Рішення № 97587667, 10.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 р. Справа№200/3866/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить суд:

- визнати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 листопада 2020 року про припинення виплати пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 лютого 2016 року незаконним та скасувати його;

- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити позивачу виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з дати припинення.

Позов обґрунтований тим, що Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, в якому позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі рішення від 27 листопада 2020 року припинило позивачу виплату пенсії з 01 лютого 2016 року з тих підстав, що останнього прийнято на роботу до палацу молоді «Юність» на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи.

Таке рішення відповідача позивач вважає незаконним з огляду на те, що ані посада керівника гуртка зі спортивної роботи, ані посада керівника гуртка циркового мистецтва не передбачена переліком посад робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавило би його права на отримання пенсії за вислугу років.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов, відповідач заперечив проти задоволення позовних у повному обсязі, навівши доводи, аналогічні викладеним у спірному рішенні, та зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням вимог статті 7 Закону «Про пенсійне забезпечення» нараховувалась та виплачувалась пенсія за вислугу років з 11.12.2012 року по 30.11.2020 року .

Відповідач зазначає, що під час відпрацювання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.05.2020 року № 0500-0202-9/9792 «Щодо опрацювання списків працюючих пенсіонерів», стало відомо, що позивач працює з 02.02.2016 року.

Відповідач направив до комунального закладу, в якому працює позивач, запит на інформацію щодо посади, на якій працює позивач, а також щодо належності Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» до позашкільних навчальних закладів із зазначенням у статусі підпорядкованості закладу.

10 вересня 2020 року Комунальний заклад «Донецький палац молоді «Юність» надіслав на адресу відповідача лист в якому було підтверджено інформацію про працевлаштування позивача на посаді керівника гуртка зі спортивної роботи. Також у листі було підтверджено, що комунальний заклад є позашкільним закладом та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач порушив основну вимогу статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині одержання пенсії за вислугу років, а саме лише в разі залишенні роботи, що дає право на цей вид пенсії, незалежно від галузі народного господарства.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач працює у позашкільному навчальному закладі на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років, які передбачені Переліком затвердженим постановою від 04.11.1993 року № 909.

Також зазначає, що у зв`язку із наведеним вище, нарахування і виплата пенсії позивачу була призупинена з 01.12.2020 року на підставі рішення від 27.11.2020 року. Пенсійна справа приведена у відповідність з дати працевлаштування – 02.02.2016.

Також відповідач зазначає, що в результаті порушення позивачем вимог статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині одержання пенсії за вислугу років, утворилась переплата пенсії за період з 02.02.2016 року по 30.11.2020 року в сумі 77 804, 28 грн.

Підсумовуючи, відповідач вказує на те, що в матеріалах пенсійної справи позивача наявна заява про призначення пенсії за вислугу років від 11.12.2012 року, де позивач зобов`язався про своєчасне повідомлення органів Пенсійного фонду, зокрема, про прийняття на роботу.

У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 21 квітня 2021 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 19 травня 2021 року суд повернув клопотання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін без розгляду.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 4-5).

11 грудня 2012 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою відповідно до якої просив призначити йому пенсію за вислугу років, як артисту цирку (а.с. 6, 42-43).

Як вбачається з протоколу призначення пенсії від 07 березня 2013 року № 2244, позивачу призначено пенсію з 11 грудня 2012 року, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 7).

Наказом від 01.02.2016 року № 17 Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» позивача прийнято на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи з 02.02.2016 року на підставі його особистої заяви (а.с. 14).

26 травня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало лист начальникам об`єднаних управлінь пенсійного фонду України Донецької області, головам комісій з припинення управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій області за вих. № 0500-0202-9/9792, в якому, з метою забезпечення цільового використання коштів та дотримання вимог п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язало останніх до 27 числа кожного місяця формувати та опрацьовувати звіт «Моніторінг факту працевлаштування» (а.с. 33).

Як зазначив у відзиві відповідач, з метою виконання вищевказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 травня 2020 року, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду в Донецькій області на адресу Комунального закладу «Донецький палац молодості «Юність», 10 вересня 2020 року за вих. № 0577-04-8/6795, направило запит щодо отримання інформації стосовно посади на якій працює позвач та стосовно належності Комунального закладу «Донецькій палац молоді «Юність» до позашкільних навчальних закладів із зазначенням у статуті підпорядкованості закладу (а.с. 45).

На запит відповідача від 10 вересня 2020 року Комунальний заклад «Донецькій палац молоді «Юність» листом від 02 жовтня 2020 року № 07-31/348 підтвердив інформацію щодо працевлаштування позивача на посаді керівника гуртка зі спортивної роботи, а також повідомив, що у відповідності до ст.ст. 1,5,10 Закону України «Про позашкільну освіту», а також на підставі п.п. 1.; 1.2; 1.3 статуту комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» є позашкільним навчальним закладом та перебуває у спільний власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради. Також у листі було зазначено, що управління Палацом в межах повноважень, визначених рішенням обласної ради, здійснює облдержадміністрація (а.с. 15-зв. бік а.с. 15, 34-35).

Як вбачається із довідок Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» від 26.07.2016 року № 01-19/174 та від 02.07.2020 року № 01-17/242 позивача з 02.02.2016 року прийнято на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи (а.с. 16, 17).

Відповідно до статуту Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність», що затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації 30 серпня 2012 року № 630 (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.05.2015 № 262) встановлено, що Комунальний заклад «Донецький палац молоді «Юність» є позашкільним навчальним закладом та перебуває у спільний власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради. Управління Палацом в межах повноважень, визначених рішенням обласної ради, здійснює облдержадміністрація.

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27 листопада 2020 року позивачу з 02.02.2016 року припинено виплату пенсії за вислугу років, як артисту, призначену згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з працевлаштуванням на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність», яка не дає право на отримання пенсії за вислугу років у період роботи у відповідності до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 10, 50).

Також 27 листопада 2020 року Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення «Про утворення переплаченої суми пенсії», відповідно до якого вбачається, що у зв`язку із працевлаштуванням позивача на посаду, яка дає право на отримання пенсії за вислугу років, що суперечить вимогам ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 виплату пенсії останньому припинено з 01.12.2020 року. Пенсійна справа приведена у відповідність згідно даних про працевлаштування з 02.02.2016 року, у результаті чого виникла переплата пенсії за період з 02.02.2016 року по 30.11.2020 року у розмірі 77 804, 28 грн. (а.с. 51-52).

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана 01 грудня 1992 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 11-13), встановлено, що:

- 02.02.2016 року позивача прийнято на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи до Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність»;

- 01.12.2017 року позивача переведено на посаду керівника гуртка циркового мистецтва, на якій він продовжує працювати по теперешній час.

Не погодившись із рішенням відповідача щодо припинення виплати пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.02.2016 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Отже спірним питанням даної адміністративної справи є правомірність прийнятого 27 листопада 2020 року рішення Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області, яким позивачу з 02.02.2016 року припинено виплату пенсії відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак, оскаржуване у даній справі рішення суб`єкта владних повноважень підлягає правовій оцінці саме в межах заявлених вищевказаних позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (стаття 7 Закону № 1788-XII).

Згідно зі статтею 51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 затверджено «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Постанова № 909).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Відповідно до пункту 2.4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 07.07.2014) (далі Порядок № 22-1) пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Пунктом 2.5 Порядку № 22-1 встановлено, що у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Відповідно до статті 102 Закону № 1788-XII пенсіонери зобов`язані повідомляти орган, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно статті 50 Закону № 1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 103 Закону № 1788-XII, згідно якої, суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

«Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 № 25-3) (далі Порядок № 6-4) визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Отже, на підставі наведенного можна зробити висновок, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пункт 2.4. Порядку № 22-1 також передбачає, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є звільнення з посад, які дають право на зарахування до спеціального стажу роботи та входять в Перелік затверджений Постановою № 909.

Суд зазначає, що позивачу з 11.12.2012 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «ж» статті 55 Закону 1058-IV.

Відповідачем 27.11.2020 року прийнято рішення про припинення виплати пенсії за вислугу років, як артисту, призначену згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з працевлаштуванням за професією на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність», яка не дає право на отримання пенсії за вислугу років у період роботи у відповідності до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також відповідачем 27.11.2020 прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 02.02.2016 по 30.11.2020 у розмірі 77 804,24 грн. через несвоєчасне повідомлення про працевлаштування за спеціальністю.

Вказана обставина була виявлена після 02.10.2020 року, коли на запит відповідача від 10 вересня 2020 року, Комунальний заклад «Донецькій палац молоді «Юність», листом від 02 жовтня 2020 року № 07-31/348, підтвердив інформацію щодо працевлаштування позивача на посаді керівника гуртка зі спортивної роботи, а також повідомив, що у відповідності до ст.ст. 1,5,10 Закону України «Про позашкільну освіту», а також на підставі п.п. 1.; 1.2; 1.3 статуту комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» є позашкільним навчальним закладом та перебуває у спільний власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради.

Суд зазначає, що позивач дійшов помилкового висновку щодо того, що ані посаді керівника гуртка зі спортивної роботи, ані посада керівника гуртка циркового мистецтва не передбачена Переліком посад работа на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки, посади, поряд з іншими, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Оскільки позивача 02.02.2016 року було прийнято до Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи, а з 01.12.2017 року переведено на посаду керівника гуртка циркового мистецтва (де він працює по теперішній час), що зазначені в Переліку, затвердженому Постановою № 909, виплата пенсії повинна була припинитися на весь період роботи і поновитись після звільнення з роботи.

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що позивачем при працевлаштуванні до Комунального закладу «Донецький палац молоді «Юність» на посаду керівника гуртка зі спортивної роботи не повідомлено пенсійний орган про обставини, що спричиняють, зокрема, припинення виплати пенсії.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що неповідомлення позивачем відповідача про працевлаштування за спеціальністю керівника гуртка позашкільньного навчального закладу, є підставою для припинення пенсії за вислугою років та зловживанням з боку пенсіонера, а виплачені йому суми в період з 02.02.2016 по 30.11.2020 року у розмірі 77 804,28 грн. є виплаченими надмірно.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113; ЄДРПОУ: 42171400) про визнання рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 листопада 2020 року про припинення виплати пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 лютого 2016 року незаконним та його скасування, а також зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити позивачу виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «ж» статті 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з дати припинення, - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 10 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров