Рішення № 97588536, 11.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1908/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного акціонерного товариства “Сталь” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 251588,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства “Сталь” (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сталь” заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 251588,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов`язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 251588,75 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим позивач просить стягнути на свою користь вказану заборгованість.

Приватне акціонерне товариство «Сталь» позов не визнало, про що 17 січня 2018 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 1692/2018 подало відзив на позовну заяву від 11 січня 2018 року б/н (арк. спр. 79-82).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Так, пенсією вважається щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» систему загальнообов`язкового державного пенсійного страхування становлять солідарна та накопичувальна системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Зокрема, статтею 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, шо кошти Пенсійного Фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства України, держава здійснює виплату пенсій не інакше як за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованого страховими внесками, бюджетними коштами та іншими джерелами, що фактично являють собою накопичувальну систему загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, у разі досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особа має право на призначення пенсії за віком. Проте, чинним законодавством передбачені випадки, коли в особи право на призначення пенсії за віком виникає до досягнення загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Такою пенсією відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є пенсія за віком на пільгових умовах. Зокрема, підставами для її призначення, крім розміру трудового стажу на визначених законодавством роботах, є також досягнення особою необхідного віку, який є значно меншим від встановленого загального пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до розділу II Закону України «Про пенсійне забезпечення» є також трудовою пенсією.

Отже, у розумінні законодавства про пенсійне забезпечення, пенсія за віком на пільгових умовах не становить відмінності від пенсії за віком та є такою ж щомісячною пенсійною виплатою, а відтак повинна виплачуватись відповідно до вищевказаних положень за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Крім того, норми чинного законодавства містять положення, відповідно до яких витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не повинні компенсуватись за рахунок підприємств чи шляхом сплати збору на загальнообов`язкове пенсійне забезпечення, адже, відповідно до пункту 4 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на оплату послуг з виплати та доставки пенсій.

На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач зобов`язаний покривати витрати на виплату та доставку пенсій за віком за кошти Пенсійного фонду, а відповідач не повинен вносити до Пенсійного фонду обов`язкові платежі у розмір 100 % витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, оскільки фактично дані витрати не були здійснені позивачем.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 26 грудня 2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 січня 2018 року о 15 год. 30 хв. (арк. спр. 1-2).

Ухвалою від 24 січня 2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/17922/17 (арк. спр. 87-88).

Ухвалою від 15 травня 2019 року поновлено провадження у справі (арк. спр. 109).

Ухвалою від 30 травня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/3655/19 (арк. спр. 136-137).

Ухвалою від 31 травня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по справі на 11 червня 2021 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 152).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 155). Заявою від 07 червня 2021 року № 1200-0802-8/14279 позивач просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 156).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 154, 154 зв.).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Приватне акціонерне товариство «Сталь» (ідентифікаційний код 13386478) зареєстроване юридичною особою та знаходиться в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 грудня 2017 року за № 1003412244 (арк. спр. 55-58).

Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”(тут і надалі посилання на норми Закону наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (абзац четвертий підпункту 1 пункту 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 (тут і надалі посилання на норми Інструкції наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона “Крим”). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підприємство відповідача зобов`язане відшкодовувати органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Органи Пенсійного фонду України здійснювали доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), за спірний період (арк. спр. 18, 18 зв., 19, 20, 20 зв., 22, 24, 25, 26, 27, 27 зв., 28, 28 зв., 30, 32, 32 зв., 33-34, 35, 36, 36 зв., 38, 38 зв., 39, 41, 41 зв., 42, 43, 44-45, 46, 47, 47 зв., 48, 49).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) (арк. спр. 17, 17 зв., 21, 21 зв., 23, 23 зв., 29, 29 зв., 31, 31 зв., 37, 37 зв., 40, 40 зв.), відповідач оскаржив розрахунки в суді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року у справі № 826/17922/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Сталь» до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та скасування розрахунків відмовлено повністю (арк. спр. 95-97, 98-100).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року у справі № 640/3655/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Сталь» до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними відмовлено повністю (арк. спр. 142-146, 147-151).

У відповідача виникла заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (список № 1), за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року у розмірі 251588,75 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. спр. 7, 64, 94, 130-131, 166-168). Здійснені відповідачем платежі 01 листопада 2017 року в сумі 30000,00 грн, 24 червня 2019 року в сумі 10001,59 грн та 10001,03 грн, 03 липня 2019 року в сумі 14384,40 грн та 21030,00 грн, 18 липня 2019 року в сумі 150000,00 грн та 05 серпня 2019 року в сумі 300000,00 грн зараховані відповідно до призначення платежу, а саме в рахунок відшкодування заборгованості з пільгових пенсій за Списком № 1 в порядку календарної черговості (арк. спр. 132, 161, 161 зв., 162, 162 зв., 164, 164 зв., 165, 165 зв.).

Оскільки в порушення вимог пунктів 6.7, 6.8 Інструкції № 21-1 Приватне акціонерне товариство «Сталь» до 25-го числа не внесло до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 251588,75 грн.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовною заявою) від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Приватного акціонерного товариства «Сталь» (ідентифікаційний код 13386478, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 251588,75 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сталь» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 251588,75 грн (двісті п`ятдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят вісім грн 75 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська