Рішення № 97587230, 12.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Справа № 160/2737/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/2737/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 219104277) в частині відмови у задоволенні викладених у заяві від 30.12.2020 №858 вимог про перерахунок громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIІ від 14.10.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 219104277) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 30.12.2020 та перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію із зарахуванням до вислуги років періодів військової служби на офіцерських посадах та безпосередньої участі в антитерористичній операції і Операції об`єднаних сил: 05 років 01 місяць 19 днів календарної вислуги в Збройних Силах України та 05 років 03 місяці 14 днів пільгової вислуги - загалом 10 років 05 місяців 03 дні, застосувавши ставку 45% від посадового окладу за вислугу понад 30 років на підставі ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIІ від 14.10.2014.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 30.12.2020 з використанням електронного ключа він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через портал Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) із заявою та, на його думку, необхідними додатками про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням вислуги років. Цю заяву було зареєстровано за №858. Як стверджує позивач, у цей же день (30.12.2020) ним було повторно подано означену заяву із додатками у паперовій формі та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рекомендованим відправленням через відділення АТ «Укрпошта» за №519390183012 від 30.12.2020. ОСОБА_1 зауважує, що 31.12.2020 йому надійшло повідомлення від пошти про вручення його відправлення. Однак, 30.12.2020 у його особистому кабінеті на порталі ПФУ з`явилось повідомлення, що у задоволенні його заяви №858 було відмовлено. Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що текст відмови на порталі прикріплено не було і на його адресу (у тому числі й на електронну) рішення управління ПФУ про відмову, яке мало бути прийняте на протязі 10 днів, йому не надійшло. З огляду на викладене, ОСОБА_1 13.01.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через портал зі скаргою на бездіяльність. 19.02.2021 на адресу позивача надійшов лист управління ПФУ, датований 10.02.2021, в якому позивачу було повідомлено про те, що відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.11.2014 умови та порядок перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та нормами чинного законодавства не передбачено проведення працівникам прокуратури перерахунків пенсій по стажу. Разом з тим, позивач зазначає, що він у період з 2015 року по 2019 року безпосередньо приймав участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил. Позивач вказує, що загалом він приймав участь Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил - 02 роки 07 місяців 22 дня. На його думку, вказана вислуга є пільговою та відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 та обраховується у трикратному розмірі (один місяць служби за три місяці) та в його випадку пільгова вислуга становить 05 років 03 місяці 14 днів. Позивач вказує, що до його попередньої вислуги років в органах прокуратури - 20 років 08 місяців 11 днів, за якою у 2005 році йому було призначено пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про прокуратуру", слід додати 05 років 01 місяць 19 днів календарної вислуги в Збройних Силах України та 05 років 03 місяці 14 днів пільгової вислуги в АТО та ООС - загалом 10 років 05 місяців 03 дні. ОСОБА_1 стверджує, що станом на день подання заяви про перерахунок (тобто, 30.12.2020) його загальна вислуга років складала 31 рік 01 місяць 14 днів. При цьому, позивач наголошує, що при нарахуванні пенсії за вислугу років працівникам прокуратури до уваги береться надбавка за вислугу років у відсотковому співвідношенні до посадового окладу, при вирішенні питання про перерахунок пенсії повинно бути враховано вимоги ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, згідно ч.7 якої, прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Таким чином, позивач вважає, що до попередньої вислуги років повинна бути зарахована вислуга на офіцерських посадах у Збройних Силах України в розмірі 10 років 05 місяців 03 дні, тому при загальній вислузі 31 рік 01 місяць 14 днів він має право на застосування 45% від посадового окладу, що більше на 20%, ніж було застосовано у 2005 році під час первинного призначення пенсії. З огляду на викладене та враховуючи положення чинного законодавства, позивач вважає, що відмова пенсійного органу, викладена у листі від 10.02.2021за вих. №3990-107/Д-01/8-0400/21 є протиправною та такою, що порушує його права на належне соціальне забезпечення, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №160/2737/21 вищезазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог означеної ухвали позивачем направлено засобами поштового зв`язку до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №18476/21 від 10.03.2021), до якої позивачем додано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/2737/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

06.04.2021 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх. №27510/21), в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та в обґрунтовуння власної позиції зазначив таке. З 06.06.2005 позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.2001. Відповідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.11.2014 (із змінами згідно Закону №76-VІІІ від 28.12.2017) умови та порядок перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України Нормами чинного законодавства не передбачено проведення працівника прокуратури перерахунків пенсій по стажу. Відповідач зазначив, що загальний страховий стаж позивача, складає 25 років 07 місяців 28 днів, з них на прокурорських посадах 20 років 01 місяць 08 днів. Станом на 01.01.2021 розмір пенсії становить 6934,62 грн., де: 6452,37 грн. - основний розмір пенсії; 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій; 442,25 грн. - підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов`язок. Відповідач вважає, що пенсію позивачу обчислено згідно вимог чинного пенсійного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , на думку відповідача, відсутні.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.06.2005 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 у розмірі 90% суми місячної заробітної плати.

При цьому, однією зі складових розміру пенсії позивача була надбавка за вислугу років в розмірі 25% від посадового окладу.

17.03.2015 позивача було призвано на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015, що також підтверджується наказом військового комісара Іллічівсько-Володарського об`єднаного районного військового комісаріату Донецької області №36 від 17.03.2015 та відповідним записом у послужному списку його особової справи.

16.03.2016 відповідно до наказу командира Військової частини А 1314 за №35 від 16.03.2016 із позивачем було укладено контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Вищенаведені обставини, також підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи копіями наказів командирів військових частин та відповідними записами у послужному списку його особової справи.

22.04.2020 позивача із військової служби у запас позивача було звільнено на підставі наказу командувача військ оперативного командування "Схід" за станом здоров`я.

05.05.2020 ОСОБА_1 було виключено зі списків Військової частини згідно наказу командира Військової частини А 0693 №130 від 05.05.2020.

Таким чином, дослідивши докази по справі, встановлено, що позивач, безперервно служив на офіцерських посадах Збройних Сил України під час мобілізації та в особливий період календарних 05 років 01 місяць 19 днів, що підтверджується, зокрема, копією витягу із послужного списку ОСОБА_1 та військовим квитком офіцера запасу серії НОМЕР_2 .

Також, судом встановлено, що протягом вищезазначеного періоду військової служби позивач неодноразово приймав участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил, про що свідчать копії довідок про безпосередню участь №993 від 04.03.2020, архівний витяг галузевого державного архіву міністерства оборони України та відповідних наказів про прибуття (вибуття) до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, Операції об`єднаних сил за періоди: з 17.03.2015 по 23.04.2016 (згідно з наказами №125 від 05.05.2015 та №120 та від 29.04.2016) - 01 рік 01 місяць 07 днів; з 08.02.2017 по 07.04.2017 (згідно з наказами №58 від 27.02.2017 та №116 від 27.04.2017, що також підтверджується архівним витягом) - 00 років 02 місяці 00 днів; з 07.07.2017 по 06.10.2017 (згідно з наказами №186 від 07.07.2017 та №267 від 10.10.2017) - 00 років 03 місяці 00 днів; з 25.11.2017 по 09.01.2018 (згідно з наказом №114 від 23.04.2018 та архівним витягом) - 00 років 01 місяць 15 днів; з 26.01.2018 по 30.04.2018 (згідно з наказом №118 від 27.04.2018 та архівним витягом) - 00 років 03 місяці 05 днів; з 30.04.2018 по 06.06.2018 (згідно з наказами №2 від 10.05.2018 та №80 від 08.08.2018) - 00 років 01 місяць 07 днів; з 17.12.2018 по 15.07.2019 (згідно з наказами № 14 від 16.01.2019 та №239 від 02.10.2019) - 00 років 06 місяців 29 днів; з 28.10.2019 по 17.11.2019 (згідно з наказами №264 від 28.10.2019, №270 від 04.11.2019 та №285 від 21.11.2019) - 00 років 00 місяців 20 днів.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач безпосередньо приймав участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил - 02 роки 07 місяців 22 дня.

Вказана вислуга є пільговою та відповідно до положень Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою КМ України №393 від 17.07.1992 та обраховується у трикратному розмірі (один місяць служби за три місяці).

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначив, що при обчисленні його пенсії повинно бути враховано вимоги ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, згідно ч.7 якої прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

З урахуванням викладеного, 30.12.2020 позивач (зокрема, з використанням електронного ключа) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через портал ПФУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням вислуги років. Означену заяву зареєстровано за № 858.

Крім того, позивач додатково направив відповідачу вищезазначену заяву з додатками у паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв`язку рекомендованим відправленням через відділення АТ «Укрпошта».

Листом №3990-107/Д-014/8-0400/21 від 10.02.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомили позивачу про те, що згідно положень ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.11.2014 (із змінами згідно Закону №76-VІІІ від 28.12.2017) умови та порядок перерахунків призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, відповідач зауважив, що нормами чинного законодавства не передбачено проведення працівника прокуратури перерахунків пенсій по стажу.

Отже, зі змісту означеного листа вбачається, що відповідачем було фактично відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по стажу.

Не погодившись із такою позицією пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо зарахування періоду у кратному розмірі.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII (у редакціях, які були чинними на час перебування позивача на військовій службі),

- військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби;

- (зі змінами, внесеними згідно із Законом №2397-VIII від 05.04.2018) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII також передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено:

- військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;

- військову службу за контрактом осіб рядового складу;

- військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає "Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 (далі - Порядок № 413, у редакції на момент отримання позивачем статусу учасника бойових дій).

Згідно із пунктом 2 Порядку №413, статус учасника бойових дій надається, зокрема, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 4 Порядку №413 встановлено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:

- для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі – Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Суд звертає увагу, що законодавством України передбачено пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що протягом значного періоду військової служби позивач неодноразово приймав участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії довідок про безпосередню участь №993 від 04.03.2020, архівний витяг галузевого державного архіву міністерства оборони України та відповідних наказів про прибуття (вибуття) до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, Операції об`єднаних сил за періоди: з 17.03.2015 по 23.04.2016 (згідно з наказами №125 від 05.05.2015 та №120 та від 29.04.2016) - 01 рік 01 місяць 07 днів; з 08.02.2017 по 07.04.2017 (згідно з наказами №58 від 27.02.2017 та №116 від 27.04.2017, що також підтверджується архівним витягом) - 00 років 02 місяці 00 днів; з 07.07.2017 по 06.10.2017 (згідно з наказами №186 від 07.07.2017 та №267 від 10.10.2017) - 00 років 03 місяці 00 днів; з 25.11.2017 по 09.01.2018 (згідно з наказом №114 від 23.04.2018 та архівним витягом) - 00 років 01 місяць 15 днів; з 26.01.2018 по 30.04.2018 (згідно з наказом №118 від 27.04.2018 та архівним витягом) - 00 років 03 місяці 05 днів; з 30.04.2018 по 06.06.2018 (згідно з наказами №2 від 10.05.2018 та №80 від 08.08.2018) - 00 років 01 місяць 07 днів; з 17.12.2018 по 15.07.2019 (згідно з наказами № 14 від 16.01.2019 та №239 від 02.10.2019) - 00 років 06 місяців 29 днів; з 28.10.2019 по 17.11.2019 (згідно з наказами №264 від 28.10.2019, №270 від 04.11.2019 та №285 від 21.11.2019) - 00 років 00 місяців 20 днів.

Отже, з урахуванням викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил в цілому 02 роки 07 місяців 22 дня.

Таким чином, враховуючи, що позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу в кратному обчисленні (один місяць служби за три) періоду проходження військової служби в періоди з 17.03.2015 по 23.04.2016, з 08.02.2017 по 07.04.2017, з 07.07.2017 по 06.10.2017, з 25.11.2017 по 09.01.2018, з 26.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 06.06.2018, з 17.12.2018 по 15.07.2019, з 28.10.2019 по 17.11.2019 до стажу роботи.

Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в обчисленні періоду військової служби ОСОБА_1 під час якої особа брала участь в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил з 17.03.2015 по 23.04.2016, з 08.02.2017 по 07.04.2017, з 07.07.2017 по 06.10.2017, з 25.11.2017 по 09.01.2018, з 26.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 06.06.2018, з 17.12.2018 по 15.07.2019, з 28.10.2019 по 17.11.2019 без урахування кратного пільгового обчислення - один місяць служби за три, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому (кратному) обчисленні періоди проходження військової служби протягом якої особа брала участь в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил з 17.03.2015 по 23.04.2016, з 08.02.2017 по 07.04.2017, з 07.07.2017 по 06.10.2017, з 25.11.2017 по 09.01.2018, з 26.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 06.06.2018, з 17.12.2018 по 15.07.2019, з 28.10.2019 по 17.11.2019, - один місяць за три до стажу його роботи.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії із застосуванням ставку 45% від посадового окладу за вислугу понад 30 років на підставі статті 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIІ від 14.10.2014, суд зазначає таке.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1789-ХІ).

Частиною 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІ встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 20 статті 50-1 Закону № 1789-ХІ).

Згідно з ч. 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

У подальшому до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01.10.2011 року стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.11.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Згідно із положеннями статті 81 Закону України "Про прокуратуру", прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини 6 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 15 цього Закону, в тому числі слідчими, прокурорами та військова служба на офіцерських посадах в Збройних Силах України.

Також, згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первинна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 (з 01.10.2011 - частина 18) статті 50-1 Закону №1789 містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015.

Водночас, з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014, яким, внесено відповідні зміни.

Починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" №2136-VIII від 13.07.2017.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13.12.2019.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999, у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

За змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" №2136-VIII від 13.07.2017, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, доводи відповідача, що діючим законодавством не передбачено перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв`язку зі збільшенням вислуги років, є передчасними та не ґрунтуються на нормах закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням вислуги років.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.12.2020 про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням вислуги років, з урахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIІ від 14.10.2014 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та при зверненні до суду ним не були понесені судові витрати, відтак, відсутні підстави для стягнення судових витрат.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242 - 246, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в обчисленні періоду військової служби ОСОБА_1 під час якої особа брала участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил з 17.03.2015 по 23.04.2016, з 08.02.2017 по 07.04.2017, з 07.07.2017 по 06.10.2017, з 25.11.2017 по 09.01.2018, з 26.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 06.06.2018, з 17.12.2018 по 15.07.2019, з 28.10.2019 по 17.11.2019, без урахування кратного пільгового обчислення - один місяць служби за три.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому (кратному) обчисленні періоди проходження військової служби протягом якої особа брала участь в Антитерористичній операції та Операції об`єднаних сил з 17.03.2015 по 23.04.2016, з 08.02.2017 по 07.04.2017, з 07.07.2017 по 06.10.2017, з 25.11.2017 по 09.01.2018, з 26.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 06.06.2018, з 17.12.2018 по 15.07.2019, з 28.10.2019 по 17.11.2019, - один місяць за три до стажу його роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.12.2020 про перерахунок пенсії, у зв`язку зі збільшенням вислуги років, з урахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIІ від 14.10.2014 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 РозділуVII Перехідних положень КАС України.

Повний текст судового рішення складений 12.05.2021.

Суддя О.В. Царікова