Ухвала суду № 97582847, 24.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12764/21

Провадження № 2-а/760/1024/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Гарієнка Максима Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до інспектора патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Гарієнка М. С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на таке.

Пунктом 4 частини третьої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач зазначає відповідачем інспектора патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Гарієнка М. С, однак згідно з правовим висновком Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 742/2298/17, посадова особа відповідного органу діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу, тобто посадова особа не може виступати самостійним відповідачем при розгляді судом справ в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідач є посадовою особою Управління патрульної поліції в Київській області, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції, який на виконання своїх посадових обов`язків виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 121.

Так, органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, від імені якого, зокрема, інспектор Управління патрульної поліції Київській області Гарієнко М. С., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Враховуючи вищевикладене, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 121.

Крім того, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Департаменту патрульної поліції, який в свою чергу не є стороною у справі.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачі.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачі; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звертається до суду з позовними вимогами про скасування постанови серії ЕАН № 3701994, винесеної інспектором патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Гудзьом Р. О. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на обставини винесення постанови серії ЕАМ № 3453868, яку склав інспектор патрульної поліції Гарієнко М. С. та обґрунтовує незаконність цієї постанови.

Частиною першою, другою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування постанови серії ЕАН № 3701994, винесеної інспектором патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Гудзьом Р. О. не відповідає змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся ОСОБА_1 .

Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинен визначитися з вимогами, які мають захистити його порушені права, з посиланням на обставини, як правові підстави позову, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З огляду на викладене, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

При цьому, статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову серії ЕАМ № 3453868 від 19 листопада 2021 року, копію якої 19 березня 2021 йому надав інспектор поліції Гудзь Р. О., на підставі цієї копії звернувся до Департаменту патрульної поліції для отримання інформації щодо існування такої постанови, однак позовну заяву подав до суду 07 травня 2021 року. В додатках до позову міститься заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначає, що постанова ЕАМ № 3453868 ним ніколи не підписувалася і про її існування він дізнався лише з копії постанови, яку отримав 19 березня 2021 року, також зазначає, що офіційно він дізнався про існування постанови з листа Департаменту патрульної поліції, який отримав 05 травня 2021 року.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач знав про вчинене ним адміністративне правопорушення та складену відносно нього постанову, 19 березня 2021 року, отримавши копію винесеної постанови, однак доказів, які підтверджують поважність причин через які він не оскаржив постанову у період з 19 березня 2021 року до 29 березня 2021 року не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому у поновленні пропущеного строку слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до позовної заяви відсутній документ, який підтверджує сплату судового збору або докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.

Вимога про сплату судового збору відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 відповідно до якої, за оскарження постанов про адміністративне правопорушення в порядку статей 287, 288 КУпАП, тобто звертаючись з позовною заявою до суду, позивачем сплачується судовий збір в порядку та розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру, виходячи з ціни позову, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 454 грн (2 270 х0,2 = 454).

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454 грн.

Судовий збір за подання адміністративного позову до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно з вимогами частин першої, четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору є письмовими доказами, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частини перша, друга, четверта статті 94 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На порушення наведених вимог, додані до позовної заяви копії документів, копія позовної заяви, не засвідчені у порядку, визначеному законом, та позивачем не додано копії доданих до позовної заяви документів, засвідчених у встановленому законом порядку для відповідача.

Крім того, частиною сьомою статті 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

На порушення наведених вимог позивачем не додано до позовної заяви оригінал або копію оспорюваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовних вимог зі змістом заяви, докази сплати судового збору або докази, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, оригінал або копію оскаржуваної постанови належної якості, засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, та які необхідні для відправки відповідачеві, визначити коло учасників відповідно до норм чинного законодавства, а також надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області Гарієнка Максима Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна