Ухвала суду № 97584901, 07.06.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3532/21

№ 1-кп/183/1111/21

07 червня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

за участю секретаря Гамаскової Н.А.,

прокурора Єфремова В.В.,

захисника Клименка О.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12021040000000018 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.3 ст.406 КК України,

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 31.05.2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021040000000018 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.3 ст.406 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Клименко О.І. заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити в клопотанні прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м`який вид запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт, мотивуючи свою позицію тим, що коли обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 інкримінувався тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ст.115 КК України, крім того, обвинувачений зареєстрований у військовій частині, проходить строкову службу, а тому має соціальні зв`язки. Разом з тим, щодо ризику п.1 ч.1 ст.177 КПК України доказів не надано, обвинувачений співпрацює з органами досудового розслідування. Шкода відшкодована, потерпілий претензій не має. Також додав, що йому відомо про те, що потерпілий завершує військову службу, що унеможливлює вплив обвинуваченого на потерпілого.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, просив змінити запобіжний захід.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора, зазначив, що дійсно і він, і обвинувачений проходять строкову військову службу в одній частині, і саме цей факт підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки і він, і обвинувачений, і свідки мешкають в одній казармі, а тому просив задовольнити клопотання прокурора, оскільки побоюється тиску обвинуваченого.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.3 ст.406 КК України, якими передбачено за ч.1 ст.121 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; за ч.3 ст.406 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, відповідно. Дані злочини у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими.

У зв`язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Крім того, суд враховує то факт, що обвинувачений проходить строкову службу, проживає з потерпілим та свідками на території однієї військової частини, тому суд приходить до переконання, що ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, продовжує існувати.

За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 314, 372, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.3 ст.406 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 03 серпня 2021 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру військової частини А 2256 (м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2).

Повний текст ухвали оголошено 11 червня 2021 року об 11 годині 20 хвилин.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В.Березюк