа суд встановив, що заява позивача про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не розглянута відповідачем належним чином, рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чи про відмову у виготовленні такого не прийнято.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду і прийняття рішень щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки за результатом розгляду заяви, відсутнє рішення, а лист відповідача від 26.05.2020 відповідно до норм ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є належним документом за результатами розгляду заяви позивача.

Отже, відповідачем не подано належних доказів правомірності своїх дій при розгляді заяви позивача. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами в цій частині позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане, суд вважає, протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 24.04.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. У зв`язку з тим, що клопотання позивача відповідачем не розглянуте належним чином, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати відповідача розглянути та прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 24.04.2020.

Щодо позовних вимог щодо поновлення місячного строку для замовлення ОСОБА_1 розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу відповідно до ч.3 п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України з моменту набрання законної сили рішенням суду, суд вважає, що у задоволені такої необхідно відмовити, оскільки позивач жодним чином не мотивує необхідність застосування саме такого способу відновлення порушеного права. Крім цього, суд враховує, що відповідач не ухилявся від розгляду клопотання ОСОБА_1 , а розглянув його у неналежний спосіб.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 24.04.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Львівську міську раду розглянути та прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.04.2020.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 10.06.2021

Суддя Р.І. Кузан