Рішення № 97588548, 11.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2298/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 29 квітня 2021 року надійшла позовна заява адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), в якій позивачем заявлено такі позовні вимоги:

1) визнати протиправним рішення відповідача від 31 грудня 2020 року № 9839/2020 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах та незарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в Державному спеціалізованому підприємстві «Бакор» на посаді електрогазозварювальника 6-го розряду з ремонту технологічного устаткування в цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик»;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача в Державному спеціалізованому підприємстві «Бакор», на посаді електрогазозварювальника 6-го розряду з ремонту технологічного устаткування в цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик» з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року;

3) зобов`язати відповідача здійснити з 16 березня 2020 року (дня подання першої заяви до відповідача) перерахунок, нарахування, виплату та в подальшому виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням вищезазначеного стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 21 грудня 2020 року звернувся до відповідача із заявою для перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», разом з якою надав відповідні документи. Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, про що виніс рішення від 31 грудня 2020 року № 9839/2020.

Позивач з таким рішенням не згоден та вважає його протиправним, оскільки в його трудовій книжці наявна інформація про роботу на посаді електрогазозварювальника 6 розряду з ремонту технологічного устаткування в цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик» в період з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року, а також, що позивачу за результатами атестації робочого місця на відповідність умов праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, розділ VIII, п. 1080А010. У розділі VIII п. 1080А010 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, вказано: «Робітники, майстри і старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції), комунікацій, дегазації виробничої каналізації і тунелів у вищеперелічених виробництвах і підрозділах». Отже трудова книжка містить всі необхідні дані про роботу позивача з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року, її пільговий характер.

Крім того, право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджено архівними довідками КУ «Трудовий архів м. Сєвєродонецька» від 08.02.2016 № К-221/01 про заробітну плату позивача з 1997 року по 2001 рік, від 08.02.2016 № К-222/01 про період роботи позивача в ДСП «Бакор», від 08.02.2016 № К-223/01 щодо відпусток без збереження заробітної плати та проведення атестації робочих місць. Цими довідками також підтверджено, що позивач працював повний робочий день. Крім цього, журналом робіт ОСОБА_1 також підтверджений факт роботи позивача (проведення ремонтних робіт) в шкідливих цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик» з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року.

Витягом з ППВП ПФУ форми РС-право від 26.01.2021 щодо ОСОБА_1 підтверджено, що період роботи позивача з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року не зарахований до пільгового стажу за Списком № 1.

Представник позивача вважає, що підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача та зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1 є інформація, вказана в трудовій книжці, та надані разом із заявою про перерахунок пенсії документи.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства не здійснено зарахування стажу позивача та перерахунок його пенсії.

Ухвалою від 30 квітня 2021 року позовну заяву адвоката залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 60-61).

Ухвалою від 19 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 115-116).

Від УПФУ в м. Сєвєродонецьку 01 червня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 121-122).

На обліку в управлінні ОСОБА_1 перебуває як одержувач пенсії по інвалідності 3 групи від загального захворювання.

Позивач 16 березня 2020 року звернуся до Управління із заявою про призначення пенсії. При цьому, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до вимог Порядку № 22-1 та статті 44 Закону № 1058-ІV та необхідним пакетом документів, що визначає право на призначення пенсії, а відтак відповідач не мав підстав для призначення пенсії, та, відповідно, для зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу. З цих підстав заявлені позивачем вимоги про проведення перерахунку пенсії з 16 березня 2020 року є необґрунтованими.

На виконання рішення суду в справі № 360/3233/20 Управління листом від 14.12.2020 за вих. № 1216-02-8/11091 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020 та повторно відмовило в призначенні пенсії. Отже вимоги рішення суду від 29.10.2020 Управління виконало у повному обсязі.

Оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та у зв`язку з ненаданням позивачем уточнюючих довідок відповідно до Постанови № 637, до пільгового стажу при призначенні пенсії не враховано період роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року на ДСП «Бакор». Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДСП «Бакор» не ліквідоване.

Від представника позивача 09 червня 2021 року надійшли клопотання про витребування доказів та відповідь на відзив, які повернуті заявнику без розгляду за ухвалою від 11 червня 2021 року (арк. спр. 176-177, 179-184, 246-247).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 65-68).

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку та з 21 січня 2016 року отримує пенсію по інвалідності, що підтверджено протоколом від 18.03.2016 № 1120 (арк. спр. 234).

Позивач 16 березня 2020 року звернувся до відповідача із заявою довільної форми, за результатами розгляду якої отримав лист УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 20.03.2020 № 5139/02-22, яким повідомлено, що при прийнятті рішення про призначення пенсії за заявою від 10.03.2016 пільговий стаж врахований на підставі наданої позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 08.02.2016 № 77, згідно з якою пільговий стаж позивача за Списком № 1 – 4 роки 3 місяці 11 днів. Оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та у зв`язку з ненаданням уточнюючих довідок відповідно до Постанови № 637 до пільгового стажу при призначенні пенсії не враховано період роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року на ДСП «Бакор» (арк. спр. 35-36).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року в справі № 360/3233/20, яке набрало законної сили 01 грудня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Сєвєродонецьку щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року про призначення пенсії; зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати подання заяви.

Як вказано в мотивувальній частині вказаного рішення суду, відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень, не пропонував в рамках наданих повноважень можливість виклику до пенсійного органу свідків. Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за період з 10.09.1997 по 04.12.2001, які свідчать про роботу в ДСП «Бакор» на посаді електрогазозварювальником 6-го розряду з ремонту технологічного устаткування у цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик». Крім того, містить посилання щодо результатів атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 (записи № № 12,13). Надавши 20.03.2020 відповідь № 5139/02-22, УПФУ в м. Сєвєродонецьку по суті відмовило позивачу у перерахунку пенсії за заявою від 16 березня 2020 року. Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування позивачу до його стажу періоду роботи з 10.09.1997 по 04.12.2001.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на ті обставини, що позивач звернувся за перерахунком пенсії із заявою невстановленої форми, є незмістовними, оскільки відмова у розгляді заяви про призначення пенсії за віком через те, що її написали у довільній формі, є надмірним формалізмом, що своєю чергою порушує інтереси особи, яка потребує особливої уваги з боку держави. Застосувавши при розгляді заяви положення Закону України «Про звернення громадян», посадовці ПФУ замість розгляду заяви по суті, написали відписку, єдиним аргументом якої була невідповідність заяви визначеній формі (арк. спр. 37-40).

На виконання рішення суду від 29 жовтня 2020 року в справі № 360/3233/20 УПФУ в м. Сєвєродонецьку листом від 14.12.2020 № 1216-02-8/11091 повідомило позивача, що заява від 16 березня 2020 року, до якої додані архівні довідки, не містить жодної вимоги про призначення пенсії чи її перерахунок, тому в Управління відсутні підстави для її повторного розгляду та прийняття рішення. Одночасно з цим надано роз`яснення щодо неможливості зарахування спірного стажу роботи позивача до його пільгового страхового стажу з підстав, викладених в листі від 20.03.2020 № 5139/02-22 (арк. спр. 45-46).

Позивач 21 грудня 2020 року звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про перерахунок пенсії, разом з якою надав: паспорт; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; архівні довідки від 08.02.2020 № № К-221/01, К-222/01, К-223/01; копії висновків Державної експертизи умов праці від 09.12.199 № 69/05-1268, від 05.04.2001 № 3437, від 13.01.2005 № 11/0112; копії наказів ДСП «Бакор» про підсумки атестації робочих місць від 02.09.1994 № 73, від 22.11.1994 № 92а, від 21.07.2004 № 61а, від 10.12.2004 № 104 (арк. спр. 129-173).

УПФУ в м. Сєвєродонецьку прийнято рішення від 31 грудня 2020 року № 9839/2020 про відмову в перерахунку пенсії, яке мотивоване тим, що оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості про характер виконуваної роботи, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та у зв`язку з ненаданням уточнюючих довідок відповідно до Постанови № 637, до пільгового стажу при призначенні пенсії не враховано період роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року на ДСП «Бакор». Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДСП «Бакор» не ліквідоване (арк. спр. 47-51).

Дослідженням довідки з ППВП ПФУ РС-право встановлено, що позивачу за заявою від 10 березня 2016 року з 25 січня 2016 року призначено пенсію по інвалідності, страховий стаж всього складає 33 роки 5 місяців 9 днів, крім того, додаткові роки за список 1 – 4 роки, додатковий стаж – 7 років 7 місяців 18 днів, всього для розрахунку – 45 років 0 місяців 27 днів. До пільгового страхового стажу за списком № 1 зараховані такі періоди: з 12.12.2001 по 31.12.2003 (2 роки 0 місяців 20 днів), з 01.01.2004 по 31.12.2004 (1 рік), з 01.01.2005 по 21.03.206 (1 рік 2 місяці 21 день). Також встановлено, що період роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року зарахований до страхового стажу (арк. спр. 52).

У трудовій книжці позивача від 21.01.1987 серії НОМЕР_2 , копія якої надана до матеріалів справи, за спірний період роботи позивача наявні такі записи:

Державне спеціалізоване підприємство «Бакор»

запис № 11 від 10.09.1997 – прийнятий електрогазозаврювальником 6-го розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах ВАТ «Об`єднання Склопластик», наказ від 10.09.1997 № 77;

запис № 12 – за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 розділ VIII п. 1080А010, наказ від 15.06.1994 № 364;

запис № 13 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 розділ VIII п. 1080А010, наказ від 06.12.1999 № 91;

запис № 14 від 04.12.2001 – звільнений за власним бажанням, наказ від 05.12.2001 № 105 (арк. спр. 69-76).

Також дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форми ОК-5) встановлено, що в реєстрі наявні відомості про спецстаж позивача, у тому числі за 2000 рік – 8 місяців 3 дні (код підстави ЗПЗ013А1, страхувальник 13400282 ДСП «Бакор»), за 2001 рік – 10 місяців 1 день (код підстави ЗПЗ 013А1, страхувальник 13400282 ДСП «Бакор») (арк. спр. 77-79).

Дослідженням архівних довідок КУ «Трудовий архів м. Сєвєродонецька» від 08.02.2016 № К-221/01, К-222/01, К-223/01 встановлено, що в документах нарахування заробітної плати працівникам ДСП «Бакор» є відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за 1997-2001 роки; підтверджено трудовий стаж за період праці в ДСП «Бакор» з 10 вересня 1997 року (наказ від 10.09.1997 № 77) по 04 грудня 2001 року (наказ від 05.12.2001 № 105), що підтверджено записами в книгах обліку ДСП «Бакор», його роботу електрозварювальником 6-го розряду; за період праці ОСОБА_1 у ДСП «Бакор» з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року накази про надання йому відпусток без збереження заробітної плати та роботу з неповним робочим днем на зберігання до установи не надходило; надано документи щодо проведення атестації робочих місць (копія картки ф. Т-2 на 1 арк., копії документів щодо проведення атестації робочих місць на 5 арк.) (арк. спр. 80-82).

Також позивачем до матеріалів справи надано копію журналу виконуваних ОСОБА_1 робіт в спірному періоді, дослідженням якої встановлено, що в період 1997-2001 роки позивач виконував ремонтні роботи в ВАТ «Об`єднання Склопластик». Також в журналі наявна інформація про початок та закінчення робіт, кількість відпрацьованих днів, підпис особи керівника ремонту (арк. спр. 89-92).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пунктом 1.7 розділу І Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Також з зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою від 16 березня 2020 року про зарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в ДСП «Бакор», тобто за перерахунком його пенсії.

Через відмову УПФУ в м. Сєвєродонецьку, незважаючи на рішення суду від 29 жовтня 2020 року в справі № 360/3233/20, розглянути вказану заяву по суті та прийняти одне з передбачених частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV рішень, про що позивача повідомлено листами від 20.03.2020 № 5139/02-22 та від 14.12.2020 № 1216-02-8/11091, позивач повторно звернувся до відповідача за перерахунком пенсії із заявою встановленої форми від 21 грудня 2020 року.

Разом з цією заявою позивачем було надано трудову книжку, архівні довідки КУ «Трудовий архів м. Сєвєродонецька», а також накази про атестацію робочих місць, на яких в спірному періоді працював ОСОБА_1 .

За результатами розгляду заяви від 21 грудня 2020 року УПФУ в м. Сєвєродонецьку прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, в якому вказано про відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в ДСП «Бакор» до пільгового страхового стажу за Списком № 1.

Суд з таким рішенням відповідача не погоджується, оскільки, по-перше, наявні в трудовій книжці позивача записи (№№ 11-14) містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача в ДСП «Бакор» з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року та про проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці, тому відповідач безпідставно вимагає від позивача уточнюючи довідки про цей період роботи.

Відповідачем суду не надано доказів, що записи в трудовій книжці позивача не відповідають фактичним обставинам, містять недостовірну чи неправдиву інформацію тощо.

По-друге, відповідач не враховує, що записи в трудовій книжці позивача у повній мірі узгоджені з наданими позивачем документами про проведення атестації робочого місця, архівними довідками та навіть з наявною в реєстрі застрахованих осіб (довідка форми ОК-5) інформацію про пільговий характер роботи позивача.

Так, наданими позивачем архівними довідками підтверджено, що в переданих до КУ «Трудовий архів м. Сєвєродонецька» документах наявна інформація про роботу позивача з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в ДСП «Бакор», отриману в цьому періоді заробітну плату, проведення атестації робочих місць.

Як вже вищевказано, реєстрі застрахованих осіб ПФУ наявні відомості про спецстаж позивача, у тому числі за 2000 рік – 8 місяців 3 дні (код підстави ЗПЗ013А1, страхувальник 13400282 ДСП «Бакор»), за 2001 рік – 10 місяців 1 день (код підстави ЗПЗ 013А1, страхувальник 13400282 ДСП «Бакор»). Твердження відповідача, що наявною в реєстрі інформацію лише частково підтверджений пільговий характер роботи позивача в 2000-2001 роках, суд відхиляє з тих підстав, що на застраховану особу не може покладатися відповідальність за достовірність, повноту поданих страхувальником відомостей, які стали підставою для внесення відповідної інформації.

Більш того, право позивача на зарахування спірного стажу до пільгового страхового стажу за Списком № 1 вже підтверджено судом при розгляді справи № 360/3233/20, про що вказано в мотивувальній частині рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зараховує до пільгового страхового стажу позивача за Списком № 1 період його роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в ДСП «Бакор» та, як наслідок, не здійснює перерахунок пенсії позивача.

Відповідно судом встановлено, що рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 31 грудня 2020 року № 9839/2020 прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто є необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно, з метою відновлення порушених прав позивача, про захист яких він заявляє вимоги, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 31 грудня 2020 року № 9839/2020.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов`язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року в ДСП «Бакор» та здійснити перерахунок пенсії позивача.

Що стосується часу, з якого відповідач має здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

В позовній заяві позивач вимагає проведення перерахунку пенсії з моменту звернення за її перерахунком із заявою від 16 березня 2020 року, що, на думку суду, є обґрунтованим, оскільки з вищеописаних матеріалів справи встановлено, що саме з цього часу у відповідача наявні всі документи, які дають підстави для зарахування періоду роботи позивача з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року до пільгового страхового стажу за Списком № 1, тобто для здійснення відповідного перерахунку, та саме з цього часу відповідач всіляко ухиляється від обов`язку щодо здійснення перерахунку пенсії позивача.

Твердженням відповідача, що позивач звернувся до нього із заявою від 16 березня 2020 року не встановленого зразка, тому в нього не виник обов`язок перерахунку пенсії за цією заявою, суд правової оцінки не надає, оскільки її вже надано судом при розгляді справи № 360/3233/20, за наслідками чого зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути вказану заяву з дати її подання.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, а також правила здійснення перерахунку пенсій, визначені частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача має бути здійснений відповідачем з 01 квітня 2020 року.

Що стосується вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та в подальшому здійснювати таку виплату, то в її задоволенні слід відмовити, оскільки судом встановлено, що стаж позивача на роботах, включених до Списку № 1, з урахуванням спірного стажу роботи сукупно складає 8 років 6 місяців 6 днів, замість 10 років на таких роботах, необхідних для призначення пенсії за віком згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Тобто наявного у позивача пільгового стажу за Списком № 1 недостатньо для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Ухвалою від 19 травня 2021 року про відкриття провадження у справі частково задоволено клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, відстрочено позивачу сплату судового збору в розмірі 908,00 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі (арк. спр. 115-116).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи, що позов у більшості вимог підлягає задоволенню, а також зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій УПФУ в м. Сєвєродонецьку, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21792459) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 31 грудня 2020 року № 9839/2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 10 вересня 1997 року по 04 грудня 2001 року на Державному спеціалізованому підприємстві «Бакор».

У задоволенні вимог про здійснення перерахунку пенсії з 16 березня 2020 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова