Ухвала суду № 97587979, 27.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2021 року Справа № 280/1576/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пров. Тихий, буд. 7, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 07835529),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати за позивачем право військовослужбовця на установлення йому відповідачем розміру посадового окладу за відповідною посадою: "старшого офіцера служби забезпечення оперативного повітряного командування" з 30-ти тарифним розрядом, визначеної додатком 2 постанови КМ України №704 від 30.08.2017р.; визнати за позивачем право військовослужбовця на установлення йому відповідачем з 05.03.2019р. грошового забезпечення військовослужбовця в загальній сумі 28 620 гривень 40 копійок, в тому числі: посадового окладу за посадою: "старшого офіцера відділу бойової підготовки Авіаційної групи (військово-транспортної) Військова- повітряних Сил Збройних Сил України" у розмірі 5 920 гривень 00 копійок; окладу за військове звання: "підполковник" у розмірі 1 410 гривень 00 копійок; надбавки за вислугу років військовослужбовця, за вислугу 34 повних роки в пільговому обчисленні, у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, а саме: в сумі 3 665 гривень 00 копійок; надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцем у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а саме: в сумі 10 995 гривень 00 копійок; надбавки за військову кваліфікацію: "майстер" у розмірі 7 відсотків посадового окладу, а саме: в сумі 414 гривень 40 копійок; надбавки за роботу з таємними носіями і документами з грифом секретності: "цілком таємно" і "таємно" у розмірі 15 відсотків посадового окладу, а саме: в сумі 888 гривень 00 копійок.;

визнати дії відповідача щодо відмови у наданні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача вчинити певні дії;

стягнети з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди, заподіяної здоров`ю позивача, внаслідок його порушеного права військовослужбовця на грошове забезпечення у розмірі 2000 000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 06.10.2020. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Третій особі запропоновано у 10-денний строк з дня отримання ухвали надати письмові пояснення щодо суті спору.

Також, ухвалою суду від 01.03.2021 у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, призначення експертизи у сфері військових знань, комплексної медико-нервово-психіатричої експертизи та розглядати справу в режимі відео конференції відмовлено.

На підставі приписів Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

16.03.2021 до суду від позивача надійшла заява (вх. №15325), в якій позивач просить суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегіальним складом суду; витребувати у відповідача докази; призначити експертизу у сфері військових знань, комплексну медико-нервово-психіатричну експертизу; розглядати справу в режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши наявні у справі докази, зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, ця справа є справою незначної складності.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява позивача в частині проведення розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 КАС України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Випадки розгляду і вирішення справи колегією суддів встановлені ст. 33 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 33 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Також, відповідно до ч.2 ст. 33 КАС України, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

З зазначених приписів вбачається, що склад суду визначається в залежності від категорії і складності справи.

Таким чином, з огляду на предмет спору суд не вважає, що справа №280/1576/21 є складною та потребує колегіального розгляду у складі трьох суддів.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для призначення справи №280/1576/21 до колегіального розгляду.

Дослідивши клопотання про витребування доказів, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:

За загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАСУ у позовній заяві, поміж іншого, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.

Механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАСУ. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як слідує із змісту клопотання останнє не відповідає вимогам ст.80 КАСУ в частині зазначення обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та заходи, які вживалися позивачем для їх самостійного одержання та неможливості отримання доказів з об`єктивних причин.

Відтак, дослідивши клопотання про витребування доказів у сукупності з представленими аргументами, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання про призначення експертиз, суд виходить з такого.

Згідно ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” судова експертиза визначена як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч.2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Отже, необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень та за умови, що такі питання не були досліджені експертом у даній справі.

Разом з цим, суддя не вбачає необхідності призначення експертизи у сфері військових знань, комплексної медико-нервово-психіатричої експертизи для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи.

Крім того, слід зазначити, що суд наділений правом призначити експертизу в ході розгляду справи по суті, у разі виникнення такої необхідності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви в частині призначення експертизи у сфері військових знань, комплексної медико-нервово-психіатричої експертизи слід відмовити.

Так, згідно ч.1 ст. 195 КАС України,учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 5 цієї статті, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання (ч. 7ст. 195 КАС України).

Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), тому відсутні підстави для задоволення заяви в частині проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 33, 77,80, 102, 103, 171, 195, 241, 243, 257, 260, 262 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.03.2021 вх.№15325 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження колегіальним складом суду; витребування у відповідача докази; призначення експертизи у сфері військових знань, комплексну медико-нервово-психіатричну експертизу; розгляд справи в режимі відеоконференції, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Сіпака