Рішення № 97587604, 10.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 р. Справа№200/2771/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), у якому просив суд:

- рішення відповідача від 04 лютого 2021 року №7 визнати незаконним та скасувати;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 29 січня 2021 року, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 29 липня 1984 року по 10 червня 1985 року, з 21 лютого 1990 року по 12 березня 1996 року на посаді «волочильника» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»; з 13 березня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»); з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в ЗАТ «Радон-Мет (ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод»); з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року на посаді «волочильника» в Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод»; з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року, з 30 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року на посаді «волочильника» в Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод», а також період навчання в технічному училищі №13 м. Костянтинівка з 01 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року за спеціальністю «волочильник» та період строкової військової служби з 12 червня 1985 року по 30 червня 1987 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням відповідача № 7 від 04 лютого 2021 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 для призначення пенсії.

Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди його роботи: з 29 липня 1984 року по 10 червня 1985 року, з 21 лютого 1990 року по 12 березня 1996 року на посаді «волочильника» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», з 13 березня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»; з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в ЗАТ «Радон-Мет (ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод»); з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року на посаді «волочильника» в Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод»; з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року; з 30 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року на посаді «волочильника» в Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод»; період строкової військової служби з 12 червня 1985 року по ЗО червня 1987 року; період навчання в технічному училищі №13 м. Костянтинівка з 01 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року за спеціальністю «волочильник», оскільки при поданні заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ним було подано оформлену належним чином трудову книжку, диплом про навчання, військовий квиток, архівні довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.

Позивач зазначає, що професія «волочильника» віднесена до Списку №2 Розділ VII «метизне виробництво» Пункт 1 «Виробництво дроту та каліброваного металу» підпункт «а» відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, Розділ VI «Виробництво метизів» Пункт 1 «Виробництво дроту та каліброваного металу» підпункт «а», код посади 2070100а-11482 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року код посади 7221.2. Посада «Волочильника» атестована за Списком №2 на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» відповідно до Наказу №1034 від 09.11.1994 року та відповідно до Висновку Держекспертизи №02-06/01-82 від 19.07.1994 року за Списком №2; на ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» №141 від 19.08.2005 року та №865 від 19.08.2010 року, за Списком №2.

Вказує, що професія «вантажника зайнятого на рудному дворі» віднесена до Списку №2 Розділ III Пункт 1 підпункт «а», код посади 2040100а-11769 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року. Посада «Вантажника зайнятого на рудному дворі» атестована за Списком №2 на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» відповідно до Наказу №1034 від 09.11.1994 року та відповідно до Висновку Держекспертизи №02-06/01-82 від 19.07.1994 року за Списком №2; на ЗАТ «Радон-Мет» №155 від 22.07.2000 року за Списком №2.

Позивач вважає, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії має більше 13 років пільгового стажу за Списком №2 (при необхідних 12 років 6 місяців) та загального стажу більше 25 років (при необхідних 25 роках) та має право на призначення пенсії за Списком № 2 з 55 років.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 , звернувся до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Донецької області 29.01.2021 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058).

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, що діє на дату звернення заявника, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.

Вказує, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.08.1984 року заявник працював на: Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе з 21.02.1990 року по 12.03.1996 року волочильником волочильно-калібровочної дільниці калібровочного цеху; ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року вантажником в залізничному цеху (рудний двір); ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 15.04.2004 року по 03.05.2005 року волочильником в волочильно-калібровочній дільниці калібровочного цеху; ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року волочильником в волочильно-калібровочній дільниці калібровочного цеху. Відповідно до архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/830 заявник працював з 21.02.1990 року по 31.08.1999 року, з 15.04.2004 року по 03.05.2005 року на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе волочильником волочильно-калібровочної дільниці калібровочного цеху, однак, довідка, що підтверджує пільговий характер роботи, заявником не надана.

Періоди з 21.02.1990 року по 31.08.1999 року, з 15.04.2004 року по 03.05.2005 року не зараховані до пільгового стажу по Списку № 2, оскільки згідно архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/832 та довідки, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пенсії від 15.05.2003 року № 07/51, заявник працював в ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір), проте згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ЗАТ «Радон-Мет» припинило свою діяльність за судовим рішенням від 22.02.2006 року.

Зазначає, що відповідно до архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/827 заявник працював в ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року, проте, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» припинило свою діяльність за судовим рішенням 05.03.2016 року.

Відповідач наголосив, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника регулюється Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1). Для підтвердження стажу роботи на комісії необхідно надати наступні документи: заяву про підтвердження стажу роботи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, трудову книжку, документи, надані архівною установою, а саме: довідку про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання безоплатних відпусток (якщо відсутні - довідку про їх відсутність).

Відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів та даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу на ОСОБА_1 страховий стаж склав 26 років 11 місяців 10 днів, а пільговий стаж відсутній.

Відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії діяв у спосіб та у межах визначених пенсійним законодавством.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року суд вирішив розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у даній справі на 17 травня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 200/2771/21-а та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2021 року.

Представники сторін у судове засідання призначене на 31 травня 2021 року не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 1 частини 3 вказаної статті встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи, у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).

Відповідач, Костянтиніське-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 42171400 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.01.2021 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV (а.с. 73).

До заяви про призначення пенсії позивачем, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, були надані наступні документи:

- заява про призначення пенсії від 29.01.2021 року за № 419;

- сканкопія трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1982 року;

- сканкопія диплому НОМЕР_4 від 17.07.1984 року;

- сканкопія військового квитка НОМЕР_5 від 11.06.1985 року;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/827;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/828;

- сканкопія архівної довідки від 03.11.2020 року № 05-01-31/462;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/830;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/831;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/832;

- сканкопія архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/833;

- сканкопія архівної копії від 03.11.2020 року № 05-01-29/188;

- сканкопія довідки, що уточнює пільговий характер роботи від 15.05.2003 року № 07/51;

- сканкопія архівної копії від 30.10.2020 року № 05-07-07/834;

- сканкопія архівної копії від 30.10.2020 року № 05-07-07/829;

- сканкопія паспорту НОМЕР_2 , виданого Костянтинівським РВ УМВ України в Донецькій області від 09.12.1997 року;

- сканкопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_3 від 17.06.1998 року (а.с. 12-14).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення № 7 від 04 лютого 2021 року про відмову в призначені пенсії позивачу відповідно до п. 2 ст. ч. 2 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Зі спірного рішення видно, що відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.08.1984 року заявник працював на:

Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе з 21.02.1990 року по 12.03.1996 року волочильником волочильно-калібровочної дільниці калібровочного цеху;

ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року вантажником у залізничному цеху (рудний двір);

ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 15.04.2004 року по 03.05.2005 року волочильником у волочильно-калібровочній дільниці калібровочного цеху;

ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року волочильником у волочильно-калібровочній дільниці калібровочного цеху.

Відповідно до архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/830 заявник працював з 21.02.1990 року по 31.08.1999 року, з 15.04.2004 року по 03.05.2005 року на Костянтинівському металургійному заводі імені Фрунзе волочильником волочильно-калібровочної дільниці калібровочного цеху.

Вказано, що довідка, що підтверджує пільговий характер роботи, заявником не надана.

Періоди з 21.02.1990 року по 31.08.1999 року, з 15.04.2004 року по 03.05.2021 року не зараховані до пільгового стажу по Списку № 2.

Згідно архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/832 та довідки, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пенсії від 15.05.2003 року № 07/51, заявник працював в ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ЗАТ «Радон-Мет» припинило свою діяльність за судовим рішенням 22.02.2006 року.

Відповідно до архівної довідки від 30.10.2020 року № 05-07-07/827 заявник працював в ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» у залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» припинило діяльність за судовим рішенням 05.3.2016 року.

Зазначено, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника регулюється Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Комісії створюються при Головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включається представники членських організацій роботодавців та їх об`єднань (п. 4 Порядку № 18-1).

Для підтвердження стажу роботи на комісії необхідно надати наступні документи: заяву про підтвердження стажу роботи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, трудову книжку, документи, надані архівною установою, а саме: довідку про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання безоплатних відпусток (якщо відсутні - довідку про їх відсутність).

Виходячи з вищенаведеного, до пільгового стажу по Списку № 2 ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи в ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) та в ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір)

Зазначено, що заявнику необхідно надати документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та довідку, що уточнює пільговий характер роботи, підписану ліквідатором ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Також вказано, що відповідно до наданих документів та даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу на ОСОБА_1 страховий стаж склав 26 років 11 місяців 10 днів, пільговий стаж відсутній. За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Зазначено, що право на пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за наявним страховим стажем набуде після досягнення 63 років.

Також у спірному рішенні рекомендовано ОСОБА_1 надати повний пакет документів для направлення на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та пільгову довідку по ВАТ«Костянтинівський металургійний завод» (а.с. 12-14).

Інших підстав обґрунтування спірне рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”

пенсія за віком пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше 22,6 років (у разі набуття права з 1 квітня 2019 по 31 березня 2020 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Враховуючи, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, при цьому судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності трудової книжки, і зазначена обставина не може позбавити його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Суд оцінюючи допустимість трудової книжки позивача як доказу в підтвердження її страхового стажу, зазначає про таке.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.6, 1.7 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1-3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до наведених норм позивачем, разом із заявою про призначення пенсії, надані необхідні документи на підтвердження трудового стажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, суд зазначає, що Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 позивач у спірні періоди:

- з 01.09.1983 року по 17.07.1984 року навчався у Технічному училищі № 13 м. Костянтинівка (диплом № НОМЕР_6 );

- з 29.07.1984 року прийнятий до Костянтинівського металургійного заводі ім. Фрунзе» у калібрувальний цех волочильником волочільно-колібрувальну дільницю автоматичної калібрувальної лінії № 1-11, 3 розряду (наказ № 58 від 31.07.1984 року);

- з 10.06.1985 року звільнений за власним бажанням відповідно п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР (наказ № 49 від 11.06.1985 року);

- з 12.06.1985 року по 30.06.1987 року проходив службу в Лавах Радянської Армії (в/б НОМЕР_5 від 12.06.1985 року);

- з 21.02.1990 року прийнятий до Костянтинівського металургійного заводу імені Фрунзе в калібрувальний цех волочильником волочільно-колібрувальну дільницю автоматичної калібрувальної лінії 2 розряду (наказ № 66 від 20.02.1990 року);

- з 29.12.1994 року Костянтинівський металургійний завод імені Фрунзе перейменовано на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» (наказ № 1108 від 29.12.1994 року);

- з 13.03.1996 року переведений у залізничний цех вантажником в залізничні вагони (рудний двір) (наказ № 121 від 13.03.1996 року);

- з 31.08.1999 року звільнений з ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» у зв`язку з переводом в ЗАТ «Радон-Мет», відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ № 870 від 31.08.1999 року);

- з 01.09.1999 року прийнятий у залізничний цех вантажником в залізничні вагони (рудний двір) за переводом з ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» (наказ № 623 від 01.09.1999 року);

- з 24.07.2001 року звільнений відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 617 від 24.07.2001 року);

- з 15.04.2004 року прийнятий у калібрувальний цех волочильником волочільно-колібрувальної дільниці 3розряду (наказ № 85 від 15.04.2004 року);

- з 03.05.2005 року звільнений за згодою сторін, відповідно п.1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 608 від 03.05.2005 року);

- з 04.05.2005 року прийнятий у калібрувальний цех волочильником волочільно-колібрувальної дільниці 3 розряду (наказ № 13 від 04.05.2005 року);

- з 11.11.2006 року присвоєно 4 розряд волочильника волочільно-колібрувальної дільниці 3 розряду (розпорядження № 163 від 10.11.2006 року);

- з 01.04.2009 року переведений волочильником 3 розряду волочільно-калібрувальної дільниці Калібрувального цеху (наказ № 116 від 09.07.2009 року);

- з 09.07.2009 року звільнений за власним бажанням, відповідно ст. 36 КЗпП України (наказ № 116 від 09.07.2009 року);

- з 13.07.2010 року прийнятий калібрувальний цех волочильником волочільно-колібрувальної дільниці 4 розряду (наказ № 32 від 13.04.2010 року);

- з 07.04.2011 року звільнений за власним бажанням, відповідно до ст. 36 КЗпП України (наказ № 21 від07.04.2011 року) (а.с. 15-27).

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 року), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 року N 412), (надалі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дату народження, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до п.2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції №162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 року №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412, не застосовується.

Відповідно до п. 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за №58 (далі-Інструкції №58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Суд зазначає, що зі змісту наданої позивачем трудової книжки можливо встановити назви підприємств та періоди роботи, з аналізу усіх граф трудової книжки (відомості про накази, реквізити посадових осіб, що вчиняли записи, тощо).

Більше того, органи Пенсійного фонду наділені правом звернення до підприємств із відповідними запитами щодо підтвердження певних відомостей щодо особи, яка звертається за призначенням пенсії, проте, доказів використання такого права відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці щодо дати її заповнення.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Щодо підстав викладених у спірному рішенні №7 від 04 лютого 2021 року про незарахування позивачу до пільгового стажу періодів роботи позивача з 21 лютого 1990 року по 12 березня 1996 року на посаді «волочильника» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»; з 13 березня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в Костянтинівському металургійному заводі ім.Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»); з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в ЗАТ «Радон-Мет (ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод»); з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року на посаді «волочильника» в Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод»; з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року, з 30 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року на посаді «волочильника» в Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод», з підстав не надання довідки, що підтверджує пільговий характер його роботи, суд зазначає, наступне.

Згідно архівної довідки виданої Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради № 05-07-07/830 від 30.10.2020 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 , працював на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – Відкрите акціонерне товароство «Костянтинівський металургійний завод») з 29 липня 1984 року по 10 червня 1985 року; з 21 лютого 1990 року по 31 серпня 1999 року та з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року.

Вказано, що ОСОБА_1 з 29 липня 1984 року працював у калібрувальному цеху волочильником волочильно-калібрувальної дільниці автоматичних калібрувальних ліній № 1-11 3 розряду; з 2 лютого 1990 року – у калібрувальному цеху волочильником волочильно-калібрувальної дільниці автоматичних калібрувальних ліній 2 розряду; з 13 березня 1996 року – у залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір); з 15 квітня 2004 року – у калібрувальному цеху волочиником волочильно-калібрувальної дільниці 3 розряду (а.с. 31).

Згідно довідки, виданої ЗАТ «Костянтинівський чугуноливарний завод» № 07/51 від 15.05.2003 року про уточнення особливого характеру роботи або умов праці, необхідної для призначення пільгової пенсії, що видана ОСОБА_1 , він повний робочий день працював з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року в ЗАТ «Костянтинівський чугуноливарний завод» - залізничному цеху, в якості – вантажника, занятого на рудном дворі. Разом – 01 рік 06 місяців 30 днів (з урахуванням зупинки виробництва), що передбачено Списком № 2, розділом 3, підрозділом 1а, код 3.1а. Підстава: штатний розклад, ЕТКС, особова картка Т-2, постанова КМУ від 16 січня 2003 року, наказ № 1034 від 09.11.1994 року, наказ № 155 від 31.07.2000 року « Про проведення атестації робочих місць» (а.с. 41).

Згідно архівної довідки виданої Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради № 05-07-07/832 від 30.10.2020 року, ОСОБА_1 , працював у закритому акціонерному товаристві «РадонМет» ( з 2000 року – закрите акціонерне товариство «Костянтинівський чугуноливарний завод») у залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року (а.с. 42)..

Згідно архівної довідки Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради № 05-07-07/827 від 30.10.2020 року, ОСОБА_1 , працював у закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод» у залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року та з 13 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року.

Зазначено, що ОСОБА_1 з 04 травня 2005 року працював у калібрувальному цеху волочильником волочильно-калібрувальної дільниці 3 розряду; з 11 листопада 2006 року – в калібрувальному цеху волочильником волочильно-калібрувальної дільниці 4 розряду; з 01 квітня 2009 року – у калібрувальному цеху волочильиком волочильно- калібрувальної дільниці 3 розряду; з 13 липня 2010 року – у калібрувальному цеху волочильником волочильно- калібрувальної дільниці 4 розряду (а.с. 48).

Згідно архівної довідки Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради № 05-01-31/462 від 03.11.2020 року архівний відділ Костянтинівської міської ради повідомив, що в передмові до опису фонду № 212 Приватне акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод» містяться наступні відомості: «Закрытое акционерное общество «Константиновский металлургический завод» основано в мае 2005 года. В апреле 2011 года Закрытое акционерное общество «Константиновский металлургический завод» переименовано в Частное акционерное общество «Константиновский металлургический завод» (сокращенное наименование – ЧАО «КМЗ»). Свидетельство о государственной регистрации ЧАО «КМЗ» серия А01 № 197935 выдано 29.04.2011. Частное акционерное общество «Константиновский металлургический завод» является полным правопреемником Закрытого акционерного общества «Константиновский металлургический завод». (мовою оригіналу) (а.с. 51).

Позивачем також надано накази по підприємствам про результати атестації робочих місць: № 1034 від 09.11.1994 року, № 02-06/0І-82 від 19.07.1994 року, № 155 від 31.07.2000 року, № 141 від 19.08.2005 року; № 865 від 19.08.2010 року (а.с. 33-40, 44-47, 52-59).

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731(далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що до Списку № 1 та Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.1994 р. та № 36 від 16.01.2003 р., які діяли у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Враховуючи, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства, є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача у період з 29.07.1984 року по 10.06.1985 року, з 21 лютого 1990 року по 12 березня 1996 року, з 13 березня 1996 року по 31 серпня 1999 року, з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року, з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року, з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року, з 30 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року підтверджується наявними записами у копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та архівними довідками Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні, щодо врахування до пільгового стажу період роботи в ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року та в ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод», з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір) необхідністю звернення позивача в управління із заявою на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років при головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає наступне.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника регулюється Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).

Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Верховним Судом 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а сформульовано правову позицію, відповідно до якої згідно з пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; трудову книжку, тощо.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (пункт 11 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 13 Порядку № 18-1).

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1).

З урахуванням викладених норм, суд дійшов висновку, що підтвердження пільгового стажу у разі ліквідації підприємства здійснюється у відповідному порядку. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів Пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

Суд зазначає, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Відповідно до пункту 3.3 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу III вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Як зазначено вище Порядком № 637 та Порядком № 18-1 визначено механізм підтвердження пільгового стажу у випадках коли підприємство є ліквідованим.

Відповідач при вирішенні заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, дав оцінку поданим ним до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, одночасно давши оцінку наявності чи відсутності у ОСОБА_1 відповідного пільгового стажу для її призначення.

Однак, як зазначено вище, питання про зарахування пільгового стажу при умовах, наявних у позивача, повинно прийматися Комісією відповідно до зазначених Порядків.

Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 29.01.2021 року про призначення пенсії, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не розглядалась і жодного рішення за результатами її розгляду прийнято не було.

Саме за результатами розгляду заяви Комісією повинно прийматися рішення про призначення чи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначені рішення є обов`язковими для пенсійних органів.

Судом встановлено, що після прийняття документів від позивача 29.01.2021 року відповідачем в порушення вищезазначених приписів Порядку 21-1 не роз`яснювалось ОСОБА_1 щодо необхідності, відповідно приписів Порядку № 18-1, звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах на в ЗАТ «Радон-Мет» з 01.09.1999 року по 24.07.2001 року та в ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод», з 04.05.2005 року по 09.07.2009 року, з 13.07.2010 року по 07.04.2011 року в залізничному цеху вантажником у залізничних вагонах (рудний двір).

З огляду на викладене, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, не можна вважати таким яке прийнято на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів та у відповідності до приписів Порядку 21-1.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби в лавах збройних сил Радянської Армії з 12 червня 1985 року по 30 червня 1987 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Приписами статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач з 12.06.1985 року по 30.06.1987 року проходив службу у лавах Радянської Армії, що підтверджується записом трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 17) та військовим квитком серії НОМЕР_5 (а.с. 29-30).

Отже скільки позивач на момент призову на строкову військовою службою працював на посаді «волочильнка» в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе, тобто за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд приходить висновку, що період проходження строкової військової служби з 12 червня 1985 року по 30 червня 1987 року необхідно зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Стосовно незарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача в Професійно-технічному училищі № 13 м. Костянтинівки з 01 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" за час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 від 17 липня 1984 року та до запису у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та, судом встановлено, що у період з 01.09.1983 року по 17.071984 року позивач проходив навчання у Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки та, після навчання 29.07.1984 року працевлаштувався на посаду «волочильника» у Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе (а.с. 16, 28).

Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 2 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, суд вважає, що період навчання у Професійно-технічному училищі № 13 м. Костянтинівки з 01 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року не потребує підтвердження у інший спосіб та його необхідно зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, спірне рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7 від 04 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії.

Згідно зі статтею 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 лютого 2021 року № 7 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 42171400) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 29 січня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням правових оцінок, наданих судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню: до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 29 липня 1984 року по 10 червня 1985 року, з 21 лютого 1990 року по 12 березня 1996 року на посаді «волочильника» в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»; з 13 березня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе» (ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»); з 01 вересня 1999 року по 24 липня 2001 року на посаді «вантажника в залізничні вагони (рудний двір)» в ЗАТ «Радон-Мет (ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод»); з 15 квітня 2004 року по 03 травня 2005 року на посаді «волочильника» в Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод»; з 04 травня 2005 року по 09 липня 2009 року, з 30 липня 2010 року по 07 квітня 2011 року на посаді «волочильника» в Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод», а також період навчання в технічному училищі №13 м. Костянтинівка з 01 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року за спеціальністю «волочильник» та період строкової військової служби в Лавах Радянської Армії з 12 червня 1985 року по 30 червня 1987 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 42171400).

Повне судове рішення складене 10 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч