
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
02 червня 2021 р. Справа № 120/6183/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олексанрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - ТОВ "Вінпродтрейд", позивач) з адміністративним позовом до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти Літинської РДА, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 01.04.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" надіслано до відділу освіти Літинської РДА запит про надання інформації №111. Відповідачем надано відповідь від 08.05.2020, яка, на думку представника позивача, містить недостовірну, неточну та неповну інформацію на запит, без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Зокрема, представник позивача вказує, що у відповіді на питання №3.4, №5, запиту відповідачем надано недостовірну інформацію.
Представник позивача вважає, що дії відділу освіти Літинської РДА щодо надання неповної інформації при розгляді запиту № 111 від 01.04.2020 є протиправними та порушують законні права ТОВ "Вінродтрейд".
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано додаткові докази.
Копію зазначеної ухвали, а також копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено на електронну адресу. Разом з тим, підтвердження отримання вказаних документів від відповідача не надійшло.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 КАС України, якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду про відкриття провадження в справі вручена відповідачу належним чином.
Станом на час прийняття рішення в справі на адресу суду від відповідача відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази чи заяви, що підтверджують заперечення проти позову, не надходили.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження за наявними доказами.
З`ясувавши доводи адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив та зазначає таке.
01.04.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулось до відділу освіти Літинської РДА, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом про надання інформації № 111, в якому просило:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.
3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:
3.1. Яку кількість м`яса яловичини було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору №10-Т, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 14.03.2018 р. по предмету закупівлі: ДК 021:2015:15110000-2 М`ясо (м`ясо яловичини свіже чи охолоджене, фарш яловичини свіжий чи охолоджений) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-03-03-001020-с)?
3.2. 3а якою ціною було закуплено м`ясо яловичини охолоджене та фарш яловичий охолоджений (вказати ціну 1 кг)?
3.3. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі м`яса яловичини охолоджене та фаршу яловичого охолодженого (вказати ціну 1 кг)?
3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» було змінено ціну. Надати копії цих документів.
3.5. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість м`яса яловичини охолоджене та фаршу яловичого охолодженого було закуплено по змінених цінах (якщо ціну було змінено).
3.6. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю м`яса яловичини охолоджене та фаршу яловичого охолодженого по вищевказаному договору?
4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ «Літинський м`ясокомбінат».
6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.
7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
8. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд»: v-p-t@ukr.net.
Листом від 13.04.2020 вих. №01-19/351 відділ освіти Літинської РДА повідомив, що у зв`язку з тим, що запит позивача стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, відповідач продовжує строк розгляду запиту.
У листі від 04.05.2020 вих. № 01-19/402 відділ освіти Літинської РДА надав відповідь на запит позивача від 01.04.2020 № 111 та повідомив таке:
1. Даний запит зареєстровано та розглянуто.
2. Даний запит отримано та зареєстровано Відділом освіти Літинської РДА 07.04.2020 № 245/01-19.
3. Щодо використання бюджетних коштів:
3.1. За договором №10-Т від 14.03.2018 року було закуплено : м`ясо яловичини та фарш яловичий.
3.2 Договір №10-Т від 14.03.2018 року було укладено на суму 398564,40 грн з ПДВ. Надаємо копію договору на постачання продуктів харчування №10-Т від 14.03.2018року. Кількість продуктів харчування, які мали закупити за договором становлять: м`ясо яловичини 1160кг та фарш яловичий 3530 кг.
3.3 Ціни за кілограм за якою було закуплено продукти харчування становлять: на м`ясо яловичини склала 100,02 грн/кг та фарш яловичий склала 80,04 грн/кг.
3.4 Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась на сардельки «Шкільні».
3.5 Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась відповідно довідки Вінницької торгово-промислової палати № В-418 від 22.08.2018року.
3.6 Змінена ціна на м`ясо яловичини склала 105,00 грн/кг(560 кг мало бути закуплено за даною ціною) та фарш яловичий склала 88,04 грн/кг(2470кг було закуплено за даною ціною).
3.7 Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 354174,96грн з ПДВ.
4. Інформація про суб`єкта господарювання, який виготовив дану продукцію: ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», код ЄДРПОУ 31380537.
5. Декларація виробника додається.
6. Відповідальна особа : юрист Бовкун І.А., тел.
НОМЕР_1 7 . Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3.
8. Відповідь на вказаний запит буде надіслано поштовим листом на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вулиця Волошкова, 51 А, м.Вінниця, 21034 та електронним листом (у pdf.форматі) на e-mail: v-p-t@ukr.net.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо надання такої неповної інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" є протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI.
За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.
Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).
Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.
В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області як до розпорядника публічної інформації із запитом від 01.04.2020 №111 з приводу постачання продуктів харчування до закладів освіти Літинського району Вінницької області на підставі договору про публічні закупівлі від 14.03.2018 №10-Т.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Позивач зазначає, що відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит від 01.04.2020 №111, зокрема наступних питань під №3.4 та №5:
3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ТОВ "Літинський м`ясокомбінат" було змінено ціну. Надати копії цих документів.
5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ "Літинський м`ясокомбінат".
Як видно з відповіді Відділу освіти від 04.05.2020, відповідачем не надано конкретної відповіді на запитання 3.4 щодо зміни ціни товару ТОВ "Літинський м`ясокомбінат".
Щодо запитання 3.4, то відповідачем зазначено, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась на сардельки «Шкільні».
На питання № 5 відповідач додав декларацію виробника.
Позивач вважає, що надана інформація є неправдивою, неповною та не відповідає дійсності, посилаючись на відомості з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Так, позивач зауважує, що на зазначеному порталі міститься інформація про наявну додаткову угоду від 27.12.2018, яка є невід`ємною частиною договору №10-Т від 14.03.2018, на підставі якої змінювалась ціна на товар та продовжувався строк дії договору.
Однак, у відповіді на запит позивача відповідач зазначає, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування змінювалась на продукти харчування сосиски « Шкільні », проте не надано підтверджуючих документів - додаткову угоду від 27.12.2018 до договору №10-Т від 14.03.2018.
З огляду на викладене суд погоджується з твердженнями позивача, що надана на його запит інформація не може вважатися повною, адже є не достатньою.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо надання неповної відповіді на запитання №5. Так, відповідачем у відповідь на питання надано лише декларацію виробника №441 від 19.02.2018, яка стосується продукції виготовленої 19.02.2018 року терміном придатності від 3 до 16 діб.
Проте, як зазначає позивач, згідно інформації з сайту єдиного веб - порталу використання публічних коштів поставки продукції мали місце ще у 13 випадках в строк з 26.12.2018 по 14.03.2018 року. Таким чином надана відповідачем декларація виробника №441 щодо продукції виготовленої 19.02.2018 року не могла стосуватися жодної поставки за договором від 14.03.2018 року.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з пункту 2.2 договору від 14.03.2018 №10-Т товар, що поставляється, повинен супроводжуватись документами, що підтверджують якість, безпеку та строк придатності товару.
Відповідно до пункту 6.3 вказаного Договору Постачальник повинен забезпечити поставку товару, якість якого відповідає вимогам державних стандартів, а також умовам, встановленим чинним законодавством до товару даного виду, надати документи, які підтверджують якість та безпеку товару.
Отже, суд наголошує на тому, що за умовами договору саме відповідачу (покупцю), а не будь-кому іншому, постачальник зобов`язаний був надати вищезазначені документи щодо якості продукції.
Відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).
Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення.
Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.
Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5, підрозділ 6 "Якість продукції, стандартизація, технічний контроль продукції", строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.
Водночас згідно з пунктом 2.10 цього переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Таким чином, строк зберігання таких документів станом на дату подання позивачем запиту не закінчився, тоді як обов`язок відповідача отримати такі документи прямо визначений договором від 14.03.2018 №10-Т.
При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач.
Згідно з частиною 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що:
по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом;
по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті № 76 від 05.03.2020;
по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.
За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 року № 111, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 13.10.2020 року, платіжне доручення за № 3417 від 13.10.2020 року про сплату 3000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2020 року між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 111 про надання правової допомоги.
За умовами цього договору (пункти 1.1, 1.2. та 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 111 від 01.04.2020 року відділом освіти Літинської районної державної адміністрації.
Адвокату адвокатського об`єднання - Кравчуку Михайлу Олександровичу, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВН № 000473 від 24.04.2019 року, доручається виконання зазначеного Договору.
Сума гонорару адвоката визначена п. 2.1 договором про надання правової допомоги від 01.09.2020 № 111, відповідно до якого вартість правничої допомоги (гонорар) у будь-якому випадку у суді першої інстанції становить не більше 3000 грн.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2020 адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" (далі - Адвокатське об`єднання) в особі президента Якименка О.О., з однієї сторони та ТОВ "Вінпродтрейд" (далі - Клієнт) в особі директора Продана П.М. з іншої, складено акт про те, що Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви про оскарження рішення, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит № 111 від 01.04.2020 відділом освіти Літинської РДА. Загальна вартість наданих послуг, враховуючи п. 2.1 договору становить 3000 грн.
Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжне доручення від 13.10.2020 № 3417 на виконання умов Договору від 01.09.2020 №111 позивач сплатив гонорар у розмірі 3000,00 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Відповідно до частини 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6 та 7 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим суд зауважує, що відповідачем в справі не зазначається про неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не подано клопотання про зменшення розміру таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, суд не знаходить підстав для зменшення понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
З огляду на викладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ "Вінпродтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн. та витрат понесених із сплатою судового збору у сумі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації на запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації від 01.04.2020 №111.
Зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації розглянути запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації 01.04.2020 №111 та надати повну інформацію на запит в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Вінпродтрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, буд. 51А, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34886897);
Відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (вул. Героїв Чорнобиля, буд. 15, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 02141383).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
Судове рішення № 97586699, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/6183/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: