Рішення № 97586470, 01.06.2021, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/7028/19

Номер провадження 2/725/197/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці

у складі:

головуючої-судді: Вольської-Тонієвич О.В.,

при секретарі: Кушлак Л.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мазура О.Л.,

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвоката Мандзюка В.Б.,

представник відповідача Чернівецької міської ради – Филипчук А.В.

третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Чернівецькій відділ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення сесії Чернівецької міської ради №888 від 02.04.2009р.; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Чернівецька міська рада про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці з вказаним вище позовом.

Посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Біля вказаного будинку також розташовані: будинок АДРЕСА_2 (який з`єднаний з будинком АДРЕСА_3 ) та будинок АДРЕСА_4 .

З часу зведення житлових будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 у їх мешканців та мешканців будинку АДРЕСА_4 у загальному користуванні існувала спільна прибудинкова територія, на якій був заїзд до будинків, дитяча площадка, лавочки та столики, де всі проводили дозвілля.

Однак наприкінці 2018 року мешканці будинку АДРЕСА_4 – відповідачі (особи 1-7) загородили земельну ділянку загального користування парканом. Як йому в подальшому стало відомо, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 02.04.2009 відповідачам: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передано безоплатно у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд земельну ділянку по АДРЕСА_4 , площею 0,0466га. Також 30.06.2009 відповідачам (особам 1-7) видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Вважає, що рішення Чернівецької міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку видані відповідачам (особам 1-7) незаконно, тим самим позбавивши його та інших мешканців використовувати земельну ділянку для задоволення своїх житлових, соціальних потреб та позбавлено їх права на безоплатне отримання і ними у спільну сумісну власність даної земельної ділянки.

Факт грубого порушення норм чинного законодавства України при розробці технічної документації на спірну земельну ділянку, затвердженні у висновку для передачі у спільну сумісну власність земельну ділянку та виготовлення державного акту на право власності підтверджується висновком експертного-будівельного дослідження від 26.07.2019, виготовленого на його замовлення судовим експертом ОСОБА_26 .

У зв`язку із цим, просив визнати незаконним та скасувати п.1 рішення 38 сесії п`ятого скликання №888 Чернівецької міської ради від 02.04.2009 року «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині безоплатної передачі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд земельну ділянку, площею 0,0488га, що розташована по АДРЕСА_4 . Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №342877 від 30.06.2009 на земельну ділянку по АДРЕСА_4 , площею 0,0488 га, виданого на ім`я ОСОБА_27 – недійсним. Стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 5 736,80грн., з яких 1536грн. – судовий збір та 4200грн. витрати на проведення експертного дослідження.

25 березня 2020 року через канцелярію суду від представника відповідача Чернівецької міської ради – Филипчук А.В. надійшов відзив на позов (а.с.134-136 том1).

Вважає, позов ОСОБА_1 безпідставним, оскільки ним не надано належних доказів на підтвердження викладених у позові обставин, що свідчить про те, що його права жодним чином не порушені.

Зокрема, відсутні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні позивача (як мешканця будинку АДРЕСА_3 ), вона у будь-який спосіб передавалась у спільне чи будь-яке інше користування мешканцям будинку АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , а також відсутні відомості чи зверталися мешканці вказаних будинків із заявами про виділення їм у користування даної земельної ділянки.

Натомість, на його думку, факт визнання недійсним державного акту фактично позбавить відповідачів права власності на земельну ділянку, яке у них існує з 2009р., що є непропорційним втручанням в право, набуте особою, яка покладалась на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування.

Просив у задоволені позову відмовити.

27 травня 2020 доку через канцелярію суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку (а.с.162-169 том 1).

У позові посилаються на те, що ОСОБА_27 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були співвласниками земельної ділянки, площею 0,0488га, цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_4 .

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.04.2019 право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку припинено та визначено, що частки кожного із співвласників є рівними та становлять по 1/7 кожного.

Після смерті ОСОБА_27 , її частку у спірній земельній ділянці у рівних долях успадкували позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким 06.12.2019 державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Крім того, 03.04.2020 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували свої частки земельної ділянки позивачці ОСОБА_4 .

Таким чином, вони (позивачі) на даний час є єдиними співвласниками земельної ділянки по АДРЕСА_4 та їхні частки становлять: ОСОБА_4 4/7 частки; ОСОБА_2 3/14 частки та ОСОБА_3 3/14 частки.

Оскільки мешканці будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 не визнають та постійно оспорюють їх право власності на вказану земельну ділянку, просили визнати за ними ( ОСОБА_4 на 4/7; ОСОБА_2 на 3/14; ОСОБА_3 на 3/14) ідеальних частки земельної ділянки площею 0,0488га у межах згідно з планом, кадастровий номер 7310136600:07:005:0112, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_4 .

Що ж стосується первісного позову ОСОБА_1 вказали, що його права жодним чином не порушені, оскільки він жодного відношення до вказаної земельної ділянки не має, а висновок експерта, на який позивач посилається, є неналежним та недопустимим доказом по даній справі.

Ухвалою суду від 17.06.2020 зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_27 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Чернівецької міської ради №888 від 02.04.2009р.; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, об`єднавши зустрічні позовні вимоги з первісним позовом в одне провадження.

09 липня 2020 через канцелярію суду від представника третьої особи Чернівецької міської ради – Филипчук А.В. надійшли письмові пояснення на зустрічний позов. Не заперечував щодо задоволення зустрічного позову (а.с.253-254 том1).

Ухвалою суду від 26.04.2021 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_27 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Чернівецької міської ради №888 від 02.04.2009р.; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку – закрито.

Під час розгляду справи представники позивача ОСОБА_1 – адвокати Мазур О.Л., Паланійчук В.П. позов свого довірителя підтримали та підтвердили викладені у ньому обставини. У задоволені зустрічного позову просили відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник - адвокат Мандзюк В.Б. зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити. У задоволені первісного позову просили відмовити. Проте, у разі, якщо суд дійде висновку про задоволення первинного позову, просили застосувати строки позовної давності.

Представник Чернівецької міської ради – Филипчук А.В. просила у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити з підстав, викладених ним у відзиві та поясненнях. Крім того, також просила застосувати до первісного позову строки позовної давності.

Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під час розгляду справи підтримали позов ОСОБА_1 . Пояснили, що вже довгий час є мешканцями будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 . За весь час їх проживання у вказаних будинках, спірна земельна ділянка знаходилася у спільному користуванні всіх мешканців сусідніх будинків. На ній знаходився дитячий майданчик, сусіди проводили там своє дозвілля. Проте нещодавно вони помітили, що земельна ділянка огороджена, тоді й дізналися, що відповідачі її приватизували. Вважають, що своїми діями останні порушують права всіх мешканців сусідніх будинків, адже земельна ділянка відноситься до земель загального користування, а тому, доступ до неї повинен мати кожен мешканець. Просили позов ОСОБА_1 задовольнити, а зустрічний – залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч.2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (том 1 а.с.84-85).

Вказаний будинок, де він проживає, з`єднаний із житловим будинком АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим вони фактично розташовані на одній земельній ділянці.

Рішенням 38 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 02.04.2009 №888 передано безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 земельну ділянку по АДРЕСА_4 (том 1 а.с.86-87).

Таким чином, відповідно до державного акту на право власності, земельна ділянка площею 0,0488 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7310136600:07:005:0112, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_4 перейшла у власність ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 (том 1 а.с.187).

У подальшому рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.09.2019 право спільної сумісної власності було припинено та визнано за кожним із співвласників право власності на 1/7 частки спірної земельної ділянки (том 1 а.с.180-181).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали співвласниками 1/14 частки земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_27 (том 1 а.с.185).

Згідно договору дарування від 03.04.2020 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували ОСОБА_4 3/7 часток земельної ділянки площею 0,0488 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7310136600:07:005:0112 (том 1 а.с.184).

Отже, на даний час спірна земельна ділянка належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Як вже зазначалося раніше судом, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки Чернівецька міська рада передала у власність відповідачам вищевказану земельну ділянку, а фактично прибудинкову територію (частину проїзду), він позбавлений можливості отримати безоплатно у спільну сумісну власність (разом із іншими співвласниками квартир) земельну ділянку, що знаходиться під його будинком, а також реалізувати свої соціальні потреби як мешканець багатоквартирного будинку.

Разом з тим, суд не може погодитися з таким твердженням позивача, виходячи з наступного:

Відповідно до частини першої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом «а» частини третьої статті 83 ЗК України встановлено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

В той же час, матеріали справи не містять доказів передачі у власність відповідачам земельної ділянки по АДРЕСА_4 , яка відноситься до земель загального користування - частини проїзду.

На підставі частини 1 статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

За змістом частини 1 статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Абзацом 1,2 частини 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Відповідно до абз.1,2 частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі частини 1,2 статті 17 Закон України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обґрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Порядку складання плану земельно-господарського устрою населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства України у справах будівництва і архітектури та Державного комітету України по земельних ресурсах від 24 вересня 1993 року № 158/61, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1993 року за №152, чинного на час виникнення правовідносин, план земельно-господарського устрою населеного пункту складається на основі генерального плану цього населеного пункту і затверджується відповідною місцевою Радою народних депутатів. План земельно-господарського устрою може виконуватись як розділ генерального плану населеного пункту і затверджуватись в його складі.

План земельно-господарського устрою містить дані про поділ земель за використанням відповідно до цільового призначення; поділ земель за формами власності і користування.

В плані земельно-господарського устрою у відповідності з призначенням територій населеного пункту, визначених його генеральним планом, здійснюється розподіл земельних ділянок на землі житлової та громадської забудови; землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронних, оздоровчих, рекреаційних, історико-культурних об`єктів; землі об`єктів комунального господарства; землі водогосподарського, лісогосподарського використання; землі сільськогосподарського використання; землі загального користування.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази визначення генеральним планом м.Чернівці та планом земельно-господарського устрою земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 як земель загального користування - проїзду.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_4 та плану меж земельної ділянки вбачається, що вказана земельна ділянка межує із землями загального користування – заїздом, однак не є частиною заїзду (том 1 а.с.95, 98-99).

Таким чином, оскільки судом не здобуто доказів про те, що до складу земельної ділянки, переданої у власність відповідачів, увійшла частина земель загального користування, а саме проїзду, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення права позивача на користування землями загального користування у зв`язку із зменшенням розміру проїзду, останнім не надано.

В той же час, суд не знаходить підстав й для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного:

Так, згідно вимог ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як було встановлено судом вище, право власності відповідачів на спірну земельну ділянку площею 0,0488 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7310136600:07:005:0112 по АДРЕСА_4 , визнано та належним чином зареєстроване (том 1 а.с.180-186).

Отже, на думку суду, невизнання позивачем права власності відповідачів на спірну земельну ділянку, не може бути підставою для задоволення їх позову, адже вказане право власності зареєстроване за відповідачами у встановленому законом порядку, у зв`язку із чим, не потребує додаткового підтвердження.

Керуючись ст.ст.38,39,83,95,125 ЗК України, ст.ст.ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Чернівецькій відділ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення сесії Чернівецької міської ради №888 від 02.04.2009р.; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку – відмовити.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Чернівецька міська рада про визнання права власності на земельну ділянку – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич