Ухвала суду № 97586522, 11.06.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9744/20

Провадження № 1-кп/727/6/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Слободян Г.М.

за участю: секретаря судових засідань Желік І.

сторін кримінального судового провадження:

прокурора: Дуць О.П. ;потерпілого ОСОБА_1

захисника: Штефанчук С.В.; обвинуваченого: ОСОБА_2 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури Дуць О.П. про продовження застосованого судом запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020260040001211 від 14.06.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Чернівецької окружної прокуратури Дуць О.П. заявив письмове клопотання про продовження застосованого судом відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В клопотанні посилається на те, що ОСОБА_2 було пред`явлено обґрунтовану підозру у вчиненні тяжкого, умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. На думку сторони обвинувачення, прокурора продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого завершується 22.05..2021 року, проте судовий розгляд кримінального провадження до вказаного часу об`єктивно, вважає,що завершити неможливо. Звертаючи увагу на особу обвинуваченого зазначає, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за аналогічні злочини, не має стабільних міцних соціальних зв`язків, до затримання офіційно не працював. Просить, продовжити термін дії застосованого судом відносно обвинуваченого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Клопотання прокурора підтримано потерпілим ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_2 , в його інтересах захисник Штефанчук С.В. відповідно, заперечували проти заявленого клопотання прокурором та просили застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявлених клопотань, суд зважає на наступне.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування (продовження) запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема за рішенням ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України" обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення…..Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно… Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк шести років.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, судимість за які не знята і не погашена.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винними у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.

На думку суду продовжують мати місце ризики - переховування, у разі перебування на волі, обвинуваченого від суду, дієвим є і ризик впливу перебуваючи на волі, впливу обвинуваченого на потерпілого свідків, які в судовому засіданні не допитувалися; ризик вчинення нових злочинів.

Отже, вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 , дають суду підстави для висновку, що з боку обвинуваченого існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

При цьому наявність даних про особу обвинуваченого, не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки. Окрім цього, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надано.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Такою є позиція Верховного Суду від 28.03.2019р. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані судом при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу.

Крім наведеного, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри (обвинувачення). Враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити застосований судом запобіжний захід відносно ОСОБА_2 тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком до 60 днів.

Із урахуванням викладеного, в задоволенні клопотання сторони захисту про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слід відмовити. Стороною захисту не зазначено вид домашнього арешту (нічний чи цілодобовий); не зазначено доказів щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого.

Судом, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги. При розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів (справа ЄСПЛ «Харченко проти України»). Розмір застави судом визначається у відповідності до вимог ч.5 ст.182 КПК України. Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов`язки: прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за судовим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання. Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 177, 183, 197, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме - до 10 серпня 2021 року; 15 год. 30 хв.

Для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України, одночасно, визначити останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці в ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ:26311401, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача: 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за судовим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" . Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Шевченківський районний суд м. Чернівці. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10.08. 2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та начальнику Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" для відома та виконання.

Ухвала підлягає оскарження в установленому законом порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня проголошення.

Суддя Слободян Г.М.