Рішення № 97587175, 10.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4192/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо призначення пенсії з 01.10.2020 та щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000; зобов`язання зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії період роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000 та призначити з 26.06.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою невиплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в телефонному режимі звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії за віком, однак жодних письмових відповідей на це її усне звернення їй не надходило. У свою чергу, позивач вказує, її вік для виходу на пенсію становить 59 років 6 місяців, який відповідно настав 25.06.2020, тобто протягом встановленого законом терміну, пенсія за віком повинна бути призначена з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 26.06.2020. В подальшому, позивач вказує, що неодноразово зверталась в телефонному режимі до ГУ ПФУ у Волинській області щодо нарахування пенсійних виплат, на що отримувала нечіткі відповіді по телефону, жодних письмових відповідей їй не надходило. Разом з тим, 19.10.2020 за допомогою особистого кабінету порталу електронних послуг ПФУ, позивачем було сформовано заяву про призначення пенсії, яка була задоволена. Однак, пенсійні виплати їй нарахували з 01.10.2020, а не з червня 2020. Таким чином, позивач вказує, що її позбавлено пенсійних виплат за липень – вересень 2020 року. Крім того, позивач вказує, що до її страхового стажу не враховано час її роботи на фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.195 по 03.01.2000. Однак, інформація про періоди роботи на даному господарстві наявні у її трудовій книжці, також наявна довідка з підприємства, що підтверджує період її роботи. Таким чином, позивач вказує, що ГУ ПФУ у Волинській області неправильно розраховано її страховий стаж, що в свою чергу призводить до зменшення розміру її пенсії.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову і вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки 19.10.2020 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим позивачу з 01.10.2020 призначено пенсію. У свою чергу, жодного підтвердження про звернення позивача в період до 19.10.2020 із заявою про призначення пенсії не надано, також такі відомості відсутні і в ГУ ПФУ у Волинській області. А тому, підстав для призначення пенсії позивачу з 26.06.2020 немає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У свою чергу, щодо не зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 10.05.1995 по 03.01.2000 у фермерському господарстві «Обрій», то представник відповідача вказує, що вказаний період не зарахований у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. А тому, для зарахування вказаного періоду роботи позивача до страхового стажу відсутні правові підстави. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.10.2020 звернулась в ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим, з 01.10.2020 позивачу була призначена пенсія за віком.

Не погоджуючись з датою з якої позивачу було призначено пенсію, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з відповідним зверненням, на що отримала відповідь від 25.11.2020 про те, що на підставі поданої заяви від 19.10.2020 щодо призначення пенсії та з урахуванням норм чинного законодавства, пенсійна виплата призначена з 01.10.2020, оскільки відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Крім того, згідно листа ГУ ПФУ у Волинській області від 26.11.2020 розмір пенсії позивача визначено з урахуванням страхового стажу 37 років 11 місяців 18 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За загальним правилом, на час виникнення спірних відносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 27 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців – які народилися з 01 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року (частина перша статті 26 Закону №1058-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини першої 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак пенсійного віку позивач досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, з письмовою заявою про призначення пенсії та усіма підтверджуючими документами позивач звернулася 19.10.2020, у зв`язку з чим позивачу з 01.10.2020 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Однак, суд не погоджується з такою позицією з огляду на наступне.

Суд зазначає, що 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України №211 установлений з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19). В подальшому карантин неодноразово продовжувався, а за рішенням Уряду від 13 жовтня 2020 року дію карантину продовжено до 31 грудня 2020 року.

17.03.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобіганні виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX (далі – Закон № 530-IX).

Відповідно до пункту 3 частини другої Прикінцевих положень Закону № 530-IX з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Статтею 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 №5203-VI передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Отже, наведені положення Закону №530-IX застосовуються, в тому числі, при визначенні строків призначення пенсії, встановлених Законом №1058-ІV.

З 01.08.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року.

З огляду на наведене тримісячний строк за призначенням пенсії буде обчислюватися з наступного дня після закінчення карантину, тобто з 01 серпня 2020 року.

Таким чином, особам гарантовано можливість одержати пенсію, зокрема, за віком із дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, якщо заяву було подано пізніше, але дотримано строки звернення з урахуванням періоду карантину.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 досягла пенсійного віку (25.06.2020) під час дії встановленого карантину, то трьохмісячний строк звернення із заявою про призначення пенсії з дня досягнення пенсійного віку розпочався 01 серпня 2020 року та тривав до 01 листопада 2020 року.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем дотримано трьохмісячний строк звернення за призначенням пенсії за віком, а тому відповідно до пункту 1 частини першої 45 Закону №1058-ІV пенсія позивачу повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 26.06.2020.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії період роботи позивача у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000 суд зазначає наступне.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, представник відповідача вказує, що період роботи позивача у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000 не зараховано у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

У свою чергу, суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-ІV).

Закон №1058-ІV набрав чинності 01 січня 2004 року.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені статтею 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі – Закон №1788-XII).

Так, згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Як визначено статтею 62 Закону №1788-XII, частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі – Порядок №637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача з 10.05.1995 по 03.01.2000 включно у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Разом з тим, відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 10.05.1995 прийнята на посаду обліковця фермерського господарства «Обрій» (запис №23). 10.01.1996 переведена на посаду бухгалтера-касира (запис №24), а 03.01.2020 звільнена з займаної посади (запис №25).

У свою чергу, довідкою фермерською господарства «Обрій» від 11.10.2020 підтверджується та обставина, що позивач з 10.05.1995 по 03.01.2000 працювала у даному господарстві. Крім того, у даній довідці вказано, що з її заробітної плати проводились нарахування і перерахунки страхових внесків до Пенсійного фонду.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області безпідставно не зарахувало до страхового стажу позивача спірний період її роботи з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказаний період.

Таким чином, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення пенсії з 01.10.2020 та щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000; зобов`язання зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії період роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10.05.1995 по 03.01.2000 та призначити з 26.06.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою невиплачених сум.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають до задоволення.

При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1816,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 29.04.2021 №0.0.2107965405.1.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2020 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10 травня 1995 року по 03 січня 2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії період роботи у фермерському господарстві «Обрій» з 10 травня 1995 року по 03 січня 2000 року та призначити з 26 червня 2020 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою невиплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний номер 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко