Рішення № 97588109, 11.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2021 року Справа № 280/2118/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Меламеда Вадима Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-6, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в особі представника Меламеда Вадима Леонідовича (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд

- визнати бездіяльність відповідача, щодо не передачі заяви позивача про призначення пенсії з усіма доданими до неї документами Управлінню Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, - уповноваженому органу ПФУ для призначення пенсії ОСОБА_1 – протиправною;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у передачі за належністю заяви позивача про призначення пенсії, викладене в листі відповідача від 17 вересня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області передати заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з усіма доданими до неї документами Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, - уповноваженому органу ПФУ для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 08 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про залучення другого відповідача у справі №280/2118/21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з метою реалізувати право на призначення пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою встановленого зразку про призначення пенсії, засвідченої нотаріально в Державі Ізраїль та легалізованою печаткою апостиль у відповідності до Гаазької Конвенції, з проханням передати дану заяву з усіма доданими до неї документами за належністю Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку, - уповноваженому органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії позивачу. Проте, отримав безпідставну відмову, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 12 травня 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№26721), в якому із посиланням на Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 із змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16 грудня 2020 року, зазначає, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). При прийманні документів працівник сервісного центру ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даними паспорта. Після реєстрації заяви та скасування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійне справу (частини перша – друга пункту 4.2 Порядку). Враховуючи наведене, пересилка відповідачем заяви позивача про призначення пенсії саме у визначене позивачем управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області є неможливим, оскільки суперечить пункту 4.2 вказаного Порядку. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

27 серпня 2020 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про прийняття заяви та документів для призначення пенсії ОСОБА_1 додані до заяви, та передати за належністю до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області для призначення останнім пенсії ОСОБА_1 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 вересня 2020 року №0800-0232-8/47721 повідомлено представника позивача про те, що заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу Пенсійного фонду України.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач через свого представника звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року за №1788-XII передбачено право особи на призначення пенсії на пільгових умовах.

Для забезпечення реалізації такого права існує Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Додатком 1 Порядку №22-1 затверджений єдиний бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Судом встановлено, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №360/4653/19 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання призначити та виплатити пенсію з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, в якій представник позивача просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 15 серпня 2019 року;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не призначення пенсії;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 06 серпня 2019 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі №360/4653/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Таким чином, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі №360/4653/19 набрало законної сили 18 березня 2020 року.

Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у судових рішеннях по справі №360/4563/19 встановлено, що «06 серпня 2019 року представник позивача Алексєєв М.С. подав до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в інтересах ОСОБА_1 нотаріально посвідчену та апостільовану заяву позивача від 05 лютого 2019 року, зареєстровану 06 серпня 2019 року за № 3046, про призначення пенсії, додавши до неї документи, зазначені в розписці-повідомленні (том 1, арк.справи 28, 65, 88, 88 зв.бік, 109, 111-113).

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2019 року про призначення пенсії, за результатами якої прийнято рішення від 15 серпня 2019 року № 3046/Ф-10/2019 про відмову у призначенні пенсії за віком (том 1, арк.справи 66-68, 92-93).

Дослідженням змісту рішення від 15 серпня 2019 року № 3046/Ф-10/2019 встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії з таких підстав: згідно поданих до заяви копій документів ОСОБА_1 є громадянином держави Ізраїль і постійно там проживає; заявником/його представником не надано документу, який посвідчує його особу на території України та підтверджує громадянство України (паспорту громадянина України).».

З матеріалів адміністративної справи №280/2118/21 вбачається, що 27 серпня 2020 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою довільної форми для призначення пенсії, яка була розглянута в порядку Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян».

Судом встановлено, що відповідач листом від 17 вересня 2020 року №0800-0232-8/47721 повідомив представника позивача про можливість повернутись до питання призначення пенсії тільки після звернення із заявою відповідного зразка, паспортом громадянина України та наданням необхідних документів, визначених Порядком №22-1 та Постановою №1596.

Зі змісту відповіді вбачається, що питання прийняття, реєстрації заяви, її подальше відсканування та направлення за належністю не вирішувалось, а пакет документів поданий разом із заявою був повернутий представнику позивача.

Позивач, ОСОБА_1 , для реалізації свого права на призначення пенсії за віком необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразку, долучити до неї необхідні документи та отримати рішення за результатами розгляду заяви як це передбачено Порядком №22-1.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на відмову у задоволенні адміністративного позову, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Меламеда Вадима Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-6, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11 червня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов