Рішення № 97585935, 10.06.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14100/20

Провадження № 2/638/1033/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т.В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк»: заборгованість у розмірі 47 647,90 грн. за кредитним договором № б/н від 13.05.2013. Судові витрати у розмірі 2102,00 грн. судового збору. В разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.

В обґрунтування заявленого позову АТ КБ „ПриватБанк" зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 13.05.2013. 14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПриватБанк») на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - АТ КБ «ПриватБанк»). Відповідач умови договору не виконує, тому станом на 31.08.2020 утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 47 647,90 грн..

04.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Надобко Т.Ю., у якому представник відповідача просила позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 3770,51 грн.. В решті позовних вимог - відмовити. В обґрунтування посилалась на те, що в анкеті-заяві від 13.05.2013, підписаній сторонами, відсутні умови про встановлення пені та відсотків за користування кредитом. Підпису позичальника не містить також і витяг з Тарифів та Умов про те, що вона обізнана про умови користування кредитом та їх розмір. Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили сплату відповідачем відсотків за користування кредитом та їх розмір, а також сплату та розмір пені.

22.03.2021 судом було отримано заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Дашко В.М. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 8736,86 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

В судове засіданні представник позивача АТ КБ „ПриватБанк" не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника АТ КБ „ПриватБанк" - Дашко Володимира Миколайовича, який діє на підставі довіреності № 3914-К-Н-О від 28.08.2020, надійшла заява, в якій він просить справу розглянути за відсутності представника позивача, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.05.2013 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов й Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, чим виразив свою згоду, що ця заява разом з пам`яткою клієнту, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до виявленого бажання, відповідаці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку.

До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які відповідачкою не підписано.

Пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за кожним з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

У відповідності до пункту 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Пунктом 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії) за зверненням клієнта до банку згідно чинних тарифів.

Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що строки та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим мінімальним обов`язковим платежем, а також овердрафту, який виник за такими картками, наведено в Пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування, яка є невід`ємною частиною договору, а також встановлюються даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за кредитом. У разі наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості; строк повернення овердрафту у повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; строк погашення процентів за овердрафтом - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що в разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100,00 грн, враховуючи прострочені зобов`язання, передбачені пунктами 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов та Правил, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується як: пеня = базова процентна ставка за договором / 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50,00 грн (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Як вбачається з витягу з Тарифів з обслуговування кредитних карток «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», базова процентна ставка в місяць становила 3,0%, розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менше 50,00 грн та не більше залишку заборгованості, які повинні бути здійснені до 30 днів за кожною тратою. З 01 січня 2013 року всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та базова процентна ставка в місяць становила 2,5%; за тратами, здійсненими з 01 вересня 2014 року 2,9%, за тратами, здійсненими з 01 квітня 2015 року 3,6%, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн та не більше залишку заборгованості, з 01 квітня 2014 року 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості, пеня =0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-якими із грошових зобов`язань 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Таким чином, розмір неустойки встановлено тільки Тарифами з обслуговування кредитних карток і Умовами та Правилами надання банківських послуг, які відповідачці не були відомі, оскільки вона їх не підписувала. Відповідачка підписала лише заяву позичальника від 13 травня 2013 року, яка містить лише анкетні дані позичальника, інформацію щодо працевлаштування, підпис позичальника та відповідальної особи банку, яка перевіряє правильність та достовірність відомостей позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи за розрахунком банку станом на 31.08.2020 у відповідачці ОСОБА_1 існують боргові зобов`язання по погашенню кредиту на загальну суму 47 647,90 грн., з яких:

3770,51 грн. - заборгованість кредитом;

43277,39 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

0,00 грн. - заборгованість за комісією;

600,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитом.

22.03.2021 судом було отримано заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Дашко В.М. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач бажає зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 13.05.2013 в розмірі 8736,86 грн., з яких:

3770,51 грн. - заборгованість за тілом кредиту ( в т.ч. за простроченим тілом кредиту);

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

4966,35 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість з пені.

Взяті на себе зобов`язання за договором № б/н від 13 травня 2013 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси.

У порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором № б/н від 13 травня 2013 року належним чином не виконала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які надано банком до суду та не заперечується самою відповідачкою.

Однак, розраховуючи суму заборгованості, позивач посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві «ПриватБанк», які позивачкою не підписані.

Матеріали справи взагалі не містять підтверджень того, що саме з цими Тарифами та Умовами ознайомилася відповідачка і з ними погодилася, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (11 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (05 лютого 2019 року).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, неустойки за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачкою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у банку, який є в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідачки, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13 травня 2013 року шляхом підписання заяви-анкети, в якій відсутня базова процентна ставка. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відсотків та неустойку у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 13 травня 2013 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в банку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону №1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року№ 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 .. Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження№ 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Також, колегія зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 11 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначено моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржницею обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто тільки щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 3770,51 грн..

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Одночасно з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 13.11.1997, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.05.2013 в розмірі 3770,51 грн. (три тисячі сімсот сімдесят грн. 51 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 13.11.1997, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 10.06.2021.

Суддя: Штих Т.В.